Олександр Ольшанський: обмеження свободи в інтернеті буде продовжуватися

Які значні події, на Вашу думку, відбулися на ринку ІТ в 2012?

Найгучнішою подією у 2012 році можна назвати купівлю компанією Google українського стартапу Viewdle.

Важливою тенденцією минулого року, незважаючи на припущення скептиків і жахливий інвестиційний клімат в країні, є стартап-рух і треба визнати, що він продовжує розширюватися, зокрема з'явилося кілька інвестиційних фондів та інкубаторів.

Поява закону про пільги в ІТ-сфері також стала знаковою подією для ринку в 2012 року. Новий закон нічого не вирішив, але якщо цей курс буде продовжено протягом кількох років, то є шанс, що в Україні з'явиться пристойне законодавство, яке стимулюватиме цей вид діяльності.

Українські ІТ-фахівці часто роблять винаходи світового масштабу, які у себе на батьківщині залишаються без попиту. Чи зміниться така ситуація і як її можна змінити?

Будь-яка інновація сама по собі ніякої цінності не має, а несе в собі цінність тільки з огляду на свій потенціал бути впровадженою у виробництво і принести реальну користь людям, відповідно економіці, і таким чином капіталізуватися. Зрозуміло, що якщо у якоїсь інновації на українському ринку немає потенціалу, то і капіталізація у неї на цьому ринку дорівнює нулю, якою б геніальною вона не була. А західний, тим більше американський ринок дуже пристосований до впровадження інновацій.

В Україні економіка старого, індустріального типу, а в сучасному світі це ознака держави відсталої, а не передової. Тому нічого дивного в такому ставленні в нашій країні до інновацій немає.

А, наприклад, у США економіка вже досить давно є постіндустріальною, причому процес поступового переходу до постіндустріальної моделі у них почався не в 90-ті і не в 80-ті, а в 60-ті. Експорт США значною мірою становлять або самі нематеріальні активи, або щось матеріальне, що містить у собі як основний елемент вартості якийсь нематеріальний актив.

Якщо український стартап отримує якісь інвестиції і т.д. - він перестає бути українським, а стає, звичайно, американським. Якісь гроші з цього Україна, звісно, одержує, наприклад у вигляді зарплат, але за великим рахунком ці гроші смішні порівняно з тим, скільки країна могла б заробити, якби ці винаходи були впроваджені і капіталізовані тут. А для того, щоб це зробити, потрібно пройти дуже довгий шлях - це не один закон і не якесь чиєсь рішення, а великий шлях, який передбачає перебудову всієї економіки на новий рівень, і необхідно швидше його пройти, оскільки в іншому разі в цьому напрямку можна запізнитися назавжди.

Чи є інтернет-фішки, які активно розвиваються на Заході, але поки не представлені в Україні?

Таких, щоб зовсім не були представлені в Україні, немає. Однак відбувається інший процес, який свідчить, що десь ми трохи відстали, наприклад, хвиля популярності соціальних мереж накрила Україну на 2-3 роки пізніше, ніж США. Наразі таким процесом є те, що я називаю загальною мобілізацією - перехід в стадію, коли основний інформаційний потік люди отримують через мобільні пристрої, а не через персональний комп'ютер. Якщо в Америці він вже в повному розпалі, то ми запізнилися в цьому напрямку років на два, а то і на три.

З 1 вересня 2012 року в домені .UA проводиться поетапний перехід на технологію EPP, яка вже набула поширення в світі. Як це може позначитися на розвитку домену?

Зараз навіть найменші зміни сприймаються як якась революція, насправді ж мова йде лише про те, що тільки-но почалися якісь зрушення. Але добре, що хоч якісь зміни почали відбуватися, тому що багато механізмів не змінювалися із середини 90-их, і вже перетворилися на посміховисько, наприклад реєстрація домену по e-mail.

Дуже хочеться цей рух не «злякати». Сказати, що ми йдемо вперед, поки не можна, скоріше ми надолужуємо згаяне за 12 років. Але подивимося, як це все буде впроваджуватися у 2013 році, яким буде темп зростання, поки що темп змін, що відбуваються в домені .UA, не дуже значний.

Як Ви оцінюєте рекламний ринок Уанету, чи зростає він?

У 2011 році ми вступили в фазу швидкого зростання, яке, як правило, триває близько трьох років. Щорічно ринок онлайн-реклами зростає на 30% і в 2013 році теж зросте на 30%. Чи ввійдемо ми у 2014 році у фазу насичення, чи все-таки зростання продовжиться, буде видно трохи згодом.

Звичайно, дуже швидко зростає ринок мобільної реклами, зростає в рази, але абсолютні цифри поки дуже маленькі і якогось суттєво на розподіл рекламних бюджетів не впливають.

А можна сказати, що в Україні існує інтернет-торгівля?

В Україні немає інтернет-торгівлі, тому що в нашій країні, на відміну від розвинених країн, її процес відбувається за іншим сценарієм - покупець дистанційно вибирає товар, потім чекає, поки товар йому привезуть, коли кур'єр його привозить, покупець ще раз його оглядає, і впевнившись , що з товаром все гаразд, платить йому гроші, і кур'єр їде. Тобто, фактично, вся електронна комерція зводиться до електронних вітрин із доставкою товару кур'єром, тобто до виїзної торгівлі.

Те, що так склалося, є традиційним для країн колишнього СРСР. Вся справа в погано розвиненій платіжній інфраструктурі, дуже дорогих карткових розрахунках, фактичній відсутності електронних грошей, низькому рівні довіри до інтернет-магазинів. Я не кажу про лідерів ринку, зрозуміло, що до Rozetka.ua рівень довіри зашкалює, але в середньому рівень довіри до таких торговельних організацій низький.

У парламенті два чи три роки лежить непоганий закон про електронну комерцію, але, тим не менш, він досі там не розглянутий.

Як можна оцінити ситуацію в Україні зі свободою в інтернеті, чи треба її регламентувати, обмежувати чи навпаки - розширювати?

Щоб відповісти на це питання, потрібно зрозуміти, яким чином встановлюється точка рівноваги між свободами і правами громадян і обмеженнями, які накладає держава. Держава за своєю суттю займається тим, що обмежує свободу громадян. Громадяни в свою чергу повинні займатися тим, щоб свої свободи відстоювати через політичні процеси і громадянське суспільство. Питання в тому, де в цьому процесі буде досягнута точка рівноваги.

Держава так влаштована, що вона сама по собі не зупиниться, воно відбере всі свободи, які громадяни дозволять у себе забрати, абсолютно всі. Тобто, якщо їй не чинити якогось опору, то ми і до рабовласництва швидко дійдемо. Таким чином, все залежить від того, наскільки громадяни нашої країни в стані через політичну виборчу систему, через громадські організації чинити опір цьому процесу.

У цивілізованих країнах встановлюється якась динамічна рівновага, тобто держава в міру можливості свободи громадян намагається забрати, а суспільство у міру можливості - ці свободи відстояти.

Оскільки у нас в країні громадянські структури слабкі, то потрібно зрозуміти, що наступ на свободу в тому чи іншому вигляді продовжиться, і не тільки в інтернеті.

Прогноз тут негативний, я думаю, що в Україні процес обмеження свобод в мережі буде продовжуватися і надалі. Основними інструментами в цьому буде залякування громадян всіляким негативом, апелювання до моральних принципів, залякування шкодою, якої завдає дітям поширення негативної інформації і так далі. Питання в тому, що зазвичай державні діячі, які апелюють до таких аргументів, чомусь припускають, що держава зможе це відрегулювати значно краще, ніж це є зараз. Але досвід інших країн показує, що зазвичай всілякі обмеження використовуються не для боротьби зі злочинцями і не для підвищення морального здоров'я нації, а для особистого збагачення або досягнення якихось політичних цілей.

Які важливі події можуть відбутися на українському ІТ-ринку в 2013 році?

Якихось революційних подій, які можуть відбутися у 2013 році, я не бачу. Можу сказати, що за останні два-три роки дуже посилилася тенденція «витоку мізків» у тому чи іншому вигляді. Цю тенденцію треба якимось чином подолати, тому що інакше у нас не буде майбутнього в галузі інформаційних технологій. Я думаю, що в 2013 році продовжиться робота над законодавством у цьому напрямку. На мій погляд, це єдиний вихід у ситуації, що склалася, адже наростити випуск металу в п'ять разів неможливо, а наростити випуск ІТ-продукції в п'ять разів - більш, ніж реально.