Зустріч Януковича і Путіна: на порядку денному газ і МС

Президент України Віктор Янукович відвідує Росію із робочим візитом. В Києві очікують, що під час цього візиту обговорять глобальні питання двосторонніх відносин - участь Росії в управлінні українською газотранспортною системою (ГТС) та участь України у Митному союзі.

Утім, як вже заявив речник російського президента підписання якихось документів не планується.

Як пояснив Дмитро Пєсков, Києву та Москві так і не вдалося зняти усі неузгодженості.

«Поки всі неузгодженості не зняті, робота триватиме. Підписання якихось підсумкових документів не заплановане», - заявив речник президента Путіна.

Саме неготовність сторін підписувати конкретні угоди - щодо української ГТС, постачання газу чи приєднання України до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану - називали серед причин того, чому в останній момент було скасовано попередню зустріч президентів, заплановану було на 18 грудня минулого року.

Тоді в адміністрації українського президента пояснювали перенесення візиту потребою у доопрацюванні документів та їхній додатковій експертній оцінці. Таку ж версію називав і помічник російського президента Юрій Ушаков.

Водночас російський посол в Києві Михайло Зурабов казав, що візит перенесли через те, що сторонам так і не вдалося досягти компромісу в енергетичних питаннях, а тому експертам доручили і надалі «доопрацьовувати документи».

-- Транзит Брюссель-Москва

Візит українського президента до Росії відбувається рівно через тиждень після його візиту до Брюсселя, де Віктор Янукович очолював українську делегацію на саміті Україна-ЄС.

У Брюсселі президент Янукович заявив, що європейська інтеграція є пріоритетом для України, і що це «не підлягає ревізіям». Проте водночас він наголосив на тому, що Київ і надалі зацікавлений у глибшій співпраці із Митним союзом і активно шукає можливі форми співпраці, такі, що не порушували би домовленості із іншими партнерами. Віктор Янукович також повідомив, що така модель поки що не знайдена.

При цьому голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу заявив, що ЄС вкотре «чітко говорить: не можна одночасно бути повноправним членом зони вільної торгівлі із ЄС та членом Митного союзу». Утім, пан Баррозу також зазначив, що у ЄС розуміють, наскільки важливими для України є відносини із Росією, а тому у Брюсселі сподіваються, що сторони знайдуть певні шляхи для компромісу у питанні співпраці із Митним союзом.

-- МС в обмін та ГТС?

За тиждень, що минув між візитами президента Януковича до Брюсселя та Москви, у Києві пролунали ще кілька заяв на тему Митного союзу.

Зокрема, президент Янукович під час прес-конференції заявив, що наразі українські експерти вивчають документи, у яких зафіксовані умови діяльності Митного союзу. Він нагадав, що Росія, Білорусь на Казахстан самі йшли 8 років до підписання цих угод. Віктор Янукович також твердить, що Україна хотіла би мати статус спостерігача у Митному союзі, і що Київ усвідомлює, що «ми не такі круті та багаті, аби нехтувати цим співробітництвом».

Водночас він був досить категоричним у питанні долі української ГТС - другому питанні у порядку денному зустрічі із російським президентом.

«Хоче Росія стати власником ГТС? Може і хоче, але власником є Україна. Труба залишається в державній власності. Ми не хочемо у цьому питанні торгувати нашим суверенітетом і цього робити не будемо. Але зрозуміло, що у чомусь ми маємо поступитися, щоб знайти таку ціну, яка буде прийнятною для Росії», - заявив Віктор Янукович на прес-конференції 1 березня.

До своєї поїздки до Брюсселю під час «Діалогу з народом» президент Янукович заявляв про можливість оренди української ГТС із збереженням державної власності на неї. У Брюсселі також обговорювалася можливість залучення європейської сторони до участі у консорціумі із управління та модернізації української газотранспортної системи.

-- Нові угоди таки готуються?

«Мені ситуація у відносинах Києва та Москви дещо нагадує події у Верховній Раді, коли обидві сторони заблокували одна одну, і жодна не може зробити ані кроку вперед, ані назад», - каже керівник Центру політичного аналізу «Пента» Володимир Фесенко. Утім, продовжує політолог, якщо в українському парламенті відбувається «пасивне» блокування, то Київ та Москва активно обмінюються досить болючими ударами із елементами психологічного тиску.

«Росіяни нас «пресують» високою ціною на газ та жорсткими умовами контракту 2009 року, а Україна знижує споживання російського газу, а потім ще й дістає як козир домовленості із Shell. У відповідь росіяни приголомшують нас 7-мільярдними санкціями. Після цього Янукович їде до Туркменістану і домовляється про можливість відновлення поставок туркменського газу», - нагадує Володимир Фесенко ланцюжок подій, які відбувалися напередодні нової зустрічі українського та російського президентів.

За таких умов, каже експерт, кожного разу, як ЗМІ пишуть про можливість підписання якихось нових угод, треба розуміти, що спочатку сторонам доведеться домовитися із досить суперечливих та складних питань.

«Зараз очевидно одне: дійсно домовляються. Переговори ідуть, і дуже інтенсивно. Але треба остаточно домовитися, перш, ніж щось підписати», - каже Володимир Фесенко.

При цьому, як вважає політолог, для Росії ці нові домовленості - спосіб відволікти Київ від західного вектору інтеграції, тоді як Київ розглядає ці домовленості передусім у контексті підготовки до президентських виборів 2015 року, - як завжди, не з точки зору стратегічного розвитку держави, а з точки зору вирішення якихось тактичних завдань. Водночас нові домовленості із Росією, особливо, щодо майбутнього української газотранспортної системи - із залученням Європи чи без неї - багато у чому вирішать і подальший напрямок зовнішньополітичної інтеграції України.