Сім’я розчавить всіх: від Ахметова до Яценюка

Вчорашні події в парламенті йдуть за чітким і зрозумілим сценарієм, який має призвести до узурпації влади в руках сім’ї Президента. Парламент міг би завадити консолідації влади в руках однієї особи, тому в Україні сьогодні знищують парламентаризм як такий. А опозиція продемонструвала свою безсилість і не готовність до масових акцій протестів. Про це на прес-конференції в інформаційно-аналітичному агентстві «Главком» розповіли директор Міжнародного інституту демократії Сергій Таран та директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.

-- Сценарій такий – знищити всі партії в тому числі і Партію регіонів.

Сергій Таран, директор міжнародного інституту демократії

Пояснити людям все, що відбувається, в парламенті дуже просто: це - переділ влади і захоплення влади сім’єю Президента. Для того, аби це зробити, треба знищити всі можливі осередки опору. Парламент може бути одним з таких осередків, тож його зараз дискредитують і роблять так, аби його не було.

Нема сумнівів в тому, що вчорашні події на Банковій є нелегітимними, бо будь-які рішення щодо проведення засідань парламенту поза стінами парламенту мають бути ухвалені в стінах парламенту. Більше того, абсолютно не зрозуміло, хто контролює голосування, які проводились на вул. Банковій. Тому всі рішення, які приймались 4 квітня є нелегітимними.

Зараз іде курс на знищення парламентаризму в Україні. І цей курс іде під патронатом Президента України. Більше того, іде знищення всіх партій. Сценарій, який обраний зараз владою, має наприкінці знищити всі, без винятку політичні партії, поставивши в основу окремих лідерів, які мають виграти в мажоритарних округах. Тому, те, що відбувається зараз має чітку стратегію, вона полягає в абсолютній дискредитації парламенту та парламентаризму, через референдум ухвалити новий закон про мажоритарні вибори . Влада в такий спосіб збирається контролювати депутатів. Але це ілюзія контролю, бо після ухвалення закону про мажоритарні вибори фактично будь-які впливові структури нівелюються, і за все буде відповідати Президент. Сценарій говорить про те, що метою цього всього є знищення всіх політичних партій, в тому числі і Партії регіонів.

Опозиція може протиставити цьому лише три речі.

1. Тотальна мобілізація поза парламентом. Вона має піти на вулиці. І це треба робити швидко.

2. Оприлюднити програму «Україна проти Януковича». І під цією програмою мають підписатись усі опозиційні сили і представники громадянського суспільства. Наявність такої програми дуже важлива, аби люди розуміли, куди і за ким іти.

3. Чітка моральна позиція. Опозиціонери мають показати, що вони інші. Треба показувати, що представники опозиції абсолютно інші люди.

Це все дуже складні задачі, і вони довгострокові, але інакше не вийде. Швидко зібрати масові вуличні акції не вийде. Такі речі готуються за декілька місяців чи, навіть, років. Мова зараз іде про те, що якщо Партія Регіонів використовує нелегітимні засоби, то у опозиції нема іншого виходу.

-- Потрібно шукати вихід всім, не тільки опозиції

Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій

Нинішня парламентська криза - це не криза Верховної ради, це криза парламентаризму. І проблема в тому, чим вона закінчиться. Бо повинна вона закінчитись радикальною зміною всього політичного ландшафту країни. І не важливо, яким чином піде парламент. Янукович створить якийсь фронт і на тому все закінчиться.

Висновки з того, що ми бачимо такі: ми переживаємо етап агонії і деградації всього олігархічного парламентаризму, який існував 20 років. І виходу з цього поки що немає, хоча, мені здається, що влада знає більше і вона має якийсь план, на відміну від опозиції. Розуміючи, що пацієнт (Верховна рада) більше мертвий, ніж живий, влада, не бажаючи підписувати свідоцтво про смерть, бо це буде означати нові вибори за нині діючим законом, перевела пацієнта в реанімаційну палату на вул. Банкову. І так продовжили існування пацієнта для того, аби в серпні - на початку вересня провести референдум на тлі напівмертвого парламенту, внести зміни до законодавства, створити іншу модель парламенту і призначити нові вибори, які пройдуть в інтересах влади.

Опозиція. Блокування трибуни не діє. Плану Б немає. Сьогодні опозиція в екстреному порядку шукає вихід в тому, аби люди вийшли на вулицю. Але люди не знають, куди і за ким вставати. Влада дала можливість провести деякі масові акції, але масовості не було і опозиція побачила, що за нею не йдуть і боятися її не варто. Опозиції провалила тест на вулицю. Тому такі акції лише підсилять крах опозиції. Її спіймають на сніжках і на інших помилках. Тому треба шукати вихід в парламенті.

Опозиція мала унікальний шанс підняти людей і продемонструвати свою єдність та далекоглядність, коли б Кличко пішов на вибори мера Києва. Але він намітив собі шапку Мономаха і президентське крісло, і це призвело до того, що гра пішла по сценарію влади, а не по сценарію опозиції.

В новий парламент за мажоритарною системіою з «Удару» пройде хіба Кличко і Геращенко, а більше нікого. «Батьківщина» буде в зменшеному вигляді. Те саме станеться із «Свободою», вони всі розмиються в мажоритарному болоті. Тому до вулиці можна апелювати, але це не найбільш серйозний аргумент. Треба шукати розумних людей в самій партії влади, бо і там є ті, хто зрозуміють, до чого це все іде. Ніхто не хоче, щоб України перейшла на сімейне керування, як в Білорусії. Треба шукати і рятувати пацієнта – Верховну раду. Для того, аби потім вийти на європейську дорогу розвитку парламентаризму.

А щодо рішень, які приймались на вул. Банковій вчора, то із законністю, звісно, є проблеми, але у нас питання легальності ставляться до Конституційного суду, який винесе рішення, що все було законно. А далі опозиція розблокує парламент, визнає свою поразку і все. Зараз потрібно шукати всі можливі варіанти, які б не допустили розвитку подій по російсько-білоруському сценарію.

Мажоритарна система принесе за собою тотальний переділ влади. Постраждають всі: від Ахметова до Яценюка. Тому потрібно шукати вихід, бо інакше сімейна група всіх розчавить.

Можна було починати наступ на владу із Києва, але опозиція здала Київ. Кияни могли б вийти за Кличка, але опозиція програла, втратила цей момент. І тепер доля столичних виборів чітка: мерські вибори будуть, а депутатських – ні. Бо наразі Кличко не піде на вибори мера, Яценюк - теж, може Порошенко, але він має дуже мало шансів. Тож Попов буде один на своєму полі.