Обійняти та плакати: в чому Україна може позмагатися з Кіпром

З квітня минулого року деякі відкриті фонди втратили до 70% зароблених раніше грошей, інтервальні — до 35%, а закриті — до 43%.

-- Порівняно з Бубликовим...

За минулий рік індекс S&P 500 збільшився на 14,5%, індекс NASDAQ — на 12%, Dow Jones Industrial Average — на 8,2%, а венесуельський Stock Market Index — на цілих 300%. Індекс Української біржі впав більш як на 33% і перебуває на рівні «дна» 2009 року.

Щоправда, ніхто вже давно не тішить себе ілюзією, що складнощі українського ринку відображають загальносвітові тенденції, і навіть не грішить на економічні проблеми. «Схлопування» ринку пов'язане, у першу чергу, з відпливом грошей. За даними Держстату, за підсумками минулого року чистий приплив прямих іноземних інвестицій в Україну скоротився на 9,5% — до $4,13 млрд доларів, а внутрішні кошти урочисто прямують прямо на банківські депозити під 20% річних. Один із най¬яскравіших прикладів ставлення серйозних інвесторів до нашого ринку — слова Джеймса Мортона, директора з інвестицій Santa Lucia Asset Management (компанія управляє $1,9 млрд.): «Понад 99% всіх фінансових інституцій у світі навіть не розглядатимуть інвестування до українських акцій, оскільки корпоративне управління в Україні — на неприйнятно низькому рівні. А правове поле й регуляторна політика не захищають прав інвесторів, які вкладають гроші до українських компаній».

Що ж до біржової торгівлі, то хоча обсяги торгів на УБ в І кварталі цього року збільшилися вдвічі порівняно з І кварталом минулого року, вона перебуває у стагнації. Не дивно, що за таких умов інститути спільного інвестування показують результати, які сильно відрізняються від «зіркових». Так, з початку поточного року вартість чистих активів відкритих фондів скоротилася у 3,2 разу, а інтервальних — в 1,2 разу. І все ж таки слід зазначити, що грамотне управління дозволило деяким фондам падати набагато повільніше, ніж ринок загалом, а деяким — навіть підрости. Хоча варто розуміти, що до останньої групи входять не фонди акцій, а облігаційні, а також фонди грошового ринку, де динаміка позитивна. Зокрема, упевнено тримаються на плаву ІСІ, створені після 2009 року і не обтяжені активами, що обвалилися в кризу. Також добре почувається більшість венчурних інвестфондів, вартість чистих активів яких за минулий рік збільшилася на 25%.

-- Кожен крок по рублю

Поганим симптомом, на думку експертів, є підвищення концентрації фондів на одну компанію з управління активами (КУА) — це свідчить про заморожування нових проектів. «Раніше власники великих інвестпроектів воліли створювати під кожен із них окрему управляючу компанію, і якщо КУА не більшає, таких проектів не додається, — такий висновок аналітиків ринку. — Цей показник навіть більш індикативний, ніж doing business, оскільки він відображає легкість відкриття й закриття бізнесу у країні, а не лише проблеми його ведення».

Очевидно, ситуація могла б виглядати привабливіше, якби не рука держави. «Якби фінансові інституції залишилися з ринком сам на сам, без втручання регулятора, можна було обійтися малою кров'ю, — вважає голова ради Української асоціації інвестиційного бізнесу Дмитро Леонов. — Але на той момент усім здавалося, що рятувати всіх має держава». Слід визнати, що порівняно з тим самим Кіпром наша влада повелася дуже скромно, але весь світ уже приходить до відмови від стабілізації фінансової системи за рахунок коштів платників податків.

Водночас не варто забувати, що пріоритет держави — наповнення бюджету (часто — за будь-яку ціну), що іноді породжує абсурдні рішення. Наприклад, пріснопам'ятний закон про акцизний збір з операцій із цінними паперами. Автори документа посилалися на світовий досвід і величезні суми, які мають надійти до бюджету після його прийняття. При цьому їхня увага чомусь оминула колективний стогін, що свідчив про руйнівний вплив акцизного збору на внутрішні ринки загалом і на можливість активного управління портфелями фондів зокрема. До того ж альтернативні розрахунки показали, що максимальна сума, яку податкова може витягти з ринку за умови збереження всіх економічних показників минулого року, — 144 млн грн, що у масштабах нашого бюджетного дефіциту просто смішно.

«Я сумніваюся, що податкові органи досягнули якогось збільшення надходжень до бюджету, але потік сміттєвих цінних паперів, що обертався на позабіржовому ринку, тепер хлинув на біржі. Про це можна судити з тієї «вибухової» кількості операцій із цінними паперами, які було проведено на інших торговельних майданчиках», — зауважив генеральний директор інвестиційної компанії Concorde Capital Ігор Мазепа.

До того ж акциз одразу «повалив» всі показники, за винятком обсягів торгів держоблігаціями. Але ринок ОВДП не гумовий і внаслідок масового попиту на ці папери дохідність їх знижуватиметься. Тож уже точаться розмови, що акциз слід замінити на щось бюджетокорисніше...

-- Доопрацювати напилком

У ще заплутанішій ситуації наразі ринок недержавних пенсійних фондів. З одного боку, діючі НПФи показують невелике, але зростання — 8%, з іншого — для України нормальна дохідність НПФ має бути удвічі вищою. До того ж операції з портфелями НПФ у нас потрапляють під те саме оподаткування, що й спекулятивні торги. А в усьому світі будь-який замах на пенсійні накопичення громадян вважається аморальним за визначенням. «Це провокуватиме публічні недержавні пенсійні фонди до покупок активів, які мають нульову ставку акцизу, — зазначає пан Леонов. — Кількість таких активів обмежена, і ціна на них може бути неадекватною. Ми бачимо, що тільки завдяки цьому ціни збільшаться за рахунок штучного попиту. І ціна не буде підкріплена нічим». Із ним згоден член Нацкомфінуслуг Сергій Бирюк, за словами якого диверсифікація портфелів недержавних пенсійних фондів постраждає. Як альтернатива вкладенням використовуватимуть державні облігації. «Але вони не дадуть великої дохідності, якщо на ринок вийдуть оператори ринку ІСІ», — зазначив Дмитро Леонов. Тож до виправлення відвертих недоліків у законодавстві цей ринок дихатиме дуже тихо.

Натомість активність може підвищитися в секторі страхування — Нацкомісія, що здійснює держрегулювання у сфері ринків фінансових послуг, планує допустити компанії з управління активами до резервів страхових компаній. «Завдяки спільній роботі Української асоціації інвестиційного бізнесу і страхових асоціацій з'явився спільний підхід до того, що управляючі компанії зможуть управляти не лише активами страховиків, а й їхніми технічними резервами», — зазначив член Нацкомфінпослуг Сергій Бирюк.

Зараз страхові компанії можуть передати на аутсорсинг лише управління активами, а резерви — ні, оскільки вони не належать СК, а є коштами клієнтів. «Страховики зможуть управляти частиною резервів самостійно, а управління ризиковими інструментами віддати на аутсорсинг КУА. Нині триває розробка змін до законодавства», — додав Сергій Бирюк.

Для КУА це дасть додаткове джерело доходів: у середньому управління портфелем у рамках консервативної стратегії коштує 0,5–1% від суми активів, реалізація ризикової стратегії — 2–3%. При цьому резерви 91 ризикової СК, за даними Insurance Top, становлять 6,4 млрд грн; 27 лайфових СК — 3,1 млрд грн.

І все ж таки масове благоденство може повернутися на ринок спільного інвестування не раніше 2017 року. На думку Сергія Бирюка, до цього часу інвестори накопичать грошей на «подушку безпеки» й на нові вкладення.