Київські вибори: в Конституційному суді бунт (ДОКУМЕНТ)

В Україні вже звикли, що Конституційний суд України часів президентства Віктора Януковича став ручною лялькою влади, куди відправляють на почесну пенсію прокурорів, або ж просто людей з донецьким минулим. Що в черговий раз підтвердило рішення Суду щодо строків проведення місцевих виборів в Києві.

Не дивлячись на те, що строк п’ятирічний строк повноважень Київради минає 2 червня, Конституційний суд постановив, що всі ради, в тому числі київська, мають працювати до останньої неділі жовтня 2015 року. Тобто, не 5 років, як встановлює Конституція, а сім з половиною. Що взагалі ніяк не узгоджується зі здоровим глуздом. Під цей шумок представники Партії регіонів вже встигли сказати, що ні мерських, ні виборів Київради до 2015 року точно не буде.

Як не дивно, в Конституційному суді ще лишилися кілька суддів старого, ющенківського призову, які таки набралися сміливості назвати речі своїми іменами, а останнє рішення КС - неадекватним.

Ще минулого тижня в ЗМІ була інформація, що таких опальних суддів в КС з 18 набиралося аж чотири. Проте поки що в розпорядженні «Главкому» з’явилися тільки дві окремі думки (офіційні документи), в яких досить жорстко критикується скандальне рішення КС.

Найрадикальнішу оцінку вердикту КС і всьому суду загалом дав Петро Стецюк, колишній завкафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Львівського університету. Як для юриста, формулювання надзвичайно відверті й критичні. Якщо перекласти його слова з юридичної на вуличну мову, то це вже майже лайка. Суддя дуже прозоро натякає на політичні мотиви в рішеннях своїх колег.

Найперше, Стецюк вважає, що Конституційний суд не мав права навіть відкривати провадження щодо місцевих виборів. Адже автори подання не навели для цього достатніх підстав.

«Ні правового обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні Конституції України та законів України, ні чіткого визначення предмета тлумачення конституційне подання не містить. Автори клопотання акцентували на неоднозначному розумінні «підстав призначення та проведення чергових місцевих виборів «…» політичними силами, представленими у Верховній Раді України сьомого скликання» (стор.7 конституційного подання), що таким правовим обґрунтуванням, очевидно, вважатися не може. Отже, підстав для відкриття конституційного провадження у цій справі не було», - пише Стецюк.

І тут же вказує, що цю думку підтримали більшість науковців, в яких КС запитує своє бачення щодо кожної справи Суду.

Далі він переходить на відверту критику колег, які застосовують у своїх рішеннях подвійні стандарти: певні подання з адекватною аргументацією відхиляються, а без аргументації з незрозумілих причин беруться до розгляду. І найяскравішим прикладом є відмова розглянути конституційність положень скандального мовного закону.

«У той же час аналіз діяльності Конституційного Суду України за останні роки свідчить про випадки безпідставної, як на наш погляд, відмови у відкритті конституційних проваджень у цілій низці інших справ. Так, зокрема, Конституційний Суд України відмовив у відкритті конституційних проваджень за всіма без винятку конституційними зверненнями та конституційними поданнями щодо офіційного тлумачення чи перевірки на предмет конституційності положень Закону України «Про засади державної мовної політики», - вказав Стецюк. А це вже відверте звинувачення в політичній мотивації і подвійних стандартах.

Про самі місцеві вибори він висловився не менш різко. «Граничною (верхньою) межею строку повноважень місцевих рад та сільського, селищного, міського голови є п’ять років і ніхто, крім самого конституцієдавця, змінити цю норму не може», - наполягає Стецюк, що більше конституційного 5 літнього строку виборний орган працювати не може. Тому в рішенні КС мало бути чітко записано, що «усі чергові вибори депутатів… сільських, селищних, міських, районних, обласних рад та сільських, селищних, міських голів, обраних на чергових або позачергових виборах, відбуваються … в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень, - але, - крім рад та голів, конституційний строк повноважень яких закінчився».

Підсумовуючи свою думку він вказує, що робота Київради більше 5 років буде антиконституційною. «Продовження строку повноважень місцевих рад та сільських, селищних, міських голів понад конституційно встановлену граничну (верхню) межу інакше‚ ніж шляхом внесення змін до Основного Закону держави, буде прямим порушенням останнього», - резюмував Петро Стецюк.

Трохи обережнішим у висловлюваннях був заступник глави Конституційного суду, призначений ще 2008 року, професор харківської юракадемії Юрій Баулін.

В своїй окремій думці Баулін неодноразово вказує, що згідно 141 статті Конституції України, строк повноважень місцевих рад та голів становить не більше 5 років. Далі він наводить 14 статтю закону про місцеві вибори, де чітко записано, що чергові вибори місцевих органів влади проводяться у зв’язку з закінченням визначеного Конституцією строку.

В лютому 2011 Верховна Рада змінила Конституцію і встановила, що наступні чергові вибори місцевих органів влади пройдуть в останню неділю жовтня 5 року повноважень. КС сказав, що всі ради мають обиратися саме тоді. Але Баулін наполягає, що в своєму рішенні КС мав «розділити мухи з котлетами» й окремо висловитись про позачергові вибори, що пройшли до 2011 року й строк повноважень яких закінчиться ще до жовтня 2015-го. Тобто, чергові вибори мали поділитися на два типи.

«На мій погляд, у Рішенні Конституційний Суд України мав би диференційовано підійти до вирішення питання щодо строків проведення наступних чергових виборів:

– депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, обраних на позачергових виборах після набрання чинності Законом № 2952;

– депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, обраних на позачергових виборах до набрання чинності Законом № 2952», - вважає Баулін.

Без такого розділення, на його думку, будемо мати перевищення встановлених Конституцією строків повноважень органів місцевого самоврядування.

«Конституційний Суд України, зазначивши, що принцип періодичності проведення виборів, закріплений у Конституції України, є однією із складових їх демократичності, надав перевагу принципу одночасності проведення на території України чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», - розкритикував він КС, вказавши, що суд проігнорував основоположний для держави принцип періодичності виборів.

Загальний висновок у Юрія Бауліна простий – Конституційний суд мав зобов’язати Верховну Раду окремим законом вирішити питання проведення чергових виборів місцевих органів влади, які були обрані на позачергових виборах.

Зрозуміло, що позиція меншості в КС навряд чи вже колись буде впливати на кінцеві рішення, які, як твердять багато експертів, пишуться вже поза межами суду. Адже влада не контролює всього кілька суддів. Тим більше, що за два-три роки і в них закінчиться строк повноважень. Але їх зауваження й окремі думки могла б використати опозиція, яка все ж таки буде намагатися призначити вибори в Києві ще в цьому році.