Янукович засудив методи роботи Партії регіонів

Президент України відмовився проголошувати звернення до парламенту в самій Верховній Раді. Причина тому проста – Янукович не захотів в черговий раз ганьбитися й двадцять хвилин слухати опозиційні крики «Юлі волю!», як це було у всі попередні рази, коли він заходив до сесійної зали. Тому його звернення було передано в Раду й оприлюднена на сайті Президента.

Осилити й осмислити документ на 576 сторінок – справа довга. Його писали співробітники Інституту стратегічних досліджень на чолі з Андрієм Єрмолаєвим, а головним куратором підготовки послання числиться доктор економічних наук Сергій Льовочкін.

Це послання, як і більшість подібних документів, містить безліч абсолютно правильних тез і намірів. Не дивно, його ж складали не дурні люди. Хоч документ і значиться як послання Президента, проте навряд чи Янукович хоча б тримав його в руках, не те, що читав. Деякі його положення наскільки йдуть в розріз з реальними кроками Віктора Федоровича, що їх варто було б прибрати хоча б для пристойності.

«Главком» звернув увагу на кілька найпоказовіших моментів документу з гуманітарного розділу. Вони викликають іронічну усмішку, бо ж аж ніяк не могли злетіти з уст нинішнього президента.

-- Ненависть до тушок

Як виявилось, одну з найбільших загроз для парламентаризму України Янукович бачить в … парламентських тушках. Він пропонує їх викорінювати як клас. І нічого, що сама влада Януковича тримається на тушках. Навряд чи хтось забув перші тижні президентства Віктора Федоровича. Діяла ще Конституція 2004 року, яка появу цих самих тушок більш-менш стримувала – вони не мали права входити до коаліції. Це могли робити тільки фракції. В тому то й була проблема – комуністи, регіонали й литвинівці 226 голосів не мали. Тому Янукович тоді вчинив просто – дав команду сформувати коаліцію в тому числі за допомогою тушок. Так і був призначений перший уряд Азарова. Пізніше це рішення освятив кишеньковий Конституційний суд.

Та не віриться, що тепер Віктор Федорович «прозрів». Бо ж тушки в парламенті з’являтися не перестали, і мало хто сумнівається, хто саме проводить потрібну роботу. В будь-якому разі, Віктор Янукович пропонує рішуче засудити практику фракційних переходів, а тих депутатів, які таки зраджують свою фракцію – позбавляти всіх парламентських посад. Ось як це бачить Президент:

«Загрозою для стабільного й ефективного функціонування Верховної Ради України VІІ скликання є так звана міграція депутатів. Досвід роботи Верховної Ради України попередніх скликань свідчить, що порушення фракційної дисципліни народними депутатами стало одним з основних дестабілізуючих чинників роботи Парламенту і деформації його політичної структури: постійно змінювалися кількість фракцій та їхня чисельність (що навіть становило загрозу для їх існування), були відсутні зобов’язання депутата (так звана партійна лояльність) перед «рідною» фракцією.

Неможливість входження депутата до складу іншої фракції (передбачена частиною 2 ст. 59 Регламенту ВР України) мала б запобігати тривалим і численним депутатським «міграціям», дисциплінувати самих депутатів і діяльність депутатських фракцій у Парламенті. Водночас виключені зі складу 194 Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2013 році фракції депутати, а також відповідно до чинної редакції Регламенту і народні обранці, що за власним бажанням вийшли зі складу фракції, не втрачають депутатський мандат, а набувають статусу позафракційних.

Збереження «міграційної активності» депутатів у новообраній Верховній Раді України потенційно актуалізує такі загрози, як «політична корупція» народних депутатів; викривлення політичного волевиявлення населення через формування відмінної від підтриманої виборцями політичної конфігурації Парламенту; зростання впливу адміністративно-економічних груп на внутрішньопарламентські процеси.

Одним із можливих засобів урегулювання проблеми може бути введення до Регламенту норм, відповідно до яких вихід чи виключення депутата із фракції є підставою для його відкликання з посад у комітетах, інших органах ВР України. Фракція отримає право делегувати до комісії чи комітету іншого свого члена. Запровадження згаданого правила може бути особливо дієвим у ситуаціях, коли такий депутат обіймає в українському Парламенті керівну посаду в комісії чи комітеті, входить до «престижного» комітету. Труднощі із подальшим вирішенням проблеми запобігання міжфракційним переходам будуть пов’язані насамперед із можливістю держави регулювати внутрішньопартійні відносини. І, на жаль, реформа винятково на рівні законодавства не допоможе вирішенню наявної проблеми, адже загалом це питання не юридичне, а політичне та морально-етичне».

-- Гуманітарна політика Януковича загрожує нацбезпеці?

Ще один абсолютно правильний пасаж послання – небезпека, яку несе в собі розкол українського суспільства й відхід від української культури. В документі вказується, що саме культурна фрагментація є загрозою нацбезпеці, і саме з цього випливають політичні та економічні проблеми країни. Зрозуміло, що мовна і культурна політика Януковича, скандальний закон про мови, дозвіл відміни українського дубляжу, відміна обов’язковості реклами українською мовою й низка інших речей точно не сприяє тому, до чого закликає сам Віктор Федорович.

«Культурна фрагментація як загроза національній безпеці. Однією із причин політичної нестабільності, повільної розбудови громадянського суспільства та перманентних труднощів у економічному розвитку є недостатня єдність українського соціуму. Консолідація суспільства значною мірою забезпечується спільною національною культурою в широкому сенсі цього слова, яка охоплює етнічні особливості, світогляд, систему цінностей, мотиви соціальної поведінки.

Відсутність спільної культурної основи, поглиблення соціокультурних меж, що існують між окремими регіонами, мовними та релігійними спільнотами, яке ми спостерігаємо протягом останніх років, може призвести до соціокультурного розколу суспільства. Зазначені ризики особливо посилюються за умов політичної нестабільності та економічних негараздів, і це накладає особливу відповідальність і на державну владу, і на впливові політичні сили, що іноді спекулюють на соціокультурних розбіжностях і протиріччях із тактичних міркувань, не замислюючись над стратегічними наслідками такої політики.

Подолання стану латентного взаємовідчуження – справа багатьох років навіть за умови послідовної, продуманої політики держави у відповідному напрямі. Однак така політика навряд чи буде вироблена зусиллями лише урядовців і депутатського корпусу. Необхідна якнайширша участь у цій роботі науковців, представників незалежного експертного середовища. Потенціал для цього в Україні є. Але обов’язковою умовою має бути неупередженість і незаангажованість, іншими словами, об’єктивність та інтелектуальна чесність.

Небезпеку становить культурна фрагментація, зумовлена швидкими змінами у структурі українського соціуму. Безперечно, негативне значення має той факт, що Україна вже давно стала полем конкуренції іноземних культур, до того ж часто не в найліпших їх проявах. Українській культурі за таких обставин дуже складно розширити ареал своєї присутності, і вона поступово маргіналізується навіть у тих регіонах, де її позиції є традиційно більш сильними. Призвичаювання до споживання іноземного культурного продукту і створення власного за іноземними лекалами нівелюють мотивацію до творчого пошуку, розвитку власної культури, осягнення її історичної глибини та духовного багатства. Ситуацію не можуть змінити окремі яскраві культурні явища, визнання високої естетичної вартості яких об’єднує громадськість Сходу і Заходу, Півдня і Півночі країни. Необхідна нова культурна політика держави, яка б не обмежувалася реагуванням на процеси в культурній сфері, а випереджала і спрямовувала їх.

-- Вибори фальсифікували марсіани?

Розділ про виборчі плани Віктора Януковича заслуговує на окрему похвалу. Все виписано дуже правильно, а рекомендації щодо виправлення проблем останніх виборів підтримають всі опозиціонери.

Найперше – треба змінити виборчу систему й запровадити партійні списки з преференціями. Фактично, це та ж сама пропорційна система з відкритими списками, яку Янукович вписав у свою виборчу президентську програму 2009 року. І що він зробив, ставши Президентом? Забув про обіцянку й задля збереження влади змусив Мінюст розробити проект по змішану систему й протягнути документ через парламенту.

Від пасажу, що одним з джерел порушень на минулих виборах було несправедливе жеребкування складу виборчих комісій, може викликати скупу чоловічу сльозу. Мабуть, Янукович не знав, що саме з виборчого штабу ПР підконтрольній більшості в ЦВК було дано команду запустити махінації зі складом окружкомів. І технічні партії, які отримали більшість в комісіях й фальсифікували вибори – це теж, очевидно, справа марсіан, а не штабів Партії регіонів.

Та й «Беркут», який в Первомайську, Каневі й інших містах фальсифікував вибори, очевидно, також запускали інопланетяни. Тільки чому кримінальні справи відкриваються проти тих, хто й протестував проти фальсифікацій?

«Потребують удосконалення також деякі виборчі процедури. Їхні вади уже спричинили недовіру до результатів виборів частини виборців та спостерігачів у кількох одномандатних виборчих округах, стимулювали виникнення локальних акцій протесту і створили певний негативний резонанс за кордоном. Зокрема, йдеться про таке.

1. Недосконалість способу формування виборчих комісій:

• несправедливий розподіл посад членів комісій між партіями. Допуск позапарламентських політичних партій в умовах невизначеності поняття «політична партія, що має парламентську фракцію», з одного боку, можна розцінювати як прояв демократизації виборчих процедур. Однак через законодавчу невизначеність основних принципів і процедуру жеребкування при розподілі місць у виборчих комісіях не отримали жодної посади у виборчих комісіях деякі політичні партії, що висували кандидатів у понад 90% округів. Натомість значну кількість посад членів окружних виборчих комісій отримали партії, які висунули мінімальну кількість кандидатів;

• інтенсивна заміна членів виборчих комісій. За підрахунками місії спостереження Бюро з демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ, протягом виборчої кампанії було замінено близько 60% складу окружних і майже половина дільничних виборчих комісій. При цьому більшість замін зроблено маловпливовими політичними партіями

Високий показник плинності персонального складу виборчих комісій негативно позначився на рівні компетентності органів, що здійснюють адміністрування виборчого процесу. Загалом, чинний спосіб формування виборчих комісій слід розглядати як перехідний.

2. Недосконале визначення окремих принципів утворення одномандатних виборчих округів. Зокрема, відсутня вимога щодо кореляції меж виборчих округів з адміністративними межами районів і міст усередині областей, а також урахування етнічного складу населення. Унаслідок цього:

• окремі виборчі округи не становили суцільної території;

• деякі виборчі округи були сформовані у спосіб недоцільного розділення

території сільських і селищних рад;

• не враховано територіальні особливості проживання національних меншин

Зважаючи на викладене, для вдосконалення виборчої системи та виборчих процедур необхідно розглянути доцільність таких заходів.

1. Перехід до голосування за партійними списками із преференціями.

2. Запровадження додаткових критеріїв визначення меж територіальних виборчих округів: вимога щодо неперервності (суцільності) їх території, крім випадків, коли принцип неперервності порушений при встановленні меж областей; рекомендація щодо максимального врахування внутрішньо регіонального адміністративного поділу та меж проживання етнічних груп.

3. Надання пріоритетного права формування персонального складу окружних виборчих комісій саме політичним партіям, що формують власні фракції у Верховній Раді України поточного скликання. Встановлення принципу пропорційності при формуванні персонального складу дільничних виборчих комісій залежно від кількості кандидатів, висунутих політичними партіями в одномандатних виборчих округах. Необхідним є також обмеження права політичних партій делегувати своїх представників до дільничних виборчих комісій лише в тих одномандатних виборчих округах, де ними були висунуті кандидати».