Іштван Гайдош: Угорців України хочуть загнати у резервацію
Нардеп від Партії регіонів про відмову Табачника посилити вивчення української мови угорцями
В будь-якій європейській державі чиновники високого рангу роблять усе можливе, щоб національні меншини успішно інтегрувалися в суспільство, володіли державною мовою і не замикалися в своїх національних анклавах. Здавалося б, так само мало бути і в Україні, де роками спекулюють на проблемах національних меншин.
Румунські та угорські громади на Західній Україні часто стають темою скандалів. Час від часу їх згадують через масові роздачі іноземних паспортів громадянам України – чи то Угорщиною, чи то Румунією. При цьому експерти і державні мужі говорять про необхідність інтеграції цих громад до української суспільства, їх доступу до вітчизняної освіти й багато інших речей, які мають забезпечувати цілісність України й протидіяти сепаратизму.
Давно склався стереотип, що ті ж самі угорці постійно дивляться в бік Угорщини, з Україною себе не пов’язують й самі не хочуть ставати частиною українського суспільства.
Тим більшим здивуванням стали сьогоднішні події у Верховній Раді. Народний депутат від Партії регіонів Іштван Гайдош звернувся до міністра освіти та науки Дмитра Табачника з проханням посприяти посиленню вивчення української мови в школах з угорською мовою викладання. Справа у тому, що з наступного навчального року у всіх школах країни запроваджують обов’язкове вивчення другої іноземної мови. Як сказав Гайдош, угорська громада просить владу взяти одну годину на тиждень з другої іноземної, та виділити її на вивчення української. Адже угорці й так вчать крім англійської свою ж угорську, а от з українською – проблеми.
Здавалося б, влада мала б тільки вітати таке прагнення угорців і обома руками бути «за». Проте міністр освіти та науки Дмитро Табачник відмовився це робити.
«Переводити в українських школах з угорською мовою навчання одну годину на вивчення державної мови від другої іноземної є неправильним. Крім того, від багатомовності безумовно виграє кожна освічена людина. Збіднювати цих дітей порівняно з іншими дітьми України, забираючи у них вивчення другої іноземної мови, на нашу думку, буде необ'єктивним і ставити їх в нерівні умови порівняно з учнями інших регіонів», - заявив Табачник.
Чи піде така позиція міністерства на користь угорській громаді України й чи сприятиме інтеграції угорців в українське суспільство в інтерв’ю «Главкому» розповів народний депутат від Партії регіонів, керівник Демократичної спілки угорців України Іштван Гайдош.
Іштване Ференцовичу, наскільки актуальною є проблема вивчення української мови угорською громадою Закарпатської області?
Проблема вивчення української мови є надзвичайно актуальною для угорської громади нашої держави. Адже, без знання державної мови неможливо вступити й успішно навчатися у провідних вищих навчальних закладах нашої країни, стати такими спеціалістами, яких не готують у тих вузах Закарпаття, де можна навчатися угорською мовою. Рівень володіння державною мовою є одним з важливіших факторів й при підборі кадрів роботодавцями. Зробити успішну кар’єру в Україні без належного знання української — неможливо.
Вважаю позитивним, що останнім часом учні та їх батьки все більше усвідомлюють життєву необхідність володіння державною мовою, що створює мотиваційну базу для її вивчення.
Чому так складно дітям з угорських сімей України вивчити державну мову в тому обсязі годин, який зараз є?
Хочу ще раз звернути увагу, що недостатнє володіння українською однозначно є перешкодою у самореалізації, кар’єрному рості угорськомовної молоді.
Тому хотів би звернути увагу на необхідність впровадження сучасних програм та методик викладання державної мови в школах з угорською мовою навчання. Адже, на жаль, на даний час програма виходить з того, що ці діти змалку володіють певним запасом українських слів, хоча, насправді це не так. Ці діти потрапляють до школи з повністю угорськомовного середовища, отож навчати їх потрібно починаючи із елементарних речей.
Яка ваша оцінка позиції Міністерства освіти та науки та його керівника Дмитра Табачника щодо виділення додаткової години для вивчення державної мови в школах з угорською мовою викладання?
Я однозначно незадоволений цією позицією. Рівень засвоєння української мови можна підняти, з одного боку, шляхом удосконалення програм, методики викладання, запровадження нових методів та прийомів у цій сфері. З іншого боку, підвищенню ефективності цієї роботи сприяло б виділення додаткових годин на вивчення державної мови в угорських школах.
А ці додаткові години можна було б знайти саме за рахунок другої іноземної мови. При цьому вдалося б уникнути додаткового навантаження на учнів. А це має велике значення, адже в угорських школах діти вже зараз повинні засвоїти три мови: рідну, державну та одну іноземну. Отож виступаємо за те, щоб ці години виділялися не за рахунок годин варіативної частини навчальних планів.
Чи ухвалювалося угорською громадою консолідоване рішення щодо необхідності посилення вивчення державної мови в школах з угорською мовою викладання?
Угорською громадою не приймалося спільне рішення з цього приводу. Справа в тому, що інша організація угорців наполягає на важливості вивчення рідної, угорської мови, прагне направити всі зусилля та ресурси на це. Наша організація — Демократична спілка угорців України, яку очолюю, дотримується іншої думки. ДСУУ за те, щоб угорська молодь на відповідному рівні володіла рідною мовою. Але, разом з тим, володіла й державною, щоб реалізувати свій потенціал. З їхнього середовища тільки так можуть вийти майбутні керівники, менеджери, державні службовці, лікарі, юристи, котрі стануть лідерами громади. Як я вже й раніше наголошував, ті, хто з політичних, виборчих мотивів ратують за те, що угорцям достатньо знати лише рідну та англійську мови, насправді хочуть загнати угорців України у резервацію.