Геноцид чи ні? Ось в чому питання

Сейм Польщі прийняв м’який варіант ухвали щодо Волинської трагедії 1943 року. За документ сьогодні проголосували 263 депутати, проти висловились 33. До тексту документу не були внесені поправки, які визначали ті події як акт геноциду з боку бійців ОУН-УПА, та які встановлювали день пам’яті поляків - жертв ОУН-УПА на території Східних Кресів (сучасні українські території західної України).

Напередодні Сейм буквально розколовся в питанні, як визначати Волинський злочин. Парламентський Комітет із питань культури і засобів масової інформації вніс поправку до проекту резолюції про Волинські злочини, яка визначає цю подію терміном «геноцид». ЇЇ до проекту резолюції від меншості запропонувала фракція «Право і Справедливість», яка не мала жодного наміру від неї відмовлятися. «Не уявляємо нашої підтримки цієї резолюції, яка не відображатиме суть подій 70-річної давнини», – сказав народний депутат від цієї партії Пьотр Бабинець. Його політична сила також вимагала, щоб резолюція встановила 11 липня Днем пам’яті мучеництва кресовян, а передусім містила визначення «геноцид».

Таке ж визначення містилось у половині із шести проектів резолюції, які перед річницею злочину надійшли до Сейму. За використання терміну «геноцид» ратували, окрім «Права і Справдливості», «Польська селянська партія»(«ПСП») і «Солідарна Польща»(«СП»).

Проте ці правки не були підтримані під час голосування в Сеймі. Ключовою стала позиція партії Громадянська платформа прем’єр-міністра Дональда Туска, яка майже в повному складі голосувала проти жорстких формулювань до резолюції під час пленарного засідання. А також «Руху Палікота», який також був проти як жорстких поправок, так і самого документу в цілому.

Під час кінцевого голосування прихильники жорсткої резолюції з партії «Право і справедливість» утримались. В підсумку польські депутати спромоглися лише на формулювання: «…носили характер етнічної чистки з ознаками геноциду».

-- Забутий злочин, про який несподівано згадали

А тим часом, незважаючи на інформаційний бум в середовищі польських політиків, тема трагедії на Волині майже не відома більшості пересічних поляків. Волинські злочини й надалі залишаються білою плямою у польській колективній пам’яті; майже половина поляків немає базових знань на цю тему - слідує з останнього Центру Досліджень Громадської Думки (ЦДГД), що стосується злочину УПА проти польського цивільного населення в 1943 – 1945 роках.

47% опитаних заявили, що не знають, хто здійснював злочини на Волині, а також хто був жертвами. 7% анкетованих вважають, що Волинську різню поляків здійснили німці або росіяни (…). Більш критичніше налаштовано стосовно України старше покоління поляків. Нинішні стосунки поміж Польщею та Україною майже половина опитаних (46%) оцінює як ані добрі, ані погані, а у 18% респондентів немає визначеної точки зору з цього приводу. Відсоток осіб, які вважають польсько-українські стосунки хорошими незначно перевищує відсоток тих, хто вважають їх критичними 21% проти 15%). Чим старші респонденти, тим частіше висловлюють скептицизм щодо перспективи польско-українських стосунків.

-- «Під прапором геноциду»

Тим часом вчора у Варшаві за участі президента Броніслава Коморовського відбулася церемонія присвячена 70-й річниці Волинського злочину. Коморовський урочисто відкрив пам’ятник жертвам злочину УПА, поклавши вінок пам’яті до момументу і виступив з промовою.

Польский президент заявив, що злочини на Волині - це злочин під прапором геноциду.

«Я зворушений, бо можу тут зустрітися з вами на спільній молитві за упокій душ жертв Волинського злочину, який був злочином під прапорами геноциду» – сказав президент Коморовський у Волинському сквері, під час відкриття Пам’ятника Жертвам трагедії.

«Я вдячний, що ми разом можемо по-християнськи помолитися і нагадати не лише світові, але й самим собі, читаючи слова молитви «І відпусти нам провини наші, як і ми відпускаємо нашим винуватцям». Є що прощати. Є що просити у нашого доброго пана Бога, аби простив людям ті злочини. Бо ті злочини були одними з найбільш болісних трагедій поляків в часи ІІ Світової війни.

Напередодні у публікації «Українці, не обманюйте» для Rz Станіслав Сроковський, письменник, драматург, літературний критик, який веде свій родовід з Кресів, написав: «…у питанні злочину на Кресах не має двох правд. Є лише одна. Про це свідчать документи, докази, факти. Це правда про геноцид. Бандерівці йшли з вилами і сокирами на польські села, вбиваючи кричали : «Нас веде дух Бандери» і «Україна рідна мати, будем бити і різати» (…). Не називайте геноцид в Кресах «волинськими подіями», «польско – українською війною» чи «етнічними чистками» (…). Поляків на південно- східних Кресах масово вбивали лише тому, що були поляками. Не лише на Волині. Дуже це підкреслюю (…).Не було жодних етнічних чисток. Не було жодних етнічних чисток як і не було жодного польського наказу аби вбивати невинних українців. А от ОУН-УПА вбивали невинне польське населення, дітей, жінок і старих. Є сотні доказів, зізнань, розповідей та документів».

Офіційні заходи у Волинському сквері столиці Польщі організувала Рада захисту пам’яті боротьби та мучеництва. Вчора в них окрім президента Польщі Броніслава Коморовського взяли участь представники уряду та ветеранських організацій. Присутні також представники кресовян і родичі жертв загиблих. Церемонія розпочалася польовою месою, яку відправив митрополит Варшавський кардинал Казіміж Нич.

Автором пам’ятника став різьбяр Марек Модерай, відомий між тим як автор пам’ятника жертвам Смоленської катастрофи. Монумент займає площу майже 160 квадратних метрів. Домінуючим елементом став семиметровий хрест із фігурою Христа. Перед хрестом знаходиться 18 таблиць із назвами поселень із семи довоєнних воєводств ІІ Речі Посполитої, в яких стався злочин. Поміж хрестом і таблицями розміщено саркофаг в якому закладені капсули із грудками тамтешньої землі.

За матеріалами польської преси підготував Володимир Олійник.