Українська опозиція. День Незалежності один від одного
Для партій, що входять до складу української об’єднаної опозиції День незалежності України перетворився у день незалежності один від одного.
Для партій, що входять до складу української об’єднаної опозиції День незалежності України перетворився у день незалежності один від одного. Віталій Кличко і «УДАР» каталися на мотоциклах, Олег Тягнибок перепливав Дніпро, і лише «Батьківщина» традиційно ходила колоною по столиці.
Учасники мітингу почали збиратися в районі Михайлівської площі задовго до офіційного початку ходи. «Да, ми тут біля фунікулеру, де палатка «Три ведмеді», підходь, тільки бігом!», - командувала в телефон літня жінка, яка вочевидь відповідала за формування колони. «Я таку роботу продєлала, а прийшло тільки 110 чоловік», - скаржилася вона напарниці, а та скрушно кивала головою.
Інша група збиралася біля пам’ятнику княгині Ользі, ще одна – у сквері навпроти МВС. «Десятники» роздавали кепки і футболки з партійною символікою, тут же поряд стояв фургончик з озвучкою, з якого лідер гурту «Мандри» Фома переконував Україну відкрити свої очі «у світлі далеких зірок» - фонограма перекривала навіть сигнали авто, які, проїжджаючи, бібікали.
Врешті з’явилися партійні лідери. За командою учасники ходи розгорнули два великі прапори – України і ЄС. Колона рушила у напрямку Софійської площі, а звідти – по вулиці Володимирській.
Одразу за прапорами йшла група народних депутатів на чолі з Арсенієм Яценюком та Олександром Турчиновим. Турчинов прямо на ходу через гучномовець вигукував гасла про європейське майбутнє України та «Юлі волю».
За Софійською площею стало зрозуміло, навіщо насправді «Батьківщина» розгорнула прапори: учасників ходи було відверто замало, тисяча-півтори, тому потрібно було створити вигляд довгої-предовгої колони.
На Володимирській кілька автомобілів, водії яких вочевидь не підозрювали про мітинг, потрапили у пастку і мусили терпляче чекати, доки пройде колона. Тут же стояв автобус з туристами, з вікон визирали люди, знімаючи ходу на телефони, махали руками.
На перехресті з Прорізною стався чи не єдиний інцидент за всю акцію. Чоловік ніс вже класичний плакат, на якому був зображений Янукович з червоною цяткою на лобі. Несподівано до нього підскочив гопуватого вигляду молодик, завдав удару, вихопив плакат і втік. Спецоперація з захисту національних інтересів пройшла успішно. Колона ні на мить не спинилася.
Біля пам’ятника Михайлу Грушевському стояв ще один фургончик з озвучкою та діти в національних костюмах. Колона зупинилася, Турчинов і Яценюк з трагічними виразами облич поклали квіти, а Арсеній Петрович ще й поправив стрічку на корзині з квітами. Далі настала черга рядових депутатів, які веселим гуртом ринулися до підніжжя пам’ятника. На якусь секунду тут почалася штовханина, утворилася купа-мала, і дехто з народних обранців навіть мусив кидати букет здалеку. Один лише Микола Мартиненко далекоглядно зачекав, доки черга розсосеться і лише потому поніс свої квіти. Він чи не єдиний з депутатського корпусу був без вишиванки.
Біля пам’ятника Тарасу Шевченку колона почала розпадатися: частина учасників мітингу розсіялася по парку, окупувавши навколишні лавки та столики біля кіосків з напоями. Лідери «Батьківщини» піднялися до монументу і почали робити те, що вони вміють краще за все – штовхати промови. В передніх рядах вдягнені у вишиванки жіночки тут же відкоркували пляшку шампанського і почали його розливати у пластикові склянки, вигукуючи «Україні – волю!» та «Юлі – волю!».
Це все тривало десь з півгодини, вітальні слова, окрім Турчинова, встигли сказати Сергій Соболєв, Борис Тарасюк та В’ячеслав Кириленко. Їх промови відрізнялися тільки рівнем емоційної напруги та ораторського мистецтва.
Останнім виступав Яценюк. Він переказав присутнім вітання від Юлії Тимошенко, охрестивши її своїм «політичним другом», а потім закликав присутніх розійтися по домівках святкувати День Незалежності.