Як Королевська, Вілкул та Ющенко заманювали інвесторів в Україну

Корупція і незрозумілі правила гри – так підприємці часто уявляють собі інвестиційний клімат на Сході. Фірми, які спрямовують туди інвестиції, не підтверджують ці стереотипи.

До таких висновків прийшла чергова дискусія, присвячена східним інвестиціям, що відбулася у польській Криниці.

Щодо експансії на Схід польські фірми спокушають насамперед вищі прибутки. «Росія – це конкурентний ринок, але досить неефективний, тому й прибутки вищі аніж в Польщі чи на Заході», – пояснює Міхал Соловов, компанії якого інвестували на Схід загалом 3,5 мільярда польських злотих.

У свою чергу Україна пропонує більш привабливі умови виробництва продукції. Тому, що з огляду лише на транспортні витрати, польським фірмам більше вигідне виробництво товарів тут аніж, скажімо, в Китаї. «Якщо інвестиційний клімат в Україні буде й надалі покращуватися, то він претендує на роль найпривабливішого для нас інвестиційного ринку», – підкреслив Ришард Флорек, засновник і президент Fakro, виробника мансардних вікон.

Однак він відверто зізнався, що протягом кількох останніх років рентабельність його компанії в Україні, де вона має 60% ринку, значно впала, з огляду на економічний спад і цінову війну з данською компанією Velux. «Треба рахуватися з тим, що інвестуючи на Схід, не сховаємось від конкуренції. Там також буде така сама боротьба за ринок, як і всюди», – застеріг президент «Fakro».

Не усі інвестиції польських компаній на Сході завершились успіхом. Одну з найгучніших поразок отримав виробник горілки CEDC. Він після придбання в Росії у 2008 році трьох компаній втрапив у фінансові труднощі і зрештою - в середині цього року – був поглинений російським конкурентом «Русский Стандарт». Як сказав Владислав Хработа, головний редактор Rz, більшість фірм, які не досягли успіху, насамперед у всьому звинувачують непрозоре законодавство, місцеві особливості і корупцію. «Доки на Сході не ліквідують корупцію, не знищать місцеві олігархічні схеми і не спростять складні процедури, доти бізнес нагадуватиме там ворожіння на картах: раз вигорить, а наступного – ні», – резюмував він.

Водночас він зауважив, що на такі бар’єри наштовхуються передусім підприємці, які хочуть на Сході працювати в галузях стратегічного значення. Підкреслили цю особливість й інші учасники дискусії, модератором якої був Анджей Клесик, президент PZU.

«Здійснюю бізнес в Росії вже 10 років і не знаю жодного тамтешнього політика. Відносини з владою та місцевими органами влади включно правові», – запевнив Соловов. «Ми не заплатили на Сході жодного хабаря, не зустрічалися з жодними політиками. В Україні багато часу марнуємо на податкові суперечки в судах, але поки що їх виграємо», – підтримав його представник Florek.

Група Asseco Poland на багатьох ринках розробляє програмне забезпечення, поміж іншим, для установ державного сектора. Проте президент Asseco Poland Адам Гураль висловив сумнів, чи це можливо в Росії, де керована ним компанія нещодавно придбала виробника банківського програмного забезпечення R-Style Softlab.

Попри це Гураль зауважує, що рішення щодо інвестицій на Схід не повинні залежати від того, чи схожі правила ведення бізнесу в цих країнах на західні зразки. «Нам потрібно позбутися схильності покращувати усіх навколо. Мусимо навчитися покірності. Перестати інших повчати. Або ми хочемо йти на Схід, або ні» – зазначив керівник.

Тим більше, що в рейтингах, які вимірюють простоту ведення бізнесу, деякі країни Сходу – Грузія і Казахстан – виглядають краще, аніж Польща (55 позиція в цьогорічному рейтингу), а Білорусія трошки нижче за нас. «Інвестиційний клімат у країнах Сходу дуже різний, але ніколи сильно не відрізнявся від польського. Не лише країни Сходу блокують іноземним фірмам доступ до важливих стратегічних секторів, так робить більшість країн світу, в тому числі й Польща», –підкреслив Соловов, погоджуючись, що потрібно здійснювати бізнес у відповідності до місцевого права, не ангажуючись в політику.

Однак Павел Коваль, відповідальний в Раді Європі за стосунки з Україною, вказав на те, що саме корупція фактично стала тут всеосяжною, а влада переважно належить олігархам. «На Сході потрібно здійснювати бізнес вже сьогодні, навіть якщо там не все так, як це є у нас. Водночас потрібно намагатись змінювати тамтешню ситуацію», – зазначив європолітик.

Підприємці одностайно заявили, що не очікують допомоги від польського уряду в справі здійснення бізнесу на Сході, за винятком тих ситуацій, коли влада держав очевидно порушує законодавство і перешкоджає їхній діяльності. Водночас вказували на те, що польський уряд міг бути більш активним у підтримці інвестицій і промотуванні польських трендів, оскільки інші уряди відверто захищають свої компанії. Тим часом, на думку Павела Коваля, польські дипломати на Сході намагаються не торкатися назв конкретних компаній в розмовах з місцевими політиками хоча й не відсторонюються від їхніх проблем. Бо не хочуть бути звинуваченими у надто близьких стосунках з бізнесом.

Публікацію Rzeczpospolita переклав Володимир Олійник

Нагадаємо, Україну на Економічному форумі в місті Криниця-Здруй у Польщі зазвичай представляли президенти або прем'єри. Цього ж року Київ відрядив навіть не першого віце-премєр-міністр Олександр Вілкул, якого все-таки декілька раз організатори помилково називали прем’єром. Під час криницьких дебатів Вілкул згадав європейцям про кризу у зоні євро та оптимістично обіцяв, що незважаючи на це українська економіка розвивається, а наприкінці року її ВВП може продемонструвати 1% приросту.

Натомість міністр соціальної політики Наталя Королевська запевнила поляків, що в Україні ситуація з безробіттям набагато краща, ніж в ЕС.

В роботі форуму, за даними «Укрінформу», також брав участь екс-президент Віктор Ющенко.