Про злочини Яворівського. Із перших уст (ДОКУМЕНТ)

Йдучи до «Главкому» на розмову з журналістом Олексієм Биком я не знав, що доведеться дискутувати з моїм опонентом Віктором Барановим, який дав скандальне інтерв'ю цьому виданню. Самого інтерв'ю тоді я ще не читав. Тому відповів на запитання без документів у руках. Коли нашу розмову оприлюднили – тільки тоді я прочитав наклепи Баранова.

-- Замість Р.S.

Звісно, був приголомшений. Тому попросив «Главком» дати можливість підтвердити свою позицію документами і фактами. Вдячний, що вони одразу надали мені таку можливість.

Отже. Перше спростування неправди. Баранов із своєю командою вже два роки керують Спілкою. Не керують, а повторюють своїх провладних покровителів: валять свої провали на «попєрєдніков». Мій опонент говорить, що я забрав з собою всю документацію Спілки. Ось акт передачі. Тут вказані документи на право власності всіх будинків творчості, землі, печатка. Під актом стоїть підпис мій «передав» і Баранова «прийняв». Печатка. Є запитання?

До відома Баранова: від Юрія Мушкетика я нічого офіційно не приймав. А варто було б… Там виявилися такі кримінальні сюжети щодо фіктивного продажу першого корпусу Ялтинського будинку творчості. Неспростовні. У мене були в руках всі документи, щоб передати справу до прокуратури. Але від мене ніхто не чув жодного лихого слова про попепредника. Це - до слова.

-- Крапка і хрест на цій побрехеньці

Передаю «Главкому» другий важливий документ, який не залишає місця для хворобливої уяви мого опонента. Це відповідь Генерального прокурора Медведько Віктору Балозі – тодішньому голові Секретаріату Віктора Ющенка. Балога на замовний лист письменниці Галини Тарасюк, яка не отримала Шевченківської премії і чомусь у цьому звинувачувала мене, їй та її дочці Балога наділив 24 сотки землі у Броварах, і вона написала донос «Про злочини Яворівського», (після мого відкритого листа проти Віктора Ющенка). Балога особисто контролював глибинну перевірку діяльності Спілки. Прицільно. Тенденційно. Передаю вам цей документ. Відповіть Генпрокурора Медведька Вікторові Балозі з приводу «Зловживань Яворівського».

Жодного зауваження Генеральної прокуратури. Всі господарські об'єкти залишаються у власності Спілки. Майже ідеальна картина. Це щодо «прицільної» перевірки, спрямованої проти опозиціонера Яворівського під керівництвом Віктора Балоги. Передаю «Главкому» цей документ.

Ще одне. Віктор Баранов кидає фальшиве звинувачення: Яворівський видавав свої твори за рахунок Спілки. Стверджую: жодного рядка за рахунок жалюгідних коштів Спілки! Тільки за власні та спонсорські. Запитайте в директора письменницького видавництва «Український письменник» Ю. Буряка, де я видавав свої книги, щоб підтримати наше видавництво. Він порядний чоловік і дасть вам чесну відповідь. Не брешіть пане Баранов. Ви розповсюджували цю побрехеньку на з'їзді, підбурюючи письменників проти мене. Але згодом правда все ставить на свої місця. Я не такий дурний, як з виду (Андрій Крижанівський). На «макуху» мене візьмете. Я проходив не такі випробування.

Пане Баранов! Я десять років працював головою НСПУ, не отримуючи за це ні копійки платні. Ви одразу поставили собі «жалування» в 14000 грн, коли голови обласних організацій отримують 1300 грн. Плюс ви ще отримуєте ставку головного редактора журналу «Київ» – 6000 гр. На здоров'я!

Останнє. Примітивні натяки, мовляв, орендарі Яворівського підпалили його дачу в Бородянському районі. Іван Плющ іноді казав «Воно, мать, больне».

Вікторе, нічого не вигадуйте. Ось моя правдива версія. Ваш дружок із ЦК Комсомолу О. Попсуй, який зайняв посаду директора управління майном домовився з орендаторами фірми «Росичі», які вклали три мільйони в капітальний ремонт будинку творчості у Ялті про продовження строку оренди. Звісно, не просто так… Попсуй попросив проплатити наперед оренду, бо Баранову захотілося купити ще одну нову машину «для голови». Між іншим: я прийняв Спілку із однією розваленою «Волгою», а Баранову передав із п'ятьма іномарками та мікроавтобусом. Це при злиднях Спілки.

Але в цей самий час Віктор Баранов із скандалом обирає нового голову Кримської автономної письменницької організації, якого щойно прийняли до Спілки (він навіть не має права три роки давати рекомендації до прийняття в Спілку, а то більше керувати організацією!), банкіра Бориса Фінкільштейна. Той пропонує свою кандидатуру на орендатора Ялтинського Будинку творчості. Баранов у ейфорії підписує угоду на оренду письменницького будинку у Ялті. І тоді дві структури схрещують мечі в Ялті. Стрілянина, скандал. Колючий дріт. Купа публікацій, заведення рахунків і кримінальних справ. Суд виграють «Росичі». Справедливо. Інші орендатори, що встигли здорово потратитися – обурені. Ось тут лежить конфлікт. Треба повертати «конверти», а не хочеться. Тому палять дачу… Розберіться самі. Мені не палили, Богу дякувати.

Решта звинувачень на мою адресу – дрібниці, не варті уваги серйозних людей.

Дякую. Більше нема тем для дискусії. Живемо далі. Живемо…

Читайте інтерв’ю з Володимиром Яворівським на «Главкомі» тут.

Читайте інтерв’ю з Віктором Барановим на «Главкомі» тут.