Москва та Київ: політика поки що переважає над економікою

Прем'єр-міністри Росії та України Дмитро Медведєв та Микола Азаров у вівторок провели в Калузі - рідному місті Азарова - чергове (десяте) засідання Комітету з питань економічного співробітництва Російсько-Української міждержавної комісії.

Напередодні відбулися переговори віч-на-віч, для яких голови урядів перекладачів не потребували.

Зустрічі передували дипломатичні заспокійливі заяви з обох сторін.

«Нас іноді критикують, що ми збираємося підписувати угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Але я думаю, що це не має бути перешкодою, а навпаки, має активізувати нашу співпрацю. Як цілком справедливо нещодавно Володимир Володимирович (Путін - Ред.) зауважив: куди б ми не йшли, все одно зустрінемося», - заявив Азаров на зустрічі з калузькими підприємцями.

Неназваний представник апарату Дмитра Медведєва сказав агентству «РИА Новости», що Москва не збирається відмовляти Україну від укладання угоди про асоціацію та створення зони вільної торгівлі з ЄС, оскільки це її суверенне право, а закликає лише ретельно зважити всі «за» та «проти».

Однак проривних домовленостей і двостороннього потепління відносин аналітики від зустрічі в Калузі не чекали.

«Відносини складаються непросто з огляду на підготовку до підписання угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Відомо, що це викликає негативні оцінки з російського боку. Особливу увагу ми звертаємо на безперервні заяви радника російського президента пана Глазьєва», - заявив Російській службі Бі-бі-сі київський економіст і політолог, колишній міністр економіки України Віктор Суслов.

«До підписання готові дві серйозні дорожні карти про співпрацю в космічній промисловості та авіації», - сказав напередодні зустрічі в Калузі Микола Азаров.

За всієї важливості спільного виробництва літаків Ан -124, не цим сьогодні визначаються відносини між Москвою і Києвом.

Розбіжності в основному зводяться до двох ключових моментів: Україна хоче від Росії зниження цін на імпортований нею газ, а Росія - щоб сусіди замість підписання угоди про асоціацію з ЄС вступили до Митного союзу.

«Судячи з усього, політичне рішення щодо угоди з ЄС в Києві ухвалене і переглядатися не буде», - переконаний віце-президент російського Центру політичних технологій Сергій Міхєєв.

-- Діалог неминучий

Виникає запитання: якщо згоди щодо головних проблем немає і не передбачається, про що вести переговори? Наприклад, російсько-американські відносини залишають бажати кращого – і досі ніхто ні з ким і не зустрічається, а Володимир Путін відкрито говорить, що зустрічі заради зустрічей не потрібні.

«Відносини Росії зі Штатами і з Україною порівнювати не можна, - заявив Російській службі Бі-бі-сі Сергій Міхєєв. - З Америкою у нас практично не існує економічних зв'язків і спільних технологічних ланцюжків, немає таких людських контактів. З українцями ми говоримо фактично однією мовою і живемо в загальному культурному просторі».

«Крім того, в Москві, ймовірно, сподіваються, що в питанні про угоду з ЄС ще можливий компроміс у вигляді викреслювання з нього політичних положень про часткове делегування Україною повноважень Брюсселю. Росію найбільше дратує те, що різні переговори з Україною надалі доведеться вести в потрійному форматі», - вважає експерт.

Політично Віктор Янукович не може ігнорувати численних виборців сходу і півдня України, де сильні проросійські настрої, а Москва - вкінець розсваритися з Києвом, оскільки це, швидше за все, закінчиться поразкою Януковича на президентських виборах 2015 року і шквалом внутрішньої критики на адресу Кремля за те, що «упустили Україну».

Незважаючи на всі розбіжності, сторони змушені демонструвати, що відносини перебувають на високому рівні.

-- Закупівля газу в Європі

Володимир Путін, який одного разу назвав розпад СРСР найбільшою геополітичною катастрофою XX століття, ніколи не робив секрету з того, що основним пріоритетом своєї міжнародної діяльності на третій президентський термін має намір зробити пострадянську інтеграцію.

Навіть прихильники імперської ідеї розуміють, що Таджикистан або Естонія - не Росія. Щодо України багато росіян дотримуються думки, що жодної української нації не існує, а є росіяни, що відбилися від рук.

Непогано обізнаний головред радіостанції «Эхо Москвы» Олексій Венедиктов кілька років тому сказав, що Путін і сьогодні вважає Україну «канонічною територією» держави Російської.

Те, що високі ціни на газ для України зумовлені не ринковими, а політичними причинами, фактично визнають і в Москві. Сергій Глазьєв нещодавно заявив, що в разі приєднання до Митного союзу Київ негайно почав би отримувати газ по 160 доларів за тисячу кубометрів проти нинішніх 407 доларів.

Десятирічний контракт, який регулює обсяги та ціну поставок, який прем'єри Володимир Путін і Юлія Тимошенко підписали в розпал січневої газової війни 2009 року, в Україні вважають вимушеним і кабальним. Після обрання президентом Віктора Януковича Тимошенко за це звинуватили у перевищенні посадових повноважень і засудили до семи років колонії.

Віктор Суслов нагадує, що, згідно із закладеної в контракті формулою, ціна на газ для України сьогодні мала б складати 530 доларів за тисячу кубометрів. Різницю становить знижка, надана у 2010 році в пакеті з угодою щодо Чорноморського флоту, яку на Україні розглядають не як благодіяння, а як плату за перебування на її території російської військової бази.

8 жовтня «Газпром» погодився продати Україні газ для закачування в підземні сховища за ціною 260 доларів за тисячу кубометрів, але незабаром з'ясувалося, що поступка стосується конкретної партії в п'ять мільярдів кубометрів і надана не державному «Нафтогазу України», а компанії Ostchem Holding бізнесмена Дмитра Фірташа.

У зв'язку зі стабілізацією споживання газу в Європі і надходженням на ринок скрапленого палива з Близького Сходу «Газпром» неодноразово знижував ціни для західних споживачів, і лише по відношенню до України залишається непохитним. В результаті Київ почав закуповувати російський газ в Німеччині, Польщі та Угорщині, яким він дістається приблизно на 100 доларів дешевше.

За оцінками нафтогазових аналітиків, створення трубопроводу «Північний потік» по дну Балтики було економічно недоцільним. Різкого зростання російського експорту до Європи не передбачається, а з наявними обсягами цілком впоралися б старі магістралі, прокладені через Україну.

Будівництво обійшлося приблизно в 10 млрд доларів. З чисто фінансової точки зору, вигідніше б було дати Україні знижку, про яку вона просить, і закрити питання.

У Москві особливо не приховували, що метою проекту було «притиснути» Україну, позбавивши її козиря у вигляді монополії на транзит.

«Один з аргументів російської сторони проти асоціації України з ЄС полягає в тому, що після підписання угоди до Росії нібито хлине потік безмитних європейських товарів, - каже Віктор Суслов. - Це неможливо технічно, оскільки ніхто не ліквідує російську митницю. Проте Москва готує заходи з обмеження торгівлі з Україною. Економічної основи тут немає. Основа політична».

Щоправда, тезу про превалювання політики над економікою експерти такою ж мірою застосовують і до Києва.

Віктор Суслов визнає, що негайних економічних вигод асоціація з ЄС Україні не обіцяє, йдеться про довгострокові перспективи розвитку і те, що прийнято називати цивілізаційною привабливістю.

«Це політичний, точніше, культурно-політичний вибір української еліти», - каже Сергій Міхеєв, вказуючи, що відомим прихильником євроінтеграції є, наприклад, кондитерський магнат Петро Порошенко, хоча значна частина продукції його фабрик експортується до Росії.

-- «Дякуємо, нам не треба»

10 жовтня Микола Азаров заявив, що якщо Москва не піде на перегляд умов контракту, Київ у перспективі взагалі відмовиться від російського газу.

Такий розвиток подій позбавив би Росію основного важеля впливу на сусідню державу.

«Україна, так чи інакше, буде йти цим шляхом, але в осяжній перспективі такої можливості у неї немає», - переконаний Сергій Міхеєв.

Віктор Суслов вважає, що газова незалежність - справа не завтрашнього дня, але в принципі можлива.

«Зводити все до сланцевому газу неправильно, - каже він. - Україна має запаси традиційного газу, яких, за прогнозами геологів, вистачить на 50 років. Вже зараз потреби житлово-комунального сектора повністю покриваються внутрішніми джерелами».

«Політика Росії в цьому питанні вкрай негативно вплинула на українську громадську думку в плані оцінки можливості рівноправного співробітництва з нею. В результаті Україна підписала угоди з трьома світовими енергетичними гігантами, і вони вже почали розвідку на її території», - вказує аналітик.

-- Від братства до добросусідства

На думку Віктора Суслова, Україні та Росії час навчитися приймати один одного такими, які вони є, і переходити до нормальних сусідських відносин, що базуються не на міфічному братерстві, а на взаємній вигоді.

«Ми маємо великі сфери співробітництва окрім газу та відносин з Євросоюзом, - зауважив він. - У торгівлі завжди виграють обидві сторони. Росія має потребу в українській продукції, особливо в рамках виробничої кооперації, в тому числі у військово-промисловому комплексі. Коли під час нещодавньої митної кризи загальмувалися поставки підшипників Луцького заводу, втрати КАМАЗа виявилися набагато більшими».

Всупереч поширеній думці, згідно з якою Україна постачає до Росії в основному харчі та напої, близько 30% українського експорту складає продукція машинобудування.

2012 року двосторонній товарообіг склав 45,1 млрд доларів, знизившись на 10,8% порівняно з 2011 роком, а в першому півріччі 2013 року - 17,7 млрд доларів (мінус 19,7% проти аналогічного періоду минулого року). Однак, за оцінками фахівців, відновити позиції можна, якщо до економіки не буде домішуватися політика.

«Взаємна зацікавленість досить висока. Навіть якщо Україна підпише угоду з ЄС, а Росія відмовиться переглядати газовий контракт, жодного краху відносин не буде», - прогнозує Сергій Міхеєв.

У такому ж дусі висловився після зустрічі з російським колегою Микола Азаров.

«Ми багато з вами говорили про те, що буде, коли ми підпишемо Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Звичайно, будуть плюси і мінуси. Але ті завдання, які ми ставимо перед собою зараз, не мають з цією угодою нічого спільного. Ну, угода й угода, а завдання - це завдання. Співпраця та кооперація залишаться співпрацею і кооперацією», - заявив він журналістам у Калузі.