Кінець євроінтеграції. Чому мовчить Янукович?

Всезагальна ейфорія, викликана реальним шансом України на зближення з Європою, зіграла з прозахідною частиною українського суспільства злий жарт. Угода про асоціацію з ЄС була настільки близькою, що її, здається, можна було торкнутися рукою.

Фактично, залишалося одне-єдине питання, яке вже навіть перебувало на фінальній стадії обговорення. Але воно стало тією соломинкою, яка зламала спину верблюду.

В останні тижні риторика провладних політиків та ЗМІ пережила поступову трансформацію і поворот на 180 градусів. Якщо ще місяць тому навіть партійні газети «регіоналів» виходили під радісними заголовками про неминучість євроінтеграційного курсу та зиск, який Україна отримає від зближення з ЄС, то тепер риторика і аргументи різко змінилися на протилежні.

Спочатку сталося масоване «вкидання» інформації про те, що Кабінет міністрів намагається повернути до України викрадені Павлом Лазаренком та Юлією Тимошенко 4 млрд грн. На фоні переговорного процесу щодо звільнення Тимошенко для лікування за кордоном це виглядало щонайменше непослідовно, однак розумілося як бажання Віктора Януковича підстрахуватися на майбутнє.

Однак далі почався відвертий саботаж переговорного процесу з боку «регіоналів». І якщо раніше дискусія точилася виключно навколо процедури і формату звільнення Тимошенко, то тепер навіть публічна згода екс-прем’єр-міністра на будь-який із варіантів вирішення питання не просунула діалог ані на крок. Партія регіонів просто саботувала обговорення кількох проектів закону про виїзд ув’язнених на лікування, а потім так само зірвала роботу групи, яка мала розробити узгоджений законопроект.

Паралельно з цим розпочалася масована інформаційна кампанія абсолютно протилежного змісту до тієї, яку провадили провладні сили впродовж кількох останніх місяців. Лідер фракції ПР у парламенті Олександр Єфремов грав роль головного «яструба», іноді втрачаючи відчуття межі. «Де гарантія, що якщо навіть ми приймемо цей абсолютно юридично безграмотний документ Лабунської, то з нами підпишуть асоціацію?», - розводив він руками, переконуючи усіх у тому, що якби Юлія Володимирівна більше думала про майбутнє країни – то попросила б ЄС підписати Угоду про асоціацію і без звільнення Тимошенко. Єфремов нарікав на те, що місія Кокса-Кваснєвського і Янукович вдаються до тиску на фракцію ПР, а депутат, як у тому анекдоті, «птиця горда». «Якщо не підпишемо асоціацію з ЄС, звичайно, буде погано. І Україні, і Євросоюзу. Але кінець світу не настане, і сонце сходити не перестане. Але у нас, принаймні, залишиться повага до самих себе, за те, що ми - держава, а не маріонетка», - заявляв він. Хоча кожному, хто хоча б побіжно цікавиться політикою, відома система ухвалення рішень про голосування у фракції Партії регіонів: дзвінок з Банкової – і рука Чечетова дає відмашку, або не дає.

Інформаційний наступ розпочався за всіма можливими напрямками. Наприклад, «регіонал» Володимир Макеєнко промацував грунт на предмет того, чи не погодиться Європа відкласти питання Тимошенко на час після закінчення саміту у Вільнюсі. Але ЄС на це не пішов. «Вранці гроші, увечері стільці», - як казав один літературний персонаж.

Прем’єр-міністр Микола Азаров грав іншу партію у цьому оркестрі. Йому, як головному господарнику країни, випала роль переконувати українців і світову спільноту, що у можливому зриві підписання Угоди про асоціацію винні європейські політики.

«Ми всі бачили, як проходили консультації з поважними представниками Євросоюзу – Коксом та Кваснєвським. Але там не було Єфремова! Що ви таке їм говорите, чого не повинні чути ми. Хоч формально запросіть представника найбільшої фракції. Щоб ми бачили, що йдуть якісь консультації, а не йдуть різні точки зору, щоб ми тут не прийняли рішення. І все це не європейська політика», - підтримав Азарова нардеп-регіонал Володимир Олійник.

Друга теза Азарова - що Україна понесе неймовірні економічні втрати, якщо все ж поставить свій підпис під угодою у Вільнюсі. «Ті, хто думає і так говорить - що варто підписати угоду - і завтра у нас дороги будуть прекрасними, школи і лікарні будуть супер-сучасними, - це обманювати людей», - почав причитати він, лякаючи тим, що Україні буде потрібно 160 млрд євро для перебудови своєї економіки під стандарти ЄС.

Для порівняння, ще наприкінці жовтня під час Міжнародного економічного форуму у Ялті Азаров говорив абсолютно протилежне: «Від створення зони вільної торгівлі з ЄС для України економічні вигоди в перспективі очевидні». І пояснював ці вигоди тим, що «Після підписання Угоди про асоціацію та створення ЗВТ Євросоюз практично знімає ввізні мита за майже 97% товарних позицій».

Паралельно з політиками вступив хор провладних експертів та політологів, який почав виводити арію про те, що, може, воно і на краще, оцей зрив підписання Угоди про асоціацію. Що європейські перспективи можуть зачекати, і не треба лізти у воду не спитавши броду. «Отже, ми нікуди не спішимо. Такий лейтмотив останніх днів. Україну абсолютно влаштовує пауза у стосунках з ЄС. Це не означає кардинальний поворот. Це не означає розворот на 180° – вбік Митного союзу. Це означає лише паузу – приблизно на рік», - написав у своєму блозі голова правління Інституту української політики Костянтин Бондаренко, який досить давно і послідовно входить до експертного «пулу» Банкової.

До політологів приєдналися Федерація профспілок та Український союз промисловців та підприємців, підконтрольні владі, які закликали Януковича відкласти на рік підписання Угоди. «Якщо це можна, давайте підписання на один рік поки перенесемо. Ще дайте нам можливість підготуватися, дайте можливість закупити обладнання. Це велике прохання не тільки моє, це велике прохання промисловців», - підсумував їхнє звернення нардеп-«регіонал» Володимир Ландик.

І усі ці підспівувачі рефреном повторюють одну й ту саму тезу про те, що Угода про асоціацію з ЄС назавжди зіпсує стосунки з Росією, а цього наша і без того підкошена «папередніками» економіка не переживе.

Фінальним акордом у цій епопеї на цей момент можна вважати позачергове засідання Верховної Ради, яке було, по суті, останнім шансом виконати усі висунуті Європою вимоги і гарантувати успішний результат на саміті у Вільнюсі.

Сьогодні, 13 листопада, депутати мали вирішити питання, за розв’язанням якого напередодні Вільнюського самміту до України їздять керівники місії Європарламенту в Україні Кокс та Кваснєвський. Чи виїде Тимошенко на лікування за кордон? Разом з цим депутати повинні були розглянути ще два євроінтеграційні проекти: про прокуратуру та щодо вдосконалення законодавства з проведення виборів Але не склалося. В черговий раз «зборище» перетворилась на циркову виставу, де головним меседжем представників і влади, і опозиції було: «Сам дурак!».

Голова робочої групи Геннадій Васильєв так і констатував: не вдалось виробити єдиний варіант «законопроекту Тимошенко».

Арсеній Яценюк після такого вердикту очікувано звинуватив колег по парламенту в невирішенні питань, необхідних для євроінтеграції, а президента – в небажанні помилувати Тимошенко. Все це дає повну відповідь на питання, чи потрібна владі асоціація. «Поїздки до Москви нічого не дадуть. Країною торгувати неможна», - віщував з трибуни лідер фракції «Батьківщина». «Питання Тимошенко Янукович може вирішити одним розчерком пера», а якщо не вирішує – значить, не бажає йти в бік ЄС, - підтримував його «ударівець» Віталій Кличко. Визначитися регіоналів, куди ті ведуть країну – направо чи наліво, в Європейський чи «Тайожний» Союз - попросив і лідер «Свободи» Олег Тягнибок.

Думку, що у зриві асоціації буде винна влада, звісно, не сприйняли в Партії регіонів. Лідер фракції Олександр Єфремов, намагаючись перекласти відповідальність на інші плечі, зазначив, що усі перешкоди на євроінтеграціномй шляху держави створює саме опозиція. «Ви постійно перешкоджали виконанню узгодженої з Євросоюзом дорожньої карти. Фактично всі законопроекти, які стосуються адаптації правової системи країни до європейський стратегій ми голосували без вас. На сьогодні залишилось розглянути три закони. Але до законопроектів та прокуратуру представники опозиційних фракцій подали вже близько 500 поправок, заблокувавши можливість їхнього прийняття найближчим часом», - натякнув він на безглуздість сьогоднішньої зустрічі

Цю думку повністю підтримав спікер Володимир Рибак. Зазначивши, що проект закону щодо можливості лікування за кордоном осіб, засуджених до позбавлення волі, тимчасовою робочою групою не підготовлений, а до інших проектів достатньо поправок, він переніс засідання на наступний вівторок. Незважаючи на те, що звіт Кокса та Кваснєвського буде представлений на Конференції президентів Європарламенту вже сьогодні.

Опозиція попросила керівників місії не давати негативної оцінки державі. Але не важко здогадатись, що прислухатись до порад українських політиків у вираженні власної думки вони навряд чи будуть.

«Хочу нагадати ту чітку позицію, яку публічно оголосив комісар Фюле під час останнього відвідування України. Якщо навіть одна умова залишається невиконаною, невиконаними вважаються всі. Це не шведський сніданок, де можна обирати. Це пакет, який має бути виконаний. Як і станом на минулий тиждень, на сьогодні відсутні будь-які докази наявності серйозної політичної волі з боку президента вирішувати це питання», - сказав «Главкому» народний депутат Григорій Немиря.

А на думку лідера «Батьківщини» Арсенія Яценюка «Віктор Янукович має зрозуміти, що якщо він не підпише угоду з ЄС, Володимир Путін все одно прийме його на дуже складних умовах. Не підписання угоди – це не просто економічний колапс проти України. Це і введення санкцій проти українського режиму».

І це, здається, кінець.

А що ж Янукович? Янукович мовчить. Це мовчання ще може в останній момент виявитися тонкою грою з розрахунком виторгувати додаткові вигоди, зокрема, підписання Угоди без необхідності звільнення Тимошенко. Однак його таємні зустрічі з Путіним, про результати яких залишається тільки здогадуватися, наштовхують на думку, що обираючи між європейським майбутнім ціною звільнення Тимошенко (а значить і поразки на виборах 2015 року) та поверненням під російське крило ціною втрати репутації та європейського шансу для цілої країни - Янукович вибрав останнє.