Українські олігархи в Лондонському суді. Британія затамувала подих

Віктор Пінчук, бізнесмен, котрий потоваришував з Тоні Блером, переносить розгляд суперечки на 2 мільярди в лондонський суд, і таким чином привертає увагу до каламутного світу українських грошей.

Це може стати однією з найдорожчих справ, заслуханих в британському суді – з участю трьох олігархів, які випали із захоплюючої моди.

В центрі уваги – 2-мільярдний судовий процес, затіяний яскравим бізнесменом, який придбав найдорожчий будинок у Лондоні і має серед близьких друзів Тоні Блера, Білла Клінтона, Елтона Джона та Демієна Хьорста.

На іншому боці в суді будуть двоє олігархів-товаришів, один – з будинком на одній з найбільших лондонських площ, інший - мешкає на березі Женевського озера.

Лише вартість юридичних послуг, ймовірно, перевищить 50 мільйонів фунтів стерлінгів.

Процес, за позовом Віктора Пінчука проти Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова – остання судова баталія між олігархами у Лондоні, хоча вона й обертається навколо продажу державних підприємств в Україні після розвалу Радянського Союзу.

Це трапилось після ще одного так званого мега-процесу минулого року, коли Борис Березовський, олігарх, який посварився з Кремлем в дев’яності роки, подав до суду на Романа Абрамовича, власника футбольного клубу «Челсі», вимагаючи 3 мільярди фунтів стерлінгів як відшкодування збитків. Березовський був принижений у суді, програв справу і був знайденим повішеним у власному будинку в Беркширі в березні.

Останній випадок у Вищому Суді, розгляд якого розпочнеться наступного року і буде тривати протягом кількох місяців, кине світло на темний світ українських ділових переділів.

Пан Пінчук, якому 52 роки, зробив свої статки через низку угод, багато з яких склав, коли його свекор Леонід Кучма був президентом України. Пінчук розпочав стосунки з чарівною донькою Кучми, Оленою – молодшою на десять років за нього – в 1997 році і одружився з нею в 2002 році.

Пара старанно працювала задля створення своєї репутації на світовій арені, витрачаючи великі суми на благодійність. Але гроші також витрачались і на один з кращих будинків в Лондоні та дорогу колекцію творів мистецтва.

Пінчук, статки якого оцінюють в 1-2,5 мільярдів фунтів стерлінгів, подружився із паном Блером та паном Клінтоном, допомігши внеском Faith Foundation Тоні Блера у розмірі 320 тисяч фунтів стерлінгів, та давши ще 700 тисяч до Clinton Foundation в 2011 році.

Роком раніше Пінчук отримав нагороду за «Погляд у майбутнє» Aids Foundation Елтона Джона на церемонії в Нью-Йорку. Сер Елтон Джон дав концерт у Києві на знак допомоги фонду «Антиснід» Олени Пінчук.

Подружжя придбало будинок в Кенсінгтоні, на заході Лондона, за 80 мільйонів фунтів стерлінгів у 2008 році, рекордну на той час ціну. Будинок має підземний басейн, тренажерний зал, сауну та кінотеатр, і вміщає частину колекції сучасного мистецтва Пінчука, яка вважається однією з найкращих приватних колекцій, та включає кілька робіт Дамієна Хьорста та Джеффа Кунса. Статуя роботи Ентоні Гормлі прикрашає його лондонський сад.

У 2006 році Пінчук відкрив Пінчук Арт-Центр в Києві, де зберігались деякі роботи з його колекції. Святкування його 50-го дня народження на французькому лижному курорті Куршавель, за чутками, коштувало 4 мільйони фунтів стерлінгів. «Витрачати гроші набагато захоплююче, ніж їх заробляти», - сказав він одного разу.

Його опоненти – пан Коломойський, 50-ти років, та пан Боголюбов, також 50-ти років – вважаються багатшими і більш розсудливішими, ніж їх суперник. Коломойський мешкає в Швейцарії, Боголюбов – в районі Белгравія, центрі Лондона. Обидва, маючи у чистих активах близько 5 мільярдів, віддавали великі суми на благодійність, більшість якої пов’язана з їх єврейським походженням.

Процес розгортається навколо прав власності на залізо-рудний бізнес в Україні, що відсилає до угоди, укладеної – або, можливо, й не укладеної, - в 2004 році.

Пінчук стверджує, що віддав колишнім діловим партнерам 90 мільйонів фунтів стерлінгів на придбання Криворізького залізорудного комбінату, але Коломойський та Боголюбов, зберігши гроші, ніколи не видобували руди.

Пінчук хоче відшкодування у розмірі 1,5-2 мільярди фунтів стерлінгів – цифра, основана на поточній вартості КЖРК, дев’яти роках прибутку та інтересу, - а також його власних 90 мільйонів фунтів стерлінгів, які, як він стверджує, були видані офшорній компанії, яка не володіла нічим. Опоненти погоджуються, що вони, дійсно отримали гроші, але стверджують, що це не було пов’язано із гірничою справою, натомість кошти були заборговані їм згідно окремої угоди.

Пінчук порушує справу у Лондоні не тільки тому, що Боголюбов мешкає у британській столиці, але й тому, що, згідно його слів, олігархи усно домовилися ще в 2006 році, що будь-які суперечливі питання вони мають вирішувати в англійських судах. Його опоненти заперечують це і чинять опір, тому що боротьба триває в Лондоні тільки тому, що в Україні справа не може бути розглянута через строк давності.

У позиції Коломойського, поданої до Вищого суду, заява Пінчука щодо усної домовленості трактується як «неварта довіри».

Захист додає: «Фактично, рішення позивача про визначення цих процедурних дій йде не з якого-небудь договірного права, а від необґрунтованої віри позивача що, як зять Леоніда Кучми, він був уповноважений… вимагати, щоб частка КЖРК була здобута підсудним і передана йому».

Згідно із захистом, Пінчук «неодноразово використовував свої стосунки з президентом Кучмою … для досягнення своїх фінансових і комерційних цілей». Режим Кучми, який тривав з 1994 до 2005 року, характеризується звинуваченнями у «корупції, кумівстві та зав’язках з організованою злочинністю». Пінчук завжди заперечував користь від фаворитизму, говорячи: «Єдиний подарунок, який я отримав від Кучми, - це моя дружина».

Слухання справи в Лондоні укріпляє положення міста як юридичної столиці світу. «Олігархи люблять англійську судову систему, тому що вона прозора, непідкупна, і вони мають доступ до багатьох кращих юристів світу», - сказав Кетрін Гріффітс, редактор журналу «Адвокат» («The Lawyer»).

Адвокат Пінчука, Девід Гольдберг, з White & Case, відмітив: «Пан Пінчук впевнений, що його претензії є обґрунтованими. Захист наповнений брехливими та недоречними звинуваченнями. Пінчук з нетерпінням чекає того, що його права будуть реабілітовані в суді».

Ян Террі, партнер Freshfields Bruckhaus Deringer, законний представник прав Коломойського, опонував: «Він (Пінчук) не має ніяких юридичних підстав для своєї вимоги, прагнучи встановлення істини в англійських судах дев’ять років по тому. Його претензія не дає підстав для довіри. Він не має ніякого письмового договору під на підтвердження, але заявляє про окремий усний договір, що нібито регулюється англійським законом.

Йому доведеться довести це, якщо він хоче уникнути положення українського закону, яке б виключило можливість виставляти претензії після такого тривалого періоду по тому. Березовський намагався щось подібне зробити у справі проти Абрамовича, але англійський суд відхилив її».

Адвокат Боголюбова, Давід Кавана, керівник фірми Skadden Arps, який захищав і Абрамовича, зазначив: «Ігор Коломойський та Геннадій Добролюбов представили дуже повний захист і показали, що вони не бояться позову і цілком готові пройти через суд».

Переклад: «Главком»