Зрив Угоди з ЄС. Чи вийде Україна на Майдан?

Питання, що стоять між Україною та Європейським Союзом на шляху підписання Угоди про асоціацію не вирішені. До самміту у Вільнюсі залишився фактично тиждень, а депутати і досі готують керівників місії Європарламенту Кокса та Кваснєвського обіцянками. Євроінтеграційні законопроекти – про вибори і прокуратуру – котрий місяць повняться поправками, і начебто мають бути розглянути в четвер, 21 листопада. А ось головне питання - про вивезення в’язнів на лікування за кордон (читати: питання Тимошенко) - не зрушило з мертвої точки.

Вагання Віктора Януковича, спочатку начебто налаштованого проєвропейськи, його нещодавній візит до Путіна та чергова кардинальна зміни риторики регіоналів говорять, скоріше, за те, що підписання не буде, якщо Європа піде на принцип. Такий поворот подій експерти пояснюють, передусім, впертим бажанням українського президента втримати владу після виборів в 2015 році. А тому саме зараз президенту потрібно виторгувати найкращі стартові позиції: Тимошенко за ґратами, фінансова підтримка Заходу і імідж лідера, що привів країну до Європи. Такого набору досягнути фактично неможливо з урахуванням усіх вимог ЄС.

Що відбудеться, у разі не підписання Угоди про асоціацію? Чи може вибухнути новий Майдан, якщо не 24 листопада (на народному віче, яке організовує опозиція), то хоча ближче до 2015 року?

-- Революція могла б відбутись через кілька тижнів

Сергій Таран, директор Міжнародного інституту демократій

Якби політики, особливо опозиція, були готові до організації масштабних акцій, то така революція вже могла б відбутись через кілька тижнів. Тому що суспільство налаштовано революційно. І якщо ще не буде підписана Угода про асоціацію, Майдан можливий. Але опозиція організовує мітинги і все. Якби опозиція оголосила тотальну мобілізацію, організувала мережі на місцях, працювала з громадянами щодня, а не лише від акції до акції, тоді б такі події були можливі. Вона цього не робить. Тому я не дуже вірю в те, що революційні події можуть бути найближчим часом. Українське суспільство вагітне революційними подіями, але гарних акушерів і лікарів поки що немає.

Численність української армії складає близько 200 тисяч людей. Тому і приблизно стільки має вийти людей на вулиці. Тому навіть теоретично цих людей не можна буде розігнати. Та справа не в кількості людей, які можуть вийти на акцію. Головне – мотивація. Але крім неї, є ще один важливий момент. Якщо серед цих двохсот тисяч людей, буде 10 працівників правоохоронних органів, які добровільно перейшли на бік протестуючих, вважайте, революція виграна. Бо важливо, щоб під час таких подій люди від влади почали переходити на бік тих, хто протестує. Цей чинник потрібно готувати, але я не впевнений, що опозиція цим займається.

Та якщо не буде підписана Угода про асоціацію, на президентських виборах мотивація виборців буде змінена. Якщо зараз громадяни не хочуть виходити на вулиці, бо не знають, хто буде замість Януковича, то у разі не підписання Угоди вони підуть на виборчі дільниці голосувати проти Януковича. Тобто, якщо зараз люди готові голосувати «за», якщо не буде асоціації, вони підуть голосувати «проти». У владі це дуже добре розуміють. І намагаються зробити так, щоби не підписання Угоди про асоціацію сталося не тому, що влада цього не захотіла, а нібито тому, що цього не захотіли європейські політики.

Зараз багато розмов точиться навколо того, чи підпише Янукович Угоду чи ні. Але, насправді, найважливіше питання не в цьому, а в тому, чому він передумав. Тому що з початку він же щиро хтів підписати її. Але з того часу відбулось кілька речей. Перша – з’явилась дуже приваблива пропозиція Путіна у вигляді грошей, за які не треба нічого робити. Ні реформи проводити, ні з корупцією боротися. Головне: не треба відповідати міжнародним стандартам демократії і прозорості, як того вимагає Європа. Друга – електоральна підтримка Януковича значно впала. Третя – Янукович чудово розуміє, що до 2015 року ситуація краще не стане. Все це його підводить до думки, що, напевно, в 2015 році відбудуться страшні струси для нього. І це означає, що революція напевно відбудеться. І оця метушня навколо асоціації – наслідок його розуміння, що має щось відбутись. Тимошенко зараз тримає Януковича в російському векторі набагато більше, ніж газопроводи, ніж ціна на газ, ніж будь-які стратегічні підприємства. І Путін добре розуміє, що лише нові репресії в Україні навіки прив’яжуть Януковича до Росії.

-- Януковичу доведеться легітимізуватись через Росію

Ігор Жданов, президент Аналітичного центру «Відкрита політика»

Суспільство залишається потужним фактором впливу на українську політику. Можливо, непрямим. Та українські політики враховують у своїх діях фактор вулиці. Але ніякої революції 24 листопада не буде. Це цілком зрозуміло. Люди вийдуть на вулиці не тоді, коли цього захоче опозиція, не тоді, коли цього не буде хотіти влада. Люди вийдуть на вулиці, коли складуться десятки різноманітних економічних, соціальних, політичних факторів, які їх виведуть на цю вулицю. У випадку революційних перетворень, коли політична еліта не може відповісти на виклики, які перед нею ставляться, опозиційна вона чи провладна, вона просто змінюється. І революція народжує або нових лідерів і змінює владу, або старі лідери можуть здійснити відповіді на виклики.

Та на Майдан, щоб його не розігнали, за підрахунками, повинно вийти не менше 150-200 тисяч людей. Щоб ніякими засобами людей з площі не витиснули.

Зараз суспільство не готово до революційних подій. І це правильно, бо немає необхідних умов. Але є питання 2015 року. Масова акція протесту там буде основним засобом результатів виборів. Бо міліція і прокуратура захищати результати виборів не буде. І ця акція може стати основним фактором впливу на політичну ситуацію.

Акцент має стояти не на проблемі підписання чи не підписання Угоди, а не проблемі 2015 року. Продовження влади – головний визначальний фактор політичної поведінки Януковича. Він мислить категоріями політичного виживання і пролонгації своїх владних повноважень. А вже після цього – фінансових ресурсів, геополітичного вибору. У нього проста логіка. Якщо Янукович йде в Європу, його політика має відповідати європейським стандартам. Ми розуміємо, що якщо він буде проводити демократичні цивілізовані вибори, він вибори не виграє. А хочеться ж. Тому він піде на застосування певних технологій, адмінресурсу, і 2004 рік здасться нам «квіточками» порівняно з 2015 роком. Росія таких речей, як Європа, не вимагає. Навпаки, Янукович вважає, що в якості однієї з головних вимог на відмову від асоціації є підтримка Путіна на 2015 рік. І головне – проблема легітимації після виборів у випадку, коли перемога буде досягнута сумнівними засобами. Що Європа скаже: все good, ми вас признаємо? Ні! Януковичу доведеться легітимізуватись через Росію і країни, які знаходяться в сфері впливу Росії. І думаю, без фактору вуличних протестів це не відбудеться. Бо як інакше, якщо тебе грабують, переписують протоколи, через суди скасовують волевиявлення громадян?

-- Звозять людей, які нічим не об’єднані, і чекають, що буде Майдан

Олександр Палій, експерт Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії при МЗС України

Чи може суспільство відреагувати революційним чином, якщо не буде підписана Угода про асоціацію? Впевнений, що може. Я достеменно знаю, що влада була дуже здивована тим, що відбулось у Врадіївці. Вони були здивовані, що за жінку, яка нікому не була родичем, яку до того ніхто не знав, вийшла тисяча людей. Влада настільки зациклена на своїй цинічності, що не розуміє, які зв’язки можуть виникати між людьми в таких критичних ситуаціях, як була тут, або під час Помаранчевої революції. Цієї речі, яка перетворює атоми на спільноту діяти швидко, радикально і ефективно, вони не відчувають.

Згадайте, як кумедно виглядало, коли Партія регіонів приганяла людей на Майдан – в період з 2005 по 2010 роки – і намагалася викликати Майдан з їхнього боку. Але не виходило. Це нагадувало карго-культ. Папуаси в Новій Гвінеї під час другої світової війни, коли з неба час від часу падали з літаків вантажі з харчами, думали, що якщо летить літак, то все це буде. От те саме Партія регіонів, і деякі постпомаранчеві намагались і намагаються це робити. Тобто вони звозять людей, які нічим не об’єднані, крім грошей, і чекають, що буде Майдан. Не буде. От тисяча людей може зробити Майдан. А сто тисяч куплених – не можуть.

Я впевнений, що в результаті зриву підписання Майдан відбутися може. Через те, що влада продемонструє нездатність відповідати на життєві потреби суспільства. Влада може бути якою завгодно, але якщо вона не виконує базової функції – захищати країну від зовнішніх ворогів – її життя дуже недовге. Це означатиме, що влада ні на що не здатна. При такій критичній невідповідності влади із завданням, Майдан може статися з достатньо серйозною ймовірністю. Проте одного бажання не достатньо. Кількість людей - тут не визначальний чинник. Але кожна революція була підготовлена. Її можуть готувати десять, сто, двісті чоловік, в десятьох чи тисячі різних місцях. Але має виникнути центр чи кілька центрів.

Янукович, звісно, не енциклопедист, але він розумніший, ніж його представляють, в сенсі природних інстинктів. Говорити, що він повірить гарантіям Путіна, значить, мати дуже низький погляд про його інтелектуальні здібності. Він прекрасно розуміє, що ціна цим гарантіям 0,01 копійки. Брати гроші у Путіна – покласти шию власноруч у петлю. Саме тому ми і бачили зміщення трендів в бік європейської інтеграції з самого початку правління Януковича. Він мріє залишитись президентом в 2015 році, але більше він мріє залишитись, взагалі. Для нього рух до європейського простору, в якому не розкуркулюють, в тому числі, можливість залишитись далі 2015 року. Зараз точного вибору в бік Росії немає. Те, що відбувається в парламенті, свідчить про те, що вибору ще немає, але він помалу схиляється в бік Європи. Опозиції треба виявити надзвичайну гнучкість в питанні Тимошенко – випустити її під будь-яким приводом. Хай це називається як завгодно, є Європейський суд, який оцінить це рішення. Якщо вона поїде, асоціація буде.