Олімпіада-2022 в Україні: чи дурніші німці за нас?

У 2010 році, коли нинішня «команда професіоналів» ще тільки всідалася зручніше у владні крісла, в неї вже була мрія. І не абияка, а світла і перспективна: слідом провести в Україні Олімпіаду-2022.

І хоча на той момент Україна лише готувалася реалізувати іншу світлу мрію – Євро-2012 – все ж з швидкої реакції Януковича і його команди можна було зробити безпомилковий висновок про те, що процес їм уже загалом сподобався. Адже одна лише постанова Кабміну №357 передбачала виділення з бюджету 56,7 млрд грн. на заходи, пов’язані з підготовкою до проведення чемпіонату. А разом з іншими джерелами фінансування ця сума виростала (і це тільки за державною статистикою) до 111 млрд грн. Тут є де розвернутися.

Причому найприємнішим у цій схемі є те, що ніхто не поніс відповдальність в результаті цієї бюджетно-спортивної вакханалії. До сьогодні точно невідомо, скільки ж справді грошей закопали урядовці у Євро-2012. Зате, за підрахунками експертів Freedom House, розкрадено було близько третини. Більше того: Євро закінчилося півтора року тому, а гроші на його підготовку уряд продовжує виділяти і досі.

Олімпіада-2022 – це теж проект із того ж розряду. Різниця лише в тому, що його підготовка коштуватиме ще дорожче. Поки що це орієнтовно 80 млрд грн., але не слід забувати, що вартість Євро-2012 в ході підготовчих робіт зростала кілька разів.

«Будь-які змагання такого плану, без сумніву, потрібні країні, яка має можливості для їх проведення. Щоб не сталася ситуація як у Греції, де після проведення Олімпійських ігор країну оголосили банкрутом. Завжди потрібно свої бажання узгоджувати з можливостями», - вважає народний депутат Сергій Соболєв.

Такої ж самої думки і партія влади. «Якщо є можливість отримати Олімпіаду і побудувати інфраструктуру, а при цьому ще й оживити, дати можливість другого життя карпатському, західноукраїнському регіону (якщо це потім буде використовуватися в туристичній сфері), то треба це робити», - заявив у інтерв’ю «Главкому» народний депутат Олександр Волков.

Для порівняння, підготовка до зимової олімпіади 2014 року у Сочі коштувала Росії 30 млрд дол., хоча починалося все зі значно скромніших сум. Україна навряд чи зможе дозволити собі витратити такі колосальні гроші, перш за все тому, що цього не дозволить колаптоїдний стан української економіки. Хоча…

Головне, Україна ще навіть не встигла виграти конкурс на проведення Олімпіади-2022, лише подала заявку – а навколо проекту вже повним ходом працюють різні схеми. Наприклад, техніко-економічне обґрунтування підготовки до змагань робила поважна австрійська компанія Globe Complete GmbH – у якої нема ані телефону, ані власного веб-сайту, зате є цілих два(!) співробітники. Її послуги коштували українському бюджету 170 тис євро.

Або, наприклад, місце проведення Олімпіади. У свій час Віктор Янукович добряче оконфузився, коли під час агітаційного спічу про вигоди Олімпіади переплутав Буковель із Буковиною. Але при цьому сам гірськолижний курорт Буковель до української заявки так і не потрапив.

Відповідь на питання «Чому так сталося?» слід шукати у керівника Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами Владислава Каськіва. За планом уряду, який прикріпили до української заявки, гірськолижні змагання проходитимуть у Боржаві (Закарпатська обл.). Там, як обіцяє українська влада, буде зведено цілий гірськолижний курорт з усією необхідною інфраструктурою та швидкісною залізницею на додачу. А власником цієї ділянки землі, за повідомленнями ЗМІ, через ТОВ «Боржава резорт» є двоюрідний брат Владислава Каськіва Олександр Матковський. Це, звісно ж, чиста випадковість, фатальний збіг і неймовірне співпадіння.

Але шматок настільки великий, що наїстися стане всім. Принаймні, усім допущеним. Скажімо, яке-небудь ТОВ «Альткомкиївбуд», пов’язане з Борисом Колесніковим (або якась інша фірма, пов’язана з якимось іншим урядовцем), освоюватиме кошти на будівництво льодової арени у Львові. Прямо поряд із вже збудованим до Євро-2012 новеньким, але нікому не потрібним стадіоном, щодо якого сьогодні триває дискусія: розібрати до фундаменту, щоб не витрачати гроші на утримання, чи дочекатися, доки сам розвалиться без догляду? Звісно ж, льодова арена – це вам не якийсь там нікому не потрібний футбольний стадіон. Вона користуватиметься шаленим попитом і миттю окупить усі витрати, так?

А ще в рамках підготовки до Олімпіади передбачене будівництво трьох тимчасових льодових арен, санно-бобслейної траси, олімпійського містечка на 4 тис жителів та медіа-центру на 6,5 тис людей. Мова йде про мільярди гривень. Але закінчиться Олімпіада – і хто буде жити в медіа-центрі?

Нікого особливо не цікавить, що ці скажені мільярди можна витратити набагато раціональніше, особливо в умовах незмінного бюджетного голоду, коли в Держказначейства хронічно не вистачає грошей навіть на соціальні видатки. Цей бенкет під час чуми можна обчислювати у людських життях, які можна було б порятувати, якби витратити ці ресурси, наприклад, на будівництво лікарень.

Не випадково кілька країн зняли свої заявки на проведення Олімпіади-2022. Наприклад, Німеччина та Швейцарія. Жителі Мюнхену на місцевому референдумі вирішили відмовитися від Олімпійських ігор. Так само вирішили і мешканці швейцарського кантону Граубюнден. Вочевидь, німці та швейцарці не відчувають, що достатньо заможні, щоб дозволити собі такі видатки – навіть при тому, що більшість інфраструктури (дороги, готелі, лижні траси…) там уже давно збудовані.

«Ніхто й ніколи не казав, що у нас все добре. Євро-2012 припало на пік світової економічної кризи. Але ми інфраструктуру підготували, на дуже високому рівні провели, керівники ФІФА та УЄФА казали, що такого чемпіонату Європи ще не проводили. Ось зараз провели на високому рівні чемпіонат світу з художньої гімнастики, молодіжний чемпіонат світу з легкої атлетики, чемпіонат світу з боксу серед юніорів, право на проведення Євробаскету. А як нам інакше підняти інфраструктуру, якщо в нас не буде таких глобальних світового рівня форумів?», - сказав «Главкому» народний депутат Ельбрус Тедеєв.

А що ж отримає Україна від проведення Олімпіади? Євро-2012 принесло бюджету лише 1,4 млрд євро, що принаймні вп’ятеро менше, аніж було витрачено на підготовку до чемпіонату. Навряд чи варто чекати, що зимова Олімпіада стане винятковою у цьому сенсі, адже, скажімо, керлінг – менш популярний, ніж гра мільйонів футбол.