Євромайдан переріс у Єврореволюцію. Провокатори і «Беркут» заодно?

…Біля пам’ятника Шевченку натовп почав збиратися ще зранку. О 10 годині тут вже було велелюдно, а народ усе йшов і йшов. Ніхто не знав, що робити і що буде далі.

«Послухаємо лідерів, вони все скажуть», - окреслив «Главкому» план дій народний депутат від «Удару» Пало Розенко. Рядові ж учасники мітингу взагалі не мали ані найменшого уявлення про подальші плани. Вони грілися, скандуючи і співаючи. Найбільш злагоджено і гучно лунало «Зека геть!» і «Героям слава!».

«Це наш останній шанс. Якщо сьогодні розійдемося по домах – прос…ли України!», - гукав літній дядько з-під пам’ятника Шевченку. Його слова зустрічали схвальними криками і новою порцією «Зека геть!».

«Свобода», яка виявилася найорганізованішою у цій локації, зайняла «козирне» місце прямо біля пам’ятника, де зазвичай найбільше журналістів і телекамер, а «Удар» і «Батьківщина» тулилися обабіч. «Пам’ятай, чужинець: тут хазяїн українець!», - скандували «свободівці». Усі чекали лідерів.

А лідери, здається, навіть не планували приходити у парк Шевченка. Про це свідчила відсутність звукової апаратури і мікрофонів на постаменті, звідки зазвичай опозиція виступає, мов з трибуни.

Хтось приніс велику коробку цукерок «Ромашка» виробництва компанії «Рошен» і почав роздавати прямо на сходах до пам’ятника. Народ, уздрівши такий фестиваль щедрості, захвилювався і подався вперед. Хлопець почав брати цукерки жменями і кидати в натовп.

Всюди чулися розмови про російський спецназ, втечу Януковича, начебто вбиту під час штурму Євромайдану дівчинку і той-таки останній шанс.

В цей час до парку Шевченка підійшла голова колони, яка прямувала від Михайлівського собору, обростаючи людьми. Бульвару Шевченка видно не було – вируючий людський потік повільно сунув до Бесарабки.

Міліції ніде не було видно, лише навколо пам’ятника Леніну стояв загін переляканих правоохоронці. Їм свистіли і кричали «Ганьба!». Разюча різниця в порівнянні з Помаранчевою революцією: учасники акцій більше не кричать «Міліція з народом!», зрозумівши після нічного розгону Євромайдану, що це далеко не так.

Вийшовши на Хрещатик, колона перекрила рух і рушила центральною вулицею столиці в бік Майдану. З усіх прилеглих вулиць в неї вливалися нові і нові маніфестанти. Коли голова ходи підійшла до метро «Хрещатик» і її стало видно з Майдану, міліція, яка стояла в очепленні навколо «йолкі», не витримала і панічно ретирувалася. Машина ДАІ, яка стояла на Інститутській, так поспішала втекти, що не стала навіть витрачати час на розворот, а швидко почала здавати задній хід вгору по вулиці.

Учасники акції протесту миттєво розкидали металеві щити навколо Майдану, захопили комунальний тракторець та іншу техніку, а найсміливіші видерлися на «йолку» і прикрасили її прапорами.

Колона підходила і підходила, заповнюючи Майдан. Частина людей пішла в бік Європейської площі – там виступав хоч хтось із політиків. «Отам! Отам почалося повстання, яке піде на всю Україну!», - патетично заявив «Главкому» нардеп Сергій Пашинський, вказуючи в бік Майдану, але про подальші дії так і не розповів.

В цей час на Майдан під’їхали кілька машин зі звуковою апаратурою. Їх поставили в ряд і влаштували імпровізовану сцену. Натовп, дезорганізований відсутністю якоїсь координації, гудів і хвилювався.

На сцену вилізли лідери опозиції, представники студентства, громадські активісти та представники інституцій ЄС. Почалася найулюбленіша для будь-якого політика частина мітингу: промови.

Минула година, а списку виступаючих не було кінця-краю. Частина учасників мітингу, втомлена стоянням, промовами і жахливим звуком, розрізненими групами рушила на Банкову. Туди ж поїхав захоплений раніше бульдозер.

На Банковій вже все було готово для оборони Адміністрації президента. Передню лінію сформували з кількох рядів солдатів внутрішніх військ – їх використовували як гарматне м'ясо. Все, що їх відділяло від агресивного і роздратованого натовпу – металеві щити. Позад внутрішніх військ по обидві сторони вулиці довгими рядами стояли автобуси – таким чином, щоб для проходу лишився лише вузький коридор, пристосований до оборони. Через нього можна було побачити, що біля Адміністрації сотні, чи не тисячі правоохоронців.

Тракторець під’їхав майже впритул і зупинився. Поступово простір навколо нього заповнили молоді хлопці у різноманітних шоломах, протигазах та з палицями в руках, а ззаду все йшов і йшов люд.

Трохи віддалік журналістка Тетяна Чорновіл переказувала останні новини про захоплення Київради. «Ми повернули Київраду народу!», - кричала вона у гучномовець, люди аплодували і кричали «Ура!».

Гарячі голови після нетривалого вагання і приміряння, зрештою, зробили першу спробу перейти у наступ, але лише змогли відібрати металеві щити. Десь позаду люди почали розбирати тротуар на бруківку, а в міліцію з натовпу полетіли петарди і файєри. Залунали перші вибухи.

Міліція відповіла газом і світло-шумовими гранатами. Натовп подався назад, почалася паніка і штовханина. «Газ! Без паніки! Всі вниз!», - кричали досвідченіші маніфестанти, а добровольці у жилетах з червоними хрестами металися поміж потерпілими, надаючи допомогу, хоч і самі вмивалися слізьми.

Коли вітер розвіяв хмару диму і газу, натовп знову підступив до міліції, і цього разу вже в правоохоронців полетіла бруківка. Каміння лунко врізалося в шоломи, ряди правоохоронців порушилися і натовп пішов на штурм по правому флангу. Майже одразу за спинами внутрішніх військ з’явився загін «Беркута», вдягнений у протигази – вірна прикмета, що зараз почнеться місиво.

А маніфестанти завели тракторець і повільно посунули вперед.

Кілька разів лунко бабахнуло, Банкова вкрилася густим димом. Фотографа «Главкому» Станіслава Груздєва теж поранили - граната влучила прямо в ногу. Натовп, ковтнувши газу, хитнувся назад і почав ховатися в двори та під’їзди, але знову повернувся одразу ж, як дим розсіявся.

Такі «гойдалки» тривали досить довго. Вибухи лунали ледь не щохвилини, аж поки «Беркут» не отримав наказ переходити у наступ. Це дуже нагадувало розгін Євромайдану: озвірілі міліціонери били усіх підряд, не розбираючи правих і винних. Спроби учасників протесту чинити спротив закінчилися нічим – їх відтіснили і розсіяли…

Опозиція вже звинуватила в провокаціях владу. За її даними, до силового протистояння з Беркутом вдались не мирні громадяни, а братки, відправлені на протести зі спеціальною метою – довести ситуацію до крайньої точки.

Доказ того, що біля Банкової, радикальні дії організовували спеціально навчені люди - на цьому відео. Хлопець намагається закликати не піддаватися на провокації. Йому ледь не дали по голові. А фраза «ці сцикуни тягнибоки» може служити на доказ того, що за провокаціями могло стояти конкуренти «Свободи» з «Братства» Дмитра Корчинського.

Відео: vilnyi77, Youtube

(далі буде…)

Інші фото дивітся тут