Надзвичайний стан. Найбажаніший сценарій влади?
Введення надзвичайного стану повністю заморозить ситуацію, впевнені експерти «Главкому»
В українській столиці не вщухають пристрасті довкола євроінтеграції країни. Уже третій тиждень поспіль українці відстоюють свої права на Євромайдані. Спочатку акції протесту були мирними, але в ніч на 30 листопада ситуація загострилася. Влада застосувала силу проти свого народу. Євромайдан змели з центральної площі столиці. Але, як виявилось, все лише починалось.
1 грудня на вулиці Києва вийшли сотні тисяч обурених громадян. Сутички між мітингувальниками та загонами «Беркуту» під Адміністрацією Президента знову не обішлися без крові і брутального побиття. Питання введення надзвичайного стану в країні почало витати у владних коридорах.
Чи можлива Україна з надзвичайним станом? Це питання обговорювали провідні юристи на прес-конференції в інформаційно-аналітичному агентстві «Главком».
-- Якщо буде введений надзвичайний стан, права стояти на мітингу не залишиться
{1-}
Олександра Павленко, правозахисниця, адвокат:
Надзвичайний стан нам точно всім зараз не потрібний. Він не вигідний для людей: при надзвичайному стані ми входимо в такий юридичний правовий режим, при якому будь-які відставки, будь-які зміни в державних органах будуть взагалі неможливі, це прямо передбачено законодавством і законом про введення надзвичайного стану.
Взагалі складеться така ситуація, що майдани необхідно буде покинути, у зв’язку з тим, що передбачено введення комендантської години, а правоохоронні органи отримають підстави і можливість впливати на людей і на їх пересування більш рішуче і законно, аніж зараз. Тобто люди будуть обмежені в пересуванні і по певній території, і по часу, будуть перевірки документів.
Якщо буде введений надзвичайний стан, то юридичних підстав залишатись на мітингах не залишиться.
Але зважаючи на події, що відбуваються, людей зараз штовхають на зміну мирних демонстрацій на більш жорсткі, агресивні дії. Тобто доводять до стану, коли постане питання про те, що страждає громадська безпека, відповідно виникає загроза національній безпеці, що дасть підстави для введення надзвичайного стану. Саме тому ми кожен день закликаємо, щоб люди стояли і притримувались мирних засобів боротьби.
Порядок введення надзвичайного стану не базується тільки на бажанні президента. За українським законодавством за введення надзвичайного стану повинен проголосувати парламент. За нинішніх обставин навряд чи це можливо.
-- Право на ділі не застосовується, доводиться покладатися лише на силу майдану
{2-}
Андрій Стельмащук, правозахисник, адвокат:
Введення надзвичайного тану – це консервація того стану, який ми зараз маємо. І якщо буде введено надзвичайний стан, це буде дуже чіткий сигнал, що влада боїться свого народу і не буде вчиняти ніяких кроків на зустріч.
У нас інститути права поки не діють, тобто той голос народу, який був зараз висловлений, нікого не цікавить. Взагалі ситуація навіть складніша, тому що події, які тривають з 21 листопада і по теперішній момент, підтверджують, що людям складно покладатися на нашу державу: яку сферу не візьміть, держава дозволяє собі приймати ті рішення, які вигідні їй.
Нам залишається тільки говорити про правові сценарії вирішення конфлікту. Хоча зрозуміло, що якби була готовність всіх учасників цієї дискусії (і влади з однієї сторони, і народу з іншої сторони, і опозиції) діяти виключно в правових сценаріях, то вони вже могли б знайти якийсь компроміс. Та ми бачимо щонайменше один учасник конфлікту не готовий діяти, застосовуючи правові сценарії, він діє з позиції сили, з позиції ігнорування норм закону.
Але я не здивуюся, якщо завтра раптом надзвичайний стан буде введений, бо живемо в правовій невизначеності, право на ділі не застосовується, доводиться покладатися лише на силу майдану. До того часу доки люди будуть готовими відстоювати свої права мирним шляхом, у нас ще залишається хоча б якась ймовірність досягнути хоча б якогось результату в цій ситуації.
Україна - не правова держава, у нас є Конституція, у нас є декларація, що Україна демократична держава, але давайте вийдемо на вулицю, давайте спитаємо в людей: ми довіряємо нашій владі? Ми довіряємо нашим судам? Тут важко говорити про правові сценарії розвитку подій в Україні, це нагадує, коли ти граєш в шахи, а з тобою говорять кийками. Про що мова?