Єврореволюція зсередини. Майдану потрібні пальне та шкарпетки

Поки Віктор Янукович героїчно відстоює стратегічні інтереси зовнішньої політики між Пекіном і Сочі, Євромайдан продовжує стояти і розростатися.

Майдан і революція поступово перетворюються на українську національну традицію. Трагедія полягає в тому, що революція є крайнім засобом, до якого вдається народ, коли влада його не чує. Але українські революції дають світові взірець того, як потрібно боротися за свої права.

На Євромайдані немає страху або ненависті. Є лише ейфорія єднання і світла радість за людей, готових пліч-о-пліч боротися і перемагати. Люди їдуть на Майдан, щоб відчути себе частиною гордого і незламного народу.

Але є на Майдані і ті, для кого революція означає перш за все працю від зорі до зорі, безсонні ночі та відповідальність за те, щоб Євромайдан вистояв. Це волонтери, які забезпечують учасників революції усім найнеобхіднішим. Наметове містечко на Майдані Незалежності, що стало центром протестів, потребує тепла і їжі, а головне – людських сил.

«Главком» познайомився з людьми, які координують життєдіяльність центру опору, дізнався про його потреби і проблеми.

Юрій Петрович Онищенко, заступник коменданта: «У нас комендант – Андрій Парубій (народний депутат, комендант наметового містечка в цей момент був відсутній на Майдані, поїхав поспати кілька годин після нічного чергування). Коли його нема, я виконую функції коменданта. У наметовому містечку зараз живуть близько 400 чоловік.

У нас все робиться руками волонтерів. Ми просто їх організовуємо, записуємо. Основна проблема, як я бачу, - це навіть не харчування, а прибирання. Ми наводимо порядок 24 години на добу.

На сьогоднішній день прибирання території йде повністю силами волонтерів. Вони ж забезпечують охорону і харчування. Люди самі приходять і стають робити це. У нас тут працює близько 80 біотуалетів. Сміття вивозимо три рази на день. Тобто виконуємо усі господарські функції, направлені на те, щоб забезпечити нормальне перебування тут людей.

Харчів ми не купуємо – це все кияни несуть, з областей люди привозять. От сьогодні м’яса нам передали з Волині, з Ковеля. Ми підрахували, що за вчорашній день тут були нагодовані 50 тис осіб.

Якихось серйозних провокацій не було. У однієї людини був епілептичний напад, лікарі надали допомогу. Ще вчора міліція побила в нас людину. Точніше, не в нас – він вийшов за периметр, а патрульна служба їхала… Обличчя було розбите, руки всі в крові».

Микола, заступник завгоспа наметового містечка, відмовився фотографуватися. «Ви ж самі розумієте, чому», - сказав він. Нашу розмову кілька разів переривали відвідувачі та телефонні дзвінки. «У нас кожного дня харчується дуже велика кількість людей. приїжджають кожного дня все нові, ставляться намети. Тому завжди є потреба в їжі, особливо в гарячій їжі. Бутерброди і нарізки – саме ходове в нас. Фрукти, овочі. Люди приносять борщі, супи, каші. У нас тут поки ще нема змоги варити, але нам привезли мікрохвильові печі, будемо розігрівати.

Потрібні теплі речі. Шкарпетки, рукавиці, шарфи, шапки, куртки і т.д. Вкрай потрібне пальне для генераторів марки А-95, тому що підносять все нові й нові генератори, а палива постійно не вистачає, щоб активно обігрівати намети електродуйками (обігрівачі – «Главком»). Потрібні електричні чайники, подовжувачі.

Зараз нагальною потребою стали лопати – щоб прибирати сніг. Відра, сіль у мішках і пакетована, пісок. З будівельних матеріалів потрібна плівка цупка, щоб накривати намети, цвяхи великі «сотки»… Багато всього потрібно, тому якщо хто хоче і може допомогти – підходьте, питайте».

У медичному наметі «Главком» застав трьох лікарів-волонтерів, один з яких – літній росіянин, родом з України. «Это моя Родина, как я мог не приехать?», - пояснив він. Намет вщент заставлений коробками і пакунками з ліками, а люди постійно несуть ще і ще. Лікарі чергують, змінюючи один одного щодоби

Павло, координатор медичної частини наметового містечка: «Я теж черговий лікар, а що я тут з першого дня – то відповідаю за постачання ліків і координую графік чергувань лікарів. Тут примусу немає ніякого, люди добровільно зголошуються, відкладають свої справи і приїжджають.

Медикаментів нам вистачає, завдячуючи підтримці киян, підтримці європейських країн. Дзвінків іде сотні: «Що треба? Що привезти? Чого бракує?». Люди несуть, переказують гроші.

Нам потрібні волонтери, лікарі-волонтери, студенти медичних вишів, які можуть розносити ліки, надавати допомогу людям, здійснювати гігієнічні заходи з метою недопущення розповсюдження харчових токсикоінфекцій, пов’язаних з харчуванням на повітрі.

Також зараз, коли почалася справді зимова погода, ми очікуємо на ріст звернень з приводу нежитю, підвищення температури тіла, болю в кістках, обморожень. Тому робимо зараз запаси і будемо під контролем тримати ситуацію.

Зараз почастішали випадки звертання до лікарів. Дякувати богу, смертельних випадків нема. Ми проводимо профілактичні заходи, роздаємо листівки з порадами, як вести себе в холодну погоду. На щастя, добре налагоджене годування людей. Люди не харчуються «всухом’ятку», це дуже важливо. Через це і менше проблем у нас із захворюваннями, пов’язаними з шлунковим трактом».