Санкції. Час настав

Нова спроба силового розгону Євромайдану, яку вчинили силовики в ніч на 11 грудня, не випадково співпала у часі з візитом до України Верховного представника ЄС з питань зовнішньої політики Кетрін Ештон.

На Януковича тиснуть, і йому це не подобається. Очевидно, нічні маневри мали продемонструвати не тільки українцям, але і європейським гостям, хто в Україні справжній господар. Але ганебна і практично безрезультатна нічна атака закінчилася нічим. Точніше, нічим для поки ще діючої української влади.

Наслідком штурму став вихід на Майдан такої кількості людей, якої вранці буднього дня тут давно вже не було. Перемога піднесла бойовий дух революціонерів, а нові барикади виросли в лічені хвилини після втечі силовиків.

Єдине, чого вдалося добитися владі – це загальна мобілізація революції та обурена реакція світової спільноти.

Три з половиною години переговорів з Януковичем закінчилися для Ештон безрезультатно. Принаймні, досі немає жодної інформації про домовленості або план виходу з кризи. Але Євросоюз та світова спільнота загалом, вочевидь, всерйоз взялися за українське питання.

Після зустрічі з Януковичем Ештон поїхала на Майдан, з нею поїхав посол ЄС в Україні Ян Томбінський. Там вони провели зустріч з громадянськими активістами.

«Йшлося про три дуже важливі речі. Про роль опозиції в цьому процесі, роль громадянського суспільства і про те, що називається позицією Заходу. Обговорювали, яким чином можна було б активізувати громадянське суспільство, в першу чергу, щоб воно активніше включалося у весь цей процес. Пропонувалися різні варіанти, але багато учасників наголошували на тому, що дуже важливою є позиція країн ЄС, зважаючи на зрозумілі залежності окремих бізнесменів і посадових осіб від – я буду дипломатичним – економічної ситуації в тій чи іншій європейській країні», - розповів «Главкому» екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко, який був присутній на цій зустрічі.

Одночасно до України вкотре прилетіла заступник Держсекретаря США Вікторія Нуланд, яка вже невдовзі роздавала на Майдані їжу і чай. Держдеп США назвав дії міліції «огидними», а Єврокомісія скасувала візит першого віце-прем’єра Сергія Арбузова до Брюсселю.

Спілкуючись днями з одним із європейських дипломатів, «Главком» почув від нього думку, яка дуже точно окреслює ситуацію, що склалася: «Якщо після цього, - дипломат показав рукою на мільйонний Майдан, - Євросоюз не зробить усе можливе, щоб Україна була з нами – це буде вічний сором».

В Європі та світі поступово набирає обертів кампанія на підтримку України. Європейські дипломати щодня виходять на Майдан. Польща закликала Євросоюз відкрити безвізовий режим для України. Масові акції на підтримку українського Євромайдану відбулися в багатьох містах світу.

Однак цього мало. Віктор Янукович, влаштувавши візиту Кетрін Ештон шокуючий інформаційний супровід, продемонстрував усьому світові, що не відчуває жодних сентиментів до будь-яких демократичних цінностей.

Європа поки зберігає стриманість, хоча має достатньо важелів для того, аби влаштувати українській владі повну обструкцію. Перш за все – фінансову. Колишній генеральний секретар НАТО Джеймс Грін закликав ввести санкції проти влади України і арештувати активи українських чиновників: «Терпець увірвався. Наша відповідь повинна бути мовою, яку зрозуміють бандити: санкції, арешт активів і зневага»

Зрозуміло, що блокування закордонних рахунків українських еліт та пов’язаних з владою олігархів – для законослухняного ЄС крок непростий перш за все процедурно. Але цей крок – останній із можливих, і на це ніхто не піде, доки лишатиметься хоча б мізерний шанс вирішити конфлікт по-доброму.

Однак Євромайдан – це вже не просто боротьба за вступ України до європейської спільноти. Це шанс змінити плин історії. І будь-яка нерішучість ЄС може означати втрату цього шансу для мільйонів українців.

Європа, споглядаючи наш крок назустріч, має діяти більш активно, якщо хоче, щоб ці муки і боротьба, ця кров, що зросила Майдан, не були марними. Бо сьогодні Україна демонструє більшу вірність європейським ідеалам свободи і демократії, аніж сама Європа.

Напруга досягла такого рівня, що будь-який, навіть найдрібніший, успіх може стати вирішальним. Будь-який загін міліції, що не витримає напруги і перейде на бік революції або хоча б відмовиться виконувати накази командування, може стати тією соломинкою, яка зламає хребта верблюдові.

Але ще швидше переломити ситуацію може бунт олігархів, спровокований можливими санкціями від ЄС. Тому що коло тих, чиє слово щось значить для Януковича, обмежується кількома людьми. Серед них немає Кетрін Ештон чи Вікторії Нуланд. Навіть Барака Обами нема. Зате є Дмитро Фірташ з його швейцарськими активами і Ринат Ахметов з його кіпрськими офшорками.

Бо якщо Євромайдан програє – це буде поразка не українців, які показали себе гідною і великою нацією, а обережної Європи. Янукович вже отримав «пряник» у вигляді майже гарантованих кредитів МВФ, і це не подіяло. Отже, залишається тільки «батіг», і він у руках ЄС.