Поза законом. Громадянське суспільство у вигнанні
Влада визнала: головна загроза для неї – не трійця опозиційних вождів, а громадські активісти та вільні ЗМІ
Після того, як Віктор Янукович поставив свій підпис під пакетом законів, ухвалених вчора в ручному режимі Верховною Радою, ми прокинулись у зовсім іншій країні.
Команда Януковича зробила висновки з того, що побачила на Євромайдані – але зовсім не ті, яких можна було б чекати. Вона не пішла на поступки, не сіла за стіл переговорів, і вже точно не злякалася.
Навпаки. Євромайдан для влади став індикатором того, які сили можуть зашкодити її безхмарному пануванню. Стало очевидним, що режим за головну загрозу сприймає не трійцю опозиційних вождів з їхнім почтом, а активний прошарок суспільства - громадських активістів та вільні ЗМІ. Вчорашній день в парламенті показав: режим не збирається давати ще один шанс себе перемогти.
Провладна більшість за якусь годину часу перетворила мільйони незадоволених владою українців… на злочинців.
Отже, влада фактично оголосила війну громадським організаціям. Хоча номінально йдеться лише про організації, що фінансуються з іноземних джерел, все ж формулювання закону Олійника-Колесніченка дозволяють поширити його дію на всі громадські об’єднання.
Суть норми полягає в тому, що всі фінансовані з-за кордону організації отримають статус «іноземного агента». «Громадське об’єднання вважається таким, що виконує функції іноземного агента, якщо для забезпечення своєї діяльності отримує грошові кошти або майно від іноземних держав, їх державних органів, неурядових організації інших держав, міжнародних неурядових організацій, іноземних громадян, осіб без громадянства або уповноважених ними осіб, що отримують грошові кошти чи інше майно від вказаних джерел (далі – іноземні джерела), а також бере участь, в тому числі в інтересах іноземних джерел, в політичній діяльності на території України», - йдеться в законі.
До чого це веде? Усі громадські організації, які отримають статус іноземного агента і, відповідно, змушені будуть щомісячно надавати вповноваженим органам детальний звіт про всю зроблену роботу і плани на майбутнє. Вони позбавляться податкових пільг і будуть сплачувати податок на прибуток. Таким чином влада зможе постійно тримати руку на пульсі (а швидше – на горлі) у громадських активістів. І не тільки тих, хто працює на закордонні гранти, а й з українськими джерелами фінансування.
Але якщо хтось думає, що цей пункт нового закону стосується лише суспільно-політичних об’єднань на кшталт «Демократичного альянсу» чи «Спільної справи» - він глибоко помиляється. Насправді під цю норму потрапляють усі громадські організації, які в процесі досягнення програмних цілей хоч якось контактують з органами державної влади. Тобто – про АБСОЛЮТНО ВСІ.
Якщо ваша організація, скажімо, бореться проти шкідливого впливу підгузників на майбутнє нації, і у своїй боротьбі проводить акцію під Міністерством охорони здоров’я, закликаючи владу сприймати проблему серйозно – так і знайте, що це політична акція. Відтепер будь-яка суспільна діяльність є політичною за визначенням.
Адже закон Олійника-Колесніченка прямо вказує: «Громадське об’єднання, за виключенням політичної партії, визнається таким, що бере участь в політичній діяльності, яка здійснюється на території України, якщо незалежно від цілей і завдань, зазначених в його засновницьких документах, воно приймає участь (в тому числі шляхом фінансування) в організації та проведенні політичних акцій, які мають на меті вплив на прийняття рішень державними органами, зміну визначеної ними державної політики, а також для формування думки суспільства у вказаних цілях».
Але ж «вплив на прийняття рішень державними органами», «зміна визначеної ними державної політики» та формування думки суспільства – це і є основні функції фактично будь-якої (не обов’язково політичної) громадської організації.
Законодавчий витвір Олійника і Колесніченка має ще багато інших цікавих нововведень. Наприклад, покарання за екстремізм. Чи за наклеп. Коротше, було б кого саджати, а стаття знайдеться.
Ідея з введенням поняття іноземного агента належить не «регіоналам». В листопаді минулого року такий же за змістом закон ухвалила російська Держдума. Російський і український закони схожі між собою, як близнюки. З невеликою різницею, у якій Україна пішла ще далі по шляху диктатури і згортання громадянських свобод, аніж путінська Росія. Бо навіть російські депутати виключили зі списку політичної діяльності культуру, науку, мистецтво і ще багато інших сфер суспільного життя.
-- Що чекає ЗМІ? Рада скасувала свободу слова в Україні
Журналістські організації і об’єднання б’ють теж на сполох, адже ухвалення змін до Закону про статус суддів суттєво обмежує свободу слова в країні. В разі підписання закону президентом
по відношенню до найвідоміших Інтернет-видань, які не мають реєстрації, можуть бути застосовані багатотисячні штрафи. Під роздачу підпаде і нещодавно створене «Громадське телебачення», яке мовить в Інтернеті. Ухвалений Радою документ дозволить провайдерам блокувати доступ до Інтернет-сайтів. Більше того, надання послуги доступу до мережі Інтернет відтепер потребуватиме окремої ліцензії.
Робота сайту без реєстрації обійдеться засновнику в 2000 неоподатковуваних мінімумів громадян, за нинішніми мірками це штраф в 17000 грн. Протягом трьох місяців сайти повинні пройти реєстрацію.
«Спершу можуть потрапити під приціл влади найпопулярніші з тих, які вважатимуть найнебезпечнішими», - відмітив в коментарі «Главкому» медіаюрист Інституту масової інформації Роман Головенко.
Передбачене покарання за поширення так званих екстремістських матеріалів (до 3 років в'язниці) . При цьому дано дуже широке визначення поняття екстремістських матеріалів, під нього може попасти будь-який критичний відгук про владу.
Норми закону, який може вступити в силу, передбачають також відповідальність за поширення будь-якої негативної інформації про представників правоохоронних органів та судової гілки влади. Наприклад, заборонятиметься публікувати фотографії дорогих автомобілів, чи коштовних маєтків високопосадовців. Це може трактуватися як наклеп, за який творці нормативного акту передбачили відповідальність – виправні роботи, або арешт на строк до 6 місяців.
Поширення інформації з обмеженим доступом (до 6 років з конфіскацією), несанкціоновані дії держінформацію (до 7 років з конфіскацією). Тобто журналістам, які мають докази злочинної діяльності влади просто забороняють її публікувати. Більш того, навчена гірких досвідом влада, вада вирішила ліцензувати імпорт і продаж безпілотних літальних апаратів. Направлено це літальних апаратів, які можуть з повітря, вести відеозапис закритих територій, таких як Межигір’я.
В разі підписання документу президентом не тільки ЗМІ, а й звичайні громадяни не зможуть поширювати інформацію про протиправні дії працівника міліції чи прокуратури, адже така діяльність буде оцінена як «інформація явно образливого характеру». Або її можуть назвати такою, яка «демонструє зухвалу зневагу до працівника правоохоронного органу, а також в будь-якій формі впливає на нього».
Торкнуться зміни і телебачення. Закон скасовує незалежність Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Якщо документ вступить у силу, президент і парламент, що призначив членів Нацради, зможуть безперешкодно їх відкликати. Наприклад, якщо вони відмовлятимуться видавати ліцензії визначеним телерадіоорганізаціям. На цьому у своїй заяві наголошує Інститут Медіа-права.
-- Країна абсурду
Редактор видання Hubs Севгіль Мусаєва на своїй сторінці у соцмережі Facebook наводить один з абсурдних прикладів, з яким можуть зіштовхнутися в найближчому майбутньому українські журналісти. Вона стала випадковим свідком зустрічі за кавою між заступником начальника Бориспільської митниці Ольги Джарти із якоюсь людиною. «В разі підписання ухваленого сьогодні закону мене за цей пост (в соцмережі, - «Главком») можна притягти до відповідальності, оскільки сестра Ольги – Вікторія Джарти, як відомо, в минулому була безтерміново обрана суддею Київського господарського суду. А збір інформації і її розповсюдження у відношенні близьких родичів суддів також переслідується», - пише журналістка.
Медіаюрист Головенко поділяє занепокоєність журналістів. «Якщо є твердження, що хтось був там-то - це повідомлення про факт, може бути наклепом», - каже єксперт
Схоже, Україна може повторити шлях Росії, де ЗМІ зараз змушені виживати в умовах цензури. «Десь тиждень тому з фільму «Про що говорять чоловіки», який показували по одному з каналів вирізали шматок з декількох секунд, на якому герой уявляє вечірку на кораблі, він ходить зі своєю дружиною і знайомить її зі своїми коханками. А ж тут з’являється ще один чоловік і махає йому рукою», - розповів «Главкому» російський журналіст і громадський активіст Артем Скоропадський.
Між тим, українські журналісти готуються до протестів. «Влаштовуватимемо акції протесту, а також розміщуватимемо банери протесту в ЗМІ», - повідомив «Главкому» голова Незалежної медіа-профспілки України Юрій Лукінов.
Фото: Крис Озер (Chris Ozer)