Позачергова сесія. Партія регіонів «попливла»

Ще напередодні позачергового засідання Верховної Ради український інформаційний простір був переповнений різноманітними версіями про те, які ж саме питання будуть винесені на порядок денний. Думки були різні: одні чекали введення надзвичайного стану, інші – поступок від влади, а були й такі, хто прогнозував чергову порцію балаканини і суперечок без натяку на результат.

Однак джерела «Главкому» з числа регіоналів повідомляли, що ПР та позафракційні майже повним складом готові підтримати питання амністії затриманим за участь у акціях протесту та скасування більшості законів 16 січня без будь-яких зустрічних умов – як знак доброї волі.

Парламентський день у ВР почався з перерви. Лідери фракцій пішли радитися про порядок денний, а рядові депутати відмахувалися від усіх запитань журналістів: «Не знаю!». Але кулуарами парламенту повзли чутки, що близько 60-70 регіоналів пішли у «вільне плавання».

Перебіг засідання міг би стати взірцем такої злагодженості в роботі парламенту, якої ця сесійна зала не бачила, мабуть, роками. За якихось чверть години Рада включила до порядку денного питання про скасування більшості репресивних законів 16 січня і 361 голосом відмінила їх. Зал вибухнув аплодисментами, і багато хто з провладної більшості теж не шкодував долонь.

Рибак вже планував ставити на голосування про включення до порядку денного закону про амністію затриманим, як слово з місця попросив Олександр Турчинов. Він запропонував внести на розгляд парламенту питання про створення конституційної комісії, яка б працювала над внесенням змін до конституції. Деталі Турчинов не повідомив, але було ясно, що йдеться про суттєве обмеження повноважень президента. Рибак виявився неготовим до такого «кидка», оскільки в попередніх домовленостях лідерів фракцій про жодні комісії не йшлося.

Але спікер швидко опанував себе і оголосив перерву, після якої ВР мала ухвалити амністію і розглянути пропозицію Турчинова. Однак сторони так і не змогли дійти згоди, а тому Рада продовжила позачергове засідання до 29 січня.

Сьогодні ж було фактично перше публічне зібрання усіх регіоналів після трагічних подій на Грушевського. Причому очевидно, що партійна дисципліна у партії влади зазнала непоправних втрат: народні депутати повністю змінили тональність і риторику. Вони тепер більш лояльні до Майдану і опозиції, дозволяють собі при цьому настільки критичні висловлювання у бік влади, яких ще місяць тому від них марно було чекати. Зокрема, вчора «Главком» опублікував інтерв’ю з членом фракції ПР Владиславом Атрошенком, де політик висловився за найскоріше обмеження влади президента. Сьогодні ж в цьому дусі «заспівали й інші «регіонали».

-- Захарченко має нести політичну відповідальність

{1-}

Володимир Олійник, Партія регіонів

Чи піднімалося під час переговорів питання про покарання працівників міліції, які перевищували повноваження щодо учасників акції протесту?

Це питання піднімалося. Але оскільки це компетенція прокуратури – ми хотіли б її послухати, що там робиться. З іншого боку, ми сьогодні зацікавлені в тому, щоб винні були притягнуті до відповідальності. Це буде непросто зробити. Ця амністія не буде розповсюджуватися на тяжкі злочини. Бо там є вбивства. Одні говорять, що це робила міліція, інші – що мітингувальники. Мені байдуже. Потрібно шукати того, хто вбив.

Як ви вважаєте, загибель учасників акцій протесту сталися через злочинний наказ чи це був, як кажуть, ексцес виконавця?

По-перше, була категорична заборона на застосування бойової зброї. Це легко перевірити, бо коли бойова зброя видається - про це роблять відповідні записи. З іншого боку, у бійці може бути й ексцес. Тому що коли йдуть такі події – важко дуже людей контролювати.

Чи має нести відповідальність за дії своїх підлеглих міністр МВС Віталій Захарченко?

Політична відповідальність повинна бути.

А кримінальна?

Якщо є вказівки, направлені на порушення закону. Якщо віддається злочинний наказ – тоді, безперечно, відповідальність мусить бути.

Закони, ухвалені 16 січня, стали причиною силового протистояння. Чи ви сам вважаєте їх такими, що відповідають Конституції і принципам демократії?

Ми провели детальний аналіз. В них нема жодної норми, яка б не існувала в Європі і США.

Чи згодні ви з тим, що закони 16 січня голосували з порушенням регламенту?

Регламент не можна виконувати отак: тут ми виконуємо, тут ні. Не треба було з самого початку блокувати діяльність Верховної Ради, так, як блокували голову ВР і заступника, як виривали картки і били депутатів. Тут стояло два варіанти: або ми ліземо в бійку, а це порушення регламенту, або виходимо десь голосуємо, що теж заборонено. Тому рішення приймалися в тій ситуації так, як це було можливо.

Чи обговорювалося за засіданні фракції ПР введення надзвичайного стану?

Я категорично проти надзвичайного стану, тому що це не вирішує проблеми.

-- Я особисто ставив питання про відповідальність силовиків

{2-}

Анатолій Кінах, Партія регіонів

Майдан вимагає покарання міліціонерів, винних у загибелі людей та інших фактах перевищення повноважень. Чи це питання стояло на переговорах з опозицією?

Я особисто ставив це питання. Воно дуже важливе, але повинен бути консенсус всіх сторін, незважаючи на їх рівень радикалізму. Вихід з цієї системної політичної кризи може бути тільки мирним шляхом. Ще з тих трагічних подій 29-30 листопада, я багато разів казав: незалежно від прізвища, посади, статусу, політичного кольору, всі, хто порушили права людини, законодавство, які знущаються над мирними демонстрантами – вони повинні нести відповідальність.

Чи будете ви підтримувати конституційні зміни, зокрема повернення до парламентсько-президентської моделі?

Буду. Парламентсько-президентський варіант, в основі якого підсилення народного впливу, місцевого самоврядування, делегування державою своїх повноважень громадам – це та основа, на якій потрібно будувати демократичне правове суспільство. Я за такий варіант.

Ваш прогноз: у ВР вистачить для цього голосів?

Для цього будемо створювати спеціальну конституційну комісію. Я абсолютно впевнений, що її напрацювання не повинні відображати поточну кон’юнктуру. Конституція повинна створюватися для того, щоб забезпечити контроль суспільства над державою і незворотність розвитку України як сучасної європейської держави.

Чи піднімалося на переговорах питання перевиборів ВР?

Ні, це питання ще не розглядалося. Хоча я постійно всім нагадую, що влада в Україні на цей час легітимна. Результати президентських виборів 2010 року і парламентських 2012 року визнані всім світом. Якщо приймати таке рішення (про перевибори – «Главком») – то виключно консенсусом. Я не виключаю, що така ситуація може виникнути, але головне – щоб вона вирішувалася виключно у правовому полі.

А питання дострокових виборів президента?

Я не знаю, чи розглядалося це питання під час переговорів.

Як ви вважаєте, хто несе відповідальність за силовий розвиток політичної кризи, зокрема за події на вулиці Грушевського?

Винна велика концентрація подій і чинників, наших внутрішніх проблем, починаючи з проблеми бідності і корупції, зовнішніх сценаріїв, бо ні для кого не секрет, що є ті, хто мріють мати Україну як територію, якою можна керувати ззовні.

Майдан і опозиція вимагає розформування спецпідрозділу «Беркут». Чи готові ви підтримати цю пропозицію?

Ні. Це питання є складовою національної безпеки України. Для того, щоб приймати такі рішення, потрібно позбавитися від емоцій.

Прокоментуйте рішення кримського парламенту про відділення від України.

Я думаю, що це частково зовнішній сценарій, в першу чергу північно-східний.

Тобто ви засуджуєте таке рішення?

Абсолютно. Такі заклики неприпустимі.

Якщо стоятиме питання про покарання за ці сепаратистські дії парламенту АРК – ви підтримаєте?

В основі таких пропозицій повинна бути реальна оцінка ступеню загрози від таких заяв з точки зору державності. Коли така загроза штучно перебільшуються, то покарання є, навпаки, рекламою і фактором нестабільності. Сьогодні така загроза (відділення Криму – «Главком») мінімальна. Я впевнений, що це зараз не актуально.

-- Влада намагається цю вогняну кулю, яка називається економіка, кинути до рук опозиції

{3-}

Володимир Полочанінов, «Батьківщина»

Сьогодні уряд пішов у відставку. Але зібраний на позачергову сесію парламент навіть не став обговорювати, хто може бути наступником Кабміну Азарова.

Відставити уряд було неможливо під час позачергової сесії. Згідно з регламентом, питання відставки розглядається тільки під час чергових засідань парламенту. Через те, що Азаров подав у відставку сам, питання це для Ради вже не стоїть. Питання формування нового уряду залишається. Розуміння відповідальності у влади і в опозиції поки немає. Влада намагається цю вогняну кулю, яка називається економіка і народне господарство, кинути до рук опозиції. Опозиція, між тим, не хоче її хапати і намагається якимось чином скинути назад на владу. Нині опозиція – це народ на Майдані. Всі інші – це влада.

В чому можливий компроміс?

За столом переговорів не прізвища писати, а вимоги до функцій. Створити дійсно технічний коаліційний уряд нової більшості, а не гратися в більше-менше, в кого більше голосів, в кого менше.

Хто може увійти до цього уряду, адже УДАР уже відмовився брати участь, якщо процес формування кабміну почнеться зараз?

Це мають бути люди у відповідності до кваліфікації. Щодо політичного представництва в ньому, то, наприклад, я не знаю позицію УДАРу. Але небажання брати участь у технічному уряді, який повинен вивести Україну з політичної і економічної кризи - це гра у вибори 2015 року, це безвідповідальна позиція, це виключно політиканство, а не політика.

З точки зору світового досвіду, існування коаліційного уряду – це ненормальна ситуація, тому що є в країні влада, а є опозиція. Але зважаючи на ту ситуацію, в якій опинилася держава, якщо тут почнеться громадянська війна, то це був би варіант компромісу.

Ви задоволені скасуванням скандальних законів, прийнятих 16 січня?

Скасування законів – це не перемога парламентської опозиції. Для людей, які стоять на Майдані, немає влади і опозиції. Для них усі – влада. Ви бачите реакцію людей, коли лідери виходять на трибуну. Переміг здоровий глузд.

Відповідальні політики повинні зважати на думку людей. Але коли вони ставлять перед собою мету, то в певний час вони її досягають, або не досягають. Тоді думка людей є важливою і визначальною. Кожен день ходити і надалі намагатися сподобатися людям – це безвідповідально, це не калібр серйозних політиків. Може, влада, чи опозиція понесе втрати свого політичного рейтингу. Але, на мій погляд, зараз це не важливо. Якщо не буде громадянської війни, будь-які втрати будуть компенсовані.

-- Ми не будемо при президентові Януковичі гратися у реформування уряду

{4-}

Сергій Пашинський, заступник голови фракції «Батьківщина»

Чи в повній мірі ви задоволені скасуванням скандальних законів?

Так, оскільки ми представляємо народ України, Майдан. На Майдані були чітко озвучені пропозиції для початку серйозних реформувань в країні. Перша – відмінити скандальні закони від 16 січня. Ми їх, слава Богу, відмінили. Друга позиція – відставка Азарова. Він пішов. Третя позиція – повна амністія, звільнення усіх політв’язнів.

Коли формуватимете новий уряд?

Ми не будемо в рамках Конституції, при президентові Януковичі, гратися у реформування уряду. Уряд сформує Верховна Рада в рамках нової Конституції. Сьогодні зроблено перший важливий крок з припинення громадянської війни.

Прем’єрство Яценюка – це прийнятна для опозиції пропозиція президента?

Щодо питання прем’єрства Арсенія Яценюка – це не наша вимога. І я не чув подібної пропозиції від президента. Я чув якісь піар-месседжі від громадянки Лукаш, але це її особисті проблеми.

-- Фракція УДАР виходила на Майдан не для того, щоб зайняти посади в уряді

{5-}

Павло Розенко, фракція УДАР

Чи повною мірою ви задоволені скасуванням Радою скандальних законів, прийнятих 16 січня?

Домовленості, досягнуті на переговорах почали реалізовуватися у вигляді конкретних рішень. Наступний крок – ухвалення закону про політичні переслідування, політичні репресії. Також потрібно визначатися з подальшою долею цього уряду.

Є думки, що найоптимальнішим варіантом для виходу з кризи є формування коаліційного уряду. Наскільки це прийнятно?

Зараз про це говорити рано. Майдан не висував вимогу формування коаліційного уряду. Нас більше цікавить інші питання, які висуває Майдан. Є коло питань, про які ми говорили. Це напрямок реформування країни з точки зору Конституції. Повернення до Конституції 2004 року, повернення до євроінтеграційних процесів. Це дуже важливий сигнал, який має бути зафіксований в переговорному процесі у найближчому періоді. Є ціла низка технічних питань. В тому числі на мій погляд виходом із кризи можуть бути дострокові вибори як президента, так і народних депутатів, повне перезавантаження влади. На цьому напрямку переговори мають так само тривати. Вже потім - формування нового складу ЦВК.

Тобто ваша фракція до змін до Конституції не братиме участь у формуванні нового уряду, якщо цей процес почнеться?

Участь у формуванні уряду не є пріоритетом для нас. Фракція УДАР виходила на Майдан не для того, щоб зайняти посади в уряді. Принципове питання – перезавантаження влади. За це ми боремося. Якщо будуть пропозиції створення нової більшості, створення якогось нового уряду – ми будемо на це реагувати, але для нас це не є пріоритетом.

Чи підтримуватимете створення комісії для конституційних змін, якщо в Раді пропонуватимуть її створити?

Наразі не можу вам сказати, чи ми готові голосувати за конституційну комісію. Знову ж таки, повторю, все це може бути затягуванням часу. Майдан чекає не комісій, а конкретних рішень.

Скільки голосів не вистачає до ухвалення змін до Конституції?

Сьогодні для змін до Конституції, до повернення її до редакції 2004 року, 300 голосів наразі немає - через заяву президента про те, що повернення до Конституції 2004 року не є виходом із ситуації.

В чому можливий компроміс?

Поки що немає точок дотику. Є прохання про створення конституційної комісії. Але ми дуже боїмося, що це буде просто затягуванням часу. Для Майдану і для українців дуже важливо почути конкретику. І такою конкретикою могло б бути голосування змін до Конституції в першому читанні.

Це виглядає не дуже реальним зараз, чи не так?

Це виглядає як продовження переговорного процесу. Сьогоднішнє голосування в Раді – непоганий майданчик для продовження переговорів. Всі проголосовані скасування законів були безумовними. Ставилася умова розблокування на Грушевського лише для амністії людей. Є вимога зафіксувати цю норму в законі (щодо умов амністії – «Главком»), але чи буде вона зафіксована, в якому вигляді, за яких умов поки не знаю.