Янукович VS Майдан. Далі буде

На Майдані і вулиці Грушевського – затишшя. Фаза силового протистояння змінилася на фазу переговорів і пошуку компромісів. Опозиційні депутати повернулися до сесійної зали парламенту, цілком справедливо очікуючи якщо не безумовного виконання всіх вимог, то, принаймні, відчутних поступок у вигляді скасування репресивних законів та звільнення затриманих за участь у акціях протестів. А таких, за даними Генпрокуратури, 140 чоловік.

Позачергова сесія Верховної Ради показала, що хоч провладні сили і балансують на межі розколу, все ж Янукович залізною рукою, погрозами і, подейкують, триповерховими матюками здатен втримати свою команду від бунту. Принаймні, поки що.

Станом на 30 січня нема особливих підстав стверджувати, що президент взагалі поступився Майдану хоч у чомусь. Звільнення Миколи Азарова – позитивно сприйнятий крок, але фактично заміна його на Сергія Арбузова з приставкою «в.о.» на Майдані сприймається у кращому випадку саркастично. Скасування репресивних законів від 16 січня – у певному сенсі перемога революції, однак не слід забувати, що восени Євромайдан починався БЕЗ цих законів, отже – ситуація просто відкотилася на первісні позиції, якщо не рахувати десятків затриманих, катованих, зниклих без вісті та убитих. Тим більше, що Янукович скасування законів так і не скріпив своїм підписом – і, як кажуть, навіть не планує.

Найскладніше просувається вирішення питання звільнення арештованих. Позачергова сесія два дні ламала списи навколо цієї теми, але отриманий результат у вигляді закону Мірошниченка свідчить про те, що провладні сили або неадекватно оцінюють обстановку в країні і на Майдані, або вважають усіх без винятку учасників революції розумово неповноцінними.

На щастя, опозиція чи не вперше за багато тижнів проявила розуміння інтересів тих, хто стоїть на барикадах, і відмовилася звільняти адмінбудівлі в обмін на звільнення заручників, якими фактично і є усі затримані в цих влаштованих Януковичем торгах.

Янукович поспішив оголосити, що виконав свою частину домовленостей, і зажадав від лідерів опозиції «зробити все задля миру і спокою». «Однак опозиція продовжує нагнітати ситуацію, закликає людей стояти на морозі задля політичних амбіцій кількох лідерів. Я думаю, що це неправильно», - заявив Янукович. І тим самим мимоволі показав, що усвідомлює: ані опозиція, ані сам Майдан не сприйняли результати позачергової сесії як поступки з боку влади.

В цій ситуації залишилася лише одна сторона конфлікту, думки якої ніхто не почув. Це – прості революціонери, майданівці, які зламали довгу і складну гру багатьом впливовим гравцям, які фактично вперше поставили під загрозу існування режиму Януковича. Майдан одним своїм існуванням перекреслює усі можливі угоди, поступки і здачі, про які мріє, здається, не лише влада, але й багато хто в опозиції.

Думка активісті з приводу ухвалених Радою «компромісів» збігаються. Всі вважають поступки влади несуттєвими. А вимогу розібрати барикади та розійтися по домівках в таких умовах смішною.

{1-}

Роман, Донбас

Мне лично кажется это абсурдом. Когда нам сказали это – ребята просто смеялись. Ну, давайте допустим, разобрали мы баррикады, да? Где гарантия, что всех отпустят? Где гарантия, что нас потом всех не пересажают, как кролей? Дальше можно не продолжать уже, я думаю. Неужели они там сидят и считают, что здесь стоят ослы? Здесь люди, блин, с тремя высшими образованиями. Тут на Майдане цвет нации стоит. Мы считаем, что это не закон, а насмешка над нами над всеми и позор для них.

Мы уже отсюда не уйдем. Либо они (власти – «Главком») нас поубивают, как наших ребят, либо выполнят наши требования: уйти, наших ребят освободить, выдать нам курей. Куры – это, чтоб вы знали, у нас по-другому «беркутов» не называют. Потому что они опозорили честь офицера …

{2-}

Галя, Київ, менеджер

На умови влади не можна погоджуватися. Їм (владі – «Главком») не варто вірити. Крім того, в цьому законі, як я зрозуміла, йдеться про те, що амністія буде надаватися мирним протестувальникам. Що мається на увазі – ніхто не знає, і як буде трактувати наш «чесний» суд такі слова – теж. Тому, я вважаю, ми мусимо стояти, доки вони не погодяться на всі наші умови, а тоді вже ми будемо звільняти адмінбудівлі.

Я думаю, що повинна бути повна амністія. Навіть не амністія, бо ці люди ні в чому невинні, їх захопили, катували. Реабілітація, мабуть. Друге – повинні бути внесені зміни до Конституції. Не дуже розбираюся, але чую, що закликають повернутися до Конституції 2004 року. Повинен бути новий уряд. Повністю повинні бути змінені влада і законодавство.

{3-}

Михайло, Львівщина, економіст

Ми на компроміс з нашою брехливою владою не підемо. Звільнити і амністувати наших хлопців – це мало, вони ж незаконно осуджені. Звільняти приміщення ми не будемо, це однозначно.

Стоїмо тут до повної перемоги, тобто – відставка Яника, відставка усього уряду. Те, що він (Янукович – «Главком») поміняє Азарова на Арбузова – це нічого не змінить. Все рівно ж під президентом залишаються силові структури, це ж з його благословення їх там призначають.

А вірити їм не варто. Якщо вони говорять про амністію – чого ж тоді виловлюють наших активістів, палять автомобілі Автомайдану, людей б’ють і вивозять у невідомому напрямку. Владі вірити не варто. З нею жодного діалогу бути не може. Не знаю, про що там наші опозиціонери ведуть з нею переговори за зачиненими дверима. Ведіть в прямому ефірі, нехай народ бачить, про що ви домовляєтесь і як.

{4-}

Олександр, Київ, працював в компанії мобільного звязку (звільнився заради Майдану)

Наших хлопців повинні були звільнити ще тиждень тому. А звільнили тільки двох чоловік з Банкової (затриманих 1 грудня під час розгону біля Адміністарції президента – «Главком»). Янукович вже збрехав, він дав своє слово. Він людина, яка сиділа, він повинен жити по понятіям і відповідати за свій базар, правильно?

Звідси люди не підуть, поки не доб’ються зміни влади. З приводу звільнення адміністративних будівель – я до них не маю відношення, я не знаю

{5-}

Тетяна, Чернігів, працює в зоні відчуження ЧАЕС

Мы на то, что с нас требуют, не пойдем. Это означает сдать позиции, сдать все то, чего мы добились, к чему стремимся, свободу нашей украинской земли, ради чего все тут стоим. Это сдача, понимаете? Никогда этого не будет!

Условия, на которых мы уйдем с Майдана – отставка президента, отставка правительства, отставка Верховной Рады, перевыборы, изменения Конституции, то есть полностью все поменять в Украине. Свободу Юлии Тимошенко – в первую очередь. Только на этих условиях мы разойдемся, иначе – нет.