Ліки від Майдану: переговори і нові тушки

Сесійний тиждень в Верховній Раді починався зі сподівань і очікувань. На депутатів з надією дивилися всі: і влада, щаслива вже хоча б з того, що протистояння перейшло з вулиці під купол парламенту, і опозиція, яка, нарешті, намацала під ногами знайомий грунт, і Майдан, який втомився чекати результатів. Та й навіть бійці «Беркуту» раділи з того, що отримали можливість відпочити і відновити сили.

Усі зацікавлені сторони чекали від ВР хоч і різних, але результатів. Натомість Верховна Рада вкотре продемонструвала повну політичну імпотенцію і нездатність відмовитися від власних кон’юнктурних інтересів навіть під загрозою «коктейлю Грушевського».

Не дивно, що сесійний тиждень тривав усього три дні і – безрезультатно. Кожна сторона протистояння вирішувала свої власні проблеми.

Опозиція, окрилена тим, що минулого тижня фракція Партії регіонів ледь не «злила» президента (Янукович мусив встати з лікарняного ліжка і їхати особисто вгамовувати бунт в партійних рядах), оптимістично сподівалася, що ПР, нарешті, посиплеться. Проте видимої роботи з опонентами не проводилося. Принаймні, результат виявився прямо протилежним. Партія влади, заспокоївшись, знову відчула впевненість і почала переводити переговори у площину політичних домовленостей і взаємопоступок. Відтак усі розмови про 60-70 налаштованих на протест регіоналів виявилися видаванням бажаного за дійсне.

Навпаки: як повідомляють джерела «Главкому», оговтавшись влада зосередилася на роботі з опозиційними та позафракційними депутатами. До них нестандартні ключі мав підібрати новопризначений глава Адміністрації президента Андрій Клюєв, відомий своєю здатністю підшукувати аргументи для формування потрібної кількості голосів. Йшлося навіть про те, щоб з лав об’єднаної опозиції вийшли 10-15 депутатів. В першу чергу це стосувалось «Батьківщини», планувалось також перетягнути кілька «ударівців». На щастя опозиції, цього не сталося. Скоріше всього, в Адміністрації Януковича не побачили цього тижня реальної небезпеки для себе. Тому цю спецоперацію поки що відклали.

Тим не менше в розпорядженні «Главкому» є перелік депутатів, які, на думку парламентських гінців Януковича, в потрібний момент готові попрощатись з опозицією. Прикметно, що жоден з них не погодився коментувати ситуацію, яка склалась на цьому тижні в Раді. Всі ввічливо дякували за увагу до свої персони і клали слухавку.

Були й такі, що переконували, що ніякі тушки не вплинуть на нинішній розклад сил. «Ви ж розумієте, що навіть якщо вся опозиція погодитися (продасться або злякається) і голосуватиме з владою що попало, то це не зупинить ескалацію конфлікту і протистояння. У владі зараз не просто лиходії і злодії, ще й ідіоти, які втрачають інстинкт самозбереження. І ось це по-справжньому погано», - сказав «Главкому» народний депутат Володимир Полочанінов. На його думку, спроби відірвати від опозиції кількох депутатів є дією «тупою і неефективною, оскільки парламентська опозиція і так не уособлює собою цивільний протест і не має мандата Майдану на прийняття будь-яких рішень від його імені».

Проте скандал у «Батьківщині» все ж розгорівся. Під час засідання фракції адвокат і екс-нардеп Сергій Власенко зачитав депутатам листа від Юлії Тимошенко, в якому ув’язнена лідер партії вимагала припинити переговори з владою. Арсеній Яценюк нібито так через це рознервувався, що хлопнув дверима і пішов. А фракція довго з’ясовувала автентичність листа, після чого все ж вирішила ослухатися рекомендацій Юлі і долучила до переговорів Олександра Турчинова.

Влада увесь цей час прагнула одного: забалакати опозицію і Майдан, завести їх у трясовину переговорів в завідомо програшних умовах, виграти час. Цей план спрацював на всі сто процентів.

Переговори про врегулювання кризи перетворилися на фарс. Провладні фракції номінально згодні з необхідністю перерозподілу владних повноважень на користь парламенту, однак вимагають створення спеціальної комісії з підготовки реформи Конституції. Більшість членів комісії будуть, звісно ж, провладні, працюватиме вона невідомо скільки, і гарантії затвердження результатів її роботи парламентом теж нема.

Натомість опозиція хоч і заявляла про існування кількох практично готових проектів, які дозволять оперативно повернутися до Конституції 2004 року, жодного з них так до парламенту і не внесла. Це зайвий раз свідчить про те, що навіть ситуативної більшості опозиція у Раді не має.

Цей сесійний тиждень перетворився на справжню муку як для журналістів, так і для самих депутатів. «Ну, що чутно?», - сором’язливо відвертаючи очі цікавилися депутати у працівників ЗМІ. А ті ставили те ж саме запитання народним обранцям, з яких, здається, коментували події тільки традиційні уповноважені спікери та деякі технічно підковані сміливці, що дізнавалися новини з соцмереж.

Це породжувало масу різноманітних чуток. Наприклад, в середу всі чекали голосування за Конституційний акт, бо напередодні начебто опозиція зібрала близько 230-240 підписів під цим документом. Нібито група Ахметова і група Фірташа вирішили відмежуватися від Януковича, злякавшись міжнародних санкцій. Але виявилося, що жодних підписів не існує в природі, а цифра виникла на підставі припущень і внутрішніх відчуттів партійних спікерів. Причому ще до початку засідання було ясно, що жодного результативного голосування не буде – кореспондент «Главкому» був свідком того, як Сергій Тигіпко (що входить до парламентського пулу Дмитра Фірташа) просто пішки з помічником залишив урядовий квартал. Так само зробили ще кілька депутатів від влади.

Подібну картину можна було спостерігати і в четвер 6 лютого. На цей день, за чутками, планувалося призначення нового голови уряду. Серед найімовірніших кандидатур найчастіше називали Сергія Арбузова та Андрія Клюєва. Також були згадки про Віктора Медведчука та Петра Порошенка. Проте власник корпорації «Рошен» паралельно вів і свою власну гру, консультуючись з депутатськими фракціями на предмет підтримки своєї кандидатури на посаду спікера. Тим самим займався і Володимир Литвин.

Проте в четвер Рада змогла лише ухвалити календарний план та порядок денний, та й то з другої спроби, а далі спікер Володимир Рибак закрив засідання, пообіцявши скликати парламент у випадку, якщо робоча група все ж розродиться бодай якимось законопроектом, здатним врегулювати політичну кризу.

Щоправда, з депутатського корпусу лунали пропозиції не розходитися, доки парламент не знайде компромісного шляху вирішення конфліктної ситуації, але більшість народних обранців не горіла бажанням ночувати в сесійній залі. Зрештою, про шкурницькі мотиви нардепів можна було судити хоча б з того, що регламентний комітет пропонував останні два тижні сесії, які припадають на липень, поміняти місцями таким чином, щоб останній тиждень був не сесійним. Таким чином нардепи (які давно вже засідають в комітетах у сесійні дні, щоб у період роботи в комітетах мати відпустку) зможуть сумістити засідання комітетів із засіданнями парламенту і тим самим виграти собі додатковий тиждень на теплих південних морях. Криза кризою, а відпустки забагато не буває.

А народ у цей час на Майдані кварталі терпляче чекав бодай якихось результатів. Причому влада припинила вдавати масовий народний одобрямс і звозить бюджетників та тітушок до Києва лише на час роботи парламенту – у кількості, мінімально достатній для створення правильної телевізійної картинки. Спікерів тут вистачає щонайбільше на годину-дві мітингу, далі – тільки «Шануймося, шануймося, ми дійсно цього варті…» та «Скворцы летят на родину, скворцы…». Публіка розважається тим, що прямо під сценою грає у волейбол. Одразу ж після закінчення ранкового засідання Антимайдан у Маріїнському парку розсіюється.

На Євромайдані та Грушевського інша ситуація. За час затишшя революція продовжила обростати барикадами і новими сотнями Самооборони. Тут навіть з’явилася нова, «двоствольна» катапульта. Проте лідерів опозиції на Майдані сприймають чим далі, тим гірше. «Трійцю» прямо називають «тритушками» і, м’яко кажучи, критикують за нерішучість і конформізм з не меншим запалом, аніж Януковича за жорстокість та безпринципність.

Майдан продовжує стояти. Принаймні, поки що. Бо невідомо, на скільки вистачить терпіння у людей, втомлених і злих. «Ми не бачимо жодних поступок, жодного бажання йти на діалог. Тим самим влада тільки підвищує температуру на Майдані і провокує людей до дій. На жаль, якщо представники влади будуть вести себе у такому плані, то ситуація знову може перейти у активну фазу», - сказав комендант Самооборони Майдану Андрій Парубій в інтерв’ю «Главкому».