Хто взяв владу у свої руки? Народні Ради в обличчях

Опозиція стверджує: в Україні діють 19 обласних і більше ста районних Народних рад

В Україні панує перемир’я. Влада і опозиція сіли за стіл переговорів, і хоч існує безліч підстав сумніватися в їх результативності – все ж процес іде. До цього обидві сторони підштовхує Майдан, палаючих шин якого однаково бояться усі політичні лідери.

Попри це, йде третій тиждень перемовин після кривавих зіткнень на Грушевського, а практично жодних просувань немає. Влада вважає, що вже поступилася достатньо, відправивши у відставку уряд (який продовжує виконувати свої обов’язки), скасувавши закони від 16 січня (не повністю) та ухваливши закон про амністію (сумнівний документ невизначеного правового статусу). Опозиція небезпідставно вважає, що ці поступки не варті паперу, на якому опубліковані, і вимагає негайного повернення до Конституції 2004 року, потайки сподіваючись якщо не на санкції ЄС і США проти Сім’ї, то хоча б на бунт у ПР.

А влада вперто тягне час. Після хвилі штурмів облдержадміністрацій, можна говорити, що вона контролює країну тільки умовно. Навіть у базових областях почалися масові заворушення, які ще кілька місяців тому Віктору Федоровичу могли привидітися хіба у страшному сні. Бо коли «ультраси» донецького «Шахтаря» захищають Євромайдан від міліції та інших тітушок – це значить, що не залежно від того, як закінчиться революція, кар’єра президента під загрозою. Однак говорити про фінал протистояння рано. Доки опозиція намагалася «дотиснути» парламент, влада методично локалізувала бунт у регіонах. Десь, як у Черкасах чи Запоріжжі, їй вдалося силами міліції і тітушок придушити повстання, але на Заході органи державної влади продовжують перебувати під контролем революціонерів.

Всього, за словами народного депутата Юрія Сиротюка, станом на 4 лютого в Україні діяли 19 обласних Народних рад і більше ста районних. За інформацією «Главкому» діючих органів народовладдя дещо менше. Влада усіляко намагається перешкодити процесу формування паралельних органів самоуправління, а подекуди навіть намагається очолити процес, формуючи фейкові Народні ради, в які більшість виявляється за представниками Партії регіонів.

{1-}

Луцьк. Штурм та блокування ОДА 24 січня призвели до відставки голови облради Володимира Войтовича та губернатора Бориса Клімчука. Новим головою Волинської ОДА став колишній заступник Клімчука Олександр Башкаленко. Його представлення волиняни зустріли свистом, а облрада готується підняти питання про недовіру Башкаленку. У Луцьку діє Народна рада, до якої увійшли 35 депутатів. Виконком НР очолює народний депутат Євген Мельник.

{-2}

Рівне. Після народного віче 23 січня кілька тисяч жителів Рівного взяли штурмом облдержадміністрацію. Міліція склала повноваження і залишила ОДА. Революціонери створили Народну раду, яка перебрала на себе всю повноту влади і почали формувати загони самооборони. 5 лютого бійці Правого сектору організовано звільнили ОДА, передавши його депутатам і громадськості. Новим головою обласної ради обрано Михайла Кириллова з «Батьківщини», який доти очолював новостворену Народну раду.

{3-}

Львів. 23 січня протестувальники штурмом взяли ОДА і змусили губернатора Олега Сало написати заяву про відставку. Щоправда, пізніше Сало відмовився від заяви, оскільки писав її під тиском. У Львові створено Народну раду, а приміщення ОДА майданівці передали на баланс обласної ради. Головою виконкому НР став голова облради Петро Колодій. В той же час Галицький районний суд Львова заборонив лідерам місцевих протестів перешкоджати чиновникам ОДА виконувати посадові обов’язки. Влада спробувала підтримати рішення суду силами тітушок, однак люди заблокували автобуси і примусили міліцію затримати лідера «спортсменів».

Тернопіль. Штурм ОДА відбувся спонтанно, без будь-якої підготовки. Народне віче 23 січня переросло у захоплення адмінбудівлі. Кілька сотень мітингувальників зайшли до приміщення ОДА і заблокували кабінет губернатора Василя Хоптяна, який з того часу на робочому місці не з’являвся. Облрада висловила Хоптяну недовіру двома третинами голосів, що автоматично зобов’язує президента звільнити губернатора. Однак влада через суд скасувала це рішення облради. Суд також заборонив протестувальникам перешкоджати роботі працівників ОДА, однак приміщення продовжують контролювати майданівці. Суд скасував рішення про створення Народної ради, тому опозиція створила Народний виконком – колегіальний орган, за кожним членом якого закріплена окремий напрямок роботи.

{4-}

Хмельницький. Спершу вимоги протестувальників були досить стримані: вони вимагали від облради звернутися до влади з вимогою скасувати репресивні закони від 16 січня та прозвітувати щодо участі хмельницького «Беркуту» в заворушеннях у Києві. Однак після відмови депутатів підтримати ці вимоги почався штурм ОДА. Облрада під тиском змушена була проголосувати так, як цього хотів народ. Влада відповіла репресіями проти учасників штурму, кількох активістів заарештували. Натомість учасники акцій протесту взяли ОДА в кільце з барикад. У хмельницькому створено Народну раду, головою виконкому якої призначено нардепа Ігоря Сабія.

{5-}

Вінниця. 25 січня після кількаденної облоги ОДА взяли штурмом. Міліція намагалася чинити опір, застосувавши сльозогінний газ і світло шумові гранати, але це призвело лише до того, що постраждали кілька силовиків. Головою виконкому Вінницької Народної ради обрано народного депутата Андрія Шевченка, створено загони самооборони. Облдержадміністрацію оточили барикадами, очікуючи штурму. Після перемовин протестувальники відкрили прохід до ОДА для працівників установи.

{-6}

Івано-Франківськ. 24 січня півтори тисячі учасників акції протесту взяли ОДА штурмом, міліція намагалася перешкодити, але змушена була відступити та забарикадуватися всередині приміщення. Після переговорів силовикам дозволили залишити будівлю. Мітингувальники розблокували другий поверх ОДА, але продовжують блокувати кабінет губернатора та тримати під контролем перший поверх будівлі. Створено Народну раду, виконком якої очолив голова облради Василь Скрипничук.

{7-}

Чернівці. 24 січня, після відмови губернатора Михайла Папієва піти у відставку, кількасот людей взяли штурмом ОДА. Після переговорів Папієв змушений був поступитися і здати будівлю Майдану. У місті почала діяти Народна рада на чолі з нардепом Максимом Бурбаком, яка 6 лютого розблокувала вхід до ОДА та почала розбирати барикади. Народна рада отримала в користування окремі приміщення та добилася вільного доступу до облдержадміністрації для усіх бажаючих.

Полтава. Перша спроба штурму 23 січня була відбита оригінальним способом: керівник місцевої міліції вийшов до протестувальників, заспівав з ними державний гімн і переконав не штурмувати порожню будівлю. Проте учасники акцій протесту дали губернатору Олександру Удовиченку час до 25 січня, щоб він написав заяву про відставку, а коли цього не сталося – захопили сесійну залу облради та забарикадували вхід до будівлі. У Полтаві створено Народну раду, яку очолюють місцеві лідери опозиції як співголови, а суд першої інстанції ухвалив звільнити адмінприміщення. Проте протестуючі продовжують утримувати будівлю.

{8-}

Чернігів. 25 січня відбулася перша спроба штурму, але міліції всередині ОДА було забагато. Наступного дня на акцію протесту вийшло ще більше людей, які практично без перешкод захопили ОДА. Після засідання облради, яка ухвалила заяву з приводу ситуації в країні, протестувальники звільнили будівлю. В обмін на це міліція звільнила затриманих раніше шістьох мітингувальників. Навколо ОДА майданівці збудували барикади. В місті діє Народна рада, виконком якої очолює народний депутат Валерій Дубіль.

Житомир. 23 січня після відмови облради включити до порядку денного питання про суспільно-політичну ситуацію в країні майданівці здійснили спробу штурму ОДА. Їм вдалося прорватися на перший поверх будівлі, після чого облрада погодилася розглянути питання, як того і вимагали люди. Між тим, міська влада Житомира вирішила не чекати розвитку подій і створювати Народну раду самотужки, про що й ухвалила відповідне рішення. Але оскільки до Народної ради увійшли місцеві «регіонали», є підозра, що влада просто вирішали очолити процес, який не змогла зупинити. ОДА продовжує залишатися забарикадованою. А активістів, які 23 січня намагались взяти штурмом споруду тепер допитують.

{9-}

Дніпропетровськ. 26 січня революціонери здійснили спробу штурму ОДА, але їх спільними силами зупинили працівники міліції та тітушки. Вночі почала свою роботу репресивна машина: 15 активістів було затримано і засуджено до двох місяців тримання під вартою. Саму ОДА обнесли колючим дротом, а паркан навколо будівлі змастили солідолом. Міська рада Дніпропетровська ухвалила заяву на підтримку президента. Попри це, 10 лютого зусиллями тітки Юлії Тимошенко Антоніни Ульяхіної в місті створено Народну раду.

Запоріжжя. Активісти Майдану зробили спробу штурму ОДА 26 січня, однак невдало. А вже вночі міліція і тітушки жорстоко розігнали мітинг. Тітушки організовано базувалися в ОДА, вони носили на руках білі пов’язки, щоб ідентифікувати своїх. Затримано майже півсотні активістів Євромайдану, велика кількість постраждалих потрапили до лікарень. Суд заборонив проводити будь-які акції біля ОДА.

{10-}

Суми. Після першого успішного штурму, коли учасникам акцій протесту вдалося захопити перший поверх будівлі ОДА і потрапити на засідання облради, вночі стався розгін. Кілька десятків мітингувальників були затримані. Місцева влада сама заблокувала ОДА, щоб уникнути штурму, і чиновники змушені були ходити на роботу через чорний хід. В ОДА чергують посилені підрозділи міліції. Опозиція створила Народну раду на чолі з народним депутатом Володимиром Шульгою.

Черкаси. Тут майданівці зробили кілька спроб штурму. Ще 23 січня близько двох тисяч демонстрантів спромоглися прорватися через міліцейське очеплення і захопити перший поверх ОДА. Однак силовики викликали підмогу і зачистили будівлю. Затримали 58 мітингувальників. Наступного дня Євромайдан зробив ще одну спробу, але невдало. Репресії почали наростати. 26 січня Автомайдан отримав повідомлення про те, що до Черкас масово звозять тітушок, і вирушив на допомогу. На площу до ОДА підтягнулися кількасот місцевих жителів, відбулася ще одна спроба штурму. Однак виявилося, що це пастка. Автомайдан потрапив у засідку, багатьох активістів затримали, а авто спалили.

Головне фото: dailylviv.com