Правий сектор: Сашка Білого розстрілювали, коли він вже був у кайданах

Нема сумніву, що запальний і далеко не завжди законослухняний Музичко за життя нажив, м’яко кажучи, багато ворогів, які могли бажати йому смерті. Саме вбивство теж виглядає дивно, особливо у світлі заяв МВС про те, що Сашко Білий був застрелений при спробі арешту. Міліція заявляє, що Білий почав відстрілюватися і тікати, а стріляли йому в ноги. Однак є інформація, що на тілі були кульові отвори в області серця, а сам загиблий був у наручниках. Якщо це так, то виходить, що вже знешкодженого і закованого в кайдани Музичка холоднокровно застрелили.

«Коли я приїхав, я побачив двір, завалений гільзами калібру 5,45 мм і 9 мм – відповідно, від автомата Калашникова та пістолета Макарова. Трошки вище на горбі ми знайшли тіло Олександра Музичка. В нього були прострелені ноги в трьох місцях, були заведені за спину руки і заковані в кайдани міліцейські. На грудях була розірвана сорочка. Я особисто вважаю, що це було зроблено з ціллю подивитися, чи нема під сорочкою бронежилета. І два постріли в серце було зроблено», - розповів «Главкому» голова рівненської обласної організації УНА Ярослав Гранітний, який одним з перших прибув на місце подій.

Це вбивство – далеко не рядове, враховуючи як вагу Білого у рядах «Правого сектора», так і одіозність та символічність цієї фігури для міждержавних стосунків України з Заходом та Росією. Наслідки – неминуче будуть, питання лише в тому, наскільки глобальні.

Загалом, є декілька сторін, для яких вбивство Олександра Музичка може мати серйозне значення і відповідні наслідки.

-- «Правий сектор»

Для «Правого сектору» (ПС) смерть Сашка Білого є фактичним оголошенням війни. Вбивство провідника Західної України, відомого своєю радикальністю та відданістю побратимам, ПС може сприймати виключно як виклик. І від того, хто за цим убивством стоїть, залежатимуть подальші дії вже не лише радикльного руху, а цілої партії.

Навряд чи ПС буде публічно і офіційно вести справжню війну замовникам і виконавцям вбивства – зрештою, Музичко вже обіцяв «повісити Авакова як собаку», але все обернулося інакше. Хоча сам Сашко Білий передбачав такий фінал.

Крім того, останнім часом партія явно намагається відмежуватися від іміджу екстремістської і все більше тяжіє до політичного діалогу. Однак виключати якусь «партизанщину» не можна – ПС просто зобов’язаний відповідати на такі виклики, щоб ніхто не подумав, ніби лідерів партії можна «мочити» безкарно.

А поки ПС заявляє, що працівники міліції діяли в інтересах Російської Федерації. Тобто дають зрозуміти, що вважають міністра внутрішніх справ Арсена Авакова щонайменше зрадником, або навіть агентом Кремля.

Однак при цьому ПС не поспішає робити радикальних заяв, сподіваючись на неупереджене розслідування. Про це «Главкому» у інтерв’ю розповів один з лідерів ПС Ігор Мазур-Тополя:

-- Сашка розстрілювали, коли він вже був у кайданах

Кого ПС підозрює у вбивстві Сашка Білого?

Вчора Дещиця з Лавровим сидять, засідають. Лавров каже: «Вам треба відділитися від екстремістів, тих, які на Майдані, – тоді будемо говорити». І вже вночі «валять» екстреміста №1 для Росії.

Це справді була міліція?

Так, це працював УБОЗ. Швидше за все, Сашка розстрілювали, коли він був у кайданах вже.

Як ПС буде реагувати на це вбивство?

Ми будемо зараз з’ясовувати з Парубієм, з Величковичем, з Левусом, з новим Генпрокурором – наскільки вони будуть перейматися цією справою, чи візьмуть її на свій контроль. Чому людина, яка є особистим ворогом Путіна, яка очолювала у свій час центр «Вільний Кавказ», вбита? Чому поранені й інші наші хлопці? Чому робилася ця операція вночі, а не вдень? Працівники міліції могли підійти вдень офіційно, пред’явити звинувачення. Чому для цього треба було робити такий нічний штурм, під час якого що Сашко, що хлопці могли подумати, що це взагалі якийсь підрозділ російський, про який у нас була інформація.

Чи будуть з боку ПС якісь дії політичного характеру?

Ми зараз подивимося, яка буде позиція «Батьківщини», «Удару», «Свободи». Якщо побачимо, що люди адекватно реагують на цю ситуацію, якщо буде підтримка з їх боку – ми будемо намагатися з ними іти єдиним фронтом.

Схоже на те, що нас «замовили» чи хтось з керівництва держави, чи якась політична партія. Це робиться в угоду Росії, вибиваючи самих «буйних» і лякаючи цим інших майданівців, подаючи в негативному світлі тих, хто був на Майдані в ті дні.

Сашко був на Майдані не один день. Якщо він, виходячи зі свого характеру, зробив щось незаконне – то це було на емоціях і пов’язане з бездіяльністю чиновників. А ми бачимо зараз інформаційну війну проти «Правого сектора», розуміємо, що нас зараз будуть подавати як екстремістів, з якими треба боротися як з організованою злочинністю. Але коли ворог перейде кордон – подивимося, куди побіжать Аваков і компанія, а хто буде на передовій.

Існує версія про те, що у вбивстві Білого є чеченський слід. Наскільки це ймовірно?

Це не був чеченський слід. Авакова і тих, хто виконував це завдання, можна представляти до орденів Російської Федерації.

-- Голова МВС Арсен Аваков

Для Авакова вбивство Олександра Музичка може мати двоякі наслідки. З одного боку (незалежно від того, чи санкціонував такі дії сам Аваков, чи хтось його банально підставив) – все може виглядати як помста міністра екстремісту, який обіцяв з ним розправитись. В умовах, коли на адресу головного міліціонера все частіше лунають звинувачення у пасивності при розслідуванні вбивств на Майдані та розшуку Януковича і його соратників, загибель Білого (а також арешти інших представників ПС, зокрема у Полтаві) виглядають як розправа з тими, хто реально зробив революцію. Особливо, якщо справді виявиться, що Білого вбили не при спротиві, а з закованим в кайдани руками. Аваков ризикує стати ворогом не просто одного «Правого сектору», а всього радикального Майдану, який добре пам’ятає, хто ходив під снайперські кулі та на БТРи, а хто геройствував виключно зі сцени та соцмереж.

Не виключено, що, використовуючи вбивство Музичка як привід, Авакова можуть банально «злити» конкуренти в самій системі МВС. Більше того, після заяв ПС про помсту Авакову (помста – не обов’язково вбивство) життю міністра внутрішніх справ може й справді загрожувати небезпека. Адже це так зручно: всі неминуче подумають на ПС.

З іншого боку, в умовах напіввійськового стану не виключено, що така демонстративна радикальність у боротьбі з правопорушниками (а з 21 березня, коли закінчився офіційно проголошений термін здачі незареєстрованої зброї, Білий з його автоматами потрапляв до цієї категорії) – багато кому може сподобатися.

-- Партії Майдану («Батьківщина», «Удар» і «Свобода»)

Для представлених у парламенті політичних сил вбивство Олександра Музичка – це шанс. Шанс прибрати, нарешті, цей Майдан і цю Самооборону Майдану, які постійно втручаються у такий захоплюючий процес перелицювання постреволюційної влади. Жорстокість вбивства неминуче охолодить частину занадто гарячих голів, а готовність силовиків діяти без церемоній, можливо, зажене озброєних майданівців (і тих, хто діє під їх виглядом) у підпілля.

Однак при цьому кожна з трьох провладних партій буде відстоювати свої власні цілі, які неминуче зазнають корекції після вбивства Білого. Наприклад, для «Удару», який поступово переходить у стан тихої війни проти «Батьківщини», це може стати унікальним шансом для того, щоб запустити антипіарну кампанію проти Авакова (а значить і «Батьківщини», і Тимошенко) – просто вимагаючи якнайретельнішого розслідування перевищення влади бійцями спецпідрозділу.

«Свобода» може розраховувати на якусь частину потенційного електорату «Правого сектору» - принаймні, на тих, хто тяжіє до менш радикальних позицій і боїться, коли в нього стріляють. І чим «крутіше» відповість на вбивство свого провідника ПС – тим виграшніше на його фоні виглядатиме «Свобода». Особливо в очах європейської спільноти. Побічний бонус – скандал з нападом народного депутата Ігоря Мірошниченка на екс-голову НТКУ Пантелеймонова, поступово зникне в інформаційному і пропагандистському сенсі.

А «Батьківщина», нарешті, зможе розповідати хоча б про якісь результати діяльності свого міністра внутрішніх справ.

Всю ідилічність картини псують тільки кульові отвори в грудях закованого в кайдани Білого. Адже в такій позиції він просто не міг відстрілюватися, отже назвати це «арештом», а не «вбивством» - важко. «Правий сектор» вже вимагає відставки Авакова та арешту командира спецпідрозділу «Сокіл», отож надалі неминуче «розхитування» ситуації саме у цьому напрямку. Найгірше для діючої влади, що Майдан все ще стоїть, і все ще так само з трепетом ставиться до «Правого сектора». А шини і бензин несподівано можуть набути нової актуальності.

Криза влади внаслідок вбивства Олександра Музичка – цілком імовірна. Питання лише в тому, чи зачепить вона одного лише Авакова, а чи ще декому рикошетом прилетить та сама «куля в лоб».

-- Росія

Для Росії загибель оголошеного в розшук ворога путінського режиму, особистого охоронця Джохара Дудаєва – це не тільки потужний іміджевий здобуток. Це можливість включитися в розхитування ситуації в Україні на новому напрямку.

Варіантів продовження інформаційної війни – безліч. Не варто дивуватися, наприклад, якщо завтра Дмітрій Кісєльов вже розповідатиме росіянам з телеекранів про збройні «розборки» майданівських бандерівців та хаос, яким охоплена Україна. А далі сама логіка підказує, що якщо «раптом» (ну зовсім випадково!) днями станеться подібний інцидент десь на Донбасі – у Путіна може виникнути непереборне бажання захищати російськомовних українців ще й тут. Це, звісно, умовна схема, але події в Криму продемонстрували, наскільки мало важать реальні підстави для дій російської окупаційної машини.

-- Євросоюз

Європа не любить радикалів. Навіть український Майдан європейських політиків лякав своєю незрозумілістю та не підконтрольністю нікому. А люди, подібні до Сашка Білого, взагалі приводять ЄС в стан панічного жаху – особливо зараз, коли Україна для Заходу перетворилася на потенційну інвестицію розміром в мільярди доларів. Нейтралізація озброєного «безпредєльного» бойовика сприйматиметься, швидше, як свідчення ефективності влади. Однак спосіб, у який це було зроблено, псує усю картинку. Отож ЄС навряд чи буде втручатися в ситуацію, принаймні, офіційно – в крайньому разі, обмежиться вимогою ретельного розслідування справи, але не більше.