Чому не заарештовують Добкіна?
Соратник Кернеса порушує умови домашнього арешту.
31 березня, близько 15 години дня кореспондент «Главкому» мав зустріч у ресторані столичного готелю «Інтерконтиненталь» з депутатом від Партії регіонів Миколою Левченком – ми записували інтерв’ю. Розмова тривала близько півгодини, оскільки Левченко поспішав: у цьому ж готелі мала відбутися зустріч президії Політради ПР.
Виходячи з ресторану, кореспондент «Главкому» помітив у одному з залів і саму президію, до якої приєднався Левченко: в центрі столу сидів Борис Колесніков, а обабіч нього – новоспечений кандидат у президенти Михайло Добкін. Компанія перебувала у доброму гуморі і готувалася пообідати за розмовами про партійні справи.
Це виглядало дуже дивно, оскільки ще 11 березня суд обрав для Добкіна запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. І згідно з рішенням суду, Михайло Добкін має перебувати вдома з 14:00 до 9:00. Тобто в цей період йому заборонено залишати своє житло у Києві без дозволу слідчих органів.
Слід нагадати, що згідно з декларацією про доходи, у власності родини Добкіна перебувають три квартири площею 44, 78,2 та 79 кв. метрів. Очевидно, одна з них знаходиться у Києві, і саме в ній має відбувати домашній арешт екс-губернатор Харківщини.
Таким чином, оскільки Добкін перебував у готелі «Інтерконтиненталь» принаймні о 15.30, він порушив умови тримання під домашнім арештом, якщо не мав відповідного дозволу.
Цього ж дня увечері Добкін взяв участь у прямому ефірі програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV. Відповідно, для цього він мав порушити умови тримання під домашнім арештом.
Також можна поцікавитися хронологією партійного з’їзду ПР, який відбувся у суботу 29 березня і на якому Добкіна якраз і висунули в президенти. З’їзд тривав приблизно до 16 години, отже, Добкін того дня так само перебував поза своїм київським житлом у заборонений час.
Колишній харківський губернатор міг залишити місце свого перебування під домашнім арештом – це можливо при отриманні виклику слідчого, прокурора, судового виклику. Дозволяється також відлучення з дозволу слідчого, прокурора або суду.
Теоретично Добкін ще міг отримати дозвіл відвідати з’їзд партії, але не може бути поважною причиною для дозволу на порушення умов тримання під домашнім арештом обід у «Інтерконтиненталі».
Це є підставою для прокуратури підняти питання про зміну запобіжного заходу для екс-губернатора Харківської області на більш суворий. Наприклад, тримання під вартою або, принаймні, цілодобовий арешт із застосуванням електронного браслету для контролю.
«Главком» звернувся до Добкіна з запитанням, чи був у нього дозвіл на те, щоб залишити свою квартиру. «Ну конечно же, был. Я не покидал помещение в запрещенное время без письменного разрешения следователя ни разу. Сегодня я такое решение не получил, поэтому остаюсь по тому адресу, который мне определил суд», - заявив Добкін. За його словами, завтра має відбутися засідання суду, від якого екс-губернатор Харківщини чекає скасування домашнього арешту. Також Добкін пообіцяв надати «Главкому» копії отриманих від слідчого дозволів залишити місце тримання під домашнім арештом.
Водночас «Главком» надіслав запит з тим самим питанням до Генпрокуратури, але на час публікації статті відповіді ще не отримав.
У цьому контексті слід згадати гучну справу колишнього ректора Національного університету державної податкової служби Петра Мельника, який був затриманий 27 липня 2013 р. співробітниками міліції у власному кабінеті при отриманні хабара. Суд визначив Мельнику у якості запобіжного заходу домашній арешт і 7 серпня на нього одягли спеціальний браслет, який дозволяє відстежувати переміщення арештованого. Двома днями потому Мельник втік. До рук українських правоохоронців він потрапив лише 1 квітня цього року, коли прилетів літаком з Лондону. Таким чином, як видно з цього прикладу, електронний браслет не може слугувати достатньою гарантією того, що підслідний не втече.
Варто згадати про ще два важливі юридичні аспекти справи Добкіна. По-перше, як уже було сказано, Михайло Добкін зареєстрований кандидатом у президенти, отже тримання під домашнім арештом порушує його права як кандидата, оскільки перешкоджає проводити зустрічі з виборцями і взагалі вести виборчу кампанію.
Але такий аргумент спростовується тим, що, по-перше, у готелі «Інтерконтиненталь» ніякої виборчої агітації Добкін не вів, а по-друге – ст. 181 Кримінального процесуального кодексу, яка регулює тримання підозрюваного під домашнім арештом, не передбачає жодних винятків на випадок виборів для тих, хто бере участь у виборчій кампанії.
«Дане питання регулюється Кримінальним кодексом, а не законом про вибори. Ніякого імунітету у кандидатів немає, окрім політичного», - заявив «Главкому» один із головних юристів «Удару», народний депутат Валерій Карпунцов.
Крім того, ст.65 Закону України «Про вибори президента» гарантує кандидату у президенти лише те, що він має право на неоплачувану відпустку на період виборчої кампанії, а також не може бути без його згоди звільнений з роботи.
Другий аргумент, який міг би слугувати виправданням Добкіну, полягає у тому, що статтею 393 Кримінального кодексу України передбачено відповідальність лише за втечу з місця позбавлення волі або з-під варти. Домашній арешт не входить до цього списку, отже – жодного покарання за порушення цього запобіжного заходу не існує.
Проте щодо Добкіна вступив у силу вирок суду про тримання його під домашнім арештом. Отже, порушення вироку суду екс-губернатором Харківщини підпадає під ч.1 ст. 382 Кримінального кодексу – «Невиконання рішення суду». Ця стаття передбачає покарання у вигляді штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі
на строк до трьох років.
Подібні підозри могли виникнути і з приводу мера Харкова Геннадія Кернеса, який теж перебуває під домашнім арештом у Харкові, але це не завадило йому бути присутнім на з’їзді регіоналів. Однак умови тримання для нього суд визначив інші, аніж для Добкіна: Кернес має бути вдома лише з 21:00 до 7:00, отже, теоретично, мав можливість прилетіти до Києва на з’їзд і повернутися додому в дозволений час.
Ця тема не була б варта такої уваги, якби не три важливі моменти. По-перше, Добкін є кандидатом на найвищу посаду в державі. Якщо він (суто теоретично) переможе – він стане Гарантом Конституції. А що може гарантувати президент, який не є правослухняним?
По-друге, 20 березня Апеляційний суд Києва вже дав оцінку надійності Добкіна, коли відмовив йому у відміні домашнього арешту.
А по-третє – після подій на вулиці Грушевського 19 січня суди масово застосовували проти затриманих майданівців у якості запобіжного заходу тримання під вартою. Лише продовження активних бойових дій схилило владу почати звільняти затриманих під домашній арешт – через тижні перебування у СІЗО. Добкін же, як представник тієї влади, зараз замість СІЗО сидить під домашнім арештом і навіть їздить обідати з колегами у «Інтерконтиненталь». І тому видається, що шансів потрапити до в’язниці у нього небагато.