Вибори до Київради. Хто ховається за красивою рекламою

Останні вибори до Київради пройшли ще у 2008 році. Відтоді спливло багато води, країна пережила обрання і вигнання президента, революцію і окупацію Криму, а столицею в Київраді продовжують керувати ті ж самі люди, що й шість років тому. Вони вже давно не представляють інтересів виборців, бо повноваження цього органу вже добігли кінця. Та попередня влада робила все можливе аби законсервувати таке становище в столиці. Київ був чи не єдиною європейською столицею без мера і міською радою, термін придатності якої давно сплив.

Отож не дивно, що довгождана виборча кампанія у столиці викликала ажіотаж. За 120 депутатських мандатів боротимуться в прямому сенсі тисячі кандидатів. Зокрема понад 1,5 тис. з них йдуть по мажоритарці - це в середньому по 25 кандидатів на мажоритарний округ, яких 60. Ще стільки ж мандатів поділять між собою партії, які спроможуться подолати виборчий бар’єр (3%), тому тут теж намічається серйозна боротьба.

Серед партій, що беруть участь у виборчих перегонах, є кілька абсолютно нових (або тих, що видаються новими, бо практично невідомі виборцям, або ж позабуті ними). Серед цих політичних брендів є декілька, які дуже активно вступили у кампанію. Їх реклама заполонила вулиці і ЗМІ. Питання лише в тому, хто ховається за красивими білбордами та гучними роликами на радіо та ТВ.

Проведений «Главкомом» аналіз показує, що часто за новою вивіскою ховаються люди, які вже колись керували столицею. Робили вони це не дуже вдало, тому нині докладають титанічних зусиль, аби виборці їх не впізнали і знову доручили представляти їх інтереси в столичному парламенті. «Главком» обрав з усього розмаїття п’ять партій, які відзначаються підвищеною активністю і принаймні номінально є новими для київського виборця, або ж добре забутими старими.

-- Партія зелених України

На виборах до Київради це, фактично, партія однієї людини. Діючий депутат Київради Денис Москаль балотується від ПЗУ у 45-му окрузі. Окрім нього за мажоритарними округами йде кілька маловідомих кандидатів.

Одночасно Москаль очолює і партійний список ПЗУ. Окрім нього у першій п’ятірці – політики і чиновники часів ще Леоніда Кучми, у яких спритний Москаль, очевидно, орендував партію і відомий бренд. Тут колишні очільники партії Віталій Кононов, Сергій Курикін (екс-міністр екології) та Тетяна Кондратюк (екс-заступник міністра Мінсім’їмолодьспорту, тричі безуспішно балотувалася до ВР), а також «зелений» миколаївського розливу Сергій Літвак, відомий своїм скандальним відкритим листом про те, що заснування національного парку на Кінбурнській косі зашкодить екології.

{6}

Сам Москаль – живе нагадування «Батьківщині» про те, що буває, коли до партійного списку потрапляють люди сумнівних моральних якостей. У 2008 році Денис Москаль став депутатом Київради саме за партійним списком Блоку Юлії Тимошенко. В той час він вважався креатурою головного юриста БЮТ Андрія Портнова, який після перемоги Януковича на президентських виборах 2010 р. перейшов працювати в Адміністрацію нового президента.

Але Денис Москаль встиг «засвітитися» і поза політикою. До 2008 року він був директором будівельної компанії «Каштанове місто», відомої кількома скандальними забудовами (на вул. Костьольній та Шамрило) та рейдерськими атаками (наприклад, на готель ТОВ «Знання», що біля Ботанічного саду). Його бізнес був пов'язаний з відомим забудовником і олігархом Василем Хмельницьким, який, в свою чергу, через свого партнера Ігоря Пукшина (заступника голови Секретаріату президента Віктора Ющенка) підтримував команду Леоніда Черновецького. Іншим діловим партнером Москаля, за словами депутата Київради Тетяни Меліхової, є заступник голови президентської адміністрації Віктора Януковича Андрій Кравець.

У 2010 р., за іронією долі, Денис Москаль зіграв роль кармічної відплати для БЮТ, за списками якого потрапив до політики. 31 серпня він влаштував рейдерське захоплення фракції БЮТ у Київраді, призначивши себе новим головою фракції. Тетяна Меліхова, яка очолювала фракцію до того, заявила, що жодного голосування за призначення Москаля не було, підписів ніхто не збирав. Однак це не завадило секретарю Київради Олесю Довгому визнати «новопризначеного» лідера БЮТ. Сама Тимошенко прокоментувала це так: «Це приклад того, як діє сьогодні Адміністрація Президента: один депутат нашої фракції в Київраді оголосив про самозатвердження на посаді. При цьому він посилається на неіснуючу підтримку достатньої кількості депутатів».

Щоправда, після розколу виявилося, що на бік Москаля справді стало більше половини фракції – 18 з 32. БЮТ оскаржив дії політичних рейдерів у суді. На початку листопада 2010 р. Москаль разом з кількома депутатами вийшов з фракції БЮТ і створив нову групу в Київраді.

Цікавий факт: на окрузі №45 Денису Москалю протистоятиме депутат Київради від «Батьківщини» Дмитро Нікульшин, який є зятем діючого голови КМДА Володимира Бондаренка.

-- Демократична партія України.

Ця політична сила – тінь тієї ДемПУ, яка колись була частиною Народного руху України В’ячеслава Чорновола, а потім перекинулася на бік Леоніда Кравчука. Сьогодні ДемПУ виконує роль цукеркової обгортки, під якою на виборця чекає далеко не політичний шоколад. У Київраді нинішні члени ДемПУ слухняно допомагали дерибанити Київ, зокрема підтримували крадіжку Гостинного двору. Партія веде до Київради чи не найбільше діячів одіозної команди Леоніда Черновецького.

Вочевидь, саме через це виборчий список ДемПУ – річ майже секретна. Знайти його вельми проблематично: ані на офіційному сайті партії, ані у відкритому доступі у ЗМІ. І навіть коли «Главком» зв’язався з прес-службою партії, то мусив чекати, доки хтось із партійних лідерів дасть санкцію розкрити першу п’ятірку списку – телефоном.

Фінансування вельми дорогої виборчої кампанії, за словами лідерів, здійснюють члени партії. «Джерелом фінансування Демократичної партії України є виключно членські внески. Демократична партія є однією із найстаріших в Україні - наступного року будемо відзначати 25 років її заснування. Тому система внутрішньопартійної роботи працює налагоджено та ефективно, членські внески сплачуються регулярно - тож і маємо певний ресурс. Разом із тим, він не є надто великим, і ми намагаємося використовувати його максимально ефективно. Через це в цій кампанії і немає широкої реклами, інформацію про себе поширюємо самі, силами партійців та наших прихильників», - повідомив «Главкому» голова Київської міської регіональної організації Демократичної партії України Віталій Павлик.

Саме Віталій Павлик очолює список партії. Він діючий депутат Київради, куди у 2008 році обирався під дахом Блоку Леоніда Черновецького. У команді «космічного» мера Павлик відповідав за юридичні питання. Сьогодні Павлик, окрім партійного списку, для перестраховки балотується і в мажоритарному окрузі №9 на Дарниці. Він позиціонує себе як правозахисника, але при цьому не гребує винайденим Леонідом Черновецьким засобом виборчої боротьби – гречкою. Його агітатори роздавали паски на Великдень і робили обхід квартир виборців, роздаючи продовольчі набори.

Другий номер списку ДемПУ Світлана Костюк на сьогодні теж є депутатом Київради. До 2011 року Костюк була депутатом все того ж блоку Черновецького, але коли справи Леоніда Михайловича пішли не дуже добре, вона разом з кількома колегами увійшла до ДемПУ.

Костюк за прикладом Павлика балотується не лише за партійним списком, але і й по округу №40. Вона слабо знайома пересічному виборцю, але у контексті співпраці Костюк з Черновецьким це може вважатися і позитивом. Шанси перемогти на окрузі у Костюк є: тут очікується серйозна війна на взаємознищення між кандидатами від «Удару» та «Батьківщини», які можуть банально роздробити спільне електоральне поле, давши шанси членам легендарної молодої команди Черновецького.

Третім у списку ДемПУ йде гендиректор ВАТ «Київхліб» Володимир Череда, який, подібно до інших «списочників» з першої п’ятірки, одночасно балотується і у мажоритарному окрузі №38, де протистоятиме відомому видавцю Дмитру Гордону. Череда веде з собою команду: в інших округах від партії балотуються голова наглядової ради ВАТ Андрій Коломийченко та директор з виробництва Юрій Дученко.

№4 у виборчому списку – депутат Київради Борис Гавриленко. Отримав депутатський мандат в Київраді у 2008 році. Одночасно за списком блоку Леоніда Черновецького до Київради пройшов його рідний брат Олександр Гавриленко. До Київради Гавриленко балотується не лише за списком, але і окрузі №50.

Замикає першу п’ятірку ДемПУ Сергій Кримчак, про якого «Главком» вже згадував раніше. Наймолодший депутат Київради (отримав мандат у 19 років), Кримчак посідав місце секретаря комісії з питань земельних відносин, міського будівництва та архітектури. У контексті підвищеного «інтересу» Черновецького та його поплічників до земельних оборудок, таке призначення – знак високої довіри одіозного мера. Юний Кримчак голосував за дерибан Жукового острова, парку Малишка, урочища Покал, схилів Дніпра під вертолітний майданчик Януковича, за знищення Гостинного двору, фонтану на Львівській площі та багато інших скандальних рішень Київради за часів Черновецького. Тепер Кримчак заявляє, що його залякували.

Окрім партійного списку, ДемПУ веде одіозних кандидатів і у мажоритарних округах. Наприклад, В’ячеслав Топчій – екс-голова наглядової ради «Київміськбуду», який обирався до Київради за списком блоку Черновецького. Топчій має причетність до однієї з найскандальніших і найграндіозніших оборудок у Києві – виведення «Київміськбуду» з власності столичної громади. На Голосіївці балотується інший депутат від блоку Черновецького Ігор Шпак, а у Дніпровському районі – Владислав Теплюк.

-- «Права воля України»

Маловідома партія, яка несподівано виринула з глибин українського політичного маргінесу і почала рясно всівати столичні виборчі округи дорогою агітпродукцією, та, як розповідають кияни, грошима. Секрет простий: «Права воля» стала потягом, у вагонах якого до Київради їдуть представники колишнього Громадського активу Києва – партії, що практично увесь час свого перебування у Київраді була сателітом команди Черновецького. Однак лідер ГАКу Олександр Пабат балотується у мажоритарному окрузі як самовисуванець – вочевидь, розуміючи, що публічність і одіозність його фігури може «зарубати» увесь список команди начебто нових політиків.

«Права воля» - це повний брат-близнюк скандального ГАКу, що проник в Київраду в 2008 році. Партія збудована і розкручена за тими ж технологіями: багато красивої і пафосної реклами, щедрі обіцянки, неконкретні програмні засади.

Список «Правої волі» очолює Олег Лащук – колишній директор футбольного клубу «Львів», а нині керівник ВГО «Федерація розвитку франчайзингу, гостинності та інфраструктури». Також Лащук був радником голови Національного агентства з питань підготовки та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

На другому місці у списку – екс-нардеп двох скликань (від Партії зелених України та від блоку Литвина) Олег Поліщук. Своєї другої депутатської каденції він не добув до кінця, оскільки восени 2011 року сам склав мандат без пояснення причин. У кулуарах парламенту ходили чутки, що причиною цього був конфлікт з кимось із впливових регіоналів. Поліщук – колишній чоловік телеведучої Каті Осадчої, успішний бізнесмен (Fashion TV , ТРЦ Ocean Plaza в Києві, ТРК Meganom в Криму).

Олександр Лойфенфельд – перший істинний ГАКівець у списку «Правої волі». Він обирався до Київради у складі команди Олександра Пабата, проте сьогодні у автобіографії на офіційному сайті називає себе безпартійним. У 2012 р. журнал «Фокус» вніс Лойфенфельда до списку 200 найбагатших людей України – 147 місце з 55 млн дол. Бізнес-партнер одіозного олігарха Вадима Рабиновича, з яким на паритетних началах володів ФК «Арсенал» (Київ) – успішний менеджмент привів клуб до розформування у 2013 р. Лойфенфельду належать ТЦ «Глобус», банк «Синтез», будівельні компанії «Меджестік» та ВАТ «МЗБК», міноритарні долі в ЗАТ «Завод ім. Патона» та ВАТ «НПП «Сатурн», і т.д.

Лойфенфельд замішаний у кількох скандалах. Зокрема йому належить замок барона Штейнгеля по вул. Ярославів Вал,1 – громадські активісти довго добивалися гарантій його збереження, оскільки історична будівля була внесена до списку на знесення. У 2013 році Лойфенфельду вдалося «вибити» ділянку землі у Пущі-Водиці для своєї доньки – «безвозмездно, то есть даром», як казав один із персонажів мультфільму про Вінні-Пуха. Також Лойфенфельд разом з Леонідом Черновецьким та Олексієм Азаровим стоять за операцією з відбору у столичної громади стадіону «Старт» . Апетити Лойфенфельда сягають і київського Будинку актора.

У 2006 році Лойфенфельда звинувачували навіть у тому, що він був засновником фінансової «піраміди» , гроші від якої виводив через свій банк «Синтез».

Четвертим номером «Правої волі» йде ще один колишній ГАКівець Юрій Бондар. У списку кандидатів у депутати на офіційному сайті партії його немає, як, зрештою, і самого офіційного виборчого списку. З березня 2013 р. Бондар очолював Святошинську РДА. Існує інформація, що на цю посаду мав піти працювати сам Олександр Пабат, але невдалий запуск феєрверку, через який Пабат втратив зір, не дав цим планам здійснитися. Бондаря звільнила вже нова влада навесні 2014 р., але той повернувся до депутатської діяльності, оскільки мандат так і не склав.

Замикає п’ятірку «Правої волі» екс-нардеп Володимир Герасимчук, який обирався до парламенту у 2007 році за списком блоку Литвина. До депутатства Герасимчук працював начальником Управління міжнародних зв’язків КМДА, а пізніше помічником одіозного мільярдера Андрія Іванова. Іванов разом зі своїм партнером Василем Хмельницьким контролює ряд важливих підприємств у столиці, зокрема «Київенергохолдинг» (пакети в «Київенерго», «Київводоканалі» і «Київгазі»), «Хліб Києва» (управляє «Київхлібом» і «Київмлином»). Тому можна припустити, що Іванов і Хмельницький вирішили інвестувати у «Праву волю» з тим, щоб отримати лобістське крило у новій Київраді.

Окрім цих достойників у списку «Правої волі» - депутат Київради від блоку Черновецького та забудовник Олексій Засенко, Андрій Светлицький з відділу організаційно-аналітичного забезпечення Святошинської РДА (креатура Юрія Бондаря), Володимир Долгополов, який працював в головному управлінні земельних ресурсів КМДА, та інші. За мажоритарними округами від партії балотуються екс-керівник Голосіївської РДА Юрій Курінний (людина Хмельницького), забудовник Володимир Казьмін, колишній гендиректор ВАТ «Хліб Києва» Олександр Худолей (людина Іванова і Хмельницького), ГАКівський депутат Юрій Стретович, колишній гендиректор аеропорту «Київ», а нині депутат Київради від ГАКу Денис Костржевський, ГАКівець Микола Гоцький та ін.

-- Партія «Нове життя»

Політичний проект народного депутата Лесі Оробець, яка балотується у мери Києва. Вона ж очолює першу п’ятірку партійного списку. Оробець, яка відзначалася активністю впродовж революції, не отримала у новій владі ані посад, ані принаймні перспектив.

Більше того, 12 травня її зняли з виборів. Причиною стало те, що Оробець балотується в мери як самовисуванець, а на виборах до Київради очолює партійний список. Оробець звинуватила в усьому Віталія Кличка, троє представників якого у ТВК підтримали рішення про її зняття з виборів. Кличко усі звинувачення відкинув. Після цього Окружний адміністративний суд Києва все ж скасував рішення ТВК і поновив Оробець у виборчих перегонах.

Другим номером у списку партії Оробець іде Ігор Федоренко – офіційний голова «Нового життя». Про нього відомо лише те, що він сам вказав у офіційній біографії – займався підприємницькою діяльністю до 2011 року, коли була заснована партія. Сьогодні суміщає партійну діяльність з посадою президента Міжнародної громадської організації «Міжнародна асоціація бізнесу та економіки». З початку виборчої кампанії Федоренко встиг потрапити під звинувачення у плагіаті – нібито програма його партії «здерта» з програми «Народно-трудового союзу України» (лівацька партія, дружня до «Українського вибору» Віктора Медведчука) та рефератів з екології.

«Якщо подивитися на усі програми прогресивних політичних партій ви не знайдете там нічого нового, про що не писали б інші партії раніше. Хіба унікально, на вашу думку, писати про боротьбу з корупцією? Очевидно, що одвічні основні проблеми та шляхи їх вирішення зазвичай повторюються. Якщо покопатися в програмах інших політичних партій таким же чином, то, без сумніву, знайдуться ідеї і напрямки, які вже неоднократно висловлювали інші люди чи які використовувалися в програмах інших партій. Тобто колесо ніхто в наш час вже не видумує. Головне не в тому, як написана програма, а в тому як її виконують. Є купа партій з прекрасними програмами, але про ці партії майже ніхто нічого не знає і про їх справи ніхто нічого не чув. Отже, тут більше питання в тому, хто націлений на роздмухування таких нікчемних, «жовтеньких» тем, а не на реальне вирішення проблем суспільства», - пояснив «Главкому» кандидат у депутати Київради від партії «Нове життя» Олег Петровець.

Третє та четверте місця у списку «Нового життя» отримали помічники Лесі Оробець Олег Петровець та Олена Галушка. Перший – правник. Друга – керує штабом Оробець.

Замикає першу п’ятірку відомий журналіст, викладач та історик Вахтанг Кіпіані. Головний редактор інтернет-видання «Історична правда» та ведучий авторської програми на телеканалі «ZIK». У 1996 році Кіпіані балотувався до ВР у мажоритарному окрузі на Миколаївщині, але не пройшов.

Офіційно Оробець, чоловік якої активно займається бізнесом (минула влада звинувачувала його у порушенні податкового законодавства), проводить свою кампанію за пожертви, начебто зібрані до виборчого фонду, та зусиллями волонтерів. Однак, ймовірно, не випадково у окрузі №9 від «Нового життя» балотується Родіон Ксьонзенко, син бізнесмена Валерія Ксьонзенка, якому належить «Банк регіонального розвитку», будівельна компанія «Місто» та ін. Компанія «Нафта-К» Валерія Ксьонзенка, за даними слідчої комісії, була найбільшим боржником скандального банку «Україна», але сам бізнесмен ці звинувачення відкидає.

А ще у мажоритарному окрузі №10 за брендом Оробець ховається діючий депутат Дарницької райради від блоку Черновецького Дмитро Баканьов. Щоправда, Олег Петровець повідомив «Главкому» про те, що Баканьов більше не кандидат в депутати. «Оскільки Дмитро Баканьов написав заяву про добровільну відмову бути кандидатом у депутати Київської міської ради від Київської міської організації політичної партії «Нове життя» і про виключення його з виборчого списку кандидатів у депутати партії «Нове життя» - питання вже вичерпано», - заявив Петровець.

-- «Демократи»

Політичний проект стартував на київських виборах на чолі з автогонщиком, телеведучим і журналістом Олексієм Мочановим, який очолює партійний список і водночас балотується в мери столиці. Але це лише ширма для партії, за якою стоять більш одіозні персони – народні депутати Андрій Павелко та Володимир Полочанінов, які в жовтні 2013 року написали критичного листа до тодішнього лідера «Батьківщини» Арсенія Яценюка, обізвавши партію, яка завела їх до парламенту, «болотом». Внаслідок скандалу Павелко залишив фракцію, а Полочанінов хоч і лишився в рядах «Батьківщини», проте разом з колегою анонсував створення нового політичного проекту під назвою «Демократи». Названі політики хоч і обіцяли створити політичну силу не лідерського типу, однак натомість створили класичний проект з добре впізнаваним першим обличчям, який везе вагони маловідомих кандидатів.

Другим у списку – депутат Чернігівської облради від «Фронту змін» Ярослав Демченков. Він належить до тих «фронтовиків», які лишилися у орбіті Павелка і Полочанінова після їх демаршу. Третю і четверту позицію списку «Демократів» займають маловідомі правник Оксана Макаренко і акушер-гінеколог Олег Маланчук. Закриває першу п’ятірку головний архітектор Київської області Наталія Мошинська.

Проте є у списку «Демократів» і цікаві персоналії. Наприклад, Віталій Голіков, який працює менеджером проектів управління змінами та інтеграцією у банку ПУМБ, що належить Ринату Ахметову. Або Олександр Корінь – заступник голови фінансового департаменту КМДА. Медійний сектор роботи закривають Віталій Усенко та Юрій Вишневський – перший є засновником, а другий головним редактором безкоштовної газети «Метро Плюс». На Солом’янці балотується генеральний директор ТОВ «Центр досліджень: енергетика та політика» Олександр Харченко. На круглих столах, організованих компанією Харченка, майже незмінним гостем є Володимир Полочанінов. Балотується від «Демократів» і заступник Харченка Дмитро Васильєв.