Перша пастка для Петра Порошенка

Не встиг Петро Порошенко скласти присягу, як опинився в центрі інтриг і підкилимних схем, покликаних законсервувати існуючий стан справ ще принаймні на кілька років. Йому пропонують надзвичайно спокусливу схему, нагородою в якій має стати повністю слухняний парламент в обмін на відмову від ідеї проведення дострокових парламентських виборів. У ВР формується депутатська группа, яка готова стати основою нової пропрезидентської коаліції.

Про необхідність розпустити діючий парламент Порошенко заявив вже увечері в день виборів, коли стало остаточно зрозуміло, що потреби проводити другий тур – немає. «Парламент має понести політичну відповідальність за ті події, які відбувалися на Майданів, і за те, що країну перетворили в тоталітарний режим», - сказав новообраний президент.

Загалом перевибори Верховної Ради для Порошенка – це суцільні вигоди. По-перше, цього вимагав Майдан, на плечах якого Петро Олексійович, власне, і заїхав на Банкову. По-друге, показаний Порошенком результат на президентських виборах дозволяє йому розраховувати на такі ж показники і на парламентських виборах. Доти нікому не відома партія Порошенка «Солідарність» з високою ймовірністю подолає виборчий бар’єр, якщо вибори до Ради відбудуться якнайшвидше після президентських – доки не розвіявся рожевий туман надій та очікувань виборців. Так само може розраховувати на повторення (або й покращення) свого результату й «Удар», який сьогодні виконує роль головної опори новообраного президента у діючій владі.

«Я думаю, що наша фракція – єдина, хто в цьому (дострокових парламентських виборах – «Главком») зацікавлена. В таких маніпуляціях ми участі брати не збираємося: переформатування коаліції у ВР – це, на мій погляд, абсолютно утопічна і непотрібна зараз ідея. Ця рада не відповідає виборчій карті України, та й просто непрацездатна. У нас в кожен сесійний день реєструються не більше 260 народних депутатів, голосування відбуваються з десятого-п’ятнадцятого разу. Кому така робота потрібна?», - вважає народний депутат від «Удару» Павло Розенко.

Які існують аргументи на користь переобрання вищого законодавчого органу? Головний полягає в тому, що електоральні симпатії суспільства змінилися у порівнянні з 2012 роком, а отже, нинішній склад Верховної Ради вже не представляє інтереси суспільства. Крім того, парламент об’єктивно працює абияк: коаліція існує дуже умовно, тому часто провладним фракціям не вистачає голосів на ухвалення важливих рішень. Відповідно, спиратися на таку ненадійну команду - це все одно, що будувати хмарочос посеред болота. А переобрання парламенту дозволить зробити його дещо одноріднішим, адже до нього майже напевно не потраплять, скажімо, комуністи, натомість мають непогані шанси подолати виборчий бар’єр політичні проекти Олега Ляшка та Анатолія Гриценка. Насамкінець, парламент сьогодні перетворився на клуб «золотих акцій»: нестійка більшість, сформована з кількох розрізнених груп за інтересами, приречена метатися в пошуках збалансованих рішень, що задовольнять усіх, і постійно ставати ціллю для політичних торгів та шантажу.

«Я ставлюся до ідеї переобрання парламенту як до неминучості, оскільки парламент власними руками і зусиллями найбільш голосних його представників себе повністю дискредитував. Разом з тим, на моє глибоке переконання, коли є вже таке нестримне бажання перезавантажити ВР і зробити її зручною під нові персоналії, то треба було б прийняти низку рішень, які б дозволили президенту ефективно впливати на ситуацію в країні. Це по-перше. По-друге – ухвалити рішення щодо зрозумілої і прийнятної на даному етапі виборчої системи. Я вважаю, що це має бути мажоритарна виборча система з правом висування кандидатів від політичних партій. Це дозволило б наблизити народного депутата до людей, природнім шляхом завершити політичне структурування українського суспільства і мати те, до чого ми всі прагнемо, - політичну відповідальність тої чи іншої партії, яка має контрольний пакет у владі», - вважає народний депутат Володимир Литвин.

Однак у парламенті не так і багато народних депутатів, які б хотіли знову втягуватися у боротьбу за мандат. «Списочники» бояться не отримати вдруге місця в прохідній частині списку своєї політсили, або що й сама ця політсила вилетить з Ради. «Мажоритарники» нервують через перспективу нових витрат на окучування округів – причому тепер конкуренція буде значно сильнішою, про що переконливо свідчать вибори в Києві (близько 1,5 тис кандидатів на 60 мажоритарних округів – це по 25 претендентів на кожен з депутатських мандатів).

Як показує досвід, якщо щось і здатне об’єднати українських парламентарів у єдиному пориві – то тільки загроза бути відлученим від розподілу благ. Тому після заяви Порошенко про необхідність перезавантаження парламенту у Раді почала формуватися група однодумців, готових безоглядно (принаймні, на словах) «лягти» під президента в обмін на його відмову від ідеї переобрання парламенту. Станом на 29 травня прихильників такого сценарію в Раді виявилося 265. Виразником інтересів групи є Володимир Литвин, давній приятель Петра Порошенка. Литвин не просто хоче увійти до президентського пулу, але й розраховує повернутися у крісло спікера парламенту – тим більше, що голосів для цього ніби й вистачає.

Основу цієї групи складають колишні регіонали, позафракційні та частина депутатів «Батьківщини», розчарованих провальним результатом Юлії Тимошенко на президентських виборах.

Сам Володимир Литвин свою участь у цій схемі заперечує. «Мені з цього приводу нічого не відомо. Я не думаю, що це відповідає дійсності. Мушу сказати, що це не входить і в мої плани. Нарешті, сьогодні визначальним є інший тренд у ВР – групи народних депутатів реалізують домовленості їх керівників у частині створення умов для прийняття рішення про дострокове припинення повноважень ВР і оголошення позачергових виборів», - заявив Литвин «Главкому».

Натомість у Верховній Раді є й ті, хто хотів би перевиборів. Перш за все це «Удар», частина позафракційних депутатів, що орієнтується на Порошенка та ті депутати «Батьківщини», які залишилися вірними особисто Юлії Тимошенко.

«У нас вся фракція заточена під перевибори. Бродіння умів нема. Усі розуміють, що результат буде непоганим, депутатство для всіх буде збережене. Зацікавлена наша фракція, група людей, які орієнтовані на Порошенка, і група людей, яких контролює Юлія Тимошенко. Це разом десь до ста чоловік. Всі інші, в тому числі «Свобода» попри свою риторику, - категорично проти перевиборів», - розповів «Главкому» один з депутатів Кличка.

Попри ризик «Батьківщини» не пройти виборчий бар’єр, лідер партії Юлія Тимошенко теж хоче виборів. За час свого перебування у в’язниці вона поступово втратила повноцінний контроль над партією – спочатку через об’єднання з «Фронтом змін», а потім через конфлікт з Олександром Турчиновим, вага якого в «Батьківщині» різко зросла після обрання спікером парламенту та призначення в.о. президента. Перевибори дадуть Тимошенко можливість провести до парламенту вірних людей, навіть ціною загальної втрати політичної ваги, покарати зрадників, повернутися до політичної гри як самостійній політичній одиниці.

Двозначною видається ця ситуація для «Свободи». Команда Тягнибока з часів Майдану неодноразово виступала за перевибори ВР, і продовжує триматися цієї позиції.

«Я думаю, що цей заколот не вдасться. Будь-які спроби штучного продовження життя парламенту, який себе вичерпав – вони неминуче викличуть гостру реакцію суспільства. Ми як фракція підтримуємо необхідність перевиборів, ми про це постійно говорили і від цього не відмовляємося», - заявив «Главкому» народний депутат від ВО «Свобода» Юрій Сиротюк.

Однак «Свобода» зупинилася на роздоріжжі: лідер партії Олег Тягнибок на президентських виборах набрав близько 1% голосів, і це тривожний дзвіночок. Може статися так, що «Свобода», яка на минулих парламентських виборах показала результат 10%, хоч і продовжуватиме агітувати за переобрання Ради, проте не буде дуже вже заперечувати, якщо їх не відбудеться.

«Так, у нас є просідання на виборах президента. Але, наприклад, в Черкасах ми в два з половиною рази покращили свій результат. В Києві на попередніх виборах ми набрали 2%, а зараз – більше 6%. В Прилуках кандидат від «Свободи» став міським головою з 52% підтримки. На Буковині наш кандидат набрав 80%. Тому ми не боїмося перевиборів і, навпаки, вважаємо, що виграємо в цій виборчій кампанії більше, ніж у 2012 році», - переконує Сиротюк.

Якщо Порошенко погодиться залишити цю Верховну Раду в живих – він втрапить у пастку, з якої порятуватися вже не зможе. Він не тільки виявиться назавжди заплямованим невиконаною обіцянкою, але й прирече себе на безкінечне протистояння з парламентом. Адже другого шансу призначити перевибори у Порошенка може і не бути: це лише в перші місяці після перемоги новий президент користуватиметься мандатом народної довіри, але як тільки його рейтинг почне просідати – пропрезидентська більшість, сформована з різношерстих лобістів і політиканів, почне нахабніти все більше. Не варто тішити себе ілюзіями: народні депутати абсолютно точно вимагатимуть за свою вірність компенсацій у вигляді посад, нагород і допусків до «розпилу» бюджету.

Закінчується такий сценарій зазвичай дуже печально. Через це у свій час пройшов Віктор Ющенко, який більшість сил і часу віддав не реформам чи улюбленим трипільським горщикам, а спробам вгамувати перманентні бунти у Верховній Раді. Сподіватися на те, що Порошенко буде здатен контролювати такий парламент, можуть тільки наївні мрійники – це до пуття не вдавалося навіть диктатору Януковичу, який свого часу навіть мусив з-під крапельниці їхати в Раду придушувати бунт.

Источник фото: Николай Рогачев, «В контакте»