Барак Обама: Україна потребує більшого, ніж просто слова. НАТО має надати конкретну допомогу

Звернення Президента Барака Обами до народу Естонії та держав Балтії

Президенте Ільвес, високоповажні гості, народе Естонії, мені дуже приємно бути тут з вами, у вашому історичному місті, на цій прекрасній землі. Дякую вам за надзвичайну гостинність, яку ви виявили до мене сьогодні. Жалкую лише про те, що пропустив Лаулупіду цього літа. Я привіз із собою дружбу американського народу, і мені випала честь бути першим Президентом Сполучених Штатів, який виступає з подібною промовою перед народом Естонії.

Я щойно мав нагоду знову зустрітися з президентами всіх Балтійських держав, і я дякую Президентові Берзіньшу за присутність. До нас приєдналися наші друзі з Латвії. І з Литви. І я хочу окремо привітати всіх тих, хто спостерігає за цим із Площі Свободи. Мені особливо приємно бачити, скільки тут сьогодні молодих людей. Так само, як Оскар, ви втілюєте свою мрію, за яку боролись ваші батьки й діди, але яку вони могли тільки уявляти собі, — за життя у вільних, незалежних і демократичних Балтійських державах.

Ця мрія про свободу вистояла протягом століть окупації і гноблення. Вона розцвіла у незалежність, украдену іноземними пактами й секретними протоколами. Вона пережила масові депортації, які відривали батьків від їхніх дітей. Її захищали «лісові брати» в часи опору і підтримували поети й письменники, які не давали вмерти вашим мовам і культурам. І тут, в Естонії, це була мрія, що знайшла своє найкрасномовніше відображення у ваших голосах — на зеленому полі недалеко звідси, коли естонці знайшли в собі мужність постати проти імперії й заспівати про «землю моїх батьків, землю, яку я люблю». І ГейнцВалк — присутній тут сьогодні — говорив від імені всієї Співочої революції, коли сказав: «Одного дня, не має значення коли, ми переможемо!»

Тоді, рівно двадцять років тому, люди з усієї Балтії об’єдналися в одному з найбільших виявів свободи й ненасильницького опору, що їх досі бачив світ. Серпневого вечора, мабуть, два мільйони людей вийшли зі своїх помешкань і взялися за руки, утворивши живий ланцюг за свободу, Балтійський шлях. Він тягся вниз по шосе, через сільськогосподарські угіддя, з Таллінна до Риги й Вільнюса. Вони запалили свічки і співали свої гімни. Старші чоловіки й жінки принесли свої прапори періоду незалежності. Молоді батьки привели своїх дітей, щоб навчити їх, що коли звичайні люди стають пліч-о-пліч, стають можливими великі зміни. Тут, в Естонії, коли люди приєднувалися до ланцюга, паролем було слово «свобода». І як того дня один чоловік сказав: «Берлінську стіну збудовано з цегли й бетону. Наша стіна міцніша».

Так і було. Через кілька місяців ця стіна в Берліні рухнула. Наступного року прибалтійські народи, нарешті, проголосували на виборах. І коли сили минулого востаннє спробували захопити владу, ви повстали. Литовці піднялися проти танків. Латиші звели барикади. Тут, у Таллінні, громадяни кинулися до телевежі, щоб захистити ефір демократії. Ви перемогли. Ви відродили ваші країни. І у своїх нових конституціях ви заявили: «Незалежність і суверенітет Естонії невід’ємні й непідвладні часу».

Але народи Балтійських держав знали й те, що свобода потребує базової безпеки. Отож ви звернулися з наміром приєднатись до альянсу НАТО. І ми були раді вітати вас як наших нових союзників, і тому ці слова з вашої конституції — про вашу непідвладну часові незалежність – буде завжди гарантовано найміцнішим військовим альянсом, що його будь-коли знав світ.

Нині народи працюють над створенням власних демократій — від Києва до Тунісу, — дивлячись на вас у пошуках натхнення. Ваш досвід попереджує, що прогрес ніколи не буває ні легким, ні швидким. Тут, у Балтії, після десятиріч авторитарного правління, треба було вивчати навички демократії. Треба було збудувати інституції відповідального державного управління. Необхідно було реформувати економіку. Слід було звільнити вашу територію від іноземних збройних сил.

Перетворення такого масштабу надзвичайно складні для будь-якої нації. Але прибалтійські держави показали світові, що можна зробити, коли вільні народи об’єднуються для змін, яких вони прагнуть. І в цьому великому змаганні ідей — між свободою й авторитаризмом, між свободою і гнітом — ваш успіх доводить, як і той людський ланцюг 25 років тому, що наш шлях завжди буде надійнішим.

Ми сильніші, бо ми – демократії. Ми не боїмося вільних і чесних виборів, бо справжня легітимність може прийти лише з одного джерела – від народу. Ми не боїмося незалежного судочинства, бо ніхто не стоїть над законом. Ми не боїмося вільної преси, чи жвавих дебатів, чи сильного громадянського суспільства, бо лідери повинні бути підзвітними. Ми не боїмося того, щоб наша молодь вступала в стрій, училась, винаходила й організовувала, бо ми знаємо, що країни досягають більшого успіху, коли їхні громадяни мислять вільно і самостійно.

Ми сильніші, тому що ми приймаємо умови відкритої економіки. Гляньте на очевидні речі. Тут, в Естонії, ми бачимо успіхи вільних ринків, проведення жорстких реформ. Ви стали однією з найбільш технологічних країн у світі — світовим лідером у галузі електронного уряду і виникнення високотехнологічних компаній. Підприємницький дух естонського народу було вивільнено, і ваші інновації — такі, як Скайп, — трансформують світ.

І ми сильніші, тому що ми разом. Цього року ми відзначаємо 10-у річницю Балтійських держав у НАТО. Десять років тому скептики цікавились, чи зможуть ці країни відповідно функціонувати. Сьогодні їм досить лише подивитись на наші навчання, де наші війська стають усе сильнішими разом, пліч-о-пліч. Вони можуть глянути на Афганістан, де наші війська разом приносили жертви задля зміцнення нашої безпеки, — і де, всього через три місяці, згідно з планом, закінчиться найбільша операція в історії НАТО. Немає ніяких сумнівів — Балтійські держави зробили наш альянс іще міцнішим.

І ваш прогрес відображає більшу правду: завдяки роботі поколінь, завдяки тому, що ми об’єднались у великий альянс, через те, що народи всього цього континенту викували Європейський Союз, чию діяльність присвячено співробітництву і миру, ми досягли історичного прогресу в напрямку до бачення, яке ми поділяємо, — Європи, яка є цілісною, вільною і мирною.

Але сьогодні, коли ми тут зібралися, ми знаємо, що це бачення опинилося під загрозою російської агресії проти України. Це нахабний напад на територіальну цілісність України - суверенної і незалежної європейської держави. Це виклик найфундаментальнішим принципам нашої міжнародної системи, за якою кордони не перекроюються під дулом пістолета, а народи мають право визначати власне майбутнє. Це підриває міжнародний порядок, за яким права народів і націй поважаються, і яких не можна просто позбавити за допомогою грубої сили. Саме це зараз поставлено на карту в Україні, і ось тому ми солідарні з народом України сьогодні.

Відмітаймо, раз і назавжди, застаріли мислення і перекручення, які призвели до цієї кризи. Наш альянс НАТО не спрямований "проти" будь-якої іншої країни; ми - союз демократій, призначенням якого є наша колективна оборона. Такі країни, як Естонія, Латвія і Литва не є "пострадянською територією". Ви суверенні і незалежні держави з правом на свої власні рішення. Жодна інша країна не має права вето на ваші рішення щодо власної безпеки.

Протести в Україні, на Майдані, не очолювалися "неонацистами" чи "фашистами". То були звичайні українці - чоловіки й жінки, молоді й літні люди, котрим остогиднув корумпований режим, і які б воліли долучитися до прогресу і заможності, що вони бачать у решти Європи. І вони не влаштовували «збройного захоплення влади». Після укладення угоди щодо конституційної реформи колишній президент потім самовільно відсторонився від своїх обов’язків, і парламент ухвалив рішення про нові вибори. Сьогодні українці мають нового демократично обраного президента, і я з нетерпінням чекаю на зустріч з Президентом Порошенком в Овальному кабінеті цього місяця. Він був обраний народом України.

Не уряд в Києві дестабілізував ситуацію у східній Україні, а проросійські сепаратисти, котрих Росія заохочує, фінансує, тренує, забезпечує і озброює. І російські війська, які зараз увійшли в Україну, не виконують ні "гуманітарної" ні "миротворчої місії." Це російські бойові війська з російською зброєю в російських танках. Тепер це факти, які є доказові. Вони не є предметом суперечки.

Через державну пропаганду в багатьох росіян утвердилося переконання, що ці кроки зміцнюють Росію. Але звернення у минуле до царських часів, аби повернути собі землі "втрачені" у 19 столітті, напевне не є шляхом до величі Росії. Це лише вказує на те, що нестримуваний націоналізм це останній притулок для тих, хто не може чи не хоче забезпечити реального прогресу і можливостей для власного народу у себе вдома.

Будьмо чіткими щодо нашої позиції. Так само, як у минулому столітті ми відмовлялися визнавати домінування великих сусідів над меншими європейськими країнами, ми відкидаємо будь-які розмови про сфери впливу сьогодні. І так само, як ми ніколи не визнавали окупацію і незаконну анексію Балтійських країн, ми не визнаватимемо окупації і незаконної анексії Росією Криму, або будь-якої частини України.

Як вільні народи, як альянс, ми будемо рішучі і згуртовані, аби витримати випробування цим моментом. І ось як.

По-перше, ми будемо захищати наших союзників по НАТО – кожного союзника. У цьому альянсі немає старих або нових членів; немає старших партнерів або молодших – є лише союзники, чітко і просто. І ми будемо захищати територіальну цілісність кожного з союзників. Сьогодні більше літаків НАТО патрулюють небо країн Балтії. Ще більше американських військових проводять навчання і ротацію у кожній з Прибалтійських країн. Ще більше кораблів НАТО патрулюють Чорне море. Сьогодні ввечері я відправляюся на саміт НАТО в Уельсі, і я вважаю, що наш альянс повинен розширити оборонні заходи на стільки на скільки необхідно. Оскільки захист Таллінну, Риги та Вільнюса є важливим так само, як захист Берліну, Парижу та Лондона.

У час тривалої радянської окупації велика естонська поетеса Марі Ундер написала поему, в якій вона зверталася до світу з благанням: "Хто прийде на допомогу? Прямо сюди, тепер, негайно! " І я кажу народові Естонії і народам Балтії – сьогодні ми поєднанні нашим договором про альянс. У нас є священний обов'язок один перед одним. У Статті 5 договору кристально чітко зазначено: напад на одного є нападом на всіх. Отже, якщо в такий момент ви коли-небудь перепитаєте: «Хто прийде на допомогу?», ви будете знати відповідь – Альянс НАТО, в тому числі збройні сили Сполучених Штатів Америки, «прямо сюди, тепер , негайно!» Ми будемо тут заради Естонії. Ми будемо тут заради Латвії. Ми будемо тут заради Литви. Ви втрачали незалежність одного разу. З НАТО ви ніколи не втратите її знову.

По-друге, на додаток до заходів, яких ми вже вжили, Сполучені Штати працюють над зміцненням безпеки наших союзників по НАТО і подальшим збільшенням американської військової присутності в Європі. Нова ініціатива, яку я запропонував у Варшаві навесні цього року, включає в себе кілька елементів, і ми працюємо з Конгресом, щоб її реалізувати. Тут в країнах Балтії це означатиме, що буде розміщено більше американського обладнання, аби воно було напоготові у разі потреби. Це означатиме, що буде більше тренувань та навчань між нашими військовими. І це означатиме, що буде більша присутність американських військ, з постійною ротацією через Естонію, Латвію і Литву.

По-третє, силам НАТО потрібно вміти розгортатися ще швидше в умовах кризи. На цьому тижні наш союз повинен об'єднатися навколо нового плану активізації нашої готовності. Це означає, що ми повинні зміцнити наше оборонне планування, аби бути повністю готовими до будь-якої загрози будь-якому союзникові. Також це значить, що ми повинні мати інфраструктуру та об'єкти, спроможні приймати швидкі підкріплення, в тому числі тут в країнах Балтії. Нам потрібно зміцнити сили швидкого реагування НАТО, аби вони розгорталися ще швидше, і не лише реагували на загрози, а запобігали їм.

Навіть відбиваючи традиційні загрози, ми повинні бути готовими мати справу з іншими викликами. До таких відносяться пропагандистські кампанії, які намагаються нагнітати страхи і настроїти людей один проти одного. Ми відкидаємо ідею, що люди не можуть жити і процвітати разом лише тому, що вони мають різну освіту та історію, або вони говорять різними мовами. Найкращим засобом проти такого збоченого мислення є цінності, які визначають нас. Ми повинні визнати, що кожна людина має невід'ємними свою гідність і право на захист своїх прав та гідності, бо наші демократії не можуть по-справжньому досягти успіху, поки ми не викорінимо упередженість і забобони з наших установ і наших сердець. Ми повинні відстоювати свободу преси і свободу слова, бо, зрештою, брехня і дезінформація не рівня правді. Ми мусимо прийняти відкриті й інклюзивні суспільства, тому що наші країни є успішнішими і заможнішими тоді, коли ми визнаємо таланти всіх наших людей, в тому числі меншин. Це частина роботи, яку ми повинні робити. Це той взірець який ми мусимо показувати.

По-четверте, навіть забезпечуючи міцність своїх країн, нам треба тримати наш союз міцним і на майбутнє. Це значить, що потрібно інвестувати у такі засоби як розвідка, спостереження, військова розвідка і протиракетна оборона. І в Європі країни повинні робити більше, щоб стимулювати зростання і заможність, на яких утримується наш альянс. Потрібно віддати належне Естонії, яка виділяється як союзника, що робить свій повний внесок - повних два відсотка ВВП - до оборони нашого альянсу. Латвія і Литва зобов'язалися зробити те ж саме. Це заслуговує на аплодисменти. Отже, саміт цього тижня є тим моментом, коли кожен член НАТО може довести, як він виконує своїх обов’язків перед нашим альянсом. Естонії це вдається, і кожен союзник має це зробити.

П’яте – ми повинні спільно протистояти російській агресії в Україні. Пам’ятаймо, що Президент Путін неодноразово зігнорував можливості вирішити кризу в Україні дипломатично.

Тому Сполучені Штати, Європейський Союз і наші партнери по всьому світу об’єдналися, щоб накласти серйозні санкції проти Росії за її дії. І можете не сумніватися, Росія платить високу ціну. Капітал втікає, іноземні інвестиції різко скоротилися – оскільки інвестори знають, що сьогоднішня Росія є поганою ставкою, враховуючи її поведінку. Економіка Росії скотилася в рецесію. Її виробництво енергоресурсів, котре є рушійною силою російської економіки, як очікується, знизиться. Її кредитний рейтинг вже зовсім ніякий, а рубль впав до небувало низького рівня. Коротше кажучи, дії Росії в Україні послаблюють Росію. Дії Росії боляче б’ють по російському народу.

А так бути не повинно. Ми не зацікавлені в ослабленні Росії. Це країна з багатою історією і чудовими людьми. Ми не шукаємо конфронтації з Росією. За останні два десятиліття Сполучені Штати пішли на багато що, аби залучити Росію до співтовариства націй і сприяти її економічному успіхові. Ми вітаємо Росію, яка є сильною, яка економічно зростає, яка робить внесок до миру і безпеки у світі, і яка вирішує суперечки мирним шляхом, за допомогою дипломатії. На відміну від ізоляції та економічних проблем в Росії сьогодні, такий шлях – який передбачав би також існування стабільної та процвітаючої України, суверенітет якої поважається – означав би більший успіх, можливості й повагу для Росії. Росія може вибрати цей шлях. Цей шлях залишається доступним для Росії, і цей шлях принесе справжній прогрес для російського народу. Але цей шлях має початися із зміни Росією свого курсу і її виходу з України, так щоб українці могли вирішувати самі. І я не маю жодних сумнівів, що одне з їхніх рішень буде – мати міцні відносини не лише з Європою, але й з Росією. Однак це має бути вільний вибір.

Це підводить мене до останньої теми, де наші країни повинні продовжувати стояти разом в нашій непохитній підтримці тих, хто обстоює свою свободу. Так, тут ідеться і про народ України. Мало хто розуміє це краще, ніж прибалтійські народи. Ви знаєте на гіркому досвіді, що ми ніколи не можемо вважати нашу безпеку і свободу чимось, що само собою дане.

Ми хочемо бачити українців незалежними, сильними і здатними зробити свій власний вибір, вільно від страху і залякування, оскільки що більше країн вільні й сильні і не зазнають залякування, то у більшій безпеці є наша власна свобода. Тому Сполучені Штати продовжать допомагати Україні реформуватися – позбутися спадку корупції і побудувати демократичні інститути, розвивати свою економіку і, як і інші європейські народи, диверсифікувати свої джерела енергії, тому що жодна країна не повинна ніколи бути заручницею іншої, що використовує енергоресурси як зброю. Ми будемо продовжувати пропонувати перепідготовку і допомогу українським військовим, щоб допомогти їм зміцніти для захисту своєї країну. А оскільки військового рішення цієї кризи в кінцевому підсумку немає, ми будемо і надалі підтримувати зусилля Президента Порошенка із досягнення миру, тому що, як і всі незалежні держави, Україна повинна вільно обирати свою долю.

Цього тижня НАТО також повинно надіслати чітке послання підтримки України. Наш союз підтримує партнерство з Україною на протязі більше 20 років. Українські війська із доблестю служили під час операцій НАТО на Балканах і в Афганістані. Отож, у Валлії ми як альянс зустрінемося з Президентом Порошенком, щоб показати, що наші 28 країн єдині у підтримці суверенітету і права України на захист своєї території. Так, Україна потребує більшого, ніж просто слова. НАТО має прийняти конкретні зобов’язання з надання допомоги Україні у модернізації і зміцненніїї сил безпеки. І доречі, ми повинні робити більше на допомогу і іншим партнерам НАТО, включаючи Грузію та Молдову, у зміцненні їхньої оборони. І ми повинні підтвердити той принцип, яким завжди керується наш альянс: для країн, що відповідають нашим стандартам і можуть зробити реальний внесок у союзну безпеку, двері до членства в НАТО залишатимуться відчиненими.

Отже, це мить випробування. Дії сепаратистів в Україні та дії Росії нагадують зловісну тактику з європейського минулого, яка повинна бути залишена в далекій історії. Люди в масках штурмують будівлі. Солдати без прапорів просочуються крізь кордон. Насильство змушує цілі родини тікати і вбиває тисячі, серед яких і майже 300 безневинних чоловіків, жінок і дітей – з усієї Європи і цілого світу – які були у збитому рейсовому літаку. Перед лицем такого невгамовного насильства і таких безглуздих страждань можна легко стати цинічним, і, мені здається, спокуситися думкою, що мир і безпека, яких ми прагнемо в цьому світі, якось вислизають за межі наших можливостей.

Але я кажу всім вам сьогодні, особливо всім молодим людям, які тут зібралися – ніколи не піддавайтеся такому цинізму. Ніколи не втрачайте ідеалізм і оптимізм, які лежать в основі усіх великих змін. Ніколи не втрачайте віру, яка каже нам: якщо ми цього хочемо, якщо ми готові задля цього працювати, якщо ми будемо стояти разом – майбутнє може бути інакшим, прийдешній день може бути кращим. Зрештою, єдина причина, чому ми сьогодні тут, у вільній і демократичній Естонії– це те, що естонський народ ніколи не здавався.

Ви не здавалися, коли зі сходу прийшла Червона Армія, або коли із заходу прийшли нацисти. Ви не здавалися, коли Совіти повернулися та коли вони кинули ваших кращих і найяскравіших людей до ГУЛАГу, щоб ті ніколи не повернулися. Ви не здавалися протягом довгої окупації, яка намагалася зламати ваш дух і розтрощити вашу культуру. Їхні танки не могли дорівнятися моральній силі ваших голосів, об’єднаних піснею. Їхні стіни не йшли у жодне порівняння із міцністю ваших людей, об’єднаних у цьому непорушному ланцюзі. Як і поляки, і угорці, і чехи, і словаки, і східні німці, які подолали цю стіну, ви були сильнішими, і ви завжди вірили, "одного прекрасного дня, щоб не сталося, ми переможемо".

Сьогодні ваш приклад, ваша перемога, дають надію людям в усьому світі. Так, будуть невдачі, будуть розчарування, будуть моменти сумнівів і відчаю. У течії історії трапляються припливи і відпливи, але з часом вона пливе до свободи – усе більше людей, в кожному куточку землі, піднімаються і починають відстоювати права, які є універсальними. Ось чому, зрештою, наші ідеали сильніше. Ось чому наші ідеали переможуть.

Гідність переможе – бо усі люди народжуються рівними, наділеними волею і невід’ємними правами. І будь-який режим або система правління, що намагається відняти ці права, в кінцевому рахунку зазнають невдачі, а країни, які підтримують їх, будуть тільки міцніти.

Справедливість переможе – тому, що сила не робить когось правим, і єдиний шлях до міцного миру – це коли люди знають, що їх гідність буде поважатися та що їх права будуть дотримуватися. І громадяни, як і народи, ніколи не погодяться на такий світ, де великим дозволяється утискати малих. Раніше чи пізніше, вони почнуть давати здачі.

Демократія переможе – тому що легітимність уряду може виходити тільки від громадян; тому що в цю еру інформації та розширення прав і можливостей, люди прагнуть мати більше контролю над своїм життям, а не менше; і тому, що більш ніж будь-яка інша винайдена колись форма правління, саме демократія, збудована на святості індивідуума, може забезпечити реальний прогрес.

Свобода переможе – не тому, що це неминуче, не тому, що вона призначена з небес, а тому, що ці основні людські прагнення – гідності, справедливості, демократії – ніколи не зникають. Адже вони палають в кожному людському серці – там, куди не дотягнеться жоден режим; світлом, яке не загасить жодна армія. І допоки вільні народи матимуть віру, відвагу і волю захищати цінності, які ми шануємо, доти свобода завжди буде сильніше і наші ідеї завжди перемагатимуть, незважаючи ні на що.

Дякую. І хай живе наш великий союз. Велике спасибі. Дякую.

Текст виступу наданий посольством США в Україні

Концертний зал «Нордеа»

Таллінн, Естонія

Середа, 3 вересня 2014 року