Андрій Магера: Можливо, відбудуться міжнародні переговори, які дозволять провести вибори в Донецькій і Луганській областях

Десятки тисяч військовослужбовців не зможуть проголосувати на виборах до Верховної Ради в разі, якщо парламент не внесе зміни до закону України про вибори (проект закону №4531), який дозволить солдатам голосувати за військовими квитками, оскільки у тих із них, які перебувають у зоні АТО, немає паспортів. 14 жовтня - останнє парламентське засідання, коли необхідні зміни можуть бути внесені. Якщо цього не станеться, то ЦВК буде змушена виходити за межі своєї компетенції, аби забезпечити голосування для максимальної кількості виборці.

Напередодні голова ЦВК Михайло Охендовський повідомив, що з 32 округів на Донбасі реально вибори можна буде провести лише у 18, а більшість з мешканців Луганської і Донецької областей не зможуть скористатися своїм правом.

В інтерв’ю «Главкому» заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера розповів про те, скільки саме солдатів, які перебувають у зоні АТО можуть бути позбавлені права голосу, навіщо ЦВК реєструвала кандидатів у депутати в округах, у яких не зможе провести вибори, а також про те, за які саме межі своєї компетенції муситиме виходити Комісія, якщо парламентарі не підтримають необхідний законопроект.

Які можуть бути наслідки для виборів, якщо Верховна Рада не підтримає законопроект №4531, скільки військових не зможуть проголосувати?

В цьому разі дуже проблематично буде включити військових, які перебувають у зоні АТО, до списків виборців. Окрім того, істотно ускладниться робота окружних виборчих комісій, в той час парламент у змозі спрости як їх життя, так і життя самих виборців. Керівництво правоохоронних органів і силових структур називало цифру 50 тис. тих, хто перебуває у Донецькій і Луганській областях. Однак точну кількість цих військовослужбовців навряд чи хтось зараз назве. Тобто саме вони постраждають від не ухвалення закону.

Голова ЦВК Михайло Охендовський заявив, що в разі не ухвалення вищезгаданого закону, ЦВК, аби забезпечити право на голосування для максимальної кількості громадян, муситиме виходити за які межі своєї компетенції. Які саме це межі?

Ми тоді максимально наближатимемося до тих процедур, які були на виборах президента, які себе дуже добре зарекомендували. Наприклад, Центральна виборча комісія зараз була вимушена змінювати місцезнаходження окружних виборчих комісій в окремих округах Донецької і Луганської областей. Натомість закон прямим чином забороняє міняти центри округів. Саме тому ми ухвалили рішення про зміну місцезнаходження окружних виборчих комісій. Але, розумієте, не варто гратися у гру слів, якщо є можливість на рівні закону зробити усе чорним по білому і зрозумілим для всіх.

Є велика вірогідність, що більше половини з мешканців Донбасу не зможуть проголосувати на парламентських виборах. А скільки людей із захоплених територій голосуватимуть не за місцем свого проживання?

На це запитання навряд чи хтось в Україні зможе відповісти, оскільки це залежатиме від багатьох факторів. Зокрема і від того, чи будуть десь утворені окружні виборчі комісії, чи не будуть. Скажімо, на сьогоднішній день усюди утворені окружні виборчі комісії, а от чи будуть утворені дільничні виборчі комісії – питання. Центральна виборча комісія єдине, що могла зробити, це дозволити мешканцям Донецької і Луганської областей змінити місце голосування в іншому регіоні без будь якої довідки, без будь-яких підтверджуючих документів, лише на основі паспорта і написаної заяви. Це теж, вважаю, було зроблено на межі закону. Але ми зробили максимум з того, що могли зробити.

А де гарантія, що громадянин з Донбасу, проголосувавши на одній дільниці зранку, ввечері так само із паспортом не проголосує на іншій?

Є гарантія, що фальсифікацій не буде через те, що зміна місця голосування може відбутися не пізніше як за 5 днів до дня голосування. Тобто це має відбутися максимум у понеділок того тижня, якого має відбутися саме голосування. Виборець має подати заяву до органу ведення державного реєстру, який має доступ до бази виборців на всій території України. Це означає, що для виборця (який вирішить змінити місце голосування) це місце голосування буде новим, натомість у Донецькій, чи Луганській області, де людина могла би голосувати, вона ні за яких обставин не зможе проголосувати. Бо там для неї на окремо взятих виборах буде заблокована така можливість. Так само ця людина не зможе взяти участь у голосуванні в будь-якому іншому регіоні.

Чи всі виборчі комісії зможуть забезпечити голосування у тих округах, про утворення яких оголосила ЦВК?

У 22 областях і місті Києві усі без винятку окружні виборчі комісії розпочали роботу і зараз вони займаються утворенням дільничних виборчих комісій. Що стосується Донецької і Луганської областей, то ними займаються окремі окружні комісії. Особливо мова іде про ті місцевості, які перебувають під офіційним і фактичним контролем української влади. Натомість окружні комісії на місцевостях, які не перебувають під фізичним контролем української влади, зрозуміло, що не змогли, і не зможуть організувати виборчий процес як такий.

Однак Центрвиборчком все одно реєстрував кандидатів саме у цих найбільш проблемних округах. Навіщо реєструвати кандидатів, якщо у деяких регіонах Донбасу вибори провести буде неможливо?

Це абсолютно правильна ситуація, коли у кандидатів є можливість зареєструватися, коли є можливість утворити окружні виборчі комісії всюди. Якщо би українська влада не утворювала окружні комісії в усіх округах Донецької і Луганської областей і не реєструвала кандидатів у цих округах, це означало би тільки те, що Україна сама добровільно відмовилася від певних своїх територій. Тому тут все закономірно і все логічно.

А чи немає тут обману для кандидатів і виборців, адже в такому випадку вибори для них відбуватимуться лише на папері?

Скажу іншим чином. Один Господь Бог знає про те, що може відбутися, і чого не може відбутися. Тому, якщо є ймовірність хоча б 1% чи 2% того, що вибори можуть відбутися в певних регіонах, у певних округах, то, гадаю, такою ймовірністю потрібно користуватися. Ми ж з вами не знаємо, що за тиждень буде. Можливо, за тиждень відбудуться якісь міжнародні переговори, які дозволять провести там вибори. Можливо, якісь зобов’язання візьмуть на себе певні держави і з’явиться фізична імовірність того, що вибори відбудуться. Я не можу зараз прогнозувати, що відбудеться 26 жовтня, за українськими мірками це надто далеко.

За законом порядок під час виборів мають право забезпечувати лише органи міліції. Чи визнає Центрвиборчком вибори такими, які відбулися, якщо на певних округах і дільницях порядок забезпечуватиме, умовно кажучи, народна самооборона?

Там, де не буде забезпечено свободу волевиявлення виборців, там, де не будуть створені умови для вільного волевиявлення, де буде якийсь примус з боку озброєних людей, військових формувань, то, думаю, Центральна виборча комісія за жодних обставин не легітимізує результати, чи псевдорезультати, які можуть бути на окремо взятих округах. У цьому я абсолютно переконаний.

Скільки становив виборчий внесок кандидатів в народні депутати, який висунулися по мажоритарному округу?

Грошова застава становила трохи більше 12 тис. гривень.

На виборах у деяких округах зареєструвалися більше 30 кандидатів. Якою буде доля грошової застави кандидатів у депутати, якщо у певних округах вибори провести буде неможливо?

Закон передбачає можливість повернення грошової застави тільки в тому разі, якщо людині була надана відмова про реєстрацію кандидатом, або кандидата було обрано депутатом. В усіх інших випадках, у тому числі в цьому, кошти із застави перераховуються до Державного бюджету України.

Раніше ви заявляли про те, що у ЦВК є можливість відмовити у реєстрації ледь не кожному кандидату в нардепи, які за останні роки виїжджали за межі України. Враховуючи недосконалість закону про вибори, який чітко не роз’яснює те, що таке постійне проживання в Україні, як ЦВК ухвалює рішення про реєстрацію, або відмову у реєстрації людини кандидатом у депутати?

Саме адміністративні суди в кінцевому підсумку вирішують, чи має право особа брати участь у виборах, чи ні, чи проживала вона останні 5 років в Україні, чи ні. Тому будь-які рішення ЦВК з цього питання є виключно попередніми і вони цю ситуацію остаточно не вирішують. Ще раз наголошую на тому, що закон про вибори потрібно змінювати. Всі ці суперечливі норми слід чітко виписувати. В законі багато чого немає. Закон не бачить тієї ситуації, коли громадянин України за останні 5 років перетинає державний кордон України не з метою роботи у дипломатичному представництві України за кордоном, не тому, що перебуває на судні, яке ходить під прапором України. Загалом, у законі є 4 виключні випадки перебування за кордоном.

Але у ньому нічого не сказано про випадки перебування за кордоном з метою лікування, навчання, банального відпочинку на 2-3 тижні. Я думаю, що за останні 5 років переважна більшість кандидатів перетинала державний кордон з будь-якою іншою метою, яка не передбачена в статті №9 (Закону Про вибори народних депутатів – «Главком»). Якщо буквоїдські дивитися на норму закону, то, формально, це могло би бути перешкодою для реєстрації такого кандидата. В даному разі ЦВК повинна виходити з принципу верховенства права. Тобто воно має бути вищим за верховенство закону.

Скільком претендентам на участь у виборах Центрвиборчком відмовила в реєстрації?

ЦВК приймала рішення щодо відмови в реєстрації кандидату Піскуну. Згодом щодо нього було судом ухвалене рішення про скасування постанови ЦВК, і Центральна виборча комісія зареєструвала його кандидатом. Саме з підстави непроживання в Україні протягом останніх 5 років - це був єдиний випадок, коли ми відмовили у реєстрації.