Дивний моніторинг. На кого працює ОБСЄ?

Діяльність моніторингової місії ОБСЄ в Україні в останні місяці наражається на зростаючу хвилю критики. Об’єктивність та неупередженість позицій представників цієї організації до сторін військового протистояння на сході України ставляться під сумнів, а сама моніторингова місія зазнає серйозних зовнішніх та внутрішніх перешкод для належного виконання своїх функцій.

До прикладу, курування Місії на українсько-російському кордоні здійснює Департамент транскордонних загроз та викликів ОБСЄ під керівництвом колишнього співробітника Міністерства закордонних справ Російської Федерації Алєксєя Лиженкова. Між тим, подібні функції не мали б покладатися на громадян, чиї країни де-факто належать до сторін конфлікту.

Вислови окремих представників ОБСЄ також наводять на думку про упередженість у їхньому ставленні до подій в Україні. Зокрема, на початку вересня генеральний секретар ОБСЄ Ламберто Заньєр заявив: «... чи є там (на Донбасі) російські військові підрозділи окрім того, що всі ми бачили, і окрім тих військових, яких українці захопили в полон, - це продемонструвати складніше ...». Подібні коментарі не лише не прояснюють ситуацію, а й підіграють російській агресії, сприяють подальшій ескалації конфлікту.

Представники ОБСЄ довго не визнавали фактів обстрілів української території артилерією, розташованою на території Російської Федерації; наприкінці червня цього року українська та міжнародна телеаудиторія мала змогу спостерігати надзвичайно тепле “ручкання” спеціального представника ОБСЄ Хайді Тальявіні з терористами на фоні прапора терористичної організації ДНР під час “консультацій” в Донецьку. Автомобіль ОБСЄ у порушення правил перевозив на початку вересня двох терористів ДНР.

Наприкінці вересня Голова Луганської ОДА заявив про фактичне самоусунення місії ОБСЄ від виконання своїх обов’язків в період масових порушень режиму припинення вогню з боку терористів; на початку жовтня Голова Донецької ОДА заявив, що ОБСЄ не виконує своєї місії на сході України і є неефективною, адже представники Місії “уникають небезпечних зон і залишаються там, де усе більш-менш спокійно”.

Робота Місії потерпає і від процедурних проблем: передача безпілотників моніторинговій місії в України займає невиправдано довгий час, внаслідок чого уряди Німеччини та Франції “сподіваються вже цього місяця (жовтня) отримати відповідь ОБСЄ щодо поставки німецьких і французьких дронів для моніторингу ситуації в Україні”; очікує на реакцію вимога Парижу і Берліну забезпечити озброєну охорону персоналу, який управлятиме в Україні безпілотниками.

Діяльність моніторингової місії у пунктах пропуску Гуково та Донецьк за словами посла США в ОБСЄ є неадекватною, адже ділянки для спостереження за пересуванням військової техніки та озброєних бойовиків є обмеженими. Така ситуація дозволяє російській стороні «звітувати» про «нормальну ситуацію» на кордоні на базі моніторингових звітів, що обмежуються спостереженням за вузькими відрізками кордону.

Окрім того, зі звіту моніторингової місії ОБСЄ від 29 вересня можна помітити, що значна частина її роботи стосується спостереження за подіями навколо повалення пам’ятників Леніну в Харкові та області, а звіт за 15 жовтня згадує в деталях про діяльність зі збору інформації щодо імплементації закону про люстрацію. Подібні акценти у роботі спеціальних представників ОБСЄ в Україні не можуть не викликати подиву. Адже на даний момент це однозначно не є тими проблемами, які потребують пріоритетної уваги міжнародної спільноти на сході України. Тим більше, що Місія не може дозволити собі розпорошувати ресурси з огляду на існуючий брак фінансування. З іншого боку, харківські активісти зазначають, що представників ОБСЄ, які прагнуть на місцях реально розібратися у ситуації, переправляють працювати в інші місця.

Буквально минулими тижнями місія ОБСЄ звітувала про падіння рівня насильства, обмін полоненими, доставку гуманітарної допомоги міжнародними організаціями, повернення людей до своїх уцілілих осель, а тим часом терористи і російські військові проводили активні бойові дії для захоплення донецького аеропорту, Усе це призводить до викривлення загальної картини в очах міжнародної громадськості. Адекватний моніторинг ускладнюється відсутністю належного устаткування в Місії, недостатністю її фінансування, браком броньованих автомобілів, затримками з передачею безпілотників, браком кваліфікації для розшифровки даних майбутніх польотів БПЛА. Масив подібних проблем веде до дискредитації місії ОБСЄ, іміджу ОБСЄ і дає в руки Росії пропагандистські козирі: таким чином стає можливим дискурс про «відсутність активних дій з боку ополченців», у ворога з’являється більше можливостей для «непомітного» перегрупування сил на територіях, де немає представників моніторингових місій тощо.

З 1 січня 2015 року головування у ОБСЄ перебере на себе Сербія, що є давнім союзником Російської Федерації. Виступаючи на російському телебаченні кілька днів тому Президент Сербії Томіслав Ніколіч (Tomislav Nikolić) заявив: “Сербія є підходящою країною для головування у ОБСЄ в годину, коли відбувається пошук рішення до (розв'язання) проблеми в Україні”. Президент Ніколіч вважає Україну розділеною у питанні вибору між ЄС та Росією. Більше того, Ніколіч (по Фрейду) обмовився, що “Сербія і Росія були завжди на одному боці у війнах”. Ці обставини, на жаль, не дають приводів сподіватися на підвищення рівня об’єктивності у діяльності ОБСЄ по відношенню до українського питання.

На основі вищенаведених аргументів вже надіслано звернення до Президента України Петра Порошенка з пропозицією вжити активних заходів та внести на розгляд ОБСЄ ініціативи, що унеможливлять міжнародні маніпуляції та тиск Росії на цю організацію, підвищать ефективність моніторингових місій. У офіційній та неформальній комунікації з адміністрацією ОБСЄ необхідно наголосити на нагальності проблеми відновлення їхньої репутації в Україні та в регіоні. Цей процес має включати усунення від участі у моніторингових місіях в Україні та будь-якої причетності до них громадян Російської Федерації, заангажованих осіб, посилення фінансування та фахового складу місій, унеможливлення використання засобів транспорту та іншого майна ОБСЄ терористами.

Україна має вимагати не просто покращення окремих технічних та процедурних аспектів діяльності моніторингової місії ОБСЄ, але і концептуального переосмислення її ролі, мандату, засад об’єктивності. В іншому випадку цей міжнародний моніторинговий інструмент слугуватиме ще одним знаряддям війни Росії проти України – війни, в якій гинуть українські патріоти і мирні люди. Певен, що у цей складний час пропозиції України знайдуть в ОБСЄ широку підтримку.

Автор - Олег Панькевич, народний депутат, Заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, ВО «Свобода»