Люстрація в небезпеці? Венеціанська комісія радить схаменутися (ДОКУМЕНТ)

Сьогодні українська делегація у складі Міністра юстиції Павла Петренка, депутатів Леоніда Ємця та Єгора Соболєва, а також адвоката Тетяни Козаченко вирушила на консультації із Венеціанською комісією. Головною причиною для раптового візиту представників української влади стала попередня інформація про те, що український закон про очищення влади експерти Комісії вирішили визнати антигуманним та неєвропейським. Принаймні саме таке прохання надіслала комісії депутатка від Опозиційного блоку Юлія Льовочкіна.

«Мета – пояснити Венеціанській комісії, що інакше люстрація в Україні не відбудеться», - зазначив на своїй сторінці у Facebook Єгор Соболєв перед відльотом.

Тим часом журналістам вдалося дістати висновок Венеціанської комісії стосовно люстрації по-українські. «Главком» вивчив документ і з’ясував, що саме розкритикували європейські правознавці. У частині висновків комісія виділила вісім основних зауважень до ухваленого закону. Зокрема, представники Венеціанської комісії вказують, що через поспіх та проведення позачергових виборів в Україні, вони не змогли зустрітися з представниками нашої держави, щоб обговорити проект.

До того ж, є питання щодо процесу ухвалення цього закону. обставини, за яких депутати приймали відповідний акт, у комісії назвали «своєрідними», вказавши на тиск протестувальників, блокування ради та публікацію остаточного варіанту закону тільки після його ухвалення.

В першу чергу, зауваження Комісії стосуються люстрування чиновників комуністичного режиму. Комісія вказує, що розглядала подібні проекти стосовно Албанії та Македонії. Тоді ж було зазначено, що крайнім терміном для люстрації представників комуністичних режимів є 1999 рік. На думку представників комісії, саме до того часу посттоталітарні країни мали побороти наслідки колишніх режимів. На їх думку, жодних переконливих причин люструвати цих людей нині немає, оскільки вони не можуть становити небезпеку для країни та прав людей.

Іще одне зауваження стосується люстрації чиновників часів Януковича. У аналізі Комісії зазначено: «Вищі державні посадовці, які обіймали посади при президентстві Януковича, ймовірно, обіймали їх і до його президентства, і, ймовірно, були лояльними і до колишнього уряду». Комісія вважає, що треба провести чітку межу між люстрацією та кримінальним переслідуванням. Якщо є конкретні докази щодо злочинних дій тієї чи іншої особи, її треба притягнути до кримінальної відповідальності. Те ж саме стосується перевірки на корупційність (відповідність майна та витрат вказаним у деклараціях). У Венеціанській комісії відзначили, що Україна вже почала вживати антикорупційні заходи і дії чиновників, пов’язані з такими злочинами, мають переслідуватися законом. «Застосування люстраційних заходів щодо недавнього періоду, протягом якого президентом був пан Янукович, по суті, є тотожнім тому, щоб поставити під сумнів функціонування діючої конституційно-правової системи України як демократичної держави, де панує верховенство права», - вказано у висновках.

Незадоволені в комісії і переліком посад, які підпадають під люстрацію. Основною метою застосування люстраційних законів є захист демократії та прав людини. Деякі з включених у закон посад, жодним чином не можуть нести загрози для суспільства та держави.

Окремі зауваження стосувалися суддів. Вони вже є об’єктом іншого акту – про відновлення довіри до судової системи. Ці документи перетинаються, але їх зміст в деяких нюансах різниться. Це може призвести до різночитання і викривлення норм закону. До того ж, судді захищені Конституцією України, і їх звільнення залежить від рішення Вищої ради юстиції. Усе це також знаходиться в сфері закону про відновлення довіри до судової гілки влади.

Окрім того, Комісія закликає доводити вину кожного окремого чиновника, а не колективно засуджувати усіх представників тієї чи іншої державної установи. Та й самі критерії люстрації пропонується переглянути.

Певні недоліки Венеціанська комісія відзначила і у призначенні головним контролюючим органом люстраційного процесу Міністерства юстиції. Звісно, відповідно до закону, при Міністерстві має бути утворена громадська рада з питань люстрації, однак, межі повноважень цієї ради і, загалом, їх наявність у законі жодним чином не виписані. Зокрема європейські експерти висловили сумнів щодо самого процесу перевірки, який здійснює той чи інший орган стосовно своїх підопічних. На думку фахівців, найефективнішим інструментом люстрації міг би стати незалежний орган, до якого б залучили громадянське суспільство.

Також у Венеціанській комісії закликали гарантувати справедливий судовий розгляд особам, які будуть проходити процес люстрації. В законі має бути чітко виписано їх право знаходитися в суді під час розгляду їх справи, право на рівність сторін, право бути заслуханим.

Насамкінець, комісія звертає увагу на оприлюднення імен люстрованих осіб. Нагадаємо, в Україні запрацював Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади». В Венеціанські комісії вважають: якщо щодо люстрованих осіб здійснювалося судове розслідування, їх імена можуть бути розголошені лише після винесення судового рішення та його оскарження у суді.

Тепер залишається лише дочекатись, чи зможуть український міністр юстиції та ініціатори люстраційного процесу з парламенті переконати європейців у свої правоті, чи Україні таки доведеться суттєво міняти правила очищення влади, які вже вступили в силу.

Повний текст проекту Висновку Венеціанської комісії стосовно Закону України про очищення влади дивіться тут