Чого хоче Сорос від України?
Учасники зустрічі з американським бізнесменом і філантропом стверджують, що Україна для нього – питання номер один
Сьогодні до Києва в черговий раз завітав Джордж Сорос. Взагалі відомому американському бізнсесмену і філантропу, м’яко кажучи, не байдужа Україна – окрім досить регулярних візитів і зустрічей з місцевими політиками (в тому числі, з Порошенком, якому пообіцяв допомогти з реформами одразу після того, як Петро Олексійович став президентом), Сорос вклав мільйони доларів власних коштів у різноманітні «донорські» проекти в нашій країні. При всій неоднозначності своєї фігури в світі зараз мільярдер грає на українському боці – так він запам’ятався своїми закликами збільшити міжнародну допомогу України до $50 мільярдів, бо «війна Європи з Росією обійдеться їй дорожче». В авторській статті, що була надрукована на початку цього року, він визначив кілька чітких кроків, якими Захід міг би підживити занадто виснажену війною та діяннями минулої влади українську економіку.
Сьогоднішній візит Сороса в Україну був такий же «засекречений», як і минулий, під час якого він спілкувався з лідерами українських партій. Цього разу про приїзд мецената оголосила голова парламентського комітету з міжнародних справ представниця «Самопомічі» Ганна Гопко. Після зустрічі Сороса з кількома депутатами Гопко коротко повідомила, що на зустрічі підіймалося декілька питань: обрання голови Антикорупційного бюро, навколо якого зараз точаться суперечки в коаліції, співпраця різних гілок влади, проведення судової реформи, побудова економіки інноваційного типу та створення фонду страхування прямих іноземних інвестицій в Україну.
Окрім Гопко, на зустрічі з Соросом були присутні Мустафа Найєм від «Блоку Порошенка», Олексій Рябчин від «Батьківщини» та Вікторія Сюмар з «Народного фронту». Сюмар, що зараз очолює парламентський комітет зі свободи слова, одразу після зустрічі розповіла «Главкому», навіщо цього разу приїжджав бізнесмен і яка його особиста зацікавленість в успіху українського проекту.
{1-}
Чому саме з молодими депутатами зустрічався Сорос? Який статус мала ця зустріч?
Наскільки я розумію, він зустрічався з представниками різних фракцій коаліції, які в якийсь спосіб взаємодіють з його фондом і умовно бачаться ним як рушії реформ. Бо він опікується цією національною платформою реформ, які підтримує Фонд Сороса. Ви знаєте, що Сорос підтримував грузинські реформи і для нього це питання амбіцій. Він вкладав ресурси в Україну багато років, вважаючи, що це – одна з ключових країн і історія успіху тут означала б і успіх його справи, в яку було вкладено багато його ресурсів і багато років. Він з великим інтересом до цього ставиться, часто приїжджає в Україну і вважає, що тут є потенціал – можна показати, що Україна справді не є Росією і спроможна до реформ західного зразку.
Наскільки він взагалі часто буває тут?
Достатньо часто. Фактично два місяці тому був, коли формувалася коаліція.
Сорос мав якийсь вплив на її формування?
Ні, він допомагає тільки платформі реформ на рівні формування груп експертів. Ми ж дуже часто користуємось послугами експертів, в тому числі, і міжнародних, в цьому немає секрету. Це не означає, що все однозначно буде прийнято в парламенті, але розуміти міжнародну практику дуже важливо. Тому Сорос зацікавлений в тому, щоб реформи просувалися, а очевидно, що від парламенту і коаліції залежить, що з реформ буде прийнято. Проте не можу сказати, що він втручається у внутрішні справи.
Але ж ви розумієте, як можуть сприйматися його зустрічі з тими чи іншими нашими політиками?
Ще раз повторю – він запросив людей, які співпрацювали з його фондом, представників громадського сектору. Не бачу тут якихось підводних каменів – ми ж не можемо десять років працювати с Соросом, а тепер припинити з ним на якійсь підставі спілкуватись. Ми дійсно сповідуємо ті ж спільні цінності: філософія Сороса – це філософія відкритого світу. І наша задача сьогодні: бути членами відкритого світу, а не якогось закритого клубу імені Володимира Путіна.
Ну от, зустрілися ви – а до кого ви надалі будете доносити подробиці цієї розмови, передавати якісь рекомендації та думки Сороса?
Це була абсолютно неформальна зустріч, після якої будуть формальні, як засновника Фонду.
Це з ким?
Думаю, з посадовцями, які відповідають за реформи. Ми просто неформально ділились враженнями, що треба, аби реформи в країні були більш стимульовані. Моя позиція була в тому, що нам потрібно покращувати комунікацію і всередині коаліції, і з суспільством, і з міжнародними експертами з приводу того, що робить уряд. До речі, Сорос зазначив як позитивний момент, що Україна не повторює досвід 2005-го року.
Фонд страхування іноземних інвестицій, про який йшлась мова на зустрічі, – це що? За рахунок чого він буде наповнюватись?
Це було висловлено як ідея, але не було предметом обговорення. Швидше Сороса цікавило, як зробити так, щоб українська влада могла визначити пріоритети і добре їх узгодити. Коротше кажучи, щоб на Україну дивилися як на історію успіху. Так само він розуміє, що успішний «кейс» – це коли люди відчувають, що в країні щось помінялось.
Які країни зараз цікавлять Сороса, принаймні на рівні з Україною?
Думаю, Україна зараз для нього – питання номер один.
Що він ще може зробити для України на Заході?
Він може спілкуватися з лідерами інших країн і в сенсі того, що Україна сьогодні потребує міжнародної інвестиційної допомоги для створення своєрідного «плану Маршала», він справді Україні дуже потрібен. Сьогодні є амбіції показати, що країни, які прагнуть свободи, можуть бути успішними, звісно, за умови, що вони практикують західні цінності.
Але ж Сороса потенційні західні інвестори вважають специфічним бізнесменом, враховуючи походження його капіталів…
Але його капітали стали можливі в відкритому світі. Тому і йдеться про створення умов, за яких можна було б вести бізнес нормально.
Він особисто зацікавлений в якихось бізнес-проектах в Україні?
Не думаю, що в нього є якась бізнес-зацікавленість тут. В нього ж імідж не тільки бізнесмена, а й філантропа. І наскільки мені відомо, він готовий і далі цю діяльність продовжувати.
І в нього немає розчарування в українському проекті?
Я навпаки побачила оптимізм.