Як Кабмін і Президент роблять «косметичний ремонт»

Трійка влади - Парламент, Президент і Кабмін, що обіцяла стрімко понести українську карету по дорозі реформ, схоже, забуксувала. Коаліційна угода поки красиво виглядає лише на папері - а в реальності орігамі нової України не складається.

Кожна зі сторін намагається виставити себе найбільш вмілим майстром з самою красивою картинкою, через що непопулярні реформи відфутболюють один одному. У підсумку приймаються лише точкові рішення і країна гальмує, а міжнародні кредитори наполегливо штовхають її в спину. Наступний короткий огляд показує, як влада вже понад 100 днів намагається почати приймати серйозні рішення. Поки в основному про це виходить тільки говорити.

Отримання всієї повноти виконавчої та законодавчої влади політичними силами коаліції створило ідеальні умови для проведення реформ. Укладена Коаліційна угода, здавалося б, мала стати дорожньою картою для діяльності всіх гілок влади. Реалізація запланованих реформ, можливо, і не привела б до моментального покращення життя пересічного громадянина, але створила б умови для подальшого перетворення країни. На жаль, слід констатувати що, за окремими винятками, «віз і нині там».

Хочеться вірити в те, що основною причиною повільного просування реформ є надто висока планка, яку поставила перед собою коаліція політичних сил, а тому протягом 100 днів тривала напружена підготовка до реалізації запланованого, і «далі все буде»… Крім того, Україна переживає не всіма й не до кінця визнану військову агресію, котра забирає не лише безпрецедентні фінансові ресурси, але і створює колосальне навантаження на керівництво країни. Іноді складається враження, що підписанти Коаліційної угоди не очікували, що буде настільки складно.

Проте в багатьох ситуаціях війна ні до чого. У хід просто йдуть «перевірені схеми попередників», і тому реформи гальмуються не стільки з об’єктивних, скільки із суб’єктивних причин. Такий вже в нас керівний клас – «нереформістський». Небажання представників влади брати відповідальність за непопулярні рішення, що межує майже з саботажем, непрозорість кадрової політики, боротьба між політичними силами в межах коаліції, періодичні корупційні скандали на тлі військових поразок та розгортання економічної кризи створює враження, що владні еліти так і не усвідомили небезпеки, що зависла над країною.

Втім, деяких «міні-реформ» все-таки вдалося досягнути. Старт децентралізації, податкової та бюджетної реформ, ухвалення закону про Національне антикорупційне бюро, прозорість публічних фінансів, забезпечення права на справедливий суд свідчать про невідворотність змін. Часто цьому передував тиск громадськості або іноземних донорів. Звісно, війна – не привід для громадянського суспільства послаблювати свою «вотчдогівську» функцію. Але іноді це призводить лише до ситуації лебедя, рака і щуки: а «віз і нині там». Загалом з-поміж 17-ти розділів Коаліційної угоди Кабінет Міністрів та Президент частково виконали тільки 9, не виконали 7 (виконання розділу «Конституційна реформа» не можливо виміряти через відсутність конкретно

зазначених цілей). Нижче приведено детальний аналіз реалізації заходів органів влади, які спрямовано на виконання угоди.

-- Методологія

Дослідження побудоване на основі інформації, яка оприлюднена на офіційних сайтах центральних органів виконавчої влади та Верховної Ради України. Дослідження охоплює дані, опубліковані з 27 листопада 2014 року до 4 березня 2015 року.

Під час дослідження ми користувалися методикою, котру розробили експерти Фундації «Відкрите суспільство».

Зафіксовані у Коаліційній угоді цілі та напрямки діяльності було проаналізовано на предмет їх чесності − певний нормативний критерій, який поєднує у собі морально-етичні засади з принципами відповідальності влади перед громадянами. Критерій чесності угоди включає такі три якісні й кількісні показники (індикатори):

РЕАЛІЗМ: уникнення цілей, які коаліція свідомо не може виконати. У дослідженні вочевидь утопічні (нездійсненні) або надто абстрактні обіцянки позначаються як нереальні.

ЩИРІСТЬ: ухилення від досягнення цілей. Цьому критерію не відповідають, зокрема, ті цілі Коаліційної угоди , які не отримали формального вираження принаймні у вигляді законопроекту.

ПОСЛІДОВНІСТЬ: уникнення цілей, які суперечать одна одній. Винятком для цього критерію є непередбачувані обставини, з-поміж іншого військові дії , що дозволяє владі не дотримуватися власного слова.

СТАТУС: характеризує стан і обсяги виконання зобов'язання, задекларованого у Коаліційній угоді. У фокусі дослідження перебували законодавчі акти, ініційовані народними депутатами коаліції у Верховній Раді України. Враховувалися і аналізувалися законодавчі ініціативи, серед ініціаторів яких є хоча б один депутат коаліції.

Статус реалізації цілей визначається скорочено:

В – виконано (якщо конкретна ціль була досягнута в повній мірі, вона отримує статус «виконано»).

ЧВ – частково виконано (якщо здійснювалися зусилля й наміри хоча б частково виконати взяте зобов'язання і при цьому обіцяні результати досягалися, однак повної реалізації не відбулося, – така обіцянка характеризується як «частково виконана»).

НВ – не виконано (якщо не виявлено жодних намірів і намагань реалізувати заплановану ціль, вона набуває статусу «не виконано».

-- 1. Реформа національної системи та оборони

Попри гучні заяви щодо необхідності розробити нову Воєнну доктрину та Стратегію національної безпеки України, жодних дій з їх впровадження в життя так і не відбулося. Ми не знайшли в інформаційному просторі будь-яких

повідомлень щодо створення робочих груп, проведення консультацій тощо для досягнення зазначеної цілі Коаліційної угоди. Натомість на розгляд Верховної Ради уряд вніс законопроект №1547 про внесення змін до Закону України "Про організацію оборонного планування".

Президент запропонував відмовитися від статусу позаблоковості (законопроект №1014-3) та частково реорганізувати діяльність РНБО (законопроект №1343). Слід зазначити, що прихід до РНБО О.Турчинова в значній мірі сприяв перетворенню Ради на впливовий орган у сфері забезпечення національної оборони. Показовим є створення при РНБО Воєнного кабінету, основним завданням якого є спільне ухвалення рішень керівництвом держави та силового блоку.

Під час виконання підписаного Президентом закону про часткову мобілізацію (№1743), на жаль, стикнулися з багатьма традиційними проблемами: масове ухиляння призовників, корупція у військкоматах, прагнення місцевої влади виконати мобілізаційний план за будь-яку ціну, що вкотре продемонструвало, що задекларованих в угоді цілей щодо реформування системи мобілізаційної підготовки не досягнуто.

Створення скандального Міністерства інформаційної політики поки що не привело до видимих зрушень у сфері інформаційної безпеки держави, що непрямим чином свідчить, як масована інформаційна атака спрямована на розгортання паніки під час боїв під Дебальцево, зрив мобілізації, девальвацію гривні тощо. Складається враження, що цілеспрямована інформаційна війна ведеться виключно силами добровольців (для прикладу: www.sprotiv.info, www.informnapalm.org та інші), які, до речі, іноді пропонують набагато якісніший продукт, аніж «Мінстець».

Збільшення видатків на оборону з Державного бюджету-2015 у розмірі 31 млрд грн (близько 5,9%) тільки на забезпечення діяльності ЗСУ підтверджує щирість намірів уряду забезпечити озброєння армії. Але корупція та бюрократизм тилової служби зводять все нанівець, не зважаючи на тиск, котрий чинить на них «волонтерський десант», який з листопада минулого року працює в Міністерстві оборони. Періодичні скандали, що пов’язані з діяльністю чиновників Міністерства оборони, Генерального штабу, державних підприємств ВПК, демонструють відсутність системних реформ у оборонній сфері.

Реформування ЗСУ гальмується, і про це повсякчас стверджують військові експерти, перш за все керівництвом Генштабу. Щодо переходу на стандарти НАТО, то складається враження, що ця ціль більше необхідна нашим західним партнерам, аніж нам. Саме вони готові направляти своїх військових експертів для навчання українських офіцерів. Цілі з оптимізації Національної гвардії, Служби безпеки України, напевно, з огляду подій в зоні АТО на сьогодні не розглядаються.

Не зрозуміла урядова політика щодо окупованого Криму та території АТО. Скасування транспортного сполучення з Кримом, введення системи дозволів на в’їзд у зону та виїзд із зони АТО, з одного боку, та продовження постачання електроенергії та природного газу на окуповані території - з другого, створюють враження відсутності єдиного центру прийняття рішень. Водночас накопичуються невирішені проблеми щодо забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб. Так, відкриття містечок для внутрішньо переміщених осіб у Харкові, Дніпропетровську та інших містах, на жаль, не може покрити потреб у житлі. Відсутність механізмів виплати пенсій особам, які не можуть виїхати із зони проведення АТО, поставили останніх на межу виживання.

На нашу думку, уряд на сьогодні не справляється з викликами, які постали внаслідок розгортання конфлікту на Сході. Основними причинами, напевно, є як велика чисельність постраждалих, так і відсутність у державі напрацьованих

раніше дій та ресурсів у випадку розгортання війни. Позитивним є те, що вже сьогодні напрацьовуються джерела відбудови зруйнованих територій. Так, уряд підписав угоду про надання кредитних гарантій на 500 млн євро для відбудови інфраструктури східних областей України.

-- 2. Конституційна реформа

Проведення конституційної реформи на сьогодні не стоїть на порядку денному у виконавчої гілки влади. Щоправда, з Коаліційної угоди не зрозуміло, чого саме прагнула досягнути коаліція внаслідок конституційної реформи.

Складається враження, що політичні сили залишили це питання для майбутнього торгу. Тож урядовці виходять із твердження, що не варто розхитувати човен під час бурі та не пропонують жодних новацій у цій сфері.

-- 3. Оновлення влади та антикорупційна реформа

Найбільш очікуваною подією після підписання угоди стало формування Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції, яке було заплановане на І квартал цього року. Але політична доцільність виявилася вищою, аніж текст угоди. Прийняття законопроекту №1660-д про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції затягнулося аж до 12.02.2015 через бажання політичних сил отримати важелі впливу на діяльність його голови, конкурс на призначення якого завершується.

Разом з тим ні уряд, ні Президент не пішли далі декларацій щодо створення електронної системи оприлюднення декларацій працівників органів влади, вільного доступу до інформації про земельні ділянки, створення незалежного

органу державного нагляду у сфері права доступу до публічної інформації (всі названі цілі були заплановані на І квартал 2015 року). Слід зазначити, що Верховна Рада включила до порядку денного президентські законопроекти

№2171 щодо доступу до публічної інформації (оприлюднення відомостей Єдиного державного реєстру, генпланів, інформації щодо держзакупівель та іншої інформації) та №2172 щодо доступу до інформації про бюджетні

показники у формі відкритих даних, ухвалення яких повинно створити передумови для суспільного контролю над діяльністю органів влади та її окремих посадових осіб.

Наразі ми спостерігаємо точкові рішення щодо боротьби з корупцією у вищих ешелонах влади. Так, зокрема, розпочалося службове розслідування стосовно вищих посадових осіб Державної фіскальної служби, посадових осіб Міністерства палива та енергетики, причетних до підписання скандальної угоди з РФ відносно постачання електроенергії, відкриття кримінальної справи щодо п. Єфремова та п. Чечетова тощо.

-- 4. Судова реформа

Ухвалений президентський законопроект №1656 про забезпечення права на справедливий суд мав би свідчити про прагнення створити справедливу судову систему, якби не одне «але». Закон зберігає можливості впливу на суддівську систему як Президента, так і Верховної Ради. У законодавчому акті змінюються принципи формування Вищої ради юстиції, обрання якої потрібно очікувати протягом 60 днів після його оприлюднення. Президентський

законопроект щодо зняття недоторканності з народних депутатів та суддів розглянуто в першому читанні (№1776) та направлено на розгляд до Конституційного Суду. Воднораз реального очищення суддівської системи ще не почалося. Вперше на цьому тижні було знято недоторканність із суддів Печерського суду, відкрито кримінальне провадження проти судді-дебошира. Але про що це свідчить – про утвердження справедливого суду чи погрозу

нової законодавчої та виконавчої влади судовій – покаже час.

Інші пункти угоди, як-от вдосконалення процесуального законодавства та забезпечення реального виконання судових рішень, створення незалежного органу, що відповідатиме за призначення та кар’єру суддів, встановлення підстав для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, запровадження громадського контролю, залишилися поза увагою Президента та Кабінету Міністрів.

Реформування прокуратури, попри завдання Коаліційної угоди, так і не відбулося. Тиск громадськості змусив президентську команду погодитися з відставкою Генерального прокурора В. Яреми. Але миттєве призначення на цю посаду В. Шокіна, незважаючи на заклики громадськості до прозорого конкурсу щодо обрання Генерального прокурора, навіть незважаючи на те, що за короткий відрізок часу він відкрив низку резонансних кримінальних справ, залишає враження відсутності будь-якого бажання виконавчої та законодавчої влади щось змінювати в цій сфері.

І тоді, коли питання реформування судової системи та органів прокуратури залишається на порядку денному влади (напевне завдяки перш за все прискіпливій увазі громадськості), реформи адвокатської діяльності з місця не зрушилися. Про це красномовно свідчить сайт Національної асоціації адвокатів України, останнє рішення якої датоване жовтнем минулого року.

-- 5. Реформа системи органів правопорядку

Запропонований Президентом та ухвалений Верховною Радою законопроект №1550, який ліквідовує УБОЗ, ветеринарну та транспортну міліцію, А. Геращенко назвав «малою реформою МВС». На черзі реорганізація ДАІ у патрульну службу. Реалізація експерименту зі створення патрульної служби в м. Києві вже на стадії відбору кандидатів у правоохоронці продемонструвала неабиякий інтерес у громадськості. Таким чином, можна стверджувати, що реформи в сфері правопорядку тільки починаються.

-- 6. Реформа виборчого законодавства

У випадку реформи виборчого законодавства виконавча влада передала м’яч у бік Верховної Ради, не розробивши жодного проекту закону.

-- 7. Децентралізація та реформа публічної адміністрації

Кабінет Міністрів запропонував та Верховна Рада України підтримала чотири основних законопроекти, які фактично запустили реформу децентралізації, а саме: №0908 про засади державної регіональної політики, №0915 про добровільне об’єднання громадян та №1557 про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо реформи міжбюджетних відносин та №1578 про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи) у частині джерел наповнення місцевих бюджетів. Наступним кроком, безумовно, повинна стати адміністративна реформа, яка покликана створити на місцевому рівні самодостатні територіальні громади та підготувати умови для проведення майбутніх місцевих виборів. Але, на жаль, жодних спроб активізувати цей процес у діяльності влади не спостерігається. І хоча процес створення територіальних громад за логікою повинен відбуватися знизу вверх без інформаційного супроводу з боку виконавчої влади, він, безумовно, приречений на поразку. Радше винятком, ніж правилом, на сьогодні є інформація щодо початку процесу об’єднання на Вінниччині. Попри запевнення посадовців щодо скорочення державного апарату відповідно до Закону 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", А. Яценюк відклав його реалізацію, доручивши Нацдержслужбі провести моніторинг функцій, завдань та повноважень міністерств та відомств. Щоправда, деякі міністерства все ж таки вже скорочують чисельність персоналу, оптимізуючи свою структуру (для прикладу, Мінекономіки, Мін’юст).

Створення Центрів надання адміністративних послуг, яке стартувало ще за попередньої влади, уже не зупинити. Станом на початок року в Україні функціонує 659 центрів надання адміністративних послуг (на початок 2014 року - 557), при цьому кількість послуг, які в них надаються, постійно розширюється. А от процес запровадження електронного врядування далі гучних заяв Прем’єр-міністра не пішов.

Скандальне ухвалення Держбюджету України (законопроект №1000) зовсім не відповідає задекларованим в угоді цілям публічності державних фінансів. Політична необхідність прийняття бюджету за будь-яку ціну викликала як обурення громадськості, так і необхідність його поточного удосконалення. Тільки Кабінетом Міністрів внесено та вже проголосовано парламентом законопроект №2147 щодо змін до Держбюджету. При цьому загалом у парламенті зареєстровано з початку року 58 законопроектів, покликаних внести зміни до державного кошторису. Слід зазначити внесення Президентом на розгляд парламенту законопроекту №2072 про Рахункову палату, покликаного

запровадити міжнародні стандарти аудиту державних фінансів. Кабмін запропонував розкритикований експертами законопроект №1551 про здійснення державних закупівель (знятий з розгляду). Натомість Верховна Рада ухвалила

законопроект №0949 «Про відкритість публічних коштів», який передбачає безпрецедентний для України доступ до інформації щодо використання державних коштів органами влади, державними та казенними підприємствами.

Щоправда, проголосований 17.02.2015 року закон ще досі не підписаний Президентом.

Прем’єр-міністр задекларував запровадження міжнародного аудиту для оцінки діяльності державних компаній та заміну їх менеджменту на основі прозорого конкурсу (проанонсовано оголошення конкурсу для 62 держкомпаній 14.01.2015), приватизацію близько 1200 з них. Відповідні накази щодо проведення аудиторських перевірок та оголошення конкурсу було поки що знайдено тільки на сайті Мінагрополітики. Також Кабінет Міністрів 18.02.2015

ухвалив рішення щодо впровадження Методичних рекомендацій щодо забезпечення прозорості діяльності суб’єктів господарювання, згідно з якими державні компанії повинні публікувати на своїх офіційних сайтах, окрім інформації щодо напрямків діяльності, також і дані щодо фінансово-господарських результатів.

-- 8. Прискорення економічного розвитку

Кабінет Міністрів запропонував законопроект №2259 щодо захисту прав інвесторів, який покликаний захистити права міноритарних акціонерів та направлений на стимулювання бізнесу та залучення інвестицій в економіку країни. Водночас було підписано Угоду про сприяння та захист інвестицій між Україною і Японією, Угоду про техніко-економічне співробітництво між урядами України та КНР, поновлено перемовин щодо Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та Канадою. Натомість ухвалений «кабмінівський» законопроект №1563 щодо запровадження додаткового імпортного збору хоча й направлений на покращення платіжного балансу, воднораз стримує поширення високотехнологічного обладнання на території України. На виконання угоди Кабінет Міністрів підготував законопроект №1264-1 щодо удосконалення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням.

Питанням стратегії розвитку промисловості шляхом стимулювання галузей-драйверів, створення умов для розвитку інноваційних виробництв, запровадження механізмів інвестування в енергомодернізацію уряд не приділив значної уваги, розпорошивши її на вирішення інших питань.

-- 9. Регуляторна політика, розвиток підприємництва та забезпечення умов конкуренції

Задеклароване скорочення кількості податків з 22 до 9 було досягнуто внаслідок прийняття змін до Податкового кодексу (законопроект №1578), щоправда, за рахунок об’єднання податків. При цьому складається враження, що під час підготовки змін Кабінет Міністрів опікувався, перш за все, проблемою наповнення Державного бюджету, а не створенням умов для економічного зростання.

Створення Державної регуляторної служби Кабінетом Міністрів України (постанова №724) та прийняття Верховною Радою «кабмінівського» законопроекту №1580 щодо дерегуляції стали першим кроком до здійснення масштабної дерегуляції економіки країни. Затверджений план заходів на 2015 рік новоствореної служби вражає. Також уряд скоротив перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню.

Підготовлений Кабінетом Міністрів законопроект №1546 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства покликаний спростити процедури у сфері будівництва. На жаль, інших урядових ініціатив, окрім гучних заяв високопосадовців, ми не виявили.

-- 10. Фінансовий сектор

02.03.2015 був проголосований президентський законопроект №2085, покликаний посилити відповідальність власників фінансових установ. Президент підписав законопроект №1545 про внесення змін до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" щодо розкриття інформації та законопроект №1564 про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків.

Незважаючи на те, що Національний банк формально не підпорядкований урядовим структурам, ми не змогли оминути своєю увагою його діяльність протягом аналізованого періоду. Слід констатувати, що дії НБУ, на жаль, не можуть вважатися задовільними з огляду на стрімку девальвацію гривні за умов профіциту платіжного балансу та продажу найбільшому імпортеру НАК «Нафтогаз» валюти в обхід міжбанківського ринку. Так, попри складну

ситуацію зі станом золотовалютних резервів, несистематичні дії 23.02.2015 продемонстрували неготовність регулятора до виникнення критичних ситуацій на валютному ринку. Запровадження 12 валютних обмежень (постанова НБУ №160), з одного боку, покликані стабілізувати валютний курс, з другого - створюють додаткові обмеження для провадження зовнішньоекономічних операцій. Складною залишається ситуація в банківському секторі. З початку року щодо 7 комерційних банків прийнято рішення про ліквідацію, в 43 введено тимчасову адміністрацію (за даними сайту НБУ).

-- 11. Реформа сільського господарства

Земельна реформа залишилася поза увагою Кабінету Міністрів. І це не дивно, адже Мінагрополітики на сьогодні зайняте перш за все забезпеченням прозорості управління державними підприємствами, як-от «Укрспирт», «Спецагролізинг», «Державна продовольчо-зернова корпорація України» та інші, корупційні скандали навколо яких заполонили медіапростір. Тож щодо виконання завдання угоди з реформування ринку землі говорити не доводиться, хоча варто згадати запровадження кадастрових реєстраторів у ЦНАП (зокрема, у Харківській, Дніпропетровській, Львівській областях).

Серед законодавчих ініціатив виконавчої влади щодо підтримання сільськогосподарського виробника слід відзначити підписаний Президентом урядовий законопроект №1548 про внесення зміни до статті 17-2 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" (щодо потужностей тваринницьких ферм та комплексів).

Забезпечення сталого розвитку сільських територій перебуває тільки на стадії планування. Так, поки що структура програми розвитку аграрного сектора економіки на період до 2020 року запропонована для громадського обговорення Мінагрополітики.

-- 12. Реформа енергетики та енергонезалежність

На нагальній необхідності реформувати ринок газу України і реорганізувати діяльність НАК «Нафтогаз» наполягають більшість експертів. Тож урядові законопроекти №2214 про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та №2250 про ринок природного газу розроблені для вирішення цієї проблеми.

Під поетапною ліквідацією субсидіювання урядом, напевно, малося на увазі зростання тарифів на природний газ майже у 7 разів (а саме таким буде реальне зростання тарифу для більшості споживачів), на тепло - на 72% та на 5-50% - на електроенергію з 1 квітня 2015 року для споживачів. Найбільш цікавим у зростанні тарифів є те, що уряд в останній момент «передумав» приймати відповідну постанову, переклавши відповідальність на плечі НКРЕ.

Невдала спроба повернути під контроль уряду ВАТ «Укрнафта» внаслідок зниження кворуму проведення загальних зборів акціонерних товариств (ухвалений законопроект №1310 дозволяє це зробити тільки з 01.01.2016) викликала необхідність внесення урядом нових ініціатив. Слід відзначити настирність Кабінету Міністрів, адже після відхиленої Верховною Радою першої спроби (законопроект №1839 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту майнових прав акціонерів) до парламенту подано законопроект №2273 про внесення змін до Закону України "Про акціонерні товариства" (щодо виплати дивідендів акціонерним товариством).

Зростання рентних платежів з видобутку природного газу, передбачене прийнятими змінами до Податкового кодексу (№1578), які стосувалися перш за все компаній, що видобувають газ за спільними угодами з держкомпаніями (які насправді були варіантами корупційних схем), викликало бурхливе невдоволення у ряду так званих «експертів». Тож проголосований урядовий законопроект №2213 про внесення змін до статей 165 і 252 Податкового кодексу України запроваджує збільшення рентних платежів з видобутку газу до 70% для всіх газовидобувних підприємств та автоматично вирівнює умови господарювання для всіх учасників ринку. Військові дії на Сході країни якнайгостріше поставили питання щодо диверсифікації постачання енергоресурсів до України. Можна вважати, що Мінпалива із цим завданням успішно… не справилося. Адже спочатку розгортання скандалу щодо постачання вугілля з ПАР, а потім щодо підписання контракту на поставки електроенергії з РФ повністю дискредитувало керівництво галуззю.

Натомість слід відмітити зростання поставок природного газу з країн ЄС, підписання угоди про будівництво магістрального газопроводу-інтерконектора «Дроздовичі–Більче–Волиця» з польською «GAZ-SYSTEM S.A.». Сприятиме енергонезалежності країни і підписання угоди щодо постачання ядерного палива з Westinghouse Electric Sweden AB (Швеція).

Слід відмітити, що тематика енергозбереження на сьогодні стає однією з провідних тем для підвищення рейтингу посадовців. Так, з одного боку, читаємо «переможні реляції» щодо зменшення споживання природного газу підприємствами комунальної енергетики на 1,2 млрд куб. м, за твердженням очільника Держенергоефективності, за рахунок запровадження механізмів державної підтримки енергоефективності вдалося зменшити споживання газу 2014 року на понад 3 млрд куб. м; з другого боку, ВАТ «Нафтогаз» звітує про перевищення лімітів використання газу (для прикладу, на 13% у січні 2015 року).

На жаль, практична реалізація завдання угоди щодо забезпечення енергоефективності поза кількістю проголошених декларацій посадовцями залишає бажати кращого. Слід відмітити хіба що початок розробки законопроекту Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України "Про енергетичну ефективність будівель".

Інші завдання, покликані реформувати енергетичну галузь, залишилися поза увагою виконавчої влади.

-- 13. Інфраструктура та транспорт

Серед урядових законодавчих ініціатив можна виділити лише законопроект №1549 щодо безпеки на морському та річковому транспорті, але і його повернуто на доопрацювання. Спроба реформувати галузь наштовхується на системний супротив. Так, ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2015 зупиняє рішення Міністерства інфраструктури про пошук кандидатів на посади керівників «Укрзалізниці», аеропортів «Бориспіль» та «Львів», а також забороняє проведення наступних етапів відбору до вирішення судом зазначеної справи.

Цікавою є пропозиція Міністерства інфраструктури щодо будівництва бетонних доріг, яка покликана, окрім забезпечення якісного дорожнього покриття, пожвавити вітчизняну будівельну галузь. На жаль, інших ініціатив на виконання угоди ми не виявили.

-- 14. Забезпечення громадян комунальними послугами та реформування житлової політики

Урядова ініціатива щодо оподаткування неприбуткових організацій, запроваджена внаслідок прийняття змін до Податкового кодексу (№1578), загрожує нормальному функціонуванню ОСББ. Натомість Мінрегіонбуд подав до парламенту законопроект №1565 про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, який покликаний удосконалити відносини у сфері надання комунальних послуг та спільного управління житлом. Очікує розгляду урядовий проект закону про житлово-комунальні послуги (№1581). На забезпечення сталого функціонування комунального господарства спрямовані законопроекти №1538 щодо запровадження окремих рахунків для розрахунку за електроенергію підприємствами тепло- та водопостачання та №2262 про внесення змін до деяких законів України у сферах теплопостачання та житлово-комунальних послуг.

Відбулися також певні зрушення і у сфері забезпечення енергоефективності житлово-комунального господарства. Так, прийнято національний стандарт ДСТУ-Н Б В.3.2-3:2014 «Настанова з виконання термомодернізації житлових будинків» та прийнято як національний Міжнародний стандарт енергоменеджменту ISO 50001:2011.

Незважаючи на зазначені урядові ініціативи, складається враження, що реформа житлово-комунального господарства передана урядом на опіку місцевим органам влади.

-- 15. Соціально-гуманітарна реформа

Закон про реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізацію фонду оплати праці (№1573), покликаний легалізувати заробітну плату, зовсім не привів до очікуваного виходу роботодавців та працівників з тіні. Це, перш за все, пояснюється недолугою спробою уряду «обдурити» роботодавців, запропонувавши умови легалізації заробітних плат, які зовсім не зменшували навантаження на фонд заробітної плати. Виправити цю помилку може поданий та підтриманий депутатами коаліції законопроект №1863 в разі підписання його Президентом.

Встановленню єдиних принципів пенсійного забезпечення та зменшення дефіциту Пенсійного фонду повинні сприяти ухвалені Верховною Радою урядові законопроекти №2210 щодо пенсійного забезпечення посадових осіб контролюючих органів, №2211 щодо пенсійного забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів та №2212 щодо збільшення пенсійного віку та виплата пенсій працюючим пенсіонерам у розмірі 85%. Щоправда, лобіювання прийняття цих законопроектів урядом відбулося не стільки завдяки бажанню виконати завдання Коаліційної угоди, скільки через поставлені МВФ умови щодо продовження співпраці. Цим і пояснюється вражаюча швидкість прийняття зазначених законопроектів (подано до парламенту 23.02, а вже 03.03 розглянуто та підтримано).

Позитивним є повідомлення про те, що Мінсоцполітики розробило спрощену процедуру оформлення субсидій, яка передбачає перекладання турбот про збір необхідної інформації на відповідні органи влади. Залишилося тільки дочекатися її запровадження.

Кабінет Міністрів України затвердив порядок виплати компенсації підприємствам, установам та організаціям середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та запропонував на розгляд парламенту законопроект №2149 щодо зарахування мобілізованим військової служби для призначення пенсії на пільгових умовах. Спрощення урядом Порядку надання статусу учасника бойових дій повинно дещо зменшити напругу серед учасників АТО. Станом на 26 січня 2015 року уряд профінансував компенсацію витрат на проживання тимчасово переміщених осіб загалом на 528,4 млн грн. На жаль, майже неможливо оцінити ефективність роботи уряду щодо соціального захисту осіб, що постраждали внаслідок АТО та захоплення Криму, оскільки число жертв щодня збільшується.

У сфері освіти Міністерство освіти і науки України підготувало та запропонувало для громадського обговорення проект закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо професійно-технічної освіти», проект постанови КМУ «Про затвердження Порядку реалізації права на академічну мобільність», ряд інших нормативних актів, які стосуються окремих областей сфери освіти (щоправда, здебільшого стосовно вищої освіти). Слід також відмітити провадження Міністерством освіти і науки політики невтручання у внутрішні справи вищих навчальних закладів, що є одним з ключових завдань Коаліційної угоди у сфері освіти. Натомість щодо інших важливих завдань, як-от ухвалення нових законів «Про освіту» та «Про наукову і науково-технічну діяльність», жодних ініціатив не виявлено.

Досить важко оцінити діяльність Міністерства культури з огляду на те, що за період роботи нового уряду як на офіційному сайті міністерства, так і у базі даних законодавства відсутні будь-які нормативні документи. Натомість очільник міністерства звітує, що на сьогодні «на рівні уряду вже узгоджується проект закону про введення спеціального збору на розвиток українського кіно», «на завершальній стадії знаходиться проект змін до пам’яткоохоронного законодавства», «на засіданні Кабміну також має розглядатися впровадження контрактної форми оплати для працівників театрів та концертних організацій».

-- 16. Реформа системи охорони здоров’я

Найбільшою проблемою реформування системи охорони здоров’я є відсутність коштів як у держави, так і у пересічних громадян. Тож до активу МОЗ можна зарахувати прийняття рішення Світовим банком про надання Україні позики у розмірі 214,73 млн дол. США на проект «Поліпшення охорони здоров'я на службі людей», спрямований на покращення діяльності медичних закладів у 8 областях України. Загалом процес реформування тільки-но починається, про що може свідчити той факт, що 25.02.2015 відбулося тільки перше засідання робочої

групи Цільової команди реформ при МОЗ України.

МОЗ разом із міжнародними експертами та представниками громадських організацій розробило законопроекти (№2150 та №2151), які покликані дозволити ЮНІСЕФ взяти участь у закупівлі вакцини. Слід зауважити, що питання держзакупівлі ліків викликало неабиякий ажіотаж у середовищі законотворців, які зареєстрували загалом 8 законопроектів на зазначену тематику. Запровадження додаткового імпортного збору спричинило подорожчання імпортованих ліків. Тож постанова Кабінету Міністрів України №63 затверджує перелік медичних виробів для проведення гемодіалізу та лікування онкохворих, які не є об’єктами оподаткування додатковим імпортним збором. Воднораз урядовий законопроект №1579 про внесення зміни до статті 9 Закону України "Про лікарські засоби" щодо спрощення державної реєстрації лікарських засобів, зареєстрованих у США та країнах ЄС, очікує розгляду.

Слід відмітити, що, напевно, з огляду на ґрунтовний перелік завдань, окреслених Коаліційною угодою у сфері охорони здоров’я, не зазначені терміни виконання. Хочеться сподіватися, що МОЗ «повільно запрягає» для того, щоб швидко та якісно здійснити реформування галузі.

-- 17. Реформа системи управління довкіллям та інтеграція екологічної політики у інші галузеві політики

На жаль, окрім заяв очільника міністерства щодо продовження гармонізації вітчизняного законодавства до вимог ЄС, плану з оновлення Національної екологічної стратегії та засідання міжвідомчої робочої групи з імплементації Директиви 2011/92/ЄС, інших заходів щодо реалізації завдань Коаліційної угоди ми не виявили.