Як розслідуються вбивства на Майдані. Розгромний звіт Ради Європи (ДОКУМЕНТ)

Рада Європи представила звіт щодо розслідування подій на Майдані у лютому 2014 року. Документ обсягом понад 120 сторінок, готувався Міжнародною дорадчою групою, створеною при Раді Європи.

«Матеріали, що є у розпорядженні МДГ, свідчать про відсутність істотного прогресу у розслідуванні таких ключових справ», - головний лейтмотивом звіту, який можна вважати нищівним для української влади.

Голова Міжнародної дорадчої групи, колишній Президент Європейського суду з прав людини, Ніколас Братца, заявив, що навіть після зміни влади в Україні Міністерство внутрішніх справ часом створювало системні перешкоди для розслідування подій на Майдані.

Зазначена і неоднозначна роль в розслідуванні трагічних подій прокуратури та СБУ

Сайт Ради Європи опублікував повний текст звіту англійською мовою, та переклад українською.

«Главком» виокремив головні невтішні висновки, до яких прийшли експерти Ради Європи, аналізуючи хід розслідування злочинів, здійснених на Майдані.

«За фактами нанесення травм приблизно 100 учасникам акцій протесту під час першої спроби насильницького розгону демонстрації на Майдані вранці 30 листопада 2013 року лише один високопосадовець опинився перед судом і лише у січні 2015 року деяким правоохоронцям було вперше повідомлено про підозру», - говориться в документі. «Жодній особі не було повідомлено про підозру у зв’язку з нанесенням правоохоронцями травм численним учасникам акцій протесту та журналістам 1 грудня року та в ніч з 10 на 11 грудня 2013 року. Щодо нанесення травм шляхом застосування правоохоронцями спеціальних засобів лише один з підозрюваних високопосадовців поки знаходиться під юрисдикцією України і МДГ не надано жодної інформації про можливу дату судового розгляду. У цьому зв’язку жодному правоохоронцеві не було повідомлено про підозру», - роблять висновок представники Ради Європи.

На їхню думку, розслідування вбивств героїв «Небесної сотні» та нанесення вогнепальних поранень 185 учасникам акцій протесту у січні лютому 2014 року було пріоритетним завданням ГПУ, оскільки це був найбільш серйозний випадок застосування насильства.

«Єдина версія, яка на даному етапі розглядалась ГПУ як обґрунтована, полягала в тому, що загін «Беркуту» несе відповідальність за смерть 39 учасників акцій протесту. Лише двоє колишніх співробітників «Беркуту» мають постати перед судом, а колишній командир їхнього підрозділу, важливий підозрюваний і свідок, здійснив втечу з-під домашнього арешту у жовтні 2014 року», - говориться у звіті.

Експерти Ради Європи також звертають увагу на те, що жодній особі не було повідомлено про підозру за фактом загибелі 13 і отримання поранень 207 правоохоронців під час проведення акцій протесту на Майдані. Єдиною справою, що була розглянута у суді, є справа, порушена за фактом застосування насильства та принизливого поводження із затриманим учасником акцій протесту паном (козаком) Гаврилюком. Втім, попри знайдені докази та зізнання правоохоронців у вчиненні тяжких злочинів жодна особа не відбула покарання у вигляді ув’язнення.

Нарешті, МДГ не отримала інформації про жодні розслідування, порушені за фактом зникнення без вісти навіть тих вісьмох осіб, які були офіційно визнані зниклими внаслідок їхньої участі у акціях протесту на Майдані.

Проаналізувавши розслідування випадків насильницьких дій під час акцій протесту на Майдані, МДГ прийшла до наступних висновків.

До 22 лютого 2014 року влада не намагалася провести розслідування випадків насильства під час акцій протесту на Майдані.

Відсутність належного розслідування протягом трьох місяців, коли тривали акції протестів, неминуче означає, що таке розслідування не було розпочато оперативно, що саме по собі створило значні проблеми для подальших розслідувань, які є основним предметом розгляду МДГ.

Перепони, з якими зіштовхнулися особи, відповідальні за розслідування подій на Майдані після 22 лютого 2014 року, є серйозними, і їхній вплив на хід розслідування не можна недооцінювати. Однак ці проблеми не можуть виправдати всі ті недоліки, які не були їхнім неминучим наслідком. Теперішня влада безперечно мала та має вжити всіх необхідних заходів для забезпечення відповідності розслідувань вимогам статей 2 і 3 Конвенції.

МДГ дійшла висновку, що у деяких важливих аспектах розслідуванню у кримінальних провадженнях стосовно подій на Майдані бракувало практичної незалежності, оскільки слідчий орган належав до того самого органу, що й особи під слідством. МДГ також вважає, що призначення деяких осіб після подій на Майдані на керівні посади в МВС сприяли втраті зовнішніх характеристик незалежності цього органу і слугували підриву віри громадськості у готовність МВС розслідувати злочини, вчинені під час Майдану.

МДГ дійшла висновку, що кількість слідчих ГПУ, задіяних протягом 2014 року у розслідуванні подій на Майдані, була вкрай недостатньою.

Крім цього, на рівні керівного складу ГПУ спостерігалася відсутність наступності у трьох аспектах. Призначення трьох різних Генеральних прокурорів протягом перших 12 місяців розслідування негативно вплинуло на розслідування, як з точки зору загального керівництва цим процесом, так і з точки зору довіри суспільства до здатності влади належним чином відреагувати на акти насильства на Майдані. Відсторонення від розслідування подій на Майдані двох його керівників мало значний негативний вплив на хід, якість та ефективність цього розслідування. Вбачається, що всі, крім одного, прокурори, які обіймали керівні посади в ГСУ ГПУ після 22 лютого 2014 року, були звільнені або усунуті від розслідування до жовтня 2014 року.

Розподіл роботи слідчих. МДГ вважає, що розподіл слідчих повноважень між ГПУ, з однієї сторони, та прокуратурою міста Києва і МВС, з іншої сторони, не є ані послідовним, ані ефективним. Крім цього, МДГ не вважає ефективним нагляд ГПУ за слідчою діяльністю прокуратури міста Києва.

Співпраця МВС з ГПУ. Співпраця з боку МВС мала ключове значення для забезпечення ефективності розслідування, що проводилось ГПУ. МДГ дійшла висновку, що позиція МВС по відношенню до ГПУ не сприяла такій співпраці, а з певних точок зору навіть перешкоджала розслідуванню. Хоча ГПУ скаржилась МВС, МДГ не переконана, що ГПУ вжила всіх необхідних заходів реагування на ці недоліки з метою забезпечення ефективної співпраці з боку МВС.

МДГ також має вагомі підстави вважати, що така позиція МВС мала істотний негативний вплив на розслідування. Показовим є приклад того, як ГПУ намагалась допитати та заарештувати співробітників «Беркуту», що підтверджує цей висновок.

Співпраця СБУ з ГПУ. Співпраця з СБУ також була важливою для ефективності розслідування ГПУ. Хоча МДГ помітила небажання з боку ГПУ розслідувати можливу відповідальність СБУ на оперативному рівні, МДГ вважає, що існують підстави вважати, що СБУ не співпрацювала належним чином з ГПУ і що це мало негативний вплив на розслідування обставин операції СБУ проти акцій протесту на Майдані.

Роль судів. МДГ дійшла висновку, що рішення Печерського районного суду – суду, до юрисдикції якого належить велика кількість проваджень, пов’язаних з подіями на Майдані, – не відповідали вимогам статей 2 і 3 Конвенції, негативним чином впливали на ефективність розслідування подій на Майдані і загалом послаблювали стримувальний вплив чинної системи правосуддя.

МДГ також серйозно занепокоєна тим, що більшій кількості співробітників «Беркуту» не було повідомлено про підозру протягом того часу, коли Генеральним прокурором був пан Ярема.

Амністія. МДГ наголошує на тому, що амністія або помилування правоохоронців, причетних до вбивств та випадків неналежного поводження, суперечитимуть зобов’язанням України щодо проведення ефективного розслідування, як того вимагають статті 2 і 3 Конвенції.

МДГ вже дійшла висновку, що відсутність слідчих дій протягом трьох місяців, коли тривали акції протесту, означає, що розслідування не розпочались своєчасно. МДГ також вважає, що суттєві недоліки у подальших розслідуваннях призвели до значного затягування розслідування насильства, що мало місце під час подій на Майдані.

На думку МДГ, у розслідуванні випадків насильства під час демонстрацій на Майдані не вдалось досягти істотного прогресу.

Попри те, що такий результат можна певною мірою пояснити складними умовами, у яких проводилися ці розслідування, МДГ вважає, що серйозні недоліки, зазначені у цьому Звіті, негативно позначились на спроможності органів влади з’ясувати обставини злочинів, вчинених під час подій на Майдані, та встановити винних осіб.

«Глибокі рани, залишені в українському суспільстві бурхливими подіями на Майдані, заживуть ще не скоро. Важливою частиною такого процесу одужання є проведення ефективного і незалежного розслідування випадків насильства. Як вже визнавалось у багатьох випадках, в Україні суспільство не має жодної впевненості в проведенні такого розслідування. Натомість існує загальне відчуття безкарності правоохоронних органів та небажання чи нездатність з боку органів розслідування притягнути до відповідальності тих, хто винний у смерті чи нанесенні тілесних ушкоджень. Як зазначається у Звіті, різні органи Ради Європи вже не раз звертали увагу на існування такого відчуття безкарності. На думку самої Ради Європи, «з безкарністю слід боротись, бо це є питання справедливості для потерпілих, попередження нових порушень та утвердження верховенства права та суспільної довіри до системи правосуддя». Саме з урахуванням необхідності сформувати чи відновити впевненість суспільства у розслідуванні подій, що відбулись на Майдані, Генеральний Секретар вперше запропонував створити МДГ», - роблять висновок експерти Ради Європи.

У своєму Звіті МДГ привернула увагу до серйозних недоліків, як структурного, так і функціонального характеру, що стосуються незалежності та ефективності розслідувань, проведених станом на цей день, і які, за висновками МДГ, не відповідають вимогам Європейської конвенції чи практиці Європейського суду. Разом з тим, МДГ також звернула увагу на зміни, що відбулись протягом останнього року з метою покращення рівня відповідності міжнародним стандартам. Основна з них – створення Управління спеціальних розслідувань в структурі ГПУ в грудні 2014 року. Цей орган, до складу якого входитимуть співробітники ГПУ, МВС та СБУ, буде займатись розслідуванням справ, пов’язаних з Майданом, та фінансових злочинів, скоєних за попередньої влади.

Створення Управління спеціальних розслідувань є бажаною подією, і схоже, що з часу його створення, вже відбувся певний прогрес в розслідуванні. Разом з тим слід зазначити, що Управління було створено лише через 10 місяців після припинення насильства на Майдані та після низки кадрових змін, що розірвали наступність серед прокурорів вищого рівня в ГПУ. Невідомо, який досвід мають слідчі та прокурори Управління, а також відкритим залишається питання про те, чи не підірве направлення до Управління співробітників МВС та СБУ незалежність його розслідувань. Залишається також з’ясувати, чи новий тристоронній підхід до розслідування буде в змозі вчасно вирішити питання відсутності співпраці та, в деяких випадках, перешкоджання розслідуванню, на які вказує Звіт і які, на думку МДГ, підірвали ефективність розслідування станом на сьогодні. У зв’язку з цим МДГ обнадіяли нещодавні висловлювання колишнього Генерального прокурора пана Яреми та Голови Управління спеціальних розслідувань пана Горбатюка про те, що робочі відносини між ГПУ та МВС зараз налагодились.

МДГ також додає упевненості більш активна позиція Верховної Ради нинішнього скликання щодо покращення якості розслідування та досягнення більш позитивних результатів після довгого періоду фактичної бездіяльності з боку законодавчого органу попереднього скликання. Це відображається в нещодавній ініціативі, проявленій Комітетами з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та з питань запобігання та протидії корупції, яка полягала в проведенні спільного засідання за участю Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ та голови СБУ. Заява Комітетів після цього спільного засідання про те, що ці три органи не змогли провести повне, своєчасне та незалежне розслідування подій на Майдані з метою притягнення до відповідальності винних осіб у відповідності до закону, є важливим визнанням суспільством недоліків розслідування, що існують на сьогодні. Критика Комітетами організації розслідування, відсутності єдиної стратегії, фрагментарного підходу до розслідування злочинів та відсутності належної комунікації та координації між різними слідчими органами співпадає з багатьма критичними зауваженнями самої МДГ. Рішення Комітетів, зокрема, рекомендувати органам влади заходи з покращення розслідування та щодо надання щомісячних звітів з інформацією про завершення досудового слідства та передачі справ до судів, є бажаною ініціативою.

Розслідування і далі стикається зі значними труднощами. Однак слід палко вірити в те, що завдяки висновкам, до яких прийшла МДГ у своєму Звіті, буде досягнуто прогресу у розслідуванні, таким чином, вселяючи впевненість громадськості у системі правосуддя і допомагаючи перегорнути цю трагічну сторінку в історії України.

З повним текстом звіту англійською мовою можна ознайомитись тут, переклад українською – тут.

Тим часом в МВС заяву глави Міжнародної дорадчої групи при Раді Європи Ніколаса Братца про те, що відомство перешкоджало розслідуванню злочинів на Майдані, назвали необгрунтованою.

Про це йдеться в заяві МВС, оприлюдненому на сайті відомства.

«Заява Ніколаса Братца про те, що нібито існують системні перешкоди з боку МВС у розслідуванні злочинів на Майдані, викликає подив.Так само, як і звинувачення в недостатньому рівні співпраці між МВС і ГПУ», - йдеться в заяві.

У МВС також запевняють, що з самого початку Міністерство виконувало виключно завдання, поставлені Генпрокуратурою.

«МВС, особливо в перші дні після повалення режиму Януковича, взяло на себе основну роботу з визначення дійових осіб і забезпечення збору і зберігання речових доказів. Разом з тим, керівництво у розслідуванні цих кримінальних проваджень здійснювалося виключно Генеральною прокуратурою України », - йдеться в заяві.