Влітку без світла? Чим загрожує вал неплатежів
Опалювальний сезон добігає кінця, але напруга в електроенергетиці лише наростає
Опалювальний сезон добігає кінця, але напруга в електроенергетиці лише наростає. Енергетики відверто заявляють: галузь на межі повного краху. Зиму пройшли без каскадних аварій завдяки теплій погоді, а от чи вдасться влітку утримати галузь в робочому стані, невідомо. Запасів вугілля на теплових електростанціях (ТЕС) залишилося на лічені дні, а грошей на його придбання немає з причини різкого падіння розрахунків.
Тому енергетики не платять шахтарям за поставлене вугілля, шахтарі третій місяць поспіль не отримують зарплату і вже погрожують страйками. «До Києва прибуде декілька тисяч шахтарів. Ми спробуємо мирно, без зброї, без каміння та палиць взяти владу в свої руки», - попередив голова «Незалежних профспілок України» Михайло Волинець.
Реагуючи на таке попередження, міністр енергетики та вугілля Володимир Демчишин пообіцяв до травня погасити борги, але з яких джерел – невідомо. Криза неплатежів в електроенергетиці набуває загрозливих розмахів – рівень оплати за відпущену споживачам електроенергію за перші два місяці року, за даними Міненерговугілля, впав до 75,4%, тоді як 2014 року платежі сягали майже 100%. А що буде, якщо тариф знову піднімуть?
Внаслідок неплатежів, електростанції лише за січень-лютий 2015 року не отримали з енергоринку оплату на суму понад 5,6 млрд грн. (дані Міненерговугілля). Враховуючи старі борги, загалом ДП «Енергоринок» винен генеруючим компаніям 20,3 млрд грн. В найгіршому становищі – теплова генерація, яка нарощує борги за вугілля, зумовлюючи голодні бунти шахтарів.
Цілком очевидно, що з квітня, після чергового підвищення вартості енергії, борги почнуть зростати пришвидшеними темпами, адже для більшості населення ціни на енергоносії та комунальні послуги вже давно не по кишені. Чергова шокова терапія в паливно-енергетичному комплексі лише погіршить розрахунки.
Даються взнаки й наслідки військової агресії на Донбасі – там не функціонують банки, тому куди вносити кошти за спожиту енергію – ніхто не знає. Найнижчі розрахунки за спожиту електроенергію в Луганській області - 35%, трохи краще в Донецькій – 65,8%, Полтавській – 67,7%, Запорізькій - 69,2%. Уряд обіцяє запровадити новий порядок відносин з окупованою територією, але про це пізніше.
Рівень напруги у стосунках влади з виробниками електроенергії та вугілля досяг апогею. Тому Кабінет Міністрів з 1-го квітня знову запровадив надзвичайні заходи в електроенергетиці терміном на один місяць – це вже шостий місяць поспіль. «Я вкрай незадоволений: продовження надзвичайного стану відображує реальний стан в енергетичному секторі. Повний бардак у розрахунках з енергетичними підприємствами. Вугілля, як завжди, немає», - гнівно заявив прем’єр-міністр Арсеній Яценюк на засіданні уряду.
Залишається лише додати, що запасів вугілля на ТЕС вистачить лише на 5 днів – загалом на кінець березня на складах було близько 893 тис тонн. Очільник уряду доручив своїм підлеглим терміново подати на розгляд Кабінету Міністрів прогнозний баланс в електроенергетиці, а також встановити, цитую, «справедливі тарифи». Прем’єр відверто натякнув, що гроші, які мали б піти на зарплату шахтарям, хтось спрямував до банку-банкрута «Київська Русь». Звісно, що за таких обставин громадські організації посилюють контроль за діями влади.
-- Літо в сутінках?
На ТЕС закінчилося вугілля. Де взяти гроші на його закупівлю? Під таким гаслом пройшов черговий форум громадської спілки «Всеукраїнська енергетична асамблея», на якому представники генеруючих компаній (за виключенням НАЕК «Енергоатом» та Укргідроенерго), Національної комісії регулювання електроенергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), ДП «Енергоринок» окреслили проблеми, без вирішення яких доведеться жити без світла, не кажучи вже про підготовку до наступного опалювального сезону. Водночас профільне міністерство шокує аналітичними викладками про реальний стан в галузі.
На тлі суцільного спаду в українській економіці, виробництво електроенергії за перші два місяці скоротилося на 13,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Це рекордне падіння за всі роки незалежності! Падіння у вугільній галузі також б`є рекорди – за перші 2 місяці видобуто лише 6,35 млн т, що на 54,5% менше порівняно з минулорічними показниками!
Скільки знадобиться вугілля для проходження осінньо-зимового максимуму в 2015-2016 роках? На які обсяги власного видобутку можуть розраховувати ТЕС, чи потрібно закуповувати вугілля, видобуте в зоні АТО, а чи знову імпортувати його з інших країн? З такими ж проблемами енергетики входили в минулий опалювальний сезон, але тепер ситуація набагато складніша.
«Для стабільного проходження наступного опалювального сезону в Україні необхідно термінового розробити загальний енергетичний баланс держави з максимальною деталізацією», - закликав енергетичних волонтерів двічі екс-міністр енергетики Іван Плачков. Цілком логічно, що влада дійсно таки повинна нарешті зрозуміти, з яким же ресурсом енергоносіїв держава планує свою діяльність.
На жаль, Україна 24 роки живе без енергетичного балансу держави, але на цей раз, схоже, ніякі молитви не допоможуть врятувати енергетику від повного руйнування. Шахтарі пропонують вугілля тепловим електростанціям, але енергетики часто відмовляються його купувати. Виходить, їхня продукція не потрібна Україні? Натомість дефіцит електроенергії вже четвертий місяць поспіль Україна покриває за рахунок імпорту з Росії. На перший погляд, це дуже змахує на державну зраду.
Але в дійсності не все так однозначно. Якщо проаналізувати економічну складову в тарифі на теплову електроенергію, а головне, зрозуміти, чому питомі витрати вугілля на її виробництво не витримують жодної критики, стане більш зрозумілою гучна заява міністра Володимира Демчишина: купувати російську електроенергію Україну змушує монополізм Ахметова!
-- Секрети монополістів щодо тарифної політики
«Монопольне становище найбільшого приватного енергетичного холдингу ДТЕК Ріната Ахметова, яке компанія використовує для досягнення надприбутків, змушує Україну до імпорту електроенергії з Росії, яка нині дуже конкурентна порівняно з пропозиціями гравців ринку теплової генерації», - заявив Володимир Демчишин.
За його даними, цитую, «ціна російської електроенергії – 80 коп за кВт.год, а тариф, який отримуватиме ДТЕК – 90 копійок. Принаймні у квітні імпорт буде істотним конкурентом ДТЕК. Холдинг Ріната Ахметова відмовляється купувати вугілля в державних шахт та розповідає про низький тариф, який для них встановлює НКРЕКП», - заявив Володимир Демчишин.
"Є обґрунтоване переконання, що собівартість видобутку вугілля на шахтах ДТЕК становить приблизно 800-900 грн за тонну. До балансу його включаємо по 1100 грн. При вартості вугілля в 1100 грн за тонну, собівартість 1 кВт. год електроенергії становить десь 70-75 коп - за умови належного завантаження потужностей ТЕС», - каже міністр.
За даними ДП «Енергоринок», в останній декаді березня теплові електростанції продавали в енергоринок свій товар по 71 коп за кВт.год, хоча в січні – майже по 83 копійки (АЕС – по 32,2 коп), а восени 2014 року – майже по 90 коп. Падіння ціни в березні - це виключення з правила. Традиційно ціна для ТЕС в більшості випадків майже втричі дорожча порівняно з електроенергією атомних електростанцій, хоча проблем у атомників – не менше, адже ядерне паливо доводиться купувати за кордоном в доларовому еквіваленті.
Ціна на теплову електроенергію на 80% залежить від паливної складової, тобто, від ціни на вугілля, якість якого – під великим запитанням. Вражає те, що питомі витрати умовного палива на виробництво однієї кВт.г електроенергії мають стійку тенденцію до зростання. Це свідчить про занадто низьку якість вугілля, та не ефективність роботи застарілих котлів ТЕС. Більш сучасні технології котлів здатні спалювати навіть відходи з териконів, тому енергетикам давно потрібно було модернізувати всю теплову генерацію України.
За даними Міненерговугілля, у січні питомі витрати умовного палива досягли 394,0 грам/кВт.г (2014 р - 388,6 г/кВт.г). Виходить, ефективність роботи ТЕС з року в рік лише погіршується, тоді як ціна енергії ТЕС за останні 15 років зросла майже вдесятеро. Чому зібрані зі споживачів кошти не пішли на модернізацію станцій? Монополісти повинні нарешті дати відповідь на це запитання.
Зростання питомих витрат лише на декілька відсотків призводить до колосальних перевитрат вугілля, що вимірюється мільйонами тонн. От де резерв для економії! Його потрібно використовувати на повну силу, а не йти шляхом чергового підвищення тарифів. Цілком справедливо заявив Володимир Демчишин: "Я думаю, що тільки конкуренція може врятувати цю ситуацію".
Для прикладу: порівняно з 2005 роком питомі витрати умовного палива зросли з грам 379,3 гу.п./кВт.г до 394 в 2015 році, тобто, майже на 4%. Це призводить до перевитрат близько 3 млн тонн вугілля щорічно! Час втрачено, а тепер до цієї стабільно-вбивчої проблеми додалися ще й військові дії на Донбасі.
-- Заблоковані рахунки?
Особливою неординарністю вирізняється ситуація на двох теплових електростанціях, що входять до складу ПАТ «Донбасенерго». Зокрема, Старобешівська ТЕС працює на окупованій території в Донецькій області, але всю вироблену електроенергію станція віддає в єдину енергосистему України.
І хоча рахунки «Донбасенерго» давно перереєстровані на підконтрольній Україні території, на вимогу НКРЕКП оплату за поставлену продукцію станція не отримує – кошти нараховуються, але вони «заморожені» на рахунках ДП «Енергоринок». Якщо уряд спільно з парламентом не внесуть зміни в роботу оптового енергоринку України, Слов’янська та Старобешівська станції можуть зупинитися, - вважає заступник директора ПАТ «Донбасенерго» Артем Горянін.
«Не зважаючи на те, що Старобешівська ТЕС віддає в єдиний енергоринок України всю вироблену продукцію, нашій компанії заборгували понад 500 млн грн. Нам не заплатили за лютий, березень, і в квітні також не платять, хоча наша компанія зареєстрована в Києві, всі наші рахунки, а також рахунки наших контрагентів знаходяться на підконтрольній Україні території», - повідомив Артем Горянін.
Працівники станції вчасно не отримують заробітну плату, відсутні кошти на придбання вугілля, запасів якого залишилося на п’ять днів. А все тому, що у листопаді минулого року Президент своїм Указом №875/2014 запровадив рішення Ради Нацбезпеки і оборони України (РНБОУ) «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях». Але «стабілізацію» спотворили до такої міри, що тепер станції на межі зупинки.
Суттєві проблеми відчуває і Слов’янська ТЕС, роботу якої відновили наприкінці березня після тривалого ремонту внаслідок бомбардування станції. «Станція працює лише тиждень. Для нормальної роботи двокорпусного енергоблоку станції потужністю 800 МВт місячна потреба в антрациті становить 200-220 тис т. Трохи більше – 250-300 тис т потрібно для місячної роботи 3-4-х енергоблоків Старобешівської ТЕС. Вже вирішені проблеми з постачанням антрациту залізничною колією з зони АТО, але через заблоковані рахунки процес гальмується», - повідомив заступник комерційного директора «Донбасенерго» Володимир Єгоров.
Поки що компанія «Донбасенерго» отримує кошти лише за продукцію Слов’янської ТЕС, але їх не вистачає, адже доводиться платити повну суму податків до державного бюджету за обидві ТЕС, а також гасити борги Ощадбанку. Тому проблеми з оплатою антрациту вирішуються з запізненням.
«В минулі роки, коли запаси скорочувалися до 10 днів, це вважалося неприпустимим, адже станція може зупинитися. Так можна втратити персонал, а це не клерки, які сидять в кабінетах. Технічний персонал потрібно готувати понад 10 років», - говорить Володимир Єгоров.
Відомо, що на складах державних копалень на окупованій території Донецької та Луганської областей знаходиться 3 млн т видобутого антрациту. Заступник Міненерговугілля Ігор Діденко запевнив пресу, що в квітні звідти планується вивезти 0,5 млн т. «Вивозитимуть вугілля лише з державних шахт в зоні АТО відновленими залізничними коліями. Контролюватимуть контракти СБУ та інші відповідні органи. Повірте, терористам гроші не підуть», - запевнив Ігор Діденко.
Відомо, що вугілля вже почали постачати на Слов’янську ТЕС – щодоби по 3-4 тис тонн, причому, шахти відвантажують вугілля, не чекаючи оплати.
Розташована на окупованій території Зуєвська ТЕС також отримує вугілля газової групи, але вже з підконтрольної Україні території. «Нині вугілля постачають в обидві сторони. Залізницю в Дебальцево планують відновити за два тижні, але є й інші - обхідні - залізничні колії. Контроль за постачанням вугілля на електростанції здійснюють військові – вони фіксують, які обсяги вугілля завезено та на яку станцію», - повідомив Артем Горянін.
-- Регіональний енергоринок в зоні АТО
Необхідність врегулювання взаємовідносин з окупованими територіями Донецької та Луганської областей усвідомлюють й у владних кабінетах. За даними члена НКРЕКП Володимира Євдокимова, найближчим часом буде запроваджено окремий порядок роботи енергоринку в зоні АТО.
Відповідні пропозиції НКРЕКП обіцяє подати до Кабінету Міністрів та Верховної Ради. «В середині березня в парламент подано і зареєстровано законопроект №2375 про внесення змін в Закон України «Про електроенергетику» щодо особливостей регулювання відносин в енергетиці на території проведення АТО. Депутати повинні проголосувати за зміни в роботі енергоринку. Лише тоді ми зможемо виписати нові правила роботи на енергоринку, що дозволить розпочати підготовку до наступного опалювального сезону», - повідомив Володимир Євдокимов.
Представник державного регулятора запевнив, що в НКРЕ є повне розуміння того, як збалансувати роботу теплових електростанцій, тобто, визначити, джерела поставок вугілля – скільки доведеться імпортувати, а скільки потрібно буде вугілля власного видобутку.
«Ці питання дискутуються, але рішення ще не ухвалено. НКРЕКП вимагає від генеруючих компаній надати обґрунтовані розрахунки собівартості продукції. Не зрозуміло, чому енергетичні компанії декларували ціну українського вугілля 850 грн за тонну, а нині – 1500-1800 грн? Не знаючи, з яких джерел здійснюватимуться поставки вугілля та за якою ціною, Комісія не може планувати енергобаланс», - повідомив Володимир Євдокимов.
Він переконаний, що підвищення тарифу на електроенергію для ТЕС не покращить ситуацію із забезпечення паливом. «Яким би не був тариф для теплових компаній - 1,2 грн чи 1,5 грн за кВт-год, вугілля все одно не буде. Комісія не може безкінечно підвищувати тарифи, адже це ударить по кінцевому споживачеві. Потрібно знайти таку ціну, яка б влаштовувала всіх учасників енергоринку і не впливала на споживача», - наголосив Володимир Євдокимов.
Якщо ціна вугілля дійсно таки сягне 1500 грн за тонну, то, на думку представників теплових електростанцій, тариф на електроенергію необхідно збільшити до 1,2 грн за кВт-год, тобто, майже на 50%. Якщо це станеться, обсяги неплатежів на енергоринку встановлять нові рекорди.
-- Ринкові перетворення безнадійно відстали
Якою ж в дійсності повинна бути ціна на електроенергію для всіх учасників енергоринку України? Ринковою. Так вважає колишній заступник міністра енерговугілля Вадим Уліда.
«Є два підходи до формування тарифу. Перший - затратний, він формується виходячи із собівартості плюс норма прибутку. Другий - ринковий, де ціна визначається попитом та пропозицією.
Перший варіант використовується зараз, він непрозорий і стимулює до збільшення витрат, що й відбувається весь час в енергетиці. Наслідок - постійне збільшення цін для споживачів, відсутність стимулів до модернізації та зменшення витрат, гарантує надприбутки монополій.
Другий варіант - ринковий, випробуваний в більшості розвинених країн. Товар має коштувати стільки, скільки за нього готовий заплатити покупець, який має СВОБОДУ ВИБОРУ де і в кого цей товар можна купити.
Всі інші складні пояснення про особливості української реальності - від лукавого. На жаль, в існуючих умовах регулювання українського енергоринку, ринкові механізми не працюють. Жодна з цін на ньому не відображає реальної вартості та є в значній мірі штучною. Це шлях, що не має розвитку.
Критично важливо зараз впровадити реформу енергоринку і відійти від ручного встановлення цін. Є закон, що розробив ДТЕК - його треба доопрацювати (концепція змін була презентована влітку на засіданні відповідної групи в Міненерговугілля) і впроваджувати.
Але з огляду на те, що всі терміни там вже прострочені (впровадження електронних аукціонів, ринку, системних послуг та інше), а також необхідно запровадити зміни, пов'язані з АТО, потрібно переглянути план дій на перехідний період», - наголошує Вадим Уліда.
Варто нагадати, що йдеться про Закон, ухвалений Верховною Радою 24 жовтня 2013 року, спрямований на запровадження нових правил функціонування внутрішнього ринку електроенергії. Це зумовлено тим, що Україна зобов’язалась реалізувати одну з ключових Директив ЄС про лібералізацію оптового ринку електроенергії, адже запроваджений в 90-х роках ринок за принципом єдиного казана давно став гальмом для розвитку енергетичних підприємств. Але це вже тема іншої розмови.