Смакуйте у вересні. Що дасть новий закон про харчову безпеку?

20 вересня набудуть чинності окремі положення Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Фахівці називають його євроінтеграційним, бо за стандартами безпечності харчових продуктів, які запроваджуються, він наближує Україну до Європи. Закон містить чимало новацій, які торкаються виробників харчових продуктів, їх переробників і реалізаторів. А головне – він запроваджує систему контролю безпечності харчових продуктів на всіх етапах від виробництва до реалізації.

-- Історія питання

Зобов'язання щодо забезпечення харчової безпеки на рівні світових стандартів Україна взяла на себе ще рік тому, коли Верховна Рада проголосувала за законопроект № 4179 а, який стосується гармонізації законодавства України та Європейського Союзу у цій сфері. Зазначений документ передбачає введення в Україні європейської моделі системи гарантування безпеки і якості продуктів харчування, що базується на процедурах HACCP.

Єдиним контролюючим органом в сфері безпеки харчових продуктів в Україні, відповідно до закону, буде Державна служба з питань безпеки харчових продуктів, яку утворили на базі ветеринарної і фітосанітарної служби, інспекції із захисту прав споживачів, та санепідемслужби. Час початку роботи служби - 20 вересня - теж обрали не випадково - разом зі вступом в силу окремих положень закону.

«На сьогоднішній день служба ще не почала повноцінну роботу. Штат ще не сформований, ми тільки закінчили погодження нашого положення зі всіма зацікавленими міністерствами, тому що структурні підрозділи, які переходять до нової служби були раніше у підпорядкуванні міністерств аграрної політики, охорони здоров’я, економіки, фінансів», - пояснює у розмові з «Главкомом» перший заступник голови новоствореної служби Сергій Мельничук.

Цим законом встановлюється принципово новий підхід до забезпечення безпечності харчових продуктів. В держслужбі розповідають, що основна відповідальність за безпечність харчових продуктів покладається на виробників, а контроль держави спрямований не на готовий продукт, а на виробництво та обіг. «Служба власне створюється під цей новий закон. Тому що основна ідея цього закону - прослідкувати весь шлях продукції, а ми зможемо об’єднати всі інструмент, які зроблять це можливим», - зазначає Мельничук.

{1-}

«Будь-яка людина з системи, знаючи, як це працює, зможе так замаскувати свій продукт, що жодна перевірка не знайде якихось порушень. Тому, гарантує і несе відповідальність виробник. А держава лише забезпечує комунікаційний місток між виробником і споживачем, - пояснює заступник голови держслужби Сергій Мельничук. – Буде контроль за тим, щоб виробник пропонував саме ту продукцію, яку декларує перед тим державному органу, а споживач, відповідно, має бути впевнений, що заплатив кошти дійсно за ту продукцію, яка варта цих грошей».

-- Гарантії для споживача

Закон, за словами експертів, посилює захист споживачів. Спеціалісти акцентують увагу, що мова йде саме про безпечність, якість - це вже інша характеристика харчового продукту. Небезпечним може бути продукт, який містить в собі негативні фактори і компоненти, які зможуть призвести до погіршення стану здоров’я або спричинити смерть людини. «До них відносяться важкі металі, радіонукліди, пестициди. Ці показники стосуються характеристики продукту з позиції безпечності. Натомість кислотний, вітамінний і мінеральний склад вказують на якість продукту. Якщо продукт містить якогось вітаміну на 20% менше, то на життя людини це ніяк не вплине. Це вплине на характеристику цього продукту», - пояснює заступник голови служби.

В Європі поширеною є думка, що продукт, який потрапив на стіл споживачу має бути стовідсотково безпечним, а за якість треба платити. «Чим більше якісний продукт, тим дорожче він коштуватиме, - пояснює Сергій Мельничук. – Тому що на виробництво якісного продукту було затрачено більше коштів. Наприклад, хтось споживає обезжирене молоко, а хтось навпаки любить цільне. Обидва види молока безпечні, але якісно будуть відрізнятися. Споживач зможе обирати». Однією із задач новоствореної служби буде як раз гарантувати, щоб виробник під виглядом цільного молока не продавав знежирене.

«В американських супермаркетах завжди є широкий вибір курятини, - наводить ще один приклад Мельничук. - Є, скажімо, сім різних видів курки, і, відповідно, сім різних цін. На етикетці позначена інформація, в яких умовах утримувалася тварина. Найдешевшою буде курка, яку тримали в клітці в закритому приміщенні, найдорожчою та, що гуляла по двору і клювала травичку».

-- Продукти низької якості не зникнуть

«Колись ми розробляли мінімальний перелік показників якості продукції, - коментує Мельничук. - Якщо брати, наприклад, продукцію м’ясного походження, то є ковбаса, яка містить м’ясних продуктів лише 25%. Така продукція має право на життя. Якщо вона безпечна, і виробник попередньо декларує, що ковбаса містить всього 25% м’яса, а все інше – соя або якась крупа, то він має виставляти на неї відповідну ціну, а не як за кілограм справжнього м’яса».

Водночас за появу на ринку небезпечного харчового продукту передбачені штрафи. Згідно з новим законом, вони значно збільшуються у порівнянні з чинними. Встановлення суттєвих штрафів є дієвим рішенням, яке вже не один рік доводить свою ефективність у розвинутих країнах світу. Так, у Канаді штраф за порушення вимог до безпечності харчових продуктів може становити від $250 тис. до $5 млн. Хоча в Державній службі з питань безпеки харчових продуктів сподіваються на саморегуляцію системи.

«Один американський виробник мав велику ферму і вирощував столовий виноград. Після аномального в період збору дощу постала загроза грибкової інфекції. Було два варіанти. Перший – обробити виноград пестицидами і перевести із розряду столового в технічний, що і мав зробити виробник. Він обрав інший варіант, який полягав в тому, щоб виноград хімічно обробити, але випустити під виглядом столового, - згадує Мельничук випадок, який стався в Каліфорнії п’ять років тому. - Виробник приховав від держави, що обробляв виноград хімією і задекларував його як столовий. Хімічний препарат убив грибок, але структура пестициду не перейшла в безпечну форму. Як наслідок отруїлося 12 людей».

Випадок, на який в Україні ніхто б не звернув уваги, в США призвів до того, що виробник втратив свій бізнес. «Постраждалі звернулись в лікарню з харчовим отруєнням. З’ясувалося, що всі їли виноград, куплений в одній мережі супермаркетів, - продовжує Мельничук. – Міністерство охорони здоров’я попереджає відповідну державну службу про небезпечний випадок. Дослідження винограду дійсно показує, що залишки пестицидів перевищували максимально можливі показники. Після того, як встановили, що продукція небезпечна, все було знято з полиць супермаркету», - розказав він. Далі інформація просочилася в ЗМІ. Наступного дня страхова компанія відкликає у виробника поліс, компанія, яка возила його продукцію на склади супермаркетів відмовляється з ним працювати, у нього повністю зупиняється господарство.

-- Переваги для виробників

Деякі представники бізнесу, дізнавшись, що нові правила потребуватимуть від них більш сумлінного підходу до своєї діяльності та жорсткішої відповідальності, почали сіяти паніку, що запровадження європейських вимог стане занадто обтяжливим для них. Однак, як зазначають експерти, практика застосування цих процедур в європейських країнах, в США, в Канаді, в Австралії довела їх ефективність.

Якщо говорити про пряме спрощення для бізнесу, то воно стосується як державного контролю, так і дозвільних процедур. За новим законом, контроль за безпечністю харчових продуктів здійснюватиме лише один державний орган. Відповідно, зменшиться кількість візитів перевіряльників. Періодичність проведення державного контролю ґрунтуватиметься на ризик-орієнтованому підході. Це означає, що у разі дотримання підприємством вимог законодавства його перевірятимуть рідше. А якщо під час проведення державного контролю за оцінкою державного інспектора існує підозра, що харчовий продукт є небезпечним, він направляється в лабораторію для досліджень, за результатами яких служба приймає рішення щодо подальшої долі продукту. Отже, державний орган отримує можливість приділяти більше уваги проблемним підприємствам.

«Держава вибірково контролює виробників, які виходять на ринок з новою продукцією. Державний орган звертається до нього і просить довести, що продукція, яку він пропонує, відповідає заявленим характеристикам. Планові перевірки залишаться, але будуть переведені у якісно новий формат, а не звичайного тиску і пригнічення виробника», - обіцяє Мельничук.

Ще одним нововведенням, яке принесе полегшення бізнесу, є включення до нового закону цілого розділу, присвяченого загальним вимогам до гігієни при поводженні з харчовими продуктами. Виробникові не обов’язково наново переобладнувати приміщення для обробки харчових продуктів, якщо воно відповідає прописаним у законі вимогам. Якщо оператор ринку, все ж таки планує зробити ремонт на виробництві, не пізніше ніж за місяць повинен сповістити про це державного інспектора.

Нові гігієнічні вимоги, які є однаковими для всіх виробництв, замінюють величезну кількість санітарно-ветеринарних правил до виробництва харчових продуктів, частина з яких датована ще минулим століттям. Так, для стін та підлоги приміщень, в яких обробляються та переробляються харчові продукти, повинні використовуватись непроникаючі, непоглинаючі, нетоксичні та придатні до миття матеріали, або інші матеріали, які забезпечують можливість дотримання належного рівня гігієнічних вимог до харчових продуктів. А всі поверхні, що контактують з харчовими продуктами, мають бути зроблені з гладких, нержавіючих, нетоксичних, придатних до миття матеріалів.

-- Превенція замість покарання

На думку Сергія Мельничука, запровадження превентивного підходу до контролю замість необхідності боротися з наслідками – це ще одна кардинальна зміна системи. «Наша задача - не робити універсального солдата, який буде на всі випадки життя. Він буде виконувати ще одну важливу функцію - не тільки покарання, а й попередження. Треба максимально зменшити вплив людського фактора під час проведення інспекцій, щоб людина взагалі не мала жодних можливостей своїми діями вплинути на результат перевірки», - прокоментував заступник голови роботу майбутніх інспекторів служби.

Законом передбачається значний перехідний період для виробників. Наприклад, виробники соків та цукерок стандарти НАССР мають бути запроваджені до 2018 року, а власники всіх малих підприємств - до 2019 року. Низка виключень або можливість запровадити спрощений НАССР передбачена для закладів роздрібної торгівлі, закладів громадського харчування, кондитерських, пекарень. Тобто оператори ринку мають час, аби належним чином підготуватися.

В законі спрощуються умови отримання експлуатаційного дозволу. Його отримують підприємці, які займаються виробництвом та зберіганням харчових продуктів тваринного походження. Проте в законі передбачений цілий ряд випадків, коли дозвіл отримувати не потрібно. Це стосується операторів ринку, які займаються первинним виробництвом, транспортуванням, зберіганням, продажем харчових продуктів, які не потребують дотримання температурного режиму та можуть зберігатися при температурі вище 10 °C, залишаючись придатними для споживання людиною. Також цей обов’язок не поширюється на заклади громадського харчування, роздрібної торгівлі і підприємства, які працюють виключно з продуктами рослинного походження.

Своєрідним проривом на шляху до європейських стандартів безпечності харчових продуктів є підписаний президентом закон «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин», навколо якого напередодні точилися суперечки. Українські ЗМІ писали, що Мінфін вимагав накласти вето на закон, прийнятий парламентом ще 15 липня. Він, зокрема, зобов’язує власників сільськогосподарських тварин подавати для реєстрації дані про них, їх розведення та утримання, а також переміщення, забій, утилізацію та загибель. Цей крок дає можливість відслідковувати подальшу реалізацію продуктів тваринного походження. Так, новий закон забороняє здійснювати забій свійських копитних тварин, диких ссавців, вирощених на фермі, а також забій свійської птиці та кролів не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл. А з січня 2025 року продукти, отримані в результаті забою не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл, можуть використовуватися виключно для власного споживання або реалізації в межах 50 кілометрів від місця забою.

В той же час, усі тварини підлягають обов’язковому державному контролю після забою, включаючи тварин вимушеного забою та диких тварин, забитих під час полювання. Державний інспектор, відповідно до закону, може вибірково проводити також і дозабійне інспектування здорових і хворих свійських тварин, якщо це передбачено щорічним планом державного контролю. Іншими словами, власник корови у разі подальшої реалізації м’яса, повинен забезпечити державному органу доступ до інспектування тварини перед та після забою. У випадку, коли тварини призначені для власного споживання, державний контроль не обов’язковий.

В Державній службі переконані, набрання чинності закону про ідентифікацію тварин – важливий крок в цілому для держави, яка взяла на себе певні зобов’язання в галузі санітарних та фітосанітарних заходів. «Звідси все починається, тварина отримує свій власний код. Ми зможемо по коду з’ясувати, чим тварина годувалась та в яких умовах утримувалася. Ідентифікація переплетена з проблемою забезпечення здоров’я тварин. Ветеринар не зможе зробити щеплення чи профілактичні заходи тварині, яка не ідентифікована», - коментує Сергій Мельничук.

Для того, щоб нова система запрацювала, гарантуючи кращий захист споживачу та підтримуючи розвиток харчового бізнесу в Україні, необхідно забезпечити імплементацію цього закону. Виникає питання, як саме держава збирається забезпечувати контроль за обігом продуктів на всіх етапах виробництва, як-то кажуть, від лану до столу. Для цього законом передбачено обов’язкове забезпечення операторами ринку простежуваності за принципом «крок назад, крок вперед». Підприємство у будь-який час повинно мати точну інформацію про те, звідки воно отримало сировину чи харчовий продукт і куди його було направлено з підприємства. Підприємці повинні бути здатні надати інформацію про операторів ринку, які постачають їм харчові продукти та інші здійснюють інші дії, а також застосовувати такі системи простежуваності, що забезпечують доступ до інформації за принципом «крок назад, крок вперед» на запит контролюючого органу. Така інформація повинна зберігатися протягом шести місяців після кінцевої дати продажу харчового продукту, нанесеної на маркуванні.

В держслужбі підкреслюють, що всі нововведення запроваджуються, в першу чергу, для захисту інтересів споживача, саме тому він має мати прямий доступ до інформації про всі етапи виробництва продуктів. Для цього пропонують скористатися досвідом європейців: «Споживач фотографує QR-код, зазначений на упаковці, моментально завантажується сторінка виробника, де можна прочитати всю інформацію про продукт. Буде відповідний реєстр виробників і всіх представлених продуктів. Така система може реально запрацювати в Україні вже через три роки», - переконаний заступник голови служби Мельничук.

Дивіться також: Самые распространённые мифы о правильном питании, в которые не стоит верить