Конституція на крові: як Рада змінювала Основний закон

«Кривавий понеділок» під Радою призвів до смерті нацгвардійця. В результаті сутичок з правоохоронцями більше 30 людей, серед яких і журналісти, були поранені. Такий сухий підсумок дня голосування у парламенті за президентський проект змін до Конституції. 265 голосами за необхідних 226 депутати підтримали в цілому у першому читанні президентський законопроект №2217а/П1 Про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади.

Голосування розділило парламент на два нерівні табори. Зрозуміти, що голосів для позитивного рішення вистачає було неважко. Депутати, які підтримують президентський законопроект не приховували цього. Інші в кращому випадку просили почекати, а в гіршому казали, що не знають думок навіть соратників по фракції. Тому невідомим було не це, а те, чи вдасться депутатам фізично зайти до зали і проголосувати, бо ще напередодні Радикальна партія Ляшка обіцяла зробити все, аби заблокувати трибуну і не дати провести зміни до Конституції. Але про все по порядку.

Починався день хоч напружено, але мирно. Із самого ранку перед будівлею Верховної Ради зібралося декілька тисяч громадян з прапорами «Свободи», Радикальної партії і партії «УКРОП». На трьох окремих сценах політики і їх прибічники пояснювали своїм виборцям, чому в жодному разі не можна підтримувати зміни до Конституції у редакції, поданій до парламенту. «Ми на порозі реваншу, диктатури» - мовив лідер «Свободи» Олег Тягнибок, цитуючи пропоновані зміни до Основного закону: «Держава гарантує недопущення кримінального переслідування, протягування до відповідальності… та покарання осіб, учасників подій на території Донецької і Луганської областей. Це амністія всім цим гіркіним, моторолам, Гіві і іншим, всім цим московським прихвосням, найманцям!...». На запитання «Главкому», як діятиме партія в разі підтримки парламентською більшістю змін до Конституції позафракційний нардеп, «свободівець» Андрій Іллєнко відмовився розповідати про план. «Ми доєднаємося до блокування (трибуни представниками Радикальної партії Олега Ляшка). Але давати прогноз як діятимемо, я не буду», - сказав Іллєнко. Тоді ще ніхто не знав, що «свободівці» стануть одними із учасників майбутніх сутичок.

Напруження відчувалось не тільки на вулиці, але і в Раді. О 10:30, за півгодини до початку засідання депутати раптом з’ясували, що усі двері до зали зачинені зсередини представниками Радикальної партії. - Зачинено? - поцікавився «Главком» у Семена Семенченка. - Так, представляєте. Військовий заколот. Думаю, там або патріоти, або інші патріоти, - жартує він. – Що, зачинено? – підійшов його колега Борислав Береза. - От бачите, зачинилися, не пускають, - посміхнувсь депутат. – Вони (Радикальна партія) використали єдиний законний метод, щоб з ними почали діалог… , - сказав народний обранець, підтримуючи ініціаторів блокування трибуни Ради. «Доцільніше було б узгодити дії тих, хто виступає проти цього варіанту змін до Конституції. Але вочевидь вони (Радикальна партія) втілили якесь партійне рішення, а не спільні дії», - поскаржився Береза. Позафракційний Сергій Міщенко згадав, що востаннє подібним чином Раду блокували ще під час пролонгації перебування Чорноморського флоту, а також за спікера Мороза, коли «він здав демократичні сили і приєднався до Партії регіонів». «Блокування – це елементарна річ, відпрацьована роками. Зсередини на двері одягаються цепи і ви не відкриєте», - пояснив Міщенко. Цікаво, що у цей же час не тільки депутати не могли потрапити на свої робочі місця, а і журналісти, оскільки був зачинений балкон на третьому поверсі. «Давайте я зараз зайду до Зайчука (керівник Апарату Верховної Ради) і з’ясую», - запропонував вирішення проблеми нардеп Володимир Парасюк. «Я не знав, що так (зачинено балкон), але поговорив з керівником апарату Ради, сказав, щоб відкрили», - за кілька хвилин доповів про вирішення проблеми один із лідерів фракції «Самопоміч» Олег Березюк.

За хвилин 20 одні двері до зали засідань і балкон все ж відчинили і депутати почали заходити на свої робочі місця. Але до роботи ніхто не поспішав. Перший заступник голови Верховної Ради Андрій Парубій із заблокованої трибуни оголосив перерву до 12:00. До цього часу тривала нарада у спікера Володимира Гройсмана. «Зараз я був у кабінеті Гройсмана. Там прем’єр-міністр, там президент, там лідери фракцій коаліції. Фракція Радикальної партії за зміни до Конституції голосувати не буде, ми зараз блокуємо президію», - сказав Ляшко, який вийшов до журналістів у кулуари, відволікшись від блокування. Та схоже, президента в Раді побачив тільки він. – У Гройсмана зібралися прем’єр-міністр країни і керівник фракції БПП. Президента я там не бачив, - каже один з лідерів «Самопомочі» Олег Березюк. Не побачив президента і перший заступник голови фракції БПП Ігор Кононенко. «Президента сьогодні немає», - сказав він, і повідомив ледь не сенсаційну новину про нібито домовленості з Ляшком щодо розблокування трибуни. - На засіданні у спікера Ляшко обіцяв, що він не буде перешкоджати керівництву Верховної Ради зайти в президію і працювати, хоча його люди залишатимуться в президії. Натомість сам Ляшко, перебуваючи в метрі від Кононенка, категорично все спростував. - Нехай мені в очі скаже про те, що ми домовилися про розблокування трибуни. Це не відповідає дійсності! – заявив головний радикал країни.

Тим часом у кулуарах депутати пояснювали, чому вони за, чи проти змін до Конституції. «Запорука всіх реформ – мир. Для того і треба зміни до Конституції, які хоч і неідеальні. Місцеві вибори потрібно провести всюди, де тільки можливо, а потім все інше…», - висловив позицію «Опозиційного блоку» заступник голови фракції цієї партії Сергій Льовочкін.

Незважаючи на те, що, за словами більшості опитаних «Главкомом» депутатів, голосів для позитивного голосування в Раді вистачає, засідання все не починалося. Лідер фракції БПП Юрій Луценко пояснив це тим, що «блокування президії грає на руку ворогам України, які будуть говорити про безлади і протистояння в середині Верховної Ради». Вочевидь, подолавши страх від ворогів, через кілька хвилин спікер Володимир Гройсман все ж відкрив позачергове засідання парламенту. Але зробив це він не зі свого місця, а з трибуни, адже на місці спікера і його заступників всілися депутати-радикали. Вони увімкнули сирену, гучномовець і під крики «Ганьба!» заважали виступаючим.

І якщо самого Володимира Борисовича було чутно, то виступаючого з місця представника президента в Раді Степана Кубіва – ні. Власне, «ляшківці» заглушали усіх, хто не підтримує їх позицію. Інша річ – власна фракція. Слово попросив Юрій Шухевич. Досвідчений політик наголосив на неприпустимості змін до Конституції в умовах війни, чим викликав оплески своїх соратників. «Вони (Донбас) матимуть право на особливі економічні взаємини із сусідніми регіонами Росії. Так слухайте, можливо вони посольство своє завтра тут будуть відкривати?» – навіть не намагався знизити градус напруги в Раді Шухевич, моделюючи можливі наслідки впровадження особливостей місцевого самоврядування на окремих територіях Донбасу, що передбачене змінами до Конституції. Син славетного головнокомандуючого УПА, відчуваючи підтримку соратників, пішов ще далі в заявах і процитував… Володимира Леніна: «Раб, не осознающий своего рабского состояния, — это просто раб. Раб, осознающий свое рабское состояние и борющийся с ним, – это революционер. Раб, осознающий свое рабское состояние и восхищающийся благостью своего господина, — холоп, хам».

Потім слово взяв Олег Березюк. Для більшого переконання своєї промови він також процитував класика, але не росіянина, а француза Жан-Жака Руссо, бо «сьогодні в почоті французи»: «…Вибір моменту для зміни Конституції є однією з найбільш надійних ознак, за якою можна відрізнити роботу законодавця від роботи тирана», - сказав політик, викликавши ще одну хвилю оплесків. Один із лідерів БПП Юрій Луценко спробував прорватися крізь глушіння «радикалів» і переконати колег підтримати законопроект. В своїх переконаннях він також вдався до красномовства і процитував Оксану Забужко про хворих «спинно-мозковим большевизмом». Мовляв, Україна при нинішній Конституції – це УРСР, і саме позбавити країну радянського минулого вимагав Майдан. А от Володимир Гройсман згадав своє минуле на Вінниччині. Мовляв, за 24 роки в країні не було створено таку систему врядування, за якої влада б повністю належала українському народові. «І я переконаний, що це історичне рішення ми маємо можливість прийняти сьогодні», - наголосив на доленосності голосування спікер Ради.

Слово дійшло до Тимошенко. На думку Юлії Володимирівни, зміна до Основного закону в нинішніх умовах тільки роз’єднує країну. «Конституція, яка має прийматися у консенсусі нації і еліт, приймається у повному розбраті, коли люди, які стояли на Майдані, кричать в очі один одному «Ганьба!», - із сумом констатувала вона. Лідер «Батьківщини» згадала і Конституційний суд. Мовляв, схвалили в Конституційному суді проект Основного закону ті, які віддали свого часу диктаторські повноваження Януковичу. «А ті, які є совістю Конституційного суду, написали окрему думку, яку нам (текст якої) навіть не роздали у залі», - поскаржилася Тимошенко.

Цікаво, що сьогодні уся фракція «Батьківщини» одноголосно проголосувала проти президентського проекту змін до Конституції. Але 16 липня під час голосування за направлення проекту змін до Основного закону в Конституційний суд одинадцятеро «тимошенківців» проголосували «за», при цьому сама Юлія Володимирівна була відсутня. Подібна ситуація із «Самопоміччю». Якщо тоді тільки Ганна Гопко натиснула конпку «за», то сьогодні компанію їй склали Кишкар, Пташник, Єднак і Кривенко. За це депутатів виключили з лав фракції одразу по завершення засідання Ради. Примітно також, що за зміни до Конституції не проголосували 40 депутатів з БПП і Народного фронту.

Отже у першому читанні підтримку проекту змін до Основного закону висловили 265 народних депутатів, проти проголосували 87, утрималися 5, не голосували – 11. Як кажуть народні обранці, наступний етап конституційних перетворень, голосування у другому читанні очікується у грудні. Але тоді ініціаторам змін до Основного закону для втілення змін в життя, потрібно буде зібрати 300 голосів. Чи вдасться їх знайти на тлі того, як відбувалося нинішня голосування – питання відкрите. Тим більше якщо врахувати, що кількість депутатів, які проголосували за направлення проекту змін до Основного закону трохи більше місяця тому на 23 є меншою за тих, які підтримали цей проект у першому читанні сьогодні.

-- Кривавий протест

Результати голосування стали відомі протестувальникам, що призвело до бійки з правоохоронцями.

Люди розламали портрети із зображеннями загиблих бійців АТО на кийки і почали гамселити ними силовиків. Хтось кинув вибухівку, яку міністр Аваков назвав бойовою гранатою. Хто був ініціатором – розбереться слідство, але наслідки сутичок більш ніж трагічні. Станом на 20:00 одна людина загинула, більше 30 поранено. «Загинув боєць Нацгвардії. Осколочне поранення в серце», - написав міністр МВС Арсен Аваков на своїй сторінці у соцмережі Facebook. «Там все серйозно, близько 15 правоохоронців протестувальники просто взяли і витягли з колон», - розповів один із охоронців Ради, показуючи журналістам шлях до чорного ходу, на вихід з приміщення Ради. Справа в тому, що з початком силового протистояння співробітники охорони парламенту зачинили усі двері на вихід, направляючи усіх, хто захотів вийти, до чорного ходу.

Правоохоронці уже затримали підозрюваного у вбивстві. Ним виявився «свободівець» Ігор Гуменюк. «Затриманий використовував гранату типу РГО. Одна граната була при ньому при затриманні, іншу він кинув. Зізнався в цьому. І чека від гранати була у нього», - повідомив Аваков, який прямо обвинувачив лідера «Свободи» Олега Тягнибока у тому, що відбулося під Радою. Між тим, у «Свободі» свою причетність до трагедії відкидають. В інтерв’ю «Главкому» свою версію подій виклав член «Свободи» Ігор Мірошниченко, який разом із соратниками виступав на імпровізованій протестній сцені біля Ради. За його словами, сутички почали силовики. Між тим, Олег Тягнибок пояснив початок протистояння тим, що правоохоронці почали наступати на плакати із зображенням героїв, які загинули на Донбасі. Тим часом прокуратура Києві порушила кримінальну справу щодо подій під Радою по чотирьох статтях. А прем’єр і президент уже виступили із заявами, в яких засудили кровопролиття в столиці. Глава держави, зокрема, назвав події під Радою «Ударом в спину».

Подробный фоторепортаж смотрите тут

Заглавное фото: Святослав Хоменко, Facebook