План Б: як у кандидата в мери Берези виявилося 2 паспорти

За тиждень до місцевих виборів стало відомо, що проти одного з кандидатів у мери Києва Борислава Берези Генпрокуратура відкрила кримінальне провадження за виготовлення та використання завідомо підробленого документа. Щодо цієї справи суд нещодавно надав дозвіл слідчому ГПУ ознайомитися з оригіналами документів.

Інформація про підробку документів Бориславом Березою може стати кінцем яскравої кар’єри політика.

Кореспондентові INSIDER місяць тому стало відомо про цю приховану кандидатом інформацію. І це не єдине запитання до Берези.

Але почнемо таки з ізраїльського паспорта. Як відомо, на початку 1990-х років Береза репатріювався в Ізраїль, згодом повернувся в Україну. Парламентарій не міг не отримати ізраїльське громадянство. Нещодавно він заявляв про відсутність юридичного зв’язку з Ізраїлем.

Однак є копія витягу з реєстру Ізраїлю, що підтверджує наявність у Борислава Берези, а точніше Борислава Бляхера-Берези зазначеного громадянства. На наше запитання, чи відповідає це дійсності, Береза заперечив наявність іншого паспорта. Щоб розвіяти всі сумніви, нардеп мав би надати документи про відмову від громадянства цієї близькосхідної країни.

Звісно, можна заперечити, мовляв, Борислав Юхимович Береза та Борислав Юхимович Бляхер-Береза – це дві різні особи. Але і щодо цього аргумент є пояснення. За нашими даними, український паспорт 2006 року виданий на ім’я Борислава Бляхера-Берези. Наступний паспорт – 2009 року – вже на ім'я Борислав Береза.

Між тим, у 2008 році тоді ще нікому не відомий Береза придбав будинок на 91,2 кв. м, що підтверджують дані в його декларації.

Витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно деталізує - покупка була здійснена Бориславом Юхимовичем Бляхером-Березою 22 липня 2008 року. До речі, пошук за обома варіаціями прізвища видає однакову відомість.

Тепер про фінансування передвиборної гонки.

У Берези офіційно немає грошей на подібну кампанію. Згідно з декларацією за минулий рік, доходи нардепа становили 116 719 грн 90 копійок. У 2013-му він мав бути на межі виживання із заробітками 30 тис. грн.

При цьому на банківських рахунках кошти відсутні. Проте за подібних фінансових негараздів Береза зумів апелювати до столичного електорату гучними обіцянками з величезної кількості рекламних площ.

За даними джерел, по Києву розвісили більш ніж двісті білбордів. При середній ціні на кожну з площ нардеп мав за два місяці витратити близько 2-2,5 млн грн. Ці кошти в 20 разів перевищують офіційні доходи Борислава Берези. Пояснити джерела фінансування Борислав Юхимович не вважає доречним.

Аналогічне запитання виникло декілька тижнів тому, коли Береза у складі української делегації полетів в Ізраїль. На своїй сторінці нардеп зазначив: із бюджету не витратили ні копійки. Один зі знайомих Берези в коментарях стверджував, що за переліт і розміщення заплатили товариші-бізнесмени.

У західних країнах політики звітують як про наповнення, так і про витрати з виборчих фондів. Якщо фінансові надходження непрозорі, ми ніяк не зможемо відстежити, чи не стала компанія-спонсор "закономірно" перемагати в тендерах, отримуючи мільйонні прибутки. Представникам вітчизняного політикуму складно усвідомити фундаментальні принципи.

Тому потрібно дізнатися імена спонсорів. Журналістам потрібно знати імена спонсорів і передвиборної кампанії, і подорожі української делегації в Ізраїль.

Для прикладу, ми зафіксували таку ситуацію. Борислав Береза захищав інтереси компанії, що брала участь у тендерних процедурах, здійснюючи тиск на органи слідства.

9 грудня 2014 року слідчий ГУ МВС України в місті Києві Піддубняк звернувся до ДП "Укрзалізничпостач" із проханням надати копії документів - рознарядки ТОВ "Нікотекс-Трейд", ПП "Швейна фабрика "Авітекс", ТОВ "ICO" і графік поставок виготовленої продукції на склад.

Слідчий просив назвати банківські рахунки підприємств і копії накладних, за якими здійснювалася оплата за поставлений товар. Піддубняка цікавила повнота обсягу розрахунків за поставлений товар. Також слідчий вимагав надати копії документації і кореспонденцію між учасниками конкурсних торгів і ДП "Укрзалізничпостач".

Існують передбачені чинним процесуальним кодексом процедури - в рамках відкритого кримінального провадження збирають докази, які потім передають до суду. 

Від імені народного депутата генпрокурору надходить лист із наступним, цитуємо: "…про злочинний намір по знешкодженню авторитету підприємства-конкурента, діючи ймовірно на замовлення заінтересованих осіб, слідчий Піддубняк О.В. навмисно, цілеспрямовано та системно направив запит до ДП "Укрзалізничпостач", маючи на меті розповсюдження неправдивої, непідтвердженої належним чином інформації про НАШЕ ПІДПРИЄМСТВО, що псує НАШУ РЕПУТАЦІЮ як сумлінного платника податків, надійного партнера і контрагента".

По-перше, чи має право народний депутат заявляти про злочинний намір? Березі не надавали повноважень виявляти ознаки складу злочину. Згідно з конституційними нормами, суди є цілком відокремленою гілкою влади.

По-друге, не зрозуміло, чому "Текстиль Контакт" стала для Берези "нашим підприємством"?

По-третє, джерела в правоохоронних органах зазначають, підписант звернення до парламентарія Берези – Ханін Михайло Ремович – є близьким другом нардепа. Це може пояснити, чому Береза не в межах своїх повноважень вимагає у генпрокурора, цитуємо: "…вплинути на ситуацію з метою запобігання та протидії корупції в Слідчому управлінні ГУ МВС України" та "…перевірити правомірність розслідування кримінального провадження слідчим Піддубняком О.В.", а також "провести перевірки дій слідчого з урахуванням норм кримінального кодексу, та притягнути до відповідальності слідчого Піддубняка О.В. за вчинення корупційних правопорушень". 

Тепер повернімося до законодавчо встановлених повноважень народного депутата України. Борислав Береза стверджує, що йому надійшло близько 1600 звернень і на 1200 із них парламентарій письмово відповів, у тому числі запитами. Проте запитів щодо цих звернень парламентарій надіслав лише п’ять. Два з них стосуються згаданого вище "Текстиль Контакту", три – компанії "ТехноСерв Україна".

Кореспондент INSIDER зазначив, що офіційно зареєстровано лише п’ять запитів, проте Борислав Береза відповів, що йому байдуже, як вказано на сайті Верховної Ради України.

Ще  три запити депутат надіслав до очільника НБУ Валерії Гонтаревої, генпрокурора Віталія Яреми та керівника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Марини Славкіної. Причина – незаконне блокування коштів на рахунках ТОВ "ТехноСерв Україна", вчинених посадовими особами ПАТ "ВіЕйБі банку" та бездіяльність Уповноваженої особи ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації.

По-перше, з кінця листопада 2014 року до "ВіЕйБі банку" було введено тимчасову адміністрацію, а в березні 2015 року – Нацбанк заявив про відкликання ліцензії та ліквідацію банківської установи. Іншими словами, повернути кошти в лютому було вже неможливо. Але для Берези законодавчі обмеження, вочевидь, не грають ролі. Він усе одно намагався пролобіювати повернення грошей.

Слід зауважити, що компанія "ТехноСерв Україна" - дочірнє підприємство російського гіганта ІТ-індустрії, що займається сферою системної інтеграції. На той момент Береза був екс-речником націоналістичного "Правого сектору", постійно акцентував увагу на своєму патріотизмі, а також був заступником голови парламентського комітету з протидії корупції.

Автор матеріалу звернувся до депутата з запитаннями щодо його паспортів і діяльності, але жодної аргументованої відповіді не отримав. Лише заперечення наявності двох паспортів.