Поради для Януковича: як покращити життя вже сьогодні

Президент Віктор Янукович визнав, що не знає, як зробити життя кращим. «Суспільство очікує, що все сьогодні стане набагато кращим, ніж було учора. Безумовно, якби ми знали, як це можна зробити, ми б це зробили. Але рецепту такого немає», – заявив учора Янукович і додав: реформи, мовляв, будуть запропоновані, а ось коли почнуть працювати, то вже «життя покаже». Водночас українці добре пам’ятають, що гаслом передвиборчої кампанії Віктора Федоровича було «покращення життя вже сьогодні». Щоб допомогти голові держави виконати передвиборчі обіцянки, ми звернулися до експертів з проханням поділитися порадами для Віктора Федоровича.

Дмитро Корчинський, публіцист:

-- Треба купляти хатинку на Рубльовскому шосе

Треба продавати Межигір’я й купляти хатинку на Рубльовському шосе – це традиційне місце під Москвою, де живуть утікачі, олігархи й чиновники з України.

Насправді величезні труднощі є і очікують Україну. Уже через два з половиною роки для того, щоб обслуговувати зовнішній борг (а він весь час зростає через нові запозичення), потрібно буде мати темпи економічного розвитку вдвічі більші, ніж темпи розвитку Китаю. Навряд чи це забезпечить Азаров, за всієї його працездатності. Неможливість обслуговувати зовнішній борг означатиме й серйозні проблеми в українській політиці, призведе до структурної кризи Української держави. Як правило, такі ситуації для країн закінчуються або втратою державності (для нас – це інтеграція в Росію), або приходом до влади, так би мовити, «сил народної помсти». Поки що структури народної помсти ще не помітно в Україні. Але є пару років на те, щоб її сформувати.

Янукович і Азаров значно краще підбурюють народ, ніж це могли б зробити ми. Наша справа – користатися наслідками їхньої діяльності.

Олександра Кужель, екс-голова Держкомпідприємництва:

-- Що робити знають усі, але бракує політичної волі

Я вже порадила Януковичу. Як тільки його обрали президентом, я йому надіслала два листи. Спочатку я йому написала як голові комітету по боротьбі з корупцією – якщо ви справді хочете навести лад і маєте на це політичну волю, треба зробити ось те і те. Другий лист призначався йому як голові економічного комітету.

Що робити – знають усі. Але треба мати політичну волю. Якщо є політична воля президента, тоді це виконують міністри. Згадайте, коли мені вдалося провести єдиний податок, як мене не гризли, як не кричали, але Кучма мене підтримував. З Тимошенко мені вдалося провести 130 документів, тому що вона особисто мала на те політичну волю. Якби мені такі умови, як у Бродського (наступник Кужель на посаді голови Держкомпідприємництва. – Авт.), коли парламент голосує миттєво те, що підтримав уряд, я б уже за ці 50 днів провела найкращі закони. Я б там жила, аби скоротити удвічі контрольні перевірки ліцензування.

А вони що зробили? Вони вчора відмінили страхування страхових компаній. Це означає, що ми з вами віддаємо гроші на будівництво квартири, і далі ніхто ні за що не відповідає, ми з вами не застраховані. А вони зобов’язані страхувати. У всьому світі немає контрольних перевірок щодо будівництва. 5 осіб працює на всю країну. Контролюють страховики й інвестор, який виділяє кошти на будівництво. І ми з вами з бюджету будемо компенсувати еліта-центри й ті будинки, на яких добре заробили якісь козаки. І влада проводить таке рішення. Це щоб жити краще?

Рецепт покращення життя є. Залишилося питання волі. Януковичу достатньо сказати одне слово Азарову, що Кабмін за такий-то час має провести такі-то зміни й відповідні закони швидко проголосувати в парламенті.

Думаю, Януковича стримує збіговисько уряду. Мені здається, що максимум у вересні він позбудеться багатьох неадекватних людей в уряді. Рівень радників сьогодні при Януковичу набагато вищий за рівень багатьох міністрів.

Михайло Погребінський, політолог:

-- Від підвищення пенсій і зарплат життя кращим не стане

Слова Януковича – свідчення зрілості політика й впевненості у своїх силах, у довірі, яку виявило йому суспільство. Визнання, що я чогось не знаю чи чогось не можу – це ознака сили, а не слабкості.

Рецепту щастя Янукович не знає. Так, як його не знає ніхто, окрім, можливо, Господа Бога.

Що стосується реальної допомоги, яку б справді можна було надати українській владі, Януковичу, – це консолідація інтелектуальних зусиль для формування пакета пропозицій щодо реального реформування ключових секторів української економіки й соціальної системи. На жаль, окрім криків «рятуйтеся, росіяни йдуть!», від опозиції нічого не чутно.

У реформах є правильні поради, вони просто поки що не почуті. А суть їх проста – хочете реформувати якусь сферу – не доручайте це робити представникам цієї сфери. Це має робити хтось збоку, але з повноваженнями. Це значить, має бути прийнятий закон, виділені кошти й знайдена особистість, яка очолить цю реформу. У жодній сфері поки що цього не зроблено. Коли починуться проблеми, почнуть так робити.

Покращення життя вже сьогодні не може бути. Світова економіка переживає кризу. Ми можемо тільки вирулювати на якусь повільну смугу відновлення протягом декількох років. Можна підвищити пенсії і зарплати на якийсь невеликий відсоток, щоб ми відчиталися перед суспільством, але насправді від цього життя кращим не стане. Треба провести необхідні реформи, і жити доведеться за можливостями. Це означає, що збільшити соціальні видатки в цей час не вийде.

Володимир Лановий, економіст, колишній перший віце-прем’єр-міністр та міністр економіки:

-- За рахунок кредитів не можна нагодувати людей

Треба починати з виробництва й допомагати реальним підприємствам. А Янукович, як і всі його попередники, думає тільки про бюджет, про витрати адміністративного державного характеру, а це зовсім не той продуктивний сектор, який збільшує ВВП й доходи суспільства. Це хибний шлях. Тож у цьому і, можливо, наступному році ми будемо животіти, переживати стагнацію.

Зараз підвищать доходи бюджетників і пенсіонерів. Підвищення буде знаходитися в межах 5–10% для низькооплачуваних верств населення. Звідки беруть додаткові надходження в цьому році? Близько 100 мільярдів гривень уряд позичає на внутрішньому й на зовнішньому ринках. Це як наркотик. Як можна взяти 100 мільярдів і виділити 30 – на соціальні видатки? А в наступному році що робити? Знову брати в борг? І завжди залежати від кредитів?

Ясно, що штучні методи закінчуються у вартісному відношенні зміною цін, інфляцією, зниженням курсу і т.д. Усе те, що ми вже проходили. Штучно, за рахунок кредитів чи міжнародних позичок не можна нагодувати людей.

Світова криза сколихнула всі країни. Але деякі дуже швидко відновили зростання. У США підйом на 5% у рік зараз іде. General Motors збільшила виробництво на 25% у першому кварталі порівняно з першим кварталом минулого року. Відновлення почалося в тих країнах, які є конкурентноспроможними на світових ринках. Ми 20 останніх років живемо за рахунок потужностей, технологій і продукції, які були закладені в радянські часи. Ніякої модернізації не відбувається. 20 років ми протягли, хоча 10 – було потужне падіння. Потім трішки зростання, яке не досягло ще рівня 1990 року.

Нам треба модернізація технологій, упровадження нових галузей, нових видів продукції, для цього потрібно, щоб працювали ринкові механізми. Наші ринки неконкурентні й непрозорі. Вони або монополізовані, або це синдикатні ринки змови. На руду, наприклад, підняли ціну. І металурги приймають її і нічого сказати не можуть, не можуть звернутися в арбітраж, бо у нас немає такого арбітражу. Нема законодавства, яке б обмежувало права постачальників підвищувати ціни. Ось на м’ясо зараз поставлять нову ціну, і нема законодавства, яке б контролювало постачальників.

Ключовим питанням є побудова реальних конкурентних ринків. Ці ринки через 3–4 роки дадуть ефект у вигляді підприємств нової якості. Ми зможемо запроваджувати технології прямо з Японії чи з Канади. Ми будемо потужно зростати протягом 20–25 років.

Швидко підняти економіку на високі відсотки й високу динаміку протягом багатьох років не можна на старій базі.