18 вересня. Іспит на анексію

В окупованих Криму та Севастополі 18 вересня проводитимуться вибори депутатів до Держдуми РФ. Серед кандидатів від правлячої партії «Єдина Росія» у виборах братимуть участь місцеві сепаратисти, включаючи так званого голову республіки Сергія Аксьонова та прокурора Наталю Поклонську. Проведення парламентських виборів на території окупованого Криму та участь у них колабораціоністів від прокремлівської партії має для Москви особливе значення. Кремль розраховує створити картинку, що півострів на третьому році окупації повністю вписався в політичну систему РФ. Це формальний аргумент для того, аби закріпити анексію, здійснену начебто за результатами псевдореферендуму 2014 року. Росія демонструє свій намір у подальшому не реагувати на заклики міжнародного співтовариства повернути Крим Україні. Але, навіть якщо кримчани й з’являться цієї неділі на виборчі дільниці, навряд чи російському керівництву слід очікувати на масове визнання Криму російським.

Дипломатична атака України

Україна виступила с жорстким протестом проти проведення парламентських виборів на території Криму. Під час зустрічі з послами країн «Великої сімки» президент Петро Порошенко закликав не визнавати легітимність парламентських виборів РФ в окупованому Криму та в Севастополі.

Верховна Рада ухвалила постанову «Про звернення до парламентів іноземних держав, парламентських асамблей та міжнародних організацій щодо проведення виборів до Держдуми на території тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим». Українські парламентарі закликали колег з інших країн та міжнародні організації не відряджати своїх спостерігачів до Криму, не визнавати результатів голосування. Народні депутати закликали міжнародне співтовариство протидіяти включенню до складу російських делегацій у Парламентських асамблеях Ради Європи, ОБСЄ, ОЧЕС депутатів, обраних у Криму.

Україна заборонила проведення виборів до Держдуми Росії на території російських дипломатичних установ (консульства, посольства).

«Згідно з Віденською конвенцією, дипустанови мають поважати законодавство країни перебування. За Конституцією України, Крим є невід'ємною частиною України, і тому проведення виборів в окрузі, який включає Крим, відповідно до українського законодавства, є неприпустимим. Зокрема в дипломатичних установах РФ», – Павло Клімкін, міністр закордонних справ України.

Схожої думки дотримується експерт з міжнародного права Микола Гнатовський. У бесіді з «Главкомом» він зазначив: «Організація цих виборів суперечить міжнародному праву тому, що вибори поширюються на окуповану Росією територію України. З іншого боку, мені важко уявити ситуацію, коли громадянин Росії захоче зайти в посольство Росії і його там будуть раді бачити. Що він там робитиме, в тому посольстві РФ, – не наша справа».

Та навіть якщо когось з кримських сепаратистів буде обрано до Держдуми, даний політичний акт не буде міжнародно визнаним. Результати голосування на території Криму не матимуть юридичної сили. Вибори в Криму – це фікція, яка не змінить ставлення міжнародного співтовариства до факту анексії півострова всупереч міжнародному праву.

Реакція міжнародного співтовариства

Парламентські вибори Росії в окупованому Криму не викликали ажіотажу серед міжнародних спостерігачів. Жодна з міжнародних організацій не відправила до Криму своїх спостерігачів. Єдиним винятком є представники СНД та окремих італійських регіонів, які на радість російській пропаганді голосували у своїх місцевих радах за скасування російських санкцій.

«Це представники тих «незалежних» регіонів Італії, які проголосували за скасування санкцій, – Лігурія, Північна Італія – вони вже проявляли зацікавленість і офіційно, і неофіційно зондували це питання», – член Центрвиборчкому РФ Василь Ліхачов.

Але особиста думка представників окремих регіонів не є офіційною позицією уряду Італії, до складу якої вони входять. Це лише адміністративно-територіальні одиниці без права на незалежну зовнішню політику. Не кажучи про так званих спостерігачів СНД – міжнародної організації, де монополію на прийняття будь-яких рішень має, звичайно, РФ. Запрошення Москви взяти участь у спостереженні за виборами в Криму відхилило Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ. Це друга міжнародна організація після СНД, яка погодилася відрядити своїх спостерігачів до РФ, але не на окуповану територію. Голова місії БДІПЛ у РФ Ян Петерсен вважає, що його організація діє в інтересах 57 країн – членів ОБСЄ. Очевидно, що рішення про відмову відправляти своїх спостерігачів до Криму обумовлене порушенням інтересів у даному випадку України.

«Про півострів у нашій доповіді нічого не буде», – Ян Петерсен, голова місії БДІПЛ у РФ.

Навіть російська опозиція засуджує проведення парламентських виборів у Криму. Після прийняття звернення народних депутатів України до парламентів іноземних країн у російській опозиційній партії ПАРНАС заявили, що якщо міжнародне співтовариство не визнає легітимними вибори до Держдуми через Крим, то політична сила підтримає таке рішення.

«Проведення виборів у Криму є абсолютно неправомірним. Але за нашої мафіозної влади є така практика – замазати всіх у своїх злочинах. І вона спеціально зробила так, що кожна партія, яка балотується до парламенту, зобов'язана бути представленою в усіх регіонах. Тобто якщо десь немає вашого кандидата, то вся партія знімається з виборів. Позиція ПАРНАС щодо Криму досить проста: ми вважаємо, що півострів вкрали і окупували», – Володимир Назаров, народний артист РФ, член партії ПАРНАС.

Місцеві складнощі

На так званих виборах в окупованому Криму у Москви також є всі підстави для фальсифікацій та заохочення адмінресурсу. Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелялов стверджував: у районних та міських адміністраціях Криму формуються поіменні списки всіх працівників закладів бюджетної сфери, працівників муніципальних підприємств та приватних фірм. Вони будуть змушені йти на дільниці під загрозою звільнення та створювати картинку високої явки та визнання окупаційної влади.

На виборах у Криму не застосовуватимуться камери відеоспостереження під соусом відсутності подібних вимог у місцевому законодавстві. Це може зайвий раз свідчити про побоювання російського керівництва через прогнозовану низьку явку.

Недаремно ж напередодні виборів так званий спікер «кримського парламенту» Володимир Константинов особисто вручав іменні стипендії (7,7 тис. рублів) найкращим студентам Кримського федерального університету ім. Вернадського та закликав їх прийти на вибори 18 вересня.

«У влади існує страх перед низькою явкою виборців. Особливо в Криму. Виборча кампанія в Криму більш дохла, аніж вождь пролетаріату. Низька явка розкриє проблеми, що ретельно приховуваються», – Наріман Джелялов, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу.

Незалежні експерти визнають, що більшість кримчан, оброблена пропагандою, таки й досі підтримує окупацію півострова. Та вже з перших місяців після захоплення серед місцевого населення накопичувалося незадоволення соціально-економічними проблемами та російською бюрократією. Що точно зрозуміли кримчани: краще, ніж в Україні, жити їм не стало, але віра в те, що скоро все зміниться, ще жива. Нагадаємо, незалежні російські соціологи вважають для себе неприпустимим проводити дослідження на окупованій території. Але навіть згідно з результатами опитувань прокремлівського Всеросійського центру вивчення громадської думки, фіксується зростання незадоволення у Криму. 25% опитаних мешканців захопленого півострова хвилюють проблеми якості доріг. Ще 23% респондентів вважають головною проблемою півострова високі ціни, 13% – скорочення робочих місць, а 12% назвали головною проблемою відсутність зростання зарплат. Наскільки ці цифри є далекими від істини – можна було судити під час візиту Дмитра Медведєва на півострів. Під час спілкування з прем’єр-міністром РФ, яке зазвичай режисується заздалегідь, не вдалося приховати обурення місцевих жителів: кримчани прямо висловлювали своє незадоволення умовами соціального забезпечення. Але крім побажання «триматися»вони не почули від прем’єра нічого конкретнішого.

Окрім високих цін, низьких зарплат і пенсій, місцеві шоковані сплеском корупції. Кримський юрист та правозахисник Жан Запрута звертає увагу на те, що в Криму досить складно отримати російське громадянство тим, хто не має постійної прописки. Доказів постійного проживання на півострові недостатньо для того, щоб отримати паспорт. Працівники Федеральної міграційної служби особисто вирішують, кому давати паспорт, а кому – ні.

Російською системою незадоволені кримські бізнесмени. У Криму проводиться примусова націоналізація цікавих об’єктів. Компенсації не виплачуються.

«Тепер просто видають постанову, що визнають чиюсь власність власністю республіки Крим. Ні про який викуп уже не йдеться. Приходить народне ополчення і просто захоплює все майно. Хто вони такі, це народне ополчення? Ми не знаємо», – Жан Запрута, кримський юрист та правозахисник.

Відсутність визнання результатів голосування у Криму з боку міжнародного співтовариства, можливість фальсифікацій у разі низької явки – все це нівелює наміри РФ використати вибори до Держдуми в Криму як аргумент для закріплення анексії.

Експерт з міжнародного права Микола Гнатовський

Україна заявляє про намір заборонити проведення виборів до Держдуми Росії на території російських дипломатичних установ. Чи є для цього правові підстави? Яким чином фізично це може робити українська сторона?

Організація цих виборів суперечить міжнародному праву тому, що вибори поширюються на окуповану Росією територію України. Нічого більше, про що сказало МЗС, сказати не можна. З іншого боку, мені важко уявити ситуацію, коли громадянин Росії захоче зайти в посольство Росії і його там будуть раді бачити. Що він там робитиме, в тому посольстві РФ, – не наша справа.

В Україні проживає близько 80 тисяч громадян Росії. Якщо хтось із них подасть до суду на Україну через неможливість проголосувати, якими будуть наслідки?

Немає такого суду, до якого міг би подати такий громадянин. Ситуація така, що вони голосують в Україні, але Україна забороняє це робити. Тому що Україна виходить з того, що консульські установи не можуть здійснювати незаконну діяльність. З точки зору МЗС, організація таких виборів – це і є незаконна діяльність. Не бачу підстав для судового захисту в даному разі. У такого громадянина завжди є можливість приїхати на територію Росії і проголосувати там.

Євросоюз засуджує проведення виборів у окупованому Криму (про це заявила речник Єврокомісії Майя Коч’янчич). Якщо ЄС не визнає вибори на захопленому півострові, то, за такою логікою, Європа не мала б визнати й наступну Думу, до якої потраплять депутати, за яких голосуватимуть кримчани?

Гадаю, що так не станеться. Хоча було б бажання, була б політична воля не визнавати, то можна не визнавати. Скоріше за все, буде такий варіант, що не визнають лише тих депутатів, котрих оберуть від Криму.

Георгій Кухалейшвілі, Михайло Глуховський, «Главком»