Бізнес проти «податкових канікул»?

Влада обіцяє ввести податкові канікули, проте малий бізнес просить залишити хоча б спрощену систему оподаткування – єдине, що їх рятує сьогодні. Підприємці з острахом чекають податкових нововведень, не очікуючи від цього нічого хорошого. Хоча б тому, що недавно Верховна Рада вже прийняла низку змін щодо оподаткування і контролю за працею і тепер податківці можуть приходити з перевірками без попереджень. Це може призвести до «маски-шоу» у виконанні ДПАУ. Про це говорила у прес-центрі «Главкому» народний депутат, заступник голови парламентського комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Ксенія Ляпіна.

Ксенія Ляпіна: «Є протиріччя між тими прекрасними речами, які пишуть в групі реформ на чолі з Акімовою, і реальними діями уряду, який робить все навпаки»

Податкові канікули для малого бізнесу – це велика омана, яка в принципі бізнесу не потрібна, а державі від того ні холодно, ні жарко. Податкові канікули у вигляді, як це попередньо анонсовано чинною владою, розглядається так: ви можете не платити податок на прибуток, але ви платите всі податки на фонд заробітної плати, оскільки канікули для бізнесу, а не для фізичної особи, яка працює на тому чи іншому підприємстві або у підприємця. То я можу вам сказати, що за таке велика подяка і до побачення, бо нікому такі канікули не потрібні.

Суть спрощеної системи оподаткування (яка ні в якому разі не є податковими канікулами) була якраз в тому, що було досягнуто суспільний договір: держава не намагається втручатися у справи підприємця, тобто мінімізовано вести облік аж до бінарної системи. Зі свого боку, підприємець сплачує фіксовані податки попри свої фінансові результати, має він прибуток чи ні. Це так звана оціночна система оподаткування.

Насправді ми нічого нового не винайшли, подібна система була в Польщі до того, як поляки вступили в Євросоюз. Саме вона дозволила цій країні підтягнути свої економічні показники, розвинути малий бізнес, подолати суттєве безробіття і довести до тих стандартів, які дозволили їм стати членами ЄС. Ми переконані, що саме така система має залишатись. Головне завдання, яке може виконати сьогоднішня влада, – це захистити спрощену систему оподаткування, зберегти її та, можливо, модифікувати в тій частині, де використовується можливість вести бізнес неналежним чином, зокрема, з відмиванням коштів і т.д. Хоча ми добре знаємо, як відмиваються кошти на ПДВ. Це відбувається в значно більших масштабах, аніж на спрощеній системі оподаткування. Однак я не пригадую, щоб хтось пропонував податкові канікули щодо ПДВ.

Малий бізнес саме так ставить питання, зокрема, про це йшлося у п’ятницю на нараді у Тігіпка. Позиція об’єднаних спілок підприємців не змінилась – вони просять не чіпати спрощену систему оподаткування – те єдине, що їх сьогодні захищає. Тому податкові канікули – це обман, вони не можливі і не потрібні.

Як ви ставитеся до рішення Верховної Ради, яким вона фактично роз’язала руки податківцям і ті не будуть вже за 10 діб попереджати про перевірки? Що дасть такий крок і як це відіб’ється на роботі бізнесу?

Ксенія Ляпіна: Моє ставлення було викладене в поправках до цього закону, де я пропонувала виключити якраз ці норми, які дають Податковій зайві права. І при обговоренні цього закону я прямим текстом говорила регіоналам, що сьогодні те крило, яке виступає за розвиток бізнесу, програє старій бюрократії Партії регіонів. Вони програли і свій бізнес також. Якщо вони думають, що до них не прийдуть «маски-шоу», то помиляються. Прийдуть, можливо, не до перших, але обов’язково прийдуть, бо бюрократії тільки дай повноваження, їх використають на повну. Це одне з найгірших рішень за останні роки. Воно руйнує весь наш підхід щодо побудови якоїсь гармонійної системи державного контролю, який ми по крокам намагалися проводити останні чотири роки. Ми навіть змогли довести Податковій, що вони мають керуватися законом про державний контроль-нагляд. Згадані вами зміни фактично їх позбавили необхідності заглядати в нього.

Їм дали надзвичайні повноваження, і тепер це буде не Податкова, а таке собі ВЧК. Вони їх запустили у сферу, в якій ті не мають жодної компетенції, – це сфера трудових відносин, вона безмежна як світ. При Мінпраці є інспекція по контролю праці, але в них немає, слава Богу, поліції, немає поліцейських повноважень, а в Податкової є. Я прогнозую, що це будуть «маски-шоу» з обличчям об асфальт працівників, і будуть доводити, що ви працюєте по-іншому, аніж вас табелюють. Будуть доводити, що це прихована зайнятість, наприклад, коли йтиметься про субпідрядні відносини. Тобто, всі ці поліцейські методи будуть кинуті в дуже широке поле і погіршать суттєво бізнес-клімат. Якщо в першому кварталі ми вже спостерігаємо падіння інвестицій, то в другому та третьому кварталах ця тенденція продовжиться.

Тобто в Податкової зараз вистачає засобів боротися з тіньовою економікою і без цих важелів?

Ксенія Ляпіна: У них дуже давно вистачає важелів боротися з тіньовою економікою. Єдине, чого в них ніколи не було, – це бажання, бо тіньова економіка – це вони. Вони ж її очолюють і мають боротися із самими собою? Хто відмиває ПДВ? Хто бере відкати? Євросоюз чи Росія? Хто нам винен, що у нас Податкова кришує ось ці відкати по ПДВ? Отже, які б їм повноваження не давали, вони не будуть долати власне тіньову економіку, а будуть лише тиснути на бізнес.

У нас була цікава історія щодо «бажань» окремих структур боротися з реальними порушеннями. Розглядали ми в парламентському комітеті проект закону про те, кому передати права адміністративно притягувати до відповідальності за торгівлю в невідведених місцях, тобто боротися з сотнями тисяч дрібних бабусь, які стоять по переходах. Спостерігалась цікава картина: міліція сказала, що це не їхня робота і відмовились, Держстандарт сказав, що вони теж не можуть з таким явищем боротися, бо у них недостатньо інспекторів, Санепідемслужба теж не погодилась. Іншими словами, там є дійсно порушення, але воно не грошовите і ніхто не захотів це контролювати. Їм цікаво контролювати добре визначений бізнес, який нікуди не подінеться. Прийшов – виписав штраф на якусь дурню і пішов собі красиво. От Податкова за це бореться, а не з тіньовою економікою і реальними порушеннями.

Як ви прокоментуєте наміри нової влади прийняти Податковий кодекс до кінця червня?

Ксенія Ляпіна: Це ненаукова фантастика. Безумовно, наша сьогоднішня влада, маючи консолідовану більшість, Президента, прем’єра та весь Кабмін, може ставити такі завдання для того, щоб проштовхнути якусь дурню через Верховну Раду. Але це не буде кодекс, який відповідає інтересам України та розвитку економіки. Ми вже зараз можемо сказати, що спостерігається чітке протиріччя між тими прекрасними речами, які хрестоматійно правильно пишуть в Адміністрації Президента в групі реформ на чолі з Іриною Акімовою, і реальними діями уряду, який робить все навпаки.

Мені цікаво, хто буде видавати до червня місяця цей Податковий кодекс? Чи знову ми почуємо казочку про те, що стратегічні реформи будуть колись, а сьогодні треба загвинтити всі гвинтики і з усіх щось вичавлювати? Це ми чуємо щоденно, бо стара бюрократія на чолі з Азаровим – це крило, яке сьогодні перемогло. І Януковичу з ними дуже комфортно, бо він їх розуміє: свиснув «направо» - всі побігли направо, як в армії, всі строєм ходять. Там вони пишуть і кодекси, і закони, і все інше.

А у Акімової працюють ліберали, які хочуть щось там правильно зробити, щоб покращити бізнес-клімат. Проте вони не зрозумілі уряду та самому Януковичу. Так, йому сказали добре виглядати і він намагається, але Віктор Федорович щиро та глибоко не розуміє, для чого ось ці ліберальні реформи. Отже, є глибоке протиріччя між деклараціями цих дійсно необхідних реформ і щоденними кроками уряду, за якими ми спостерігаємо. Ми запропонували скоротити лише 12 видів ліцензування. Президент перед урядом найближчим часом поставить завдання до кінця року на 30% скоротити ліцензії, і це більше як мінімум в три рази. Як ви думаєте, хто завалив нам це скорочення? Заступник міністра фінансів, який сказав, що на це вони не можуть піти. В результаті була дана команда не голосувати і таким чином завалили закон, який, на мій погляд, міг би дати якусь користь у напрямку лібералізації.

Прикладом того, що це правильні речі, є Грузія. Вони довели не словом, а ділом, що дає лібералізація економіки. В них була війна, тож криза зовсім не економічна. Будь-яка інша країна могла б загнутися під гнітом таких обставин, а у них ростуть інвестиції, причому приватні. Приватний капітал не побоявся цієї нестабільності, загроз з боку Росії, а прийшов тому, що вони створили хрестоматійно правильний ліберальний бізнес-клімат. Вони скоротили все, що тільки можна було і зменшили податки, в той час коли у нас податкове навантаження лише збільшується. В них просто є кому це розуміти, а у нас, на жаль, є стара бюрократія, якій і так добре приссатися до бюджету, хоч і маленького, і сидіти на відкатах. Це прекрасний клімат особисто для них, а те, що це погано для бізнесу, їх власне не хвилює. Тому ми сьогодні в рейтингу конкурентноздатності маємо передостаннє місце.

Я не кажу, що це проблема тільки цього уряду, попередній теж не розумів ліберальної реформи, тільки розмовляв, а нічого не зробив. Найгірше те, що цей уряд, який прийшов на хвилі очікувань, мовляв професіонали прийдуть і все зроблять, як слід, робив все те, що і його попередники, тільки в більш збочених формах.

Тігіпко пообіцяв, що спрощена система оподаткування збережеться до кінця року. Можна вірити, що так і буде? Тобто, Тігіпко та Азаров – це одна команда чи віце-прем’єр може говорити що завгодно, а уряд буде гнути свою лінію?

Ксенія Ляпіна: Вірити треба в Бога, а владі вірити не треба, її потрібно перевіряти. Я не думаю, що Тігіпко та Азаров зараз одна команда. Тим не менше, суто об’єктивно до кінця року спрощена система збережеться, тому що ані Азарову, ані Тігіпку чи комусь іншому просто не потрібна хвиля протестів, яка буде сильнішою, ніж політичні протести. Одна справа – боротися за абстрактні ідеали, а зовсім інша – за свій конкретний малесенький бізнес, бо якщо він загине, то просто не буде чим годувати дітей. Навряд чи вони хочуть зараз збудити цю хвилю.

Однак зберегти спрощену систему до кінця року – це нічого, тому що підприємці давно вже живуть не на півроку. Їм треба закуповувати товари, які продаватимуться в наступних сезонах, вкладати кошти і планувати наперед. Вони мають жити, як мінімум, кількома роками. Тому розмови про те, що щось буде зроблено в наступному році, лише шкодять, тому що бізнес ще не має з чим боротися, а вже підривається довіра на майбутнє і виникає намір піти в тінь. Це дуже погано, бо у нас і так делегалізація малого бізнесу була ще минулого року, ми втрачаємо реальних суб’єктів. Вони працюють та ведуть бізнес без документів, але їм ніхто нічого не зробить, бо з них збирають гроші. Малий бізнес капіталу не має, йому власне і втрачати нічого.

До малого бізнесу треба ставитися не менш обережно, аніж до інвестицій. Не варто говорити, що до кінця року ви попрацюєте за спрощеною системою, а далі ми покажемо вам «кузькину мать».

В такому разі за президентства Януковича ліберальні реформи взагалі можливі?

Ксенія Ляпіна: Я собі цього не уявляю, незважаючи на те, що він промовлятиме правильні речі, які йому написала Акімова. От вона сама може проводити ці реформи, бо глибоко їх розуміє, і Азаров з адміністративно керованими підходами думаю, що цей конфлікт закінчиться на користь Азарова і про реформи поговорять, але нічого не зроблять. Це мій песимістичний сценарій. Я буду щаслива помилитися.

Партія регіонів має намір провести місцеві вибори 31 жовтня цього року. Ваша партія готова до такого розвитку подій?

Ксенія Ляпіна: Питання в іншому: на яких підставах вони збираються в жовтні ініціювати вибори? Де це написано? Вибори не можна призначати ні з того, ні з чого. Це, як мінімум, прояв правового нігілізму. Були серйозні підстави відкласти вибори, по-перше, аби вирівняти час повноважень мерів, сільських і селищних голів та рад, розрив в рік приводить до такого бардаку, який не дає їм працювати. По-друге, потрібно було змінити виборчу систему, бо всі політичні сили нарікали на існуючі закриті списки. Але зміни ці не внесено, тоді з якої радості ми мусимо зараз визначатися з датою виборів?

В кожній події має бути логіка, від того, що у Партії регіонів щось десь зачесалося, це абсолютно не означає, що з’явились правові підстави. Все має бути зроблено, як планувалося: створили відповідну робочу групу в Раді, яка має випрацювати зміни до Конституції, мають відбутися два голосування на двох сесіях, восени – друге голосування. І на березень реально робити вибори, бо інакше ніхто не встигне підготуватися. Логіка так: якщо ми визнаємо, що ради мають п’ять років повноважень, значить їх термін закінчується 31 березня 2011 року. Якщо не визнаємо, тоді які вибори ми проводимо?

Отже, ця ініціатива, м’яко кажучи, передчасна, викликана виключно політичними мотивами. Партія регіонів планує так, що після жовтня 2010 року її рейтинги будуть швидко падати і вони ні чому не впевнені на березень 2011 року, тому хочуть пришвидшити ці місцеві вибори.