«Десятирічка» в школи більше не повернеться?

Ще не закінчився процес реформування освіти, розпочатий за Ющенка, як Президент Янукович обіцяє по-своєму змінювати цю сферу. Відновивши доуніверситетську підготовку, відмінивши тестування на другу вищу освіту, запровадивши навчання для іноземців п’ятьма мовами, влада обіцяє підвищити якість освіти та авторитет нашої держави. Саме це, а також наміри влади повернути «десятирічку», опозиція вбачає небезпечним для освіти та науки. Кульмінація подій ще попереду, адже до парламенту поки що не внесено жодного законопроекту, без яких реформи неможливі.

На цю тему в прес-центрі «Главкому» дискутували народні депутати, члени парламентського комітету з питань науки і освіти Володимир Полохало (БЮТ) та Максим Луцький (ПР).

Максим Луцький: «Поставлена крапка щодо дванадцятирічної системи освіти в середній школі»

Нещодавно пройшли парламентські слухання, де, я вважаю, поставлена крапка щодо дванадцятирічної системи освіти в середній школі. На цьому слуханні представники освітньої галузі з усієї України майже одностайно підтримали саме 11-річну систему освіти.

Те, що ми робимо сьогодні, не можна назвати виключно реформами. Насамперед, це відновлення всього знищеного попереднім урядом і міністром Вакарчуком, якого я вважаю випадковою людиною. Маю на увазі, зокрема, руйнування довузівської підготовки. Я десять років працюю в Національному авіаційному університеті, де ми щорічно робимо відповідний аналіз рівня знань абітурієнтів. Діти зараховувалися на факультет довузівської підготовки, де протягом року ходили вже в рідні стіни. Тобто, фактично ми відбирали патріотів університету, які не несли документи в будь-які інші навчальні заклади, як це було за часів Вакарчука, коли деякі рекордсмени здавали документи до ста вузів. Тому на сьогодні ми відновлюємо практику доуніверситетської підготовки, яку підтримують всі ректори навчальних закладів.

На сьогоднішній день ми відмінили тестування на другу вищу освіту, яку я вважаю абсолютно непотрібною. Навіщо дорослим людям, у яких є сім’ї і діти, для отримання чітко профорієнтованої спеціальності знову сідати за шкільну парту і вивчати українську мову, історію і т.д.?

Ми дозволили проводити навчання іноземців не тільки українською, а п’ятьма іншими мовами. Кількість іноземних громадян, які проходять навчання в Україні, це і є якість освіти, авторитет нашої держави, і відповідно надходження до бюджету. Завдяки тому, що навчатися можна буде не тільки українською мовою, кількість іноземних студентів в рази буде збільшуватися.

Нещодавно на колегії міністр освіти чітко сказав, що вищих навчальних закладів дуже багато, треба вивчати причину цієї тенденції. Чому навчальний заклад колись був технікумом, потім став інститутом, академією, університетом, національний університетом? Це неправильно.

Буде змінено підхід до державного замовлення та до багатьох ситуацій, які викликають у нас запитання.

На відміну від Вакарчука, який приймав рішення ні з ким не радячись, виходячи виключно зі своєю точки зору, Дмитро Володимирович Табачник проводить постійні наради з ректорами. Він чітко розділив гуманітарні і технічні навчальні заклади, враховує регіональність нашої держави. Тому що, наприклад, є регіони промислові, і, навпаки, де промисловості немає, відповідно до цього і буде відбуватися розподіл спеціальностей.

Ректорський корпус підтримує всі реформи, які проводить Міністерство освіти і науки, сподіваємося на співпрацю опозиції.

Володимир Полохало: «Повернення до «десятирічки» потягне за собою серйозні санкції»

Те, що називається реформами урядом Януковича-Азарова, жодним чином здійснено не було, а от наміри є небезпечними для освіти і науки.

Згідно нашої Конституції та Закону «Про освіту», основні засади у сфері освіти визначає і формує Верховна Рада України, а виконавчі органи повинні здійснювати цю політику. Тобто якщо реформи, то тільки через закони та Конституцію. Це щодо ініціатив нової влади з точки зору права.

З точки зору змісту, мене як освітянина турбує нерозуміння і неусвідомлення урядом, що не можна відривати освіту від науки і новацій. На загальних зборах Академії наук прем’єр-міністр Азаров чітко сказав: «Спочатку економіка, зростання, а потім наука». В цьому році ми встановили дуже сумний рекорд видатків на науку – 0,43% від ВВП, тоді як у країнах Європейського Союзу – 2,5-3%, в Японії – близько 4%.

У всьому світі економіка зростає та розвивається через запровадження наукових розробок та інновацій. Згідно офіційної статистики, у нас тільки в 8% промисловості так чи інакше запроваджені новації. Якщо робиться курс не на інноваційну економіку, а на сировинну і відсталу, виникає питання: для чого тоді освіта, адже саме вона має готувати кваліфікованих фахівців для конкурентоспроможної, високотехнологічної економіки?

В Програмі економічних реформ на 2010-2014 роки, зокрема, є два пункти: оптимізація мережі шкіл та розробка і перехід до єдиного стандарту вартості навчання одного учня. В контексті висловлювань Президента, прем’єр-міністра і того, що уже декларується, можна сказати, що за цим стоїть: школи будуть позбавлені гарантованого державного фінансування в повному обсязі, кошти будуть виділятися в залежності від кількості учнів в межах гарантованого державного ліміту, зникне кожна четверта школа, і батькам, всупереч Конституції та Закону «Про освіту», доведеться доплачувати за повноту середньої освіти.

Звичайно, є школи, які треба закривати. Минулого року влада 360-ма голосами підтримала мій законопроект про мораторій на закриття малокомплектних шкіл. Якщо держава фінансово неспроможна забезпечити шкільним автобусом, робиться мораторій. Зараз кампанія по зникненню шкіл – це гасло, і місцеві органи влади, з порушенням Закону «Про місцеве самоврядування», почнуть закривати ці школи. Звичайно, легше закрити школи просто так, але треба зважувати, що підвозити до шкіл необхідно 300 тисяч учнів.

В передвиборчій програмі Януковича йдеться про те, що з бюджету фінансування вищої освіти має проводитися на ¾, а все інше - комерціалізація. Якість освіти знижується, а замість того, щоб держава взяла на себе видатки, як роблять інші країни, ми будемо здійснювати безконтрольну комерціалізацію.

Десятирічка. Хтось написав Януковичу програму, і він скрізь та всюди говорив, що цього року в обов’язковому порядку переглянемо терміни здобуття середньої освіти і повернемося до десятирічної системи освіти. Повернувши десятирічку, ми не зможемо вважатися європейською країною. Сьогодні лідер в середній освіті Фінляндія, де навчаються 14 років, у Великобританії, Польщі та Румунії – 13 років.

Реформу про «дванадцятирічку» засновували десять років тому, за ці роки змінилося декілька міністрів, тому я вважаю неправильним одним махом, коли до 12-річки залишається три роки, ставати єдиною в Європі країною з «десятирічкою». Добре, що вчора на парламентському слуханні суспільство запротестувало, і тільки 75 депутатів підтримали «десятирічку». Намагалися зробити два кроки назад, а зробили тільки один.

Одностайності на парламентських слуханнях не було: дев’ять областей офіційно висловилися за «дванадцятирічку», сім – за «одинадцятирічку», і жодної області – за «десятирічку». Якщо уряд зберігає європейську риторику, повернення до «десятирічки» потягне за собою серйозні санкції. Який тоді безвізовий режим чи зона вільної торгівлі? Тобто, антиосвітянська позиція «десятирічки» відпала, і слава Богу, а решту треба уважно вивчати, тут має бути компетентність, професійність, чого уряду і бракує.

Блокуються деякі закони, зокрема, про студентське самоврядування та про наукові парки. Два роки розглядалася нова редакція Закону «Про вищу освіту», яка відповідала сучасним тенденціям. Чотири фракції підтримують, Партія регіонів – не підтримує. А урядом Януковича-Азарова на розгляд до Верховної Ради не було внесено жодного законопроекту з тим, щоб щось реформувати. Навпаки, я бачу поступовий небезпечний відступ від позицій і напрацювань, які створювалися всіма попередніми урядами.

У сфері освіти і науки уряд проводить антиєвропейську політику, яка суперечить світовим тенденціям. Я вже не кажу про порушення десятків статей Закону «Про бюджет». Якщо так піде і далі, то через два-три роки у нас не буде ні якісної освіти, ні науки.

Максим Луцький: Шановний Володимире Івановичу, не вам говорити про Державний бюджет, бо ви країну два роки, взагалі, без бюджету тримали.

Що стосується шкільного автобуса і т.д., то в минулому році ця програма була зірвана, а зараз ми вже провели всі тендери, і на 1 вересня 159 автобусів вже вийдуть на допомогу в села.

Що стосується закону студентського самоврядування, то у ньому передбачено, що для призначення заступника декана з виховної роботи необхідно погодження зі студентським самоврядуванням. Це ж стосується і проректора, і поселення в гуртожиток. Ці речі абсолютно безглузді, особливо щодо 0,5% коштів спеціального фонду вищого навчального закладу, які треба виділяти на студентське самоврядування. Тут не потрібно обмежувати, наприклад, в нашому університеті іде не 0,5%, а 5,1%, а в інших вузах таких можливостей немає.

Що стосується законів, наш міністр сказав, що закон «Про освіту» першому читанні приймуть до кінця цієї сесії. Я вас запевняю, так воно і буде. Закон про вищу освіту, доуніверситетську підготовку, другу вищу освіту і всі інші закони ми внесемо на розгляд у Верховну Раду до кінця цієї сесії або, в крайньому випадку, у вересні.

Володимир Полохало: Ви хоча б один закон внесіть, а не декларуйте закриття шкіл та зменшення видатків на науку. Згідно Конституції, якщо немає законів і законопроектів, немає і реформ.

Які конкретні кроки збирається робити уряд для того, щоб підвищити котирування дипломів наших університетів?

Максим Луцький: Стосовно цього ситуація дуже невтішна, жоден український університет не входить навіть в «500-ку». Наші вчені чомусь перестали друкуватися і цитуватися за кордоном. Але це не тільки проблема уряду Азарова чи Тимошенко, на науку дійсно не виділяються необхідні кошти. Україна - не Радянський Союз, в якому фінансувалися всі 42 напрями науки, бо ми фізично не можемо їх всі фінансувати. З моєї точки зору, треба сконцентрувати увагу на напрямках, де у нас найбільші досягнення, і цілити туди. А коли там все налагодиться, розвивати інші напрями.

Не можна однозначно сказати, що наші дипломи не котируються. Випускники, які від нас їдуть, обіймають посади за кордоном, присилають сюди і своїх дітей. Минулого тижня міністр представив додаток європейського зразка, який буде видаватися випускникам. Ми ідемо в Болонський процес, і є відповідні показники. Ми відрізняємося від країн Євросоюзу ще і тим, що у них нема кордонів, вони мають єдину грошову одиницю, і багато іншого спільного. А у нас студенти, особливо дівчата, через низку проблем не можуть виїхати на навчання в Євросоюз.

Володимир Полохало: Двадцять років тому ми мали шанси зробити міжнародними як мінімум 3-5 вищих навчальних закладів, це - Київський національний університет, Київська політехніка і т.д. Сьогодні є різні рейтинги, в жоден з яких не входять вищі навчальні заклади України. Нам треба орієнтуватися на кращі вищі навчальні заклади Європи, для чого необхідне зовсім інше ставлення до них. По-перше, це фінансування вузівської науки, яке на сьогодні мінімальне. І, по-друге, - автономія університетів і академічна свобода. Вищі навчальні заклади не можуть розпоряджатися коштами, які заробляють. Автономія і академічна свобода дає шанс вищим навчальним закладам дбати про свій імідж і престиж.

Закінчилася виборча компанія, треба об’єднувати зусилля. Останні два роки мені як голові комітету було надзвичайно важко переконувати велику фракцію Партії регіонів, що голосування за закони про наукові парки і т.д. не дають дивідендів БЮТу чи Тимошенко, а тільки країні. Є повна вибірка голосувань, і чомусь ця фракція так не любить освіту і науку, що не підтримує жодного нормального законопроекту, і своїх не вносить.

Максим Луцький: Не треба всі проблеми вішати на Партію регіонів.

Рейтинг університетів - це відповідальність не уряду, а самих університетів. Якщо є авторитет вчених, якщо вони приймають участь у конференціях, наукових розробках, то є і відповідні рейтинги. Звичайно, невтішна ситуація, коли наші університети приймають участь у грантах, але нам їх не дають, бо не довіряють. А якийсь маленький європейський університет бере грант на себе, віддає нам, скажімо, 20%, а ми виконуємо на всі 100%. Але ми і тому раді, тому що в іншому разі ми не отримуємо грошей. Тому ця ідеологія має бути, перш за все, в університетах, а уряд має підтримувати ті чи ніші ініціативи.

Чи плануються якісь антикорупційні заходи?

Максим Луцький: Слово «корупція» не можна застосовувати до вищих навчальних закладів, адже у них не працюють державні службовці. Там є випадки хабарництва, з якими ми постійно боремося.

Триває незалежне тестування, його вже написали з трьох предметів і вже можна робити певні висновки. Які недоліки цьогорічної кампанії? Що потрібно змінити?

Володимир Полохало: Незалежне зовнішнє оцінювання необхідно унормувати. Важливо, щоб у законі містилася норма про відповідальність за порушення процедури незалежного зовнішнього оцінювання.

Ви знаєте, що у програмі Януковича міститься гасло скасування незалежного зовнішнього оцінювання. Громадянське суспільство протестувало проти цього, адже при всіх вадах воно якоюсь мірою забезпечило рівний доступ до освіти.

Перша вада полягає в зростанні кількості золотих медалістів, тобто роль атестата небачено піднімається. Це може бути певною шпаринкою, використання якої дає можливість маневрувати.

Друга вада - у нас не встановлено громадянського контролю і відповідальності за проведення зовнішнього тестування, адже у другому читанні закон про тестування заблокували.

Якщо Януковичу вдасться скасувати незалежне зовнішнє оцінювання, то доступ до освіти талановитих обдарованих дітей із сіл на престижні спеціальності просто зупиниться.

Максим Луцький: Янукович не обіцяв скасувати тестування. Ідея тестування належала не Вакарчуку, не Ніколаєнку, не Ющенку, а Василю Григоровичу Кременю, який був міністром освіти і науки в уряді Януковича в 2003 році. Зараз мова йде про повернення змісту тестування, який він мав тоді, а саме - підвищення якості освіти. А ви це перетворили в незрозумілу боротьбу з корупцією, якої немає.

За останні роки тестування спричинило те, що в школах ніхто не хоче навчатися, і тільки останні два роки іде натягування на тестування, особливо це стосується технічних вищих навчальних закладів. Абітурієнт не може написати алгоритм, вивести формулу, він звик закреслювати «плюс» або «мінус». За статистикою, кількість не атестованих в Київській політехніці в 2007 році – 7%, 2008 році – 33%, 2009 – 56%. Куди ми йдемо?

Як можна брати пілота з зором -6, чи дизайнера, який не вміє малювати? В цьому році буде дві складові – зовнішнє тестування та атестат, а в наступному буде ще і третя - співбесіда, творчий малюнок тощо. Ніхто не буде скасовувати тестування, буде повернено його початковий зміст.