Хто постраждає від Податкового кодексу?

Від Податкового кодексу найбільше постраждає малий бізнес, а великий, навпаки, отримає хороші умови для розвитку. Проте експерти застерігають, що посилюючи тиск на підприємців, держава може втратити 7% ВВП, які забезпечував саме малий бізнес. Хоча в тому, що цей документ буде таки прийнятий, бачать позитив.

Про це в прес-центрі «Главкому» говорили народний депутат, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Ксенія Ляпіна та екс-голова Держкомпідприємництва Олександра Кужель.

Ксенія Ляпіна: «Найдрібніший бізнес отримає найбільше навантаження»

Уряд дуже поспішав ухвалити Податковий кодекс, вже на цьому етапі порушивши засади державної регуляторної політики. Згідно цих засад, уряд мав оприлюднити проект цього рішення, дати як мінімум місяць на обговорення, після обробки результатів обговорення схвалити його на своєму засіданні і передати до Верховної Ради. Кодекс з’явився невідомо де, на момент його схвалення урядом він навіть не був опублікований.

Які враження справляє Кодекс в цілому? Документ дуже еклектичний, містить протилежні тенденції.

Є певні позитивні положення, а саме зближення бухгалтерського і податкового обліку, план зменшення ставки податків, бажання в одному документі об’єднати адміністративні норми, більш чітко описати об’єкт оподаткування і т.д. Як не дивно, позитивним є намагання нарешті вирішити проблему введення податку на розкіш, адже мають бути чіткі джерела надходжень до місцевих бюджетів.

Що є негативними тенденціями? Низка норм, які внесені у розділ про адміністративні положення є не просто фіскальними, а поліцейськими. Зокрема, норма про податкове опитування будь-якої фізичної особи при перевірці правильності нарахування сплати податків. Раніше податківець перевіряв первинні документи, журнали обліку, тобто в першу чергу працював з бухгалтерією, з людьми, які усвідомлюють, що і як вони там написали. Сьогодні пропонується норма, коли податківець зможе прийти на підприємство і опитати будь-якого працівника, який може навіть не усвідомлювати змісту того, про що його запитують. Крім того, норму податково допиту посилює привід в міліцію, коли фізичну особу можна викликати в приміщення контролюючого органу, причому процедура цього виклику встановлюється Кабінетом Міністрів. Це абсолютно непритаманні податковому органу функції, на це є органи дізнання, і окремо потрібно навести порядок в кримінально процесуальному кодексі.

В адміністративній частині Кодексу чітко написано, що «перехресний» контроль по ПДВ не є контрольною діяльністю, тому порядок, в якому він проводиться, визначається Кабінетом Міністрів. Це означає, що закон це питання не регулює. А у нас є закон про державний нагляд (контроль) і в самому Кодексі прописані підстави для проведення планових та позапланових контрольних заходів, тобто це все передбачено, що є позитивною тенденцією. Але одним абзацом позитивні тенденції можна перекреслити і перевести їх в негативні, адже величезний шмат контролю віднесений до діяльності, яка не визнається контрольною, і її порядок буде встановлюватися на рівні підзаконних актів. Це щодо адміністративних положень.

Сьогодні малих підприємців, яких більше 2 мільйонів суб’єктів, більш за все цікавить, що ж буде зі спрощеною системою оподаткування? Кодекс цікавий тим, що його загрози в основному приховані. По-перше, питання соціальних платежів, взагалі, винесено за межі спрощеної системи. Це означає, що ставка, яка збережена від 20 до 200, - це підвищення оподаткування як мінімум на 42%, адже раніше в ці 200 гривень входило 42% соціальних платежів, а зараз це виключно податковий платіж. Всі питання виплати соціальних платежів винесені в інші закони, зокрема, щодо пенсійного страхування, а також планується розглянути закон про єдиний соціальний внесок. Голова Держпідприємництва також оголосив, що вони збираються ввести фіксований пенсійний внесок у розмірі, здається, 1,5 мінімальних заробітних плат, відповідно до яких встановити розмір соціального внеску. Він буде становити не менше 500 гривень, що разом із 200 гривнями, буде величезним навантаженням на власника - і це тільки соціальний внесок.

Друга прихована загроза. Сьогодні дуже привабливим, особливо для фізичних осіб, є спрощений облік, який не викликає жорстких дискусій і не ставить під загрозу знищення бізнесу через якісь помилки в обліку. Зараз пропонується «на підставі первинних документів у хронологічному порядку облік доходів і витрат». Постає питання: що таке первинні документи, це - касові апарати, чи що? В законі про спрощену систему і в самому Кодексі відповіді на це питання нема, воно знову ж таки віднесено до законів, які поза межами Кодексу. Але ж запис в Кодексі вказує, що загроза введення касових апаратів присутня… Крім того постає питання: а на підставі який первинних документів показувати видаткову частину? Підприємець придбав товари на Одеському ринку продає їх на Бердичівському, у нього немає первинних документів – це те, через що ввели спрощену систему оподаткування. Такий запис в Кодексі призведе до втрати всього бізнесу через будь-які дрібні помилки обліку.

Третя загроза - дуже звужується сфера застосування, виключається низка видів діяльності – бухгалтери, інжиніринг, консультаційні послуги з питань менеджменту. Я розумію, що влада знаходить там низку випадків відмивання коштів через підприємства, але відкрию вам секрет: через ПДВ також відмиваються кошти, але я не побачила, щоб при цьому виключали з переліку платників ПДВ значну частину бізнесу. Серед таких видів діяльності напевно є хтось, хто відмиває кошти, але я переконана, що 90% дійсно її здійснюють. Ми розмовляємо про інноваційний шлях розвитку, про розвиток інтелектуальних видів бізнесу, і водночас закриваємо їм лояльну систему оподаткування, яка дозволяє людині-винахіднику, яка займається інжинірингом і нічого не тямить в бухгалтерії, спокійно працювати.

Не можна розглядати спрощену систему у відриві від інших питань. Тут постає питання, що у нас з найдрібнішими торгуючими на базарі? В цьому Кодексі пропонують скасувати податковий збір, але вводиться якийсь ринковий податок, який фактично дублює податок на землю, бо вводиться на квадратні метри. Відповідно, при сплаті цього податку вдвічі, а то і більше, збільшується навантаження на ринкову торгівлю.

Враховуючи навантаження через соціальні фонди «плюс» ринковий збір, найдрібніший бізнес отримає найбільше навантаження.

Спеціальні режими оподаткування містять дуже цікаві розділи - спеціальний режим оподаткування інвестиційних проектів на територіях пріоритетного розвитку і технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств, що виконують проекти технологічних парків. Тобто, утворюються дві величезні бюджетні дірки, але якщо малий бізнес однаковий, там нема дискреції, то тут вона чітко прослідковується. Хто буде вирішувати, потрапляєш ти в ці інвестиційні проекти чи ні? Це пропозиція про корупцію, про руйнування будь-якої конкуренції. Я не проти підтримки технологічних парків, але це треба робити не в дискреційному режимі, а однаково для всіх, і усувати фактор персональних рішень.

Про зони пріоритетного розвитку я взагалі мовчу, тому що критерії, за якими Кабмін буде відносити до цих зон. Наприклад, 85% від середнього рівня заробітної плати по Україні. У нас середню заробітну плату роблять п’ять міст: Київ, Харків, Донецьк, Одеса, Дніпропетровськ. Всі інші міста мають середню заробітну плату суттєво нижчу, і за цією категорією всі вони відразу мусять потрапити в зону пріоритетного розвитку. Можливо, це правильно, але з чого тоді у нас буде складатися система оподаткування? Тоді всі будуть пільговики, а малий бізнес на базарах буде забезпечувати бюджет? Безумовно, така модель нежиттєздатна.

Питання викликає податок на нерухомість. З одного боку, його необхідно вводити, щоб мати базу у місцевому бюджеті, а з іншого боку, податок на нерухомість починає збиратися фактично зразу «з нуля». Це невеликі кошти, умовно кажучи, бабуся, яка мешкає в радянській квартирі, загальною площею 70 квадратних метрів, буде сплачувати 70 гривень на рік. Небагато, але питання полягає в іншому. По-перше, адміністрування буде коштувати дорожче, а по-друге, чому ця бабуся повинна бути головним платником податків?

Багато цікавого в місцевих податках і зборах щодо рекламного збору, паркування, практично кожен розділ потребує окремого обговорення. Але головний месидж полягає в тому, що Кодекс містить абсолютно протилежні тенденції. Однією рукою хтось намагався покращити ситуацію, а другою - зіпсувати, погіршити, накласти більше видатків, особливо це стосується погіршення умов для малого бізнесу. Я переконана, що над цим кодексом треба ще багато і багато працювати.

Олександра Кужель: «Треба прийти до тями і все ж таки прийняти наступний бюджет з новим Податковим кодексом»

Ще з 1994 року, коли я була народним депутатом, почалася робота над Податковим кодексом. Коли ми в 1996 році приймали запропоновані Пинзеником закони прибуток та ПДВ, була та ж сама ситуація, що й сьогодні. Проте дещо інша у відносинах з пресою, яка в той час писала, що то дуже погані люди в парламенті, що не приймають ці закони. А я одна стояла в залі як представник УСПП та давала сигнал депутатам, що не можна їх голосувати. Я тоді ще казала, що закон в такому вигляді вводить кримінальну та корупційну систему адміністрування ПДВ. Я особисто працювала і головним бухгалтером, і аудитором, і в той час ніхто не знав, що таке неповернення ПДВ, бо схема була прозорою та зрозумілою.

Позитивним у Податковому кодексі, на мій погляд, є те, що цей закон буде поданий до Верховної Ради. Я розумію гнів Ксенії Михайлівни, але хочу сказати: якщо ще довше ми будемо це обговорювати, то у нас ніколи не буде Податкового кодексу.

Коли пройшла Помаранчева революція, зібрав нас в залі пан Лановий. Тоді молодий реформатор Катеринчук з таким запалом говорив, що він щасливий, бо настав той час, коли всі сіли готувати Податковий кодекс. Це був початок 2005 року. Я сказала, що йому дуже заздрю, бо на мою пам’ять це вже був п’ятнадцятий Податковий кодекс. Останній раз ми працювали над цим документом як експерти в 2007 році. Збирали всіх аудиторів, бухгалтерів, податкових консультантів і працювали. Дійсно, кожний розділ писала окрема команда.

Я вважаю це позитивним, хоча і зроблений виклик, що цей Податковий кодекс в такому вигляді поданий до Верховної Ради. Проте, хто робив в сім’ї ремонт, той знає, що він ніколи не закінчується. Одного дня треба сказати «Все!» і його просто зупинити, аби потім поступово закінчити. Так і з Податковим кодексом. Я впевнена в тому, що це є позитив, бо тільки зараз піднімаються всі підприємці, промисловці. Окремо відпрацьовують зауваження у Кінаха, окремо ми збираємо підприємців і їхні пропозиції віддаємо Тігіпку, окремо ініціювати зауваження буде Ксенія Михайлівна. Проте у мене виникає питання: чи є ті, хто буде відстоювати ці позиції? Бо я ще пам’ятаю, як рік тому тільки-но було введено збільшення податків на автомобільні збори, тут стояли страйкуючі. Тільки-но ввели сплату до пенсійного внеску – встала вся країна і кричала «Кужель - геть!». А я на своїй посаді відстоювала ці позиції.

На сьогоднішній день ми бачимо зовсім інші тенденції. Тепер у мене надія лише на фахівців. У нас є можливість закінчувати розмовляти про мови та історію, піднятись та попрацювати над Податковим кодексом. Це є функція Верховної Ради і добре, що там є Ксенія Ляпіна, Сергій Терьохін, Оксана Продан, Анатолій Кінах. Будь ласка, працюйте, зараз закон у вас, і в якому вигляді він вийде, це є вже відповідальність парламенту. Проте тут дуже важлива і позиція підприємців.

Якими є відчуття від Податкового кодексу? Чомусь не вірно поставлено наголос. Він дійсно дуже гарний для великого бізнесу, для нього там зроблені дуже гарні акценти: зменшення оподаткування, наближення податкового та бухгалтерського обліку і багато іншого. Водночас, зовсім інакші акценти щодо підприємців. В уряді кажуть, що малий бізнес дає 7% ВВП. Так от, ці 7% викинуто, бо ті правки в різних законах зводять нанівець всю спрощену систему оподаткування.

Хоч там і є, на мій погляд, державницька пропозиція щодо того, якщо у вас послуги до 300 тисяч гривень – не сплачувати єдиний внесок, але сплачувати пенсійні внески. У нас було багато розмов з підприємцями і в період, коли працювала 366 постанова. Йшлося про те, що не може бути таким чином, що півтора мільйона не сплачує податки до пенсійного внеску і в цей час Пенсійний фонд банкрутує. Я впевнена, що це робити треба, поступово змінюючи нинішню пенсійну систему, бо до неї є питання, наприклад, коли у нас ідуть люди в 30-35 років на пенсію. Тому, коли ми говоримо про людину, яка сама собі створює робочі місця, а не найняті особи, то це вона ризикує. І в нашому проекті, який ми готували Сергію Тігіпку, записано, що якщо я не сплачую внесок і мені недостатньо стажу, то я повинна знати про те, що не отримаю пенсію. Вони мали можливість добровільно сплачувати. Але ми подивились, що це буде впливати тільки на молодь, яка зараз працює по цій спрощеній системі оподаткування. Бо всі люди, починаючи з 40 і більше років, все рівно мають згідно з законодавством, п’ять і більше років стажу. Вони все одно будуть отримувати пенсію. Тобто, є питання, які потрібно закінчувати обговорювати і приймати рішення. І ті політичні сили, які підуть на це, повинні брати на себе відповідальність за його наслідки. На жаль, у мене таке відчуття, що поставлена задача створення негативного іміджу бізнесу, на створення протистояння громадськості та бізнесу. Мені особисто боляче це чути від Держкомпідприємництва. Це розмови про те, що бізнес тримає нелегалів, бізнес платить зарплати в конверті, бізнес не сплачує податки, продає китайські товари і т.д. Складається так, що нібито у всіх бідах в державі винен бізнес.

Відверто хочу сказати, що мене насторожують розділи щодо спеціальних податкових режимів, територій та парків. Я впевнена, що поява таких територій та парків є ознакою продовження корупції в держави. Я впевнена, що треба робити однакові умови для всього бізнесу без обмеження видів діяльності.

Відчуття по спрощеній системі оподаткування таке, що з’їсти його не змогли, але понадкушували. Ми писали в нашому законі в 90-му році, що для фізичної особи має бути 10 працюючих, для юридичної – 50, бо тоді підприємець нічого не сплачував за зайняту особу, крім 50% вартості свого додаткового податку. Тепер він за нього сплачує всі соціальні платежі і заробітну плату. Скажіть, тоді якого біса нам обмежувати кількість тих, кого він візьме на роботу, якщо він за нього все сплачує? Тобто, треба це зняти. Якщо підприємець все сплачує за працюючого, навіщо йому ставити ще 20% сплати вартості єдиного податку? Та йому держава повинна доплачувати за те, що він створює робочі місця. Таких питань дуже багато.

На останньому засіданні перед схваленням урядом Податкового кодексу нам вдалося зняти касові апарати, бо було написано, що вони прямо запроваджуються. Для бізнесу жодна влада не є гарною, треба знаходити паритет і тому я впевнена, що треба над цим законом ще попрацювати.

На завершення хочу поставити наголос на найболючіше місце, на яке я просила б звернути увагу народних депутатів. Дійсно, адміністрування є найстрашнішим питанням, і там вперше впроваджуються непрямі методи оподаткування. Моя позиція завжди була така, що непрямі методи треба почати з голови. Хоча б рік вони повинні поширюватись на Президента, прем’єра, міністрів, депутатів ВР, губернаторів, мерів, держслужбовців. А через рік – на бізнес. Бо як можна бути цинічними настільки, щоб звертатись до бізнесу, коли ми не віримо владі, що вона живе на ті кошти, які заробляє. Яка може бути відвертість, коли немає взаємності? Це дуже важливе рішення.

Найнеприємніше, на мій погляд, уже не в Податковому кодексі. Так, є позитивні моменти, прийняли більш прозовий закон про державні закупівлі. В мене є надія, що Янукович дійсно хоче провести реформи. Один міжнародний експерт сказав дуже важливу для мене фразу: у Януковича є унікальна можливість, щоб забули про те, що було раніше, створити своє майбутнє. Відчуваю, що є у нього таке бажання.

Найголовніше, і я йому писала про це в першому листі після інавгурації, якщо буде політична воля, яку він зможе проявити, тоді уряд зрозуміє це з першого натяку, бо вибудувана дуже жорстка вертикаль влади. Якщо Саакашвілі сказав, що він за два роки зробить Анталію, то йому не треба було дуже багато переконувати своїх міністрів, що треба спростити процедуру видачі дозволів. Сьогодні там видають дозволи на будівництво готелів за три дні, тому що Президент дав таке доручення. Він сказав і все зробили. Це є найголовніше, бо якщо буде, як раніше «Я сказав уряду боротись з бідністю» і пішов собі – на цьому все і закінчиться.

Я зараз деякою мірою заздрю тим, хто працює, бо сьогодні є чітка вертикаль влади. Скажу як держслужбовець, безвідносно до політичного забарвлення. Якби так було тоді, коли я працювала у Тимошенко, я б робила по 135 постанов змін до законів кожен день. Бо коли закони не голосуються – найтяжче проводити та впорядковувати це внутрішніми документами. Сьогодні вони дійсно мають жорстку вертикаль, коли все подається, голосується, є вертикаль на місцях. Але тут є і деякі застереження, щоб ця вертикаль швидко не проголосувала Податковий кодекс без обговорення. А це залежить від громади. Закінчити хочу словами, які мені дуже подобаються: «Нельзя, убивая богатого, сделать бедного богатым, нельзя, убивая сильного, сделать слабого сильным, нельзя и порочно делать за людей то, что они должны и могут делать сами». Остання фраза стосується Податкового кодексу.

Нічого не буде, якщо наші підприємці не будуть читати кодекс, а я про це кажу останні два-три місяці, ми на Раді підприємців розсилали цей документ всім зі всіма змінами, які були. Я все ж таки вважаю, що це є шок, але треба прийти до тями і все ж таки прийняти наступний бюджет з новим Податковим кодексом.

Можна не йти у відпустку, бо Верховна Рада і так дуже багато відпочиває. Ми готові дати всіх фахівців і підприємців, на два тижні закритись і проводити Податковий кодекс так, як ми проводили спрощену систему оподаткування – виводили людей, перекривали всі входи та виходи, брали в коло Верховну Раду, і поки вона не голосувала, її не випускали. Думаю, що іншого кроку просто немає. А то що така провокація зроблена, я вважаю, це дуже важливо.

Олександра Кужель: Что касается налога на недвижимость, то меня напряг один момент. С квартирами и бабушками все понятно, но облагаются налогом все производственные мощности, даже склады. У меня самой внутренний протест, я еще не могу определиться. С одной стороны, это пугает, а с другой - как государственный человек я понимаю: сколько же нехороших людей понабирали недвижимости, которая не используется. Мало того, они ее тупо сдают в аренду, ничего не платят, и нет контроля за эффективностью использования, здесь надо найти паритет. Если мы его не найдем, то мы не поломаем этот порядок, когда предприниматели делают вид, что платит налоги, а государство делает вид, что о нас заботится. Главный лозунг Налогового кодекса должен быть таким: налоги платят предприниматели, а не собирает их Налоговая. ГНАУ – это не главный инструмент по сбору налогов. Если я закроюсь и не буду работать, приставьте ко мен хоть сто налоговиков, вы не получите ни копейки. Налоговый кодекс надо создавать с идеологией созидания, а не разрушения. Налоговиков надо прижучить, это однозначно.

У нас залишилося два тижні, пропозиції всі чудові, але Верховна Рада може їх не взяти до уваги, тоді до 1 липня проголосуємо Податковий кодекс, і з 1 січня він починає працювати. До чого може призвести цей Кодекс у вигляді, якому він є зараз?

Олександра Кужель: Может быть, это грубое сравнение, но когда я увидела, что в Чернобыле живут белые тараканы, я поняла, что приспособление в мире очень высоко. Меня страшит то, что очень многие предприниматели начали приспосабливаться к новой системе власти. Мы очень быстро привыкли к демократии и возможности все высказывать, где-то даже перешагнув грань, а сейчас все просто отступили назад. Это вопрос и к прессе, и к предпринимателям, и к экспертам. Я читаю публикации и просто умиляюсь, вспоминаю свой приход в Госкомпредпринимательства в начале прошлого года, когда были сплошные забастовки, в прессе драли, как липку, каждое предложение жестко критиковалось. Я каждый шаг обсуждала с бизнесом, а теперь их просто послали.

На самом деле, особенно принятие Налогового кодекса не почувствуют, приспособятся. Единственные, кто получит увеличение, так это стоящие на рынке, потому что услуги все опадают в очень хорошее положение, даже транспортные услуги сюда не присоединятся. Они и могут составит активную группу возмущающихся, потому что если раньше платили 200 гривень, то теперь еще плюс 328. Для крупного бизнеса нет ухудшений, есть только позитивные моменты. Единственное, они будут стараться избавиться от недвижимости.

Ксенія Ляпіна: Буде так, як із Законом «Про внесення змін до деяких законів з питань оподаткування», де було біля двохсот пропозицій, не тільки від опозиційних депутатів, а провладних. Провладні депутати вносять пропозиції, висловлюють зауваження, але голосують, бо їм так сказали. Так само буде і з Податковим кодексом. Те, що рішення приймаються у Верховній Раді, – абсолютна ілюзія, всі рішення приймаються в уряді і у Президента, важлива позиція, вироблена в цих інстанціях. Адже, на жаль, сьогодні депутатський корпус через тушкованість і невеликі розумові здатності значної частини сьогоднішньої більшості голосують за все, що їм сказали.

Ризик проходження цього Кодексу, як по маслу, існує. Він призведе до суттєвої тінізація в сфері малого бізнесу. Два мільйони - це тільки суб’єкти, а є ще і найняті особи, по різним оцінкам, їх біля 5 мільйонів, притому, що всього у нас працює біля 18 мільйонів. Розумієте, яким небезпечним є ризик тінізації такої величезної кількості працюючих? Після цього Бродський і всі інші можуть розповідати один одному про соціальну справедливість… Соціальна справедливість не в тому, щоб відібрати у одних, іншим віддати, і бути благодійником, а в тому, щоб запустити систему, в якій кожен заробляє і адекватно отримує.

Багато говорилося, що пенсійна система несправедлива, ми вийдемо на пенсію і будемо отримувати пенсію, за яку ми не сплачували. Я вас заспокою, ніхто з нас не буде тієї пенсії отримувати. Якщо не буде проведена докорінна зміна пенсійної системи, уже моє покоління, незважаючи на НДС, які воно сплачує сьогодні, отримає дулю з маком. Це не тому що держава не захоче, а тому, що у нас чергове різке падіння народжуваності та кількості працюючих і чергове збільшення кількості пенсіонерів. Якщо пенсійна система не буде докорінно змінена, я прогнозую, що через 15-20 років буде просто крах.

Олександра Кужель: Мы собираем от предпринимателей все предложения и попробуем их отстоять через Тигипко, он с ними зайдет к Азарову, и это единственная возможность еще внести изменения до голосования.

Ваш наступник пан Бродський оприлюднив інформацію про те, що з 2 млн. спрощенців 300 тисяч – фіктивні спрощенці. Ви погоджуєтесь з цією цифрою?

Олександра Кужель: Это неправда. Есть совершенно четкие цифры, а понятие фиктивного предпринимательства вам привела Ксения Ляпина. У нас давно идет спор по этому поводу: если у вас есть бизнес-инкубатор, бизнес-центр, где находится 100 фирм, и пишут их по одному адресу, то они считают их фиктивными. Наверное, они считают, что это должны быть отдельные здания, лучшие в области и с вертолетными площадками.

Мне очень сложно комментировать Михаила Юрьевича, потому что, на мой взгляд, он выполняет совершенно четкий заказ, я знаю чей, – уничтожить Госкомитет. Он уже издал приказ о ликвидации всех региональных представительств, при том что их работа прописана в законе. То, что мы создавали 10 лет, Михаил Юрьевич умудрился за несколько месяцев разрушить.

Он говорит, что подал хороший закон, а его Тигипко бедного не пропускает. Ксения Михайловна может подтвердить, что этот закон абсолютно пустой на одном листике, где говорится, что если ты помешал предпринимателю тебе такой-то штраф, а второй раз – тебя выгонят. Вопрос: а кто это зафиксирует, какая процедура? Поэтому Тигипко отправил этот закон на доработку.