Гідрометцентр попереджає…

Найбільш жарке повітря вже відійшло за межі України і перемістилося на Північний Кавказ та Нижнє Поволжя. Однак за декілька останніх днів на нашій території побито багато рекордів максимальної температури повітря.

Крім того, в літній період у всіх без винятку регіонах України будуть локальні прояви таких небезпечних і стихійних явищ погоди, як шквалисте посилення вітру, випадіння граду, сильних злив, грозові явища. З кожним роком їх буде ставати все більше.

Які ще сюрпризи приготувала нам погода цього літа? Як позначаться погодні умови на валовому зборі врожаю? Чи слід чекати небезпечних стихійних явищ? Де і коли варто планувати літній відпочинок? На ці та інші запитання у прес-центрі «Главкому» відповів начальник Українського Гідрометцентру Микола Кульбіда.

Микола Кульбіда: «Глобальне потепління ніхто не відміняв, ймовірність подальшого щорічного підвищення температури надзвичайно висока»

Спека, яка трапилася в Україні в червні після періоду помірної, помірно-теплої чи інколи навіть прохолодної погоди, показала, що глобальне потепління ніхто не відміняв. Статистика вперто говорить, що ймовірність подальшого щорічного підвищення температури надзвичайно висока.

В Україні 11-12 червня побито багато різноманітних метеорологічних рекордів максимальної температури повітря. Наприклад, температура в Києві, зафіксована 12-го числа, стала найвищою для червня за весь період метеорологічних спостережень, починаючи з 1881 року. Було зафіксовано 36 градусів, в той час, як найвища температура до цього становила 35 градусів.

11 червня в Києві також зафіксовано рекордну температуру повітря, було перевищено максимальне значення за весь період метеорологічних спостережень, але саме для цього дня. Аналогічна картина спостерігалася у південних, центральних областях, на сході України. Таким чином, період жаркої погоди став підтвердженням того, що за будь-яких обставин в літній період ми будемо мати високу температуру.

Найбільш жарке повітря вже відійшло за межі України і перемістилося на Північний Кавказ та Нижнє Поволжя. Надалі таких високих значень температури, які були зафіксовані до цього, до 37-38 градусів, уже не відмічається. На сьогодні помірно тепла повітряна маса уже охопила західні та північні регіони України, а на півдні, сході і центральній частині сьогодні ще відмічатимуться максимуми - 30-35 градусів. Завтра ситуація дещо зміниться, оскільки ця помірно тепла повітряна маса переміститься далі на схід і південь. Таким чином, за ці два дні в Україні встановиться помірно тепла і переважно суха погода.

Що стосується подальшого розвитку ситуації, то до кінця червня ми не чекаємо відновлення температурного режиму до екстремальних значень. Опадів стане більше, що суттєво покращить ситуацію для вегетації сільськогосподарських культур. Починаючи з 18 червня і практично до кінця місяця в Україні пройдуть дощі, зокрема, на півдні і на сході, де зараз відчувається суттєвий дефіцит опадів.

Якщо прослідкувати тенденції зростання температури повітря за останні 20-25 років, то для червня це зростання було зовсім незначним, і в середньому для України становило 0,3 градуса, а в липні і серпні це підвищення склало вже 1,5-1,7 градуса. Зробити прогноз на тривалий період неможливо, але можна сказати, що тенденція, яка спостерігалася останні 20 років, нікуди не подінеться. Отже, і липень, і серпень буде з високим температурним режимом, який в окремі періоди буде суттєво перевищувати середні значення. Слід бути готовими до того, що кожне літо у нас буде спекотливим.

В збільшенні кількості опадів такої помітної закономірності не відмічається, їх кількість змінюється незначним чином. Але є певна особливість, за рахунок зростання деякої інтенсивності опадів, їхня кількість на 10-15 % збільшується в степовій частині України. Це, звичайно, має деякий позитивний ефект, адже призводить до часткового вирівнювання кількості опадів в лісостеповій і степовій частинах України, що може пом’якшити літні засухи.

За своєю жорсткістю та інтенсивністю щорічні засухи бувають дуже різними. Наприклад, цього року ґрунтова засуха вже практично розпочалася у південних, східних і частині центральних областей України, але вона не носить такого катастрофічного характеру, оскільки запаси снігу, які пішли в ґрунт, поповнили його глибокі шари. Це є дуже позитивним фактором, тому що навіть при пересиханні верхніх шарів ґрунту рослини отримують вологу з більш глибоких шарів.

Таким чином, протягом літа температура повітря буде вищою за норму. Наскільки вищою, буде залежати від конкретного розвитку атмосферних процесів, який зараз неможливо спрогнозувати. Деякі американські аналітики поширюють інформацію про те, що нинішнє літо буде найтеплішим за дуже тривалий період. Необхідно зауважити, що літо не може бути одночасно теплим на всій земній кулі, адже атмосферні процеси розвиваються великими довгими хвилями. Якщо, наприклад, на території України тривалий час утримується спекотлива погода, то такий же по тривалості час, наприклад, над Західною Європою і Середньою Азією обов’язково утримуються помірна тепла або навіть прохолодна погода.

Стосовно України, я не можу стверджувати, що обов’язково це буде найтепліший рік, тому що 1990-ті роки у нас дійсно були найтеплішими за більш, ніж 150 років метеорологічних спостережень, а потім наступило деяке зменшення цієї величини глобального потепління. Такий варіант розвитку подальшої ситуації також не можна виключати.

Правда, що клімат в Україні стає більш континентальним? Чи можна говорити про зменшення впливу атлантичних процесів і посилення впливу зимою арктичних вітрів, а влітку - спеки з Південної Азії та Близького Сходу?

Микола Кульбіда: Коли ми говоримо про зростання континентальності, ми маємо на увазі дуже сувору зиму і спекотливе літо. Справа в тому, що потепління якраз найбільш виражене в зимовий період року. В Україні за останні 20 років ця температура підвищилася в холодні місяці, січні і лютому, на 2-2,5 градусів. Отже, ми говоримо, навпаки, про зменшення континентальності клімату, адже в літній період це зростання температури суттєво менше.

Стосовно впливу Атлантики, то він не зменшився. Більше того, за останні 20 років вплив на погоду України арктичних процесів, особливо дуже холодних сибірських антициклонів, значно послабився, саме завдяки тому, що в холодний період року переважають якраз атлантичні процеси.

Влітку переміщення жаркої спекотливої маси дійсно надходить до нас із Сахари через Середземне море – за першим варіантом. І за другим ще більш ймовірним варіантом - з Ірану, через Туреччину, Кавказ і Чорне море.

Якими будуть наслідки спеки? Чи зацвіте швидше морська вода?

Микола Кульбіда: Прогрівання води на морських акваторіях, в річках і водосховищах України абсолютно не випереджає звичайні строки. Спека у нас була дуже нетривалою, а вода - річ консервативна, вона довго накопичує тепло і довго його віддає. Саме тому процеси цвітіння у цьому році раніше не розпочнуться.

За вашими прогнозами, коли буде найкращий період для відпочинку в Криму та Карпатах?

Микола Кульбіда: В червні місяці в Карпатах навряд чи можна буде вибрати хоча б кілька днів поспіль сухої погоди, приблизно до кінця червня кожний день там буде переважати дощова погода. А от відвідати Карпати в липні і серпні буде просто райською насолодою.

Зважаючи на не дуже комфортний високий температурний режим, дуже сильну сонячну інсоляцію та ультрафіолет, у жаркі періоди я б утримався від поїздок на море і переніс би їх десь на другу половину серпня-початок вересня.

Які наслідки того, що ми стали рекордсменами по температурі цього року?

Микола Кульбіда: По-перше, зростає пожежна небезпека на полях, посадках. По-друге, люди, особливо похилого віку, які не звикли до такого некомфортного температурного режиму, будуть його тяжко переносити. По-третє, загроза засушливих явищ, певні втрати майбутнього врожаю, як це буває кожного року в різних регіонах.

В цьому році, на відміну від багатьох попередніх років, не дуже сприятлива обстановка з майбутнім врожаєм формується в Харківській області, де в зимовий період постраждали дуже великі посівні площі озимих культур, в Сумській та інших областях. Негативні процеси, які почалися взимку, влітку будуть частково продовжуватися, що негативно позначиться на валовому зборі господарських культур.

Ви погоджуєтесь, що у природи немає поганої погоди?

Микола Кульбіда: У природи і синоптиків, звичайно, поганої погоди не буває. Для наших спеціалістів вираз «погана погода» - лайливий. Погода – це об’єкт нашої діяльності і досліджень, до якого ми ставимося з повагою. Людська сфера діяльності надзвичайно різномасштабна, тому будь-які погодні процеси несуть і негативні, і позитивні наслідки. Так є і було завжди.

На Львівщині відбулися інтенсивні буревії, наскільки вони характерні для Києва? Чи прогнозуються вони влітку?

Микола Кульбіда: Буревії – це більш народна назва, а професійно їх називають шквалами, смерчами, зливами, і т. п. Ці явища є характерні для України в літній період. Вони тісно пов’язані з температурним режимом: чим вищий температурний режим та запаси вологи в атмосфері, тим більша ймовірність виникнення таких явищ. Якщо у нас відбувається зростання температури повітря, то кількість небезпечних явищ такого конвективного характеру зростає і буде зростати. Ми всі повинні бути готові до того, що в літній період у всіх без винятку регіонах України будуть локальні прояви таких небезпечних і стихійних явищ погоди, як шквалисте посилення вітру, випадіння граду, сильних злив, грозові явища. З кожним роком їх буде ставати все більше.

У зв’язку з існуючою тенденцією підвищення температури, чи можливі якісь рекомендації Гідрометцентру для аграріїв?

Микола Кульбіда: На замовлення Міністерства агрополітики Українським Гідрометцентром спільно з Одеським гідрометеорологічним інститутом виконується науково-дослідна робота по оцінці впливу кліматичних змін на продуктивність сільськогосподарських культур України. Ця робота виконується вже два роки, і ще два роки буде виконуватися. Крім того, у нас були проведені певні окремі дослідження. Темою моєї кандидатської дисертації була продуктивність озимої пшениці, а начальника відділу агрометеорології Адаменко Тетяни Іванівни - продуктивність кукурудзи в умовах зміни клімату, а також деякі інші вчені займалися цими питаннями.

Виходячи з досліджень, які вже проведені, можна зробити певні висновки. По-перше, необхідно змінити агрокліматичне районування України, яке на сьогодні не відповідає потребам сільськогосподарського виробництва. По-друге, необхідно оптимізувати розміщення сільськогосподарських культур в Україні. В одних регіонах основні сільськогосподарські культури треба скорочувати, в інших - розширювати. Завдяки цьому можна буде отримати додаткові врожаї без додаткових затрат, тільки з урахуванням кліматичних змін, які вже відбулися. Наприклад, врожай головної сільськогосподарської культури, озимої пшениці, зросте на 20-40%.

По-третє, якщо Україна не збирається ставати промисловою країно, і буде спрямована на розвиток сільського господарства, то в умовах суттєвого зростання температури в теплий період року необхідно в десятки разів розширювати кількість зрошуваних прощ. Треба повернутися хоча б до тих масштабів зрошення, які були за часів Радянського Союзу, коли зрошенню підлягали практично надзвичайно великі площі в степовій частині України. Але ця зона повинна бути переміщена ще північніше, включаючи центральні області. Саме це дасть гарантію майбутнього процвітання нашого сільського господарства.