Операція «Абромавичус». Хто за цим стоїть?

Сьогодні вранці міністр економічного розвитку та торгівлі України Айварас Абромавичус несподівано заявив про свою відставку. Заява була оголошена на прес-конференції, яку зібрав міністр о 10 ранку. Важлива деталь: журналістів ще з учора збирали поспілкуватись з урядовцем на іншу тему – «Пріоритети приватизації та реформи держпідприємств в 2016 році». Та про приватизацію після такого перфомансу урядовця вже ніхто не згадував. Заява, зроблена Абромавичусом, не стосувалась розпродажу держмайна. Міністр оголосив про свою відставку і пояснив причини. Саме ця подія може дати старт переформатуванню нинішньої української влади, а аналіз її причин дасть відповідь на те, як може виглядати парламент і уряд після цього «землетрусу».

-- Чому йде міністр? Версія Айвараса

Причини несподіваного рішення піти зі своєї поста урядовець назвав чітко:

- зняття охорони з нього і його сім'ї,

- нав'язування під тиском сумнівних осіб у його команду і на ключові посади в держпідприємствах, зокрема НАК «Нафтогаз»,

- бажанням окремих людей встановити контроль над грошовими потоками.

За словами міністра, один з «окремих» - це Ігор Кононенко, який активно лобіював своїх людей на посаду гендиректора «Укртрансаміаку». Айварас Абромавичус також заявив про тиск на нього в питанні кадрових призначень у «Держзовнішінформі», підприємствах порошкової металургії, Національному агентстві з акредитації та навіть в лобіювання кандидатури «власного» замміністра в Мінекономіки. Начебто цей неназваний кандидат приніс повний пакет документів для призначення і заявив: «Я хочу стати вашим замом. Я в команді Кононенка, і мою кандидатуру вже погоджено нагорі», - розповів міністр. Згодом депутат від БПП Сергій Лещенко на своїй сторінці у Facebook написав, що «смотрящим», якого начебто особисто лобіював Кононенко на посаду заступника міністра економічного розвитку і торгівлі, є Сергій Пінькас, нині працює заступником глави «Укроборонпрома». Як повідомляв «Главком», в цю державну структуру, яка посилено освоює мільярди на виробництво зброї і військової техніки, президент Порошенко з самого початку своєї роботи відрядив своїх перевірених менеджерів.

Пізніше Лещенко виправився і уточнив, що Пінькаса лобіював Турчинов, а Кононенко зі свого боку намагався призначити на посаду заступника міністра Андрія Пасічника, заступника голови НАК «Нафтогаз», «історично близького до групи «Воля народу». Як вважає депутат, начебто за це названа депутатська група хотіла добитися врахування своїх інтересів на ринку енергоносіїв, зокрема, в компанії «Укргазвидобування».

Прихильники Абромавичуса також стверджують, що Кононенко, Порошенко та Яценюк спільні в прагненні гальмувати приватизацію стратегічних підприємств. Команди прем’єра та президента розділили впливи на цих об’єктах, призначивши на керівні посади туди близьких до себе осіб, які начебто контролюють фінансові потоки, що проходять через державні компанії. Найвідоміший з прикладів такого господарювання – історія з Одеським припортовим.

«Саме тому були провалені всі законопроекти про приватизацію, які лобіював Айварас», - пояснює один з депутатів.

На умовах анонімності парламентарі також розповідають, що розпорядником всіх тіньових схем команди президента в держсекторі є депутат Олександр Грановський. Він також вирішує усі питання, пов’язані з судами.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) розпочало перевірку стосовно озвучених міністром економічного розвитку і торгівлі фактів. «Зараз ми аналізуємо заяву, будемо реєструвати кримінальне провадження», - сказав в коментарі «Главкому» заступник голови НАБУ Гізо Углава. Відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за попередньою правовою кваліфікацією правопорушення за статтею 364 (ч.2) Кримінального кодексу України «Зловживання владою або службовим становищем».

-- Корупція і лобізм? Версія Кононенка

Ігор Кононенко, природно, спростовує звинувачення у тиску на міністра. Заступник голови фракції Блоку Порошенка, сірий кардинал президентської партії після повідомлення про заяви Абромавичуса був змушений вийти до журналістів у кулуари парламенту і озвучити свою версію скандалу.

Старий друг та партнер президента не вперше в ролі «головного корупціонера режиму Порошенка». Та цього разу Кононенку довелось виправдовуватись буквально відразу після озвучених звинувачень. Депутат був змушений вийти в кулуари парламенту, аби дати відповідь на запитання десятків журналістів, які відразу ж його обступили. Одіозний парламентар виглядав напружено, відповідав на запитання різко.

Головні мессиджі: про який тиск може бути мова? нехай міністр деталізує те, що наговорив! Скандальну заяву Абромавичуса Кононенко пов’язує з провалами в роботі самого міністра, відсутності реформ на його напрямку. Кононенко також відзначив, що в новому переформатованому уряді місце для тих, хто свої невдачі хоче перекласти «з хворої голови на здорову», не знайдеться.

Друг президента, звинувачений міністром економіки, також нагадав, що ще з минулого року у Раді лежить проект постанови про відставку Абромавичуса, під яким стоїть 22 підписи депутатів, в тому числі підписи членів пропрезидентської фракції Геннадія Чекіти і Юрія Соловея. Іншими словами, за словами Кононенка, Абромавичус знав, що готується його відставка, тому зіграв на випередження, виваливши бруд на керівництво БПП.

«Главкому» також стало відомо, що напередодні гучної заяви міністр мав зустріч з фракцією БПП. Про це розповів депутат від президентської сили Олексій Гончаренко. «Якщо ти все це робиш після того, як тебе викликали на килим…, то це не правильно. Мені здається, це якась помста», - вважає депутат. Якщо на міністра тиснули, то чому він одразу не звертався до відповідних органів, а терпів, заявивши про своє бажання іти напередодні відставки? Цим питанням задаються багато депутатів не тільки з БПП, а і позафракційні парламентарі, серед яких Сергій Тарута.

Тим часом фракція БПП, за словами того ж Кононенка, уже знайшла нову кандидатуру на посаду міністра економічного розвитку і торгівлі. У Порошенка хочуть нинішнього заступника глави Адміністрації президента Віталія Ковальчука зробити віце-прем’єром, а за сумісництвом й очільником Мінекономіки .

-- Головна версія: проект Саакашвілі-Банкової?

Заява міністра про відставку стала громом серед ясного неба для прем’єра та уряду. Як повідомляють джерела «Главкому», ще напередодні Абромавичус обговорював з колегами-міністрами майбутній звіт перед парламентом та декілька законопроектів, які міністри мали представити у Раді. Мова про відставку на цій зустрічі не йшла і скандальну заяву міністра, як переконують в оточенні прем’єра, не готували у стінах на Грушевського.

Однак навряд чи вона була самостійним емоційним кроком.

«Ще два дні тому Амбромавичус, як кажуть мої джерела, навіть думки не мав про відставку. Більше того, у Яценюка були певні критичні запитання до його (міністра, - «Главком») конкретних ініціатив. Але як тільки Амбромавичус у понеділок увечері повечеряв з Саакашвілі - і маємо крок на випередження. Розрахунок цілком правильний - вдарити по команді президента, яка його і делегувала, щоб забезпечити собі прикриття. В іншому разі команда Президента мала б взяти на себе удар - мовляв, вигороджують Кононенка і усувають "чесного", - написав на свої сторінці у Facebook Голова спостережної ради Інституту світової політики Віктор Шлінчак.

За однією із версій, міністр Абромавичус намагається зберегти своє місце під сонцем, оскільки нинішньому складу уряду залишилося недовго. Мовляв, настав час гучно нагадати про себе і постати перед публікою у ролі реформатора, якому заважали. Нагадаємо, і Квіташвілі, і Павленко, і Пивоварський свого часу уже подавали заяви про звільнення, але досі залишаються на своїх місцях, як нічого й не було. Озвучуючи заяву Абромавичус пробував відгородити себе від негативного шлейфу, який тягнеться за урядом Яценюка.

І це, треба визнати, спрацювало. Вже після обіду 11 послів підписали різку заяву, виступаючи на підтримку урядовця. "Ми глибоко розчаровані відставкою міністра економічного розвитку і торгівлі пана Айвараса Абромавичуса, який досяг справжніх результатів у проведенні реформ в Україні", - ідеться в заяві. "Впродовж минулого року пан Абромавичус і його професійна команда добились важливих зрушень у впровадженні жорстких, але необхідних економічних реформ…, приведенні України у відповідність до вимог програми МВФ і сприянні формування більш відкритої та прозорої влади", - заявили посли. Під документом свої підписи поставили, зокрема посол ЄС Ян Томбінський, посол США Джеффрі Пайетт, посол Канади Роман Ващук та інші.

За іншою версією, відставка зі скандальним викриттям – це крок у новий політичний проект Міхеїла Саакашвілі. Гучна «презентація» криштально чистого Абромавичуса, який не зміг працювати у наскрізь корумпованій системі влади, - чудовий старт. Губернатор Одещини підтвердив у Facebook, що мав тривалу зустріч із міністром Абромавичусом якраз напередодні прес-конференції. Саакашвілі назвав вчинок міністра мужнім, заявивши, що всі ініціативи по зміні керівників держпідприємств блокуються (увага!) вже «особисто прем'єр-міністром з подачі Ігоря Кононенко і ще декількох груп впливу». Тобто Саакашвілі втягнув у гучний скандал і прем’єра, з якими веде тривалу війну.

І якщо сам Саакашвілі до останнього часу уникав критики президента, то Абромавичус або ж, наприклад, Святослав Вакарчук, якого теж тепер сватають у нову команду губернатора, її не цураються. А це дозволить Саакашвілі стверджувати, що його рух – аж ніяк не проект Банкової, запущений напередодні дострокових виборів. А їх, за зізнанням депутатів з БПП, готують вже на осінь 2016 року.

Коли стаття готувалася до публікації, президент Петро Порошенко повідомив про те, що мав зустріч з міністром Айварасом Абромавичусом. Глава держави заявив, що і під час призначення і зараз міністр має повну підтримку реформаторських ініціатив. «Вважаю, що Айварас має залишатися міністром і продовжувати реформи. Він пішов думати», - написав Порошенко.