Бізнес на субсидіях. Вибрики столичних монополістів
Що робити, якщо ви отримуєте субсидію, але в платіжці, яку ви отримали, вказано що вона скаладає 0,00 грн
Всупереч чинному законодавству, столичні монополісти «Київенерго» та «Київгаз» самовільно позбавляють киян субсидій на свої послуги. Компанії ігноруюють рішення соціальних служб міста про призначення допомоги тим, у кого розмір плати за комунальні послуги мало не зрівнявся з сімейним доходом.
Водночас монополісти отримують субвенції від держави на компенсацію субсидій своїм споживачам. Законом «Про Державний бюджет України на 2016 рік» на це передбачено 35 млрд гривень – майже на 9,5 млрд більше порівняно з бюджетом-2015 (виплачено 19,9 млрд).
В той час як міністр соціальної політики Павло Розенко цілком справедливо розповідає про успішність реформування системи житлових субсидій, кияни масово отримують від монополістів платіжки за січень, де замість призначених їм субсидій на опалення, електроенергію, газ та інші послуги стоять одні нулі. Тобто, в такий спосіб споживачів змушують платити без урахування призначених їм субсидій, адже більшість споживачів звикли вірити тому, що написано у платіжках.
Поспілкувавшись зі споживачами декількох столичних будинків, які оббивають пороги соціальних служб, виявилося, що багатьом з тих, кому ця допомога була призначена ще 6 чи 9 місяців тому, в дійсності отримали її лише один чи два рази. Адже в щомісячних платіжках в графі «Субсидія» написано 0,00 грн.
На якій підставі монополісти самовільно позбавляють споживачів державної підтримки? Листи такого змісту дехто з обдурених споживачів спрямовує за вказаною адресою на сайті Київенерго, створеного нібито для налагодження прямого діалогу зі споживачами. Але монополісти ігнорують такі запитання.
«Главком» також звернувся із запитом до «Київенерго» з проханням пояснити, чому компанія самочинно скасовує призначені субсидії та яку субвенцію з державної скарбниці отримала компанія за 2015, а також за січень 2016-го на компенсацію призначених киянам субсидій? У відповідь – повна тиша. Закономірний висновок: захмарна рентабельність з такої оборудки приносить шалені прибутки, про які в компанії воліють не говорити.
Але не завжди монополістам вдається всіх перехитрити. Часто здирницька політика приносить зворотній ефект: дехто з обдурених споживачів, наприклад, одинокі пенсіонери, взагалі перестають розраховуватися, бо їм нічим платити з пенсії розміром в 1250 грн. Тому й не дивно, що згідно з оприлюдненою «Київенерго» інформацією, борги столичних споживачів за використану теплову енергії на 1 січня 2016 року вже перевищили 1,9 млрд грн.
На тлі вищесказаного досить цинічно виглядає повідомлення, розміщене на сайті монополіста: «Платіжки за тепло Київенерго адаптовані до європейського формату». Монополіст називає це етапом «переходу компанії на пряму взаємодію з клієнтами за прикладом того, як працює більшість великих європейських теплових операторів».
«В липні 2014 року, в зв'язку із змінами законодавчого поля, «Київенерго» отримало статус виконавця послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання для населення, що спричинило за собою необхідність формування власної клієнтської бази та перехід на формат прямих розрахунків з клієнтами. До цього часу рахунку за опалення та гаряче водопостачання формувалися й поширювалися комунальним підприємством «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (ГІОЦ)», - сказано в повідомленні.
Ця інформація лише підтверджує, що надіслані киянам платіжки, в яких відсутні субсидії, тепер друкує не ГІОЦ, як це було ще рік тому, а сама компанія «Київенерго». Проте «європейський формат» не може передбачати, що потрібно дурити своїх споживачів – це «ноу-хау» наших монополістів.
-- Як реагувати на таку платіжку
Для багатьох споживачів така ситуація субсидіями є приводом впасти у відчай. Але спочатку потрібно лише розібратися, як правильно діяти, якщо ви отримали платіжку без зазначених субсидій. Ні в якому разі не поспішайте платити всліпу за наданими монополістами даними!
Перше. Вам потрібно отримати документ, де чітко вказана сума субсидій на кожну комунальну послугу на кожен місяць опалювального сезону.
Для цього потрібно взяти в управлінні соціального захисту вашого району, тобто там, де вам призначали субсидію, документ під назвою «Повідомлення про призначення субсидії на ЖКП до особової справи…»
Наполягайте, щоб документ сформували з бази даних і роздрукували – вам не мають права відмовити.
В цьому документі – на кожен місяць опалювального сезону – вказана загальна сума призначеної субсидії. Наприклад, загалом на вашу квартиру виділено субсидію на суму 515,39 грн. Далі ця сума розподілена між усіма видами комунальних послуг.
Наприклад, якщо субсидія на опалення вказана як 292,16 грн, то цю суму потрібно відняти від нарахованої суми за спожите тепло за певний місяць. Точно так же можна вирахувати суми всіх інших платежів.
Той, хто опанує вищенаведений алгоритм, зможе відстояти своє право на субсидію. Але це вимагає чимало часу та терпіння. Та й не завжди вдасться уникнути помилок, адже потрібно ще враховувати норми споживання, наведені в крайній правій колонці вищезгаданого «Повідомлення про призначення субсидії…».
-- Субсидії призначають на 12 місяців
Отримавши платіжку на оплату послуг, де вказана субсидія в розмірі 0,00 грн, у споживача відразу виникає підозра: мабуть соціальні служби вже відмовили в допомозі. Це хибна думка, адже призначена субсидія діє протягом 12 місяців. Детальну відповідь на запит «Главкому» з приводу призначення та продовження дії субсидій надано Міністерством соціальної політики:
«Субсидія призначається на 12 місяців, а на наступний період – без звернення, на підставі отриманої інформації про доходи від Державної фіскальної служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, вищих навчальних закладів.
Після закінчення терміну отримання субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок субсидії на наступний період для домогосподарств, які отримували субсидію у попередньому періоді. Для цього структурні підрозділи з питань соціального захисту населення збирають необхідну інформацію без звернення громадян і протягом десяти днів після отримання зазначеної інформації приймають рішення про призначення (непризначення) субсидії та письмово інформують про прийняте рішення громадян», - повідомили в Мінсоцполітики.
За даними міністерства, «якщо розмір плати за житлово-комунальні послуги у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами з урахуванням пільг, які надаються відповідно до законодавства, не перевищує обсягу визначеного Кабінетом Міністрів обов’язкового відсотка платежу протягом двох сезонів підряд, субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається на наступний період на підставі звернення громадянина», - повідомляє Мінсоцполітики.
Доречно знати, що крім комунальних послуг, субсидії також надають на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (постанова Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848). Ці послуги особливо популярні в віддалених селах та малих містах.
-- Кількість нужденних зростає
Зростання вартості комунальних послуг – на тлі суцільного знецінення доходів українців слідом за невпинним падінням курсу гривні - змушує звертатися за субсидіями навіть тих споживачів, які ніколи не зверталися за подачками від держави.
Але якщо врахувати оприлюднену рік тому інформацію ООН, згідно з якою майже 80% українців опинилися за межею бідності (отримують менше 5 доларів на добу, або за нинішнім курсом долара - це приблизно 5,5 тисяч гривень на місяць), то сьогодні цей показник вже перевищив 90%. Цілком логічно, що тепер субсидій потребують вже 90% сімей.
Якщо врахувати, що за даними Державної служби статистики, загальна кількість домогосподарств в Україні - 15 мільйонів, то виходить, що субсидій потребує 13,5 мільйона сімей (це 90%)! Це і є реальний показник ефективності економічної політики влади.
В 2015 році субсидії отримали приблизно 5,4 мільйона сімей, хоча потребувала значно більша кількість. Звісно, не всі ще зрозуміли, наскільки вдало була спрощена система призначення субсидій. Щоб переконатися в цьому, потрібно зайти на сайт Мінсоцполітики.
Прямо звідти можна взяти для заповнення форму лише 2-х документів – заяву та декларацію про доходи, заповнити які можна не виходячи з власної квартири. І що важливо, споживачам не потрібно збирати документи про доходи – все це роблять соціальні служби, які, до речі, вже стогнуть від надмірного перенавантаження, але сумлінно виконують свої обов’язки.
Навіть якщо буде затримано призначення субсидії, вам все одно зроблять перерахунок на той місяць, коли ви надіслали звернення в управління соціального забезпечення. До речі, тепер субсидію призначають навіть тим домогосподарствам, в квартирах яких прописані – але не проживають – ваші родичі. Тобто, їхні доходи не враховують при розрахунках субсидії.
До речі, минулого року не всі, хто звернувся по субсидію, її отримали. За даними Мінсоцполітики, більш ніж півмільйона сімей її не отримали. Зате понад 617 тисяч українських сімей (звернулось 753,3 тис ) отримали допомогу на відшкодування витрат на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива. Але, схоже, не всі селяни та мешканці невеликих міст добре ознайомленні зі своїм правом на таку допомогу, бо тоді було б більше таких сімей.
-- Чому 90% сімей потребують субсидій?
Часто відомі політики, громадські діячі та провідні видання плутають причини з наслідками, критикуючи діючу в Україні систему субсидіювання. Дехто вважає, що в нашій країні є неприпустимо велика кількість сімей - 5,4 млн, які отримують субсидії, тоді як протягом опалювального сезону 2013-2014 років таких було 1,3 млн.
Погодитися можна лише з одним твердженням: в Україні неприпустимо велика кількість зубожілих! Варто згадати, як півтора роки тому влада почала через пресу закликати населення оформляти субсидії, але більшість вважала, що це марна трата часу, тому уникала державної допомоги, яка могла виявитися черговою пасткою. Тоді обіцяли в подвійному розмірі здерти з домогосподарств виділену субсидію в разі, якщо буде виявлено якісь невраховані доходи.
До того ж, раніше було необґрунтовано виставлено низку обмежень, що більшість із тих, хто потребував субсидій, ніколи б їх не отримали. Право на субсидії не мали родини, якщо хтось із членів сім’ї мав земельну ділянку чи дачну споруду на ній, нову машину тощо. Хоча відомо, що земельні ділянки мають більшість українців.
Тому й не дивно, що в попередні опалювальні сезони субсидію на оплату комунальних послуг отримувало менше 8% сімей в Україні, хоча вже тоді бушувала шокова терапія в комунальному секторі – на тлі суцільного знецінення доходів громадян («Главком» писав про недосконалість системи субсидій).
Не маючи коштів на сплату комунальних послуг, в країні почалося ланцюгове зростання боргів: населення – комунальникам, комунальники – «Нафтогазу України» за газ і т.д. Щоб розірвати цей ланцюг та зупинити вакханалію неплатежів, влада змушена була максимально спростити систему субсидіювання населення.
Рік тому міністр соціальної політики Павло Розенко привселюдно визнав недосконалість запровадженої системи субсидіювання споживачів. "Очевидно, що люди елементарно не довіряють сучасній системі соціального захисту", - сказав міністр, пообіцявши скасувати низку обмежень при наданні субсидій. Що й було зроблено до настання опалювального сезону 2015-2016 років.
Але зроблений прорив тут же породив нову хвилю проблем – столичні монополісти запровадили вигідний бізнес на субсидіях. Прозорість у стосунках між споживачами та природними монополіями стала недосяжною мрію, приблизити яку можуть лише правоохоронні органи.
Але спочатку цю вакханалію мав би зупинити Державний Регулятор – Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Але поки що Регулятор ніяк не реагує на зловживання своїх ліцензіатів. Мовчить і очільник КМДА Віталій Кличко...
Коли матеріал був готовий до друку, «Київенерго» надало відповідь «Главкому». Компанія-монополіст переадресовує проблему соціальним службам, які нібито не надають їм вчасно інформацію про призначення субсидій.
Автор - Наталка Прудка, «Главком»