Квартири забиратимуть за борги?

Для більшості українців комунальний зашморг затягнули настільки туго, що багато кого поставили перед страшним вибором: бути чи йти у небуття? Але корупційна влада не зупиняється на досягнутому, продовжуючи піднімати тарифи: з 1 квітня вдвічі зросте ціна газу для населення, на 80% подорожчає централізоване теплопостачання. А чергове подорожчання електроенергії на 25% вже сталося з 1-го березня, а наступне - у вересні. І це не межа цінової вакханалії.

З допомогою галопуючого подорожчання енергоносіїв влада штучно створює потужну армію боржників, на жалюгідне субсидіювання яких не вистачить передбачених у бюджеті 35 мільярдів гривень. Потрібно в 2-3 рази більше, адже далеко за межею бідності, за оцінками ООН, вже опинилося 90% українських сімей – це 13,5 млн домогосподарств!

Комунальні експерти стверджують: множачи армію зубожілих, влада готує грандіозний переділ комунального ринку, причому з обов’язковим привласненням квартир боржників. Річні обсяги цього ласого шматка ринку вимірюються сотнями мільярдів гривень – це живі гроші, які безперервно надходять з кишень українців на рахунки зажерливих монополістів, а звідти через «чорні діри» зникають в потрібному їм напрямку.

Алгоритм, як прибрати до рук чуже майно, в Україні давно відпрацьований. За цим же сценарієм, тобто, за допомогою боргів, мешканців багатоквартирних будинків заганяють до рабовласників, зелене світло яким вмикають нові комунальні закони. Їх вже два роки поспіль ухвалює парламент, видаючи за реформаторські перетворення в житлово-комунальному господарстві (ЖКГ).

Першим був (http://glavcom.ua/articles/26454.html ) закон №1198, ухвалений у квітні 2014 року і який зобов’язав споживачів підписувати прямі договори з виробниками тепла та гарячого водопостачання, що, на перший погляд, дуже доцільно. Але за діючої системи встановлення тарифів це лише прискорило вал неплатежів.

Що характерно, депутати з профільного комітету парламенту ігнорують позицію відомих експертів та реальних учасників комунального ринку, апетитно пожираючи гранти від міжнародних структур, які радять діяти за їхніми правилами, але жодного уявлення не мають про реальну ситуацію в Україні.

«Мета одна: створити передумови для переділу ринку комунальних послуг. Подібна ситуація була наприкінці 90-их, коли в суспільстві з допомогою преси насаджали міф про енергетику: нібито вона страшенно збиткова, тому потрібно її якомога швидше приватизувати. Розповідали про збитковість обленерго, а потім їх купували за копійки», - пригадує колишній міністр ЖКГ Олексій Кучеренко.

На його думку, подібний сценарій тепер розігрується в ЖКГ. «Нам всім потрібно зрозуміти, що борги, в які зараз заганяють власників житла, стануть тим рушійним елементом для переділу ринку комунального господарства», - каже екс-міністр.

-- Нові законодавчі загрози

Серйозною загрозою для людей стане новий Закон про житлово-комунальні послуги – відповідний законопроект під №1581 парламент нещодавно ухвалив у першому читанні і планує найближчим часом прийняти остаточно. Хоча не виключено, що певні політичні сили його заблокують.

До речі, ініціаторка цього законопроекту заступник голови парламентського Комітету з питань будівництва, містобудівництва та ЖКГ Альона Бабак вважає це досягненням, адже буде встановлено порядок укладання споживачами договорів на отримання одразу всього комплексу житлово-комунальних послуг, тобто, на послугу управління будинком, водопостачання, поводження з відходами, постачання газу та електроенергії.

А головне, що «Закон про житлово-комунальні послуги (законопроект №1581) спрямований на реалізацію раніше ухваленого Закону про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», - повідомила Альона Бабак.

Дійсно, якщо парламент ухвалить остаточно законопроект №1581, то з 1 липня 2016 року запрацюють всі статті ухваленого в травні 2015 року Закону № 417 «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», який (за виключенням деяких статей), вступив у дію з 1 липня 2015 року. Проте учасники ринку вбачають у ньому страшні загрози для людей.

«Якщо ухвалять новий закон про ЖКГ, він стане раною, яка ніколи не заживе», - вважає голова організації Союзу власників житла Дніпровського району Києва, голова ЖБК з 23-річним стажем Антоніна Тимошенко. Комунальні експерти переконані, що «цей закон зробить багатьох українців бомжами», адже власників помешкань позбавлятимуть права управляти своїм майном, примусово змушуючи їх наймати управлінські компанії, які накручуватимуть непомірні тарифи.

-- Ера прорадянських ЖЕКів добігає кінця

Як тільки парламент ухвалить новий варіант закону про ЖКП (№1581), відразу ж вступить в повні права закон №417, і тоді, починаючи з липня, ЖЕКи втратять монополію на ринку комунальних послуг. А на зміну прийдуть управителі, тобто, управлінські компанії, з якими співвласники багатоквартирних будинків зобов’язані будуть підписати типовий договір про надання послуг, звісно, за певну плату. Умови типового договору затвердить Кабінет Міністрів.

Болючим для багатьох стане питання, якими ж будуть витрати на управління багатоквартирним будинком? Згідно зі статтею №12 закону №417, витрати повинні включати не лише вартість на утримання будинку, але й на його реконструкцію, реставрацію, проведення поточного та капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирних будинках, а також витрати на сплату винагороди управителю.

Шаленій критиці експерти комунального ринку піддали пункт 5 статті 13 («Прикінцеві та перехідні положення» Закону №417), згідно з яким, «у разі, якщо протягом одного року з дати набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об’єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок».

«За цих умов ціна послуги з управління багатоквартирним будинком визначається за результатами конкурсу, який проводиться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, а договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком строком на один рік від імені співвласників підписує уповноважена особа виконавчого органу відповідної місцевої ради, за рішенням якого призначено управителя» (кінець цитати зі статті 13).

Фактично, народ силою змусять співпрацювати з управлінськими компаніями, які вже давно поділили між собою весь комунальний ринок України. «З 1 липня люди потрапляють в безальтернативне рабство, з якого вони вже не втечуть. А щоб вони гарантовано потрапили в це рабство, законом №417 дуже серйозно ускладнено процедуру створення ОСББ (об`єднання співвласників багатоквартирних будинків)», - заявила пресі адвокат Тетяна Монтян. Вона впевнена, що «закон №417 свідомо виписаний під комунальну мафію».

Дійсно, розчищаючи шлях для впровадження управлінських компаній, насправді влада гальмує створення ОСББ, які також мають законне право самостійно управляти власними будинками. Але після запровадження закону №417, згідно зі статистичними даними, кількість ОСББ в Україні скоротилася з майже 16,8 тисяч (кінець 2013 року) до 14,3 тис (жовтень 2015).

«Хто не створив ОСББ, або не обрав собі якусь управляючу компанію, рабовласник буде призначений рішенням міської влади. Будьте певні: міська влада вже давно розписала, якому рабовласнику підуть якісь будинки. Це не відповідає ні Цивільному кодексу, ні Конституції України, ні двом рішенням Конституційного суду. Але кого це хвилює в країні де перемогла революція?», - каже Тетяна Мовтян.

-- Ціна питання

Звісно, на модернізацію старих будинків, де жодного разу не робили капітальних ремонтів, знадобляться величезні кошти, адже впродовж десятиліть українці вправно платили на ці потреби, але кошти безслідно зникали в чорних дірах комунальної мафії. А тепер співвласникам багатоквартирних будинків нові управителі запропонують знову заплатити кругленькі суми.

«Якщо ж врахувати, що 60% будинків вкрай зношені, і не відповідають сучасним критеріям енергоефективності, то там втрати тепла перевищені в 3-4 рази. Тому рано чи пізно в цей будинок повинна прийти інвестиція на проведення енергетичної модернізації будинку», - вважає Олексій Кучеренко.

В першочерговому порядку в усіх будинках потрібно налагодити облік споживання, тобто, встановити лічильники тепла і води на будинках, систему регулювання споживання тепла, адже монополісти навіть в теплу погоду відкривають вентилі на повну силу, адже вони зацікавлені продати споживачеві якомога більше свого занадто дорогого товару. Хоча споживач повинен брати рівно стільки тепла, скільки йому потрібно.

«Внутрішньо будинкові системи теплопостачання також потребують модернізації, адже подане в будинок тепло не завжди рівномірно розподіляється між споживачами. Підлягають ремонту та заміні вікна, вентиляційні канали, дахи, під`їзди, підвали, а вже потім потрібно утеплювати фасади», - вважає Олексій Кучеренко.

«Коли в будинок прийде інвестор – буде це управляюча чи муніципальна компанія, кооператив чи хтось інший, хто готовий вкласти кошти на модернізацію будинку з метою скорочення споживання енергоносіїв, то, не підвищуючи тариф, протягом 3-4 років можна буде компенсувати вкладені інвестиції і зробити цей вигідний бізнес. Саме такою я бачив цю реформу як міністр, як депутат чи спеціаліст. Але тепер я починаю розуміти, що нам уготовано діаметрально протилежний шлях», - каже Олексій Кучеренко.

Він переконаний, що приватна управляюча компанія, підписавши договір з співвласниками будинку, змусить прийняти її умови, щоб якомога вище підняти тариф, тобто, коштом споживачів здійснити модернізацію будинку. «Зрозуміло, що приватна компанія зайде туди з однією метою: якомога більше заробити», - говорить Олексій Кучеренко.

-- Куди зникає рента, закладена в ціні на газ?

В старих зношених будинках більшість мешканців не може сплачувати навіть поточні рахунки за комунальні послуги, тобто, живуть за рахунок субсидій. Так де ж вони візьмуть гроші на модернізацію своїх помешкань? «Управляючі компанії не будуть інвестувати в модернізацію цих будинків. З допомогою законів їм забезпечили вхід в будинок через систему управління, щоб вони вже ніколи звідти не вийшли», - вважає Олексій Кучеренко.

Він переконує, що примусова передача будинків в управління стороннім компаніям не вирішить існуючих проблем в старих будинках, а лише посилить їх. «Я переконаний, що без державної підтримки у вигляді цільової державної програми малозабезпечені не зможуть здійснити комплексну модернізацію житла. Населення платить до бюджету десятки мільярдів гривень рентних платежів (закладені в тарифі на газ – авт.) – це ті гроші, які повинні зайти в наші будинки з метою модернізації та скорочення споживання енергоносіїв. І тоді не знадобиться витрачати з бюджету 35 млрд грн на субсидії», - каже Олексій Кучеренко.

Експерти ринку неодноразово оприлюднювали інформацію, як з допомогою державних субвенцій на газ та комунальні послуги з бюджету вимиваються мільярди гривень. А такий посередник у торгівлі газом, як НАК «Нафтогаз України», не володіючи жодним промисловим об’єктом, як велику перемогу подає інформацію про те, що сплатив минулого року податки до бюджету 17,7 млрд грн, а його дочка – компанія «Укргазвидобування» - 19,8 млрд грн.

Ці колосальні суми могли б стати потужним джерелом для модернізації багатоквартирних будинків. Але влада готує своєму народу інший сценарій: множить боржників, щоб потім поділити ринок комунальних послуг між олігархами, які приберуть до рук квартири цих боржників.

Доцільно нагадати, що років 5-8 тому подібний сценарій – з ухваленням подібного до українського законодавства – намагалися запровадити у Росії. Там спробували відбирати квартири у неплатників, якщо заборгованість перевищила 5% від ринкової вартості нерухомості. Але в Москві тоді спалахнув грандіозний скандал - після того, як рахунок відібраних квартир пішов на тисячі, а головне, зачепив навіть еліту, тобто, дуже відомих людей. Після втручання перших осіб держави, цю вакханалію зупинили.

А от українські парламентарі, схоже, переписали скасовані у північного сусіда закони, намагаючись подати їх під «соусом» великих перетворень в українському ЖКХ. Подібні жорсткі заходи впливу на боржників вживають і в високо розвинутих країнах. Але там інші стандарти соціального захисту найбільш зубожілих, тому намагання всліпу перенести їхній досвід українці сприймають як злочин, або навіть геноцид проти власного народу.