Бідність не порок? Нове «покращення»

В 2016 році влада пообіцяла «підвищити соціальні стандарти» українців. У два етапи планується на 12% індексувати прожитковий мінімум, мінімальну зарплату та пенсію, але лише меншій частині пенсіонерів. В дійсності ж доходи українців не зростуть – їх з`їсть інфляція.

Обіцяне минулим урядом «підвищення соціальних стандартів» станеться вже 1-го травня – пенсії зростуть на 6%, але не для всіх. Наступний етап індексації заплановано на 1 грудня 2016 року, і знову не для всіх.

Широко розрекламоване «покращення соціальних стандартів» насправді не відповідатиме дійсності. Рівень обіцяного «зростання» пенсій ідентичний закладеним в державному бюджеті-2016 інфляційним прогнозам - 12%. До речі, в 2015 році пенсії та зарплату підняли на 13%, а ціни зросли на понад 43% (інфляція за даними Державної служби статистики).

Більше того, якщо врахувати, що далеко не всім пенсіонерам індексуватимуть пенсії, то цілком очевидно, що насправді відбудеться погіршення соціальних стандартів для більшої частини пенсіонерів, адже їм влада навіть не компенсує вищезгадані інфляційні втрати, які декларує навіть офіційна статистика.

Загалом в Україні налічується 13,5 мільйона пенсіонерів. Як повідомили «Главкому» в Мінсоцполітики, з 1-го травня пенсії зростуть лише для 6,5 мільйонів з них. Тобто, цим 6,5 мільйонам влада хоча б компенсує якусь частину «з’їдених» інфляцією доходів, решта 7 мільйонів пенсіонерів протягом року втратить, як мінімум, ще 12% своїх доходів. І то лише за умови, що інфляцію таки вдасться втримати на задекларованому рівні. Хоча, дійсність може виявитися гіршою, ніж прогнози в бюджеті-2016.

З огляду на таку дискримінаційну політику щодо більшості пенсіонерів, цілком очевидно, що влада запланувала зрівняти всі пенсії до середньоарифметичного рівня. А якщо врахувати, що з початку 2014 року доходи пенсіонерів (як власне, й усіх українців) були знецінені в рази «завдяки» падінню курсу гривні спочатку при главі НБУ Степанові Кубіву (тепер він отримав високу посаду першого віце-прем’єра в уряді Гройсмана), а потім при його наступниці Валерії Гонтаревій, то запланована індексація пенсій на 12% виглядає просто сміхотворно.

Дещо зекономити на пенсіях вже вдалося, адже з середини 2015 року Пенсійний фонд (згідно змін до законодавства) припинив призначати спеціальні пенсії депутатам, міністрам, суддям, прокурорам, митникам, податківцям та іншим чиновниками. За даними Мінсоцполітики, «з 01.01.2016 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 24.12.2015 № 911, зокрема, продовжено практику утримання частини пенсій працюючих пенсіонерів, що була запроваджена з квітня 2015 р. та встановлено до кінця 2016 року розмір максимальної пенсії на рівні 10 740 грн».

Але є пенсіонери, які продовжують отримувати надвисокі пенсії. Проте Мінсоцполітики тримає в таємниці, скільки ж пенсіонерів отримують пенсії, наприклад, в діапазоні від 10 тисяч гривень до 50 тис, а ще - від 50 тис до 100 тис грн. На запит «Главкому» відомство обмежившись короткою довідкою:

Варто нагадати, що за даними Державної служби статистики, середня заробітна плата в січні досягла 4362 грн (в 2015 – 4195 грн). Мінімальна зарплата на початок року – 1378 грн (до кінця 2016-го буде 1550 грн). А межа зубожіння (доходи на людину), встановлена ООН, повинна бути не менше $5 на добу, або – $150 на місяць – це приблизно 3900 грн. Цілком очевидно, що 99% пенсіонерів - за межею зубожіння.

-- Пенсійні маяки – вони не для всіх!

В очікуванні чергової подачки від влади, пенсіонерам варто знати, що підставою для перерахунку їхніх пенсій стане збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Він становитиме відповідно 1130 грн (з 01.05.2016) та 1208 грн (з 01.12.2016).

Здавалося б, і розмір мінімальної пенсії повинен бути не нижчим цих показників? Але в дійсності все не так. Ось як пояснює ситуацію Мінсоцполітики: «Розмір пенсії кожного пенсіонера залежить від тривалості страхового стажу та отримуваної заробітної плати. Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом – на 01.12.2016 буде 1208 грн.

Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» установлено, що в разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, установлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає 949 гривень, надається щомісячна державна адресна допомога в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру».

Але в дійсності багато пенсіонерів отримують менше, ніж 949 грн, і ні про яку адресну допомогу вони не чули. Особливо гостро ця проблема постала перед жінками, які свого часу повелися на пропозиції влади піти на пенсію достроково, наприклад, в 55 років, маючи робочий стаж понад 30 років. Вони потрапили в пастку, з якої, схоже, немає виходу – вони отримують по 949 грн, тоді як решті пенсіонерів з 1 вересня 2015 року підняли виплати хоча б до рівня прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб – 1074 грн.

Чи планується змінити в майбутньому драконівські підходи до жінок, які потрапили в цю пастку?

В разі, якщо зміни не плануються щодо пенсіонерів, які достроково пішли на пенсію, то чи може такий пенсіонер відмовитися від пенсії та влаштуватися на роботу, щоб допрацювати до повного віку і, відповідно, перерахувати свою пенсію?

Чи не доведеться в такому разі повертати раніше отримані пенсійні виплати?

Якщо доведеться, то яким чином це потрібно буде робити?

З таким переліком питань «Главком» звернувся до Мінсоцполітики. Відповідь була такою:

«Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон) розмір пенсії залежить від тривалості страхового стажу та величини заробітку, з якого сплачувалися страхові внески.

При цьому особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років (для жінок вік щороку поетапно підвищується з 55 до 60 років) та наявності страхового стажу не менше 15 років (стаття 26 Закону).

Мінімальний розмір пенсії за віком установлюється на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за наявності у жінок 30 років страхового стажу (стаття 28 Закону).

Також інформуємо, що пунктом 7-2 розділу XV „Прикінцеві положення” Закону до 01.01.2015 право дострокового виходу на пенсію за віком мали жінки, яким виповнилося 55 років, за наявності страхового стажу не менше ніж 30 років і за умови звільнення з роботи. У такому разі розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 27 та з урахуванням статті 28 Закону, зменшується на 0,5 відсотка за кожен повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію.

Зменшення розміру пенсії за віком застосовується протягом усього періоду отримання пенсії незалежно від її виду.

Якщо жінка, якій достроково призначено пенсію, до досягнення віку, передбаченого статтею 26 Закону, працевлаштувалася, виплата дострокової пенсії на час роботи припиняється. У такому разі після досягнення віку, передбаченого статтею 26 Закону, відсоток, на який зменшено розмір пенсії, переглядається з урахуванням кількості повних місяців страхового стажу, набутого за період роботи після дострокового виходу на пенсію.

Відсоток, на який було зменшено розмір пенсії, також може переглядатись з урахуванням відповідної кількості повних місяців страхового стажу, якщо особа після досягнення віку, передбаченого статтею 26 Закону, продовжує працювати і відмовилася від отримання пенсії.

У зв’язку зі зміною прожиткового мінімуму проводиться перерахунок мінімальних розмірів пенсій та доплат (надбавки, підвищення, допомога тощо), які визначаються залежно від розміру прожиткового мінімуму.

Звертаємо увагу, що до перерахованого розміру пенсії жінок, яким призначено пенсію за віком згідно з пунктом 7-2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону, установлюється зменшення за достроковий вихід на пенсію.

Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» установлено, що в разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, установлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає 949 гривень, надається щомісячна державна адресна допомога в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру.

Наразі опрацьовується питання щодо встановлення зазначеній категорії осіб щомісячної державної адресної допомоги в сумі, що не вистачає до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність».

Та чи отримають пенсіонери цю адресну допомогу – великий сумнів. Хоча ця проблема викликала великий резонанс у пресі по всій Україні, адже кількість загнаних в безвихідну пастку вимірюється мільйонами.

-- Курс на зрівнялівку

Жалюгідні пенсії поставили на межу виживання більшість пенсіонерів, гривневі доходи яких знецінені на більш ніж на 300%, тоді як згадана річна індексація – лише 12%, яку «проковтне і не помітить» інфляція. Нещодавно навіть президент Леонід Кравчук поскаржився пресі на низьку пенсію.

Чи плануються зміни щодо осіб такого рангу?

І як це корелює з тим, що нині зарплати деяких керівників державних компаній сягають еквівалента $50-100 тис на місяць?

На ці запитання Мінсоцполітики відповідає:

«На сьогодні основною проблемою є значні розриви у розмірах пенсій. Проте проектом Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та єдиних принципів нарахування пенсій” (реєстр. № 2767 від 30.04.2015), передбачається, зокрема, зменшити розриви у розмірах пенсій, які призначені у різні роки, шляхом фіксування показника заробітної плати, який використовується для призначення «нових» пенсій.

Реалізація зазначеної пропозиції надає можливість раніше призначені пенсії наблизити до розмірів новопризначених».

Виходить, розмір новопризначених пенсій штучно стримуватимуть для того, щоб зрівняти їх з пенсіями, призначеними у минулі роки.

-- Що робити?

Про покращення системи пенсійного забезпечення годі й мріяти – до тих часів, доки влада не згадає про необхідність відродження економіки. Обсяг Пенсійного фонду України – в прямій залежності від зростання економіки. За даними Мінсоцполітики, Пенсійний фонд в 2016 році сягне 12% від валового внутрішнього продукту (ВВП). Для порівняння – видатки на систему охорони здоров`я коливаються в межах 3-4%, що в 3-4 рази менше порівняно з європейськими країнами.

В найближчій перспективі в українців мало надій на повноцінне пенсійне забезпечення, адже бюджетна система України не здатна забезпечити своїм громадянам повноцінну індексацію пенсій та зарплат. Вирішити проблему дефіциту пенсійної системи планується за рахунок створення накопичувальної системи.

За даними Мінсоцполітики, в парламенті чекає розгляду проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та єдиних принципів нарахування пенсій» (реєстр. № 2767). Запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування планують на 2017 рік. Як це вплине на доходи Пенсійного фонду, адже певна кількість громадян вийде з солідарної системи? Але це вже тема іншої статті.

Тим часом сьогодні новий прем’єр Володимир Гройсман окреслив головні завдання свого Кабінету. Про соціальні стандарти жодної конкретики. Завданням нового уряду повинні стати підтримка макроекономічної стабільності, боротьба з корупцією, а також орієнтація на подальше економічне зростання. Загальними словами відбувся Гройсман, відкриваючи засідання уряду. Він також згадав і про те, що треба підвищити якість життя людей. "Головний пріоритет - це люди... Розраховую на відповідальність кожного міністра", - сказав прем’єр, не поточивши, як і коли саме ці люди мають відчути це піклування.